Спосіб підвищення продуктивності птиці

УКРАЇНА UA (11)8519 (із, U (51) 7 А01 К67/00,А23К1/00 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОПИС ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПТИЦІ 1 (21)20041210564 (22)21.12.2004 ,* (24) 15.08.2005 (46) 15.08.2005, Бюл. № 8, 2005 р. (72) Чаповський Микола Іванович (73) Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОХЕМ ЛТД" (57) 1. Спосіб підвищення продуктивності птиці, при якому додають у склад корму пробіотиків і хелатних мікроелементів, який відрізняється тим, що як пробіотики використовують суміш спорових бактерій Bacillus licheniformis, штам СН 200 та Bacillus subtilis, штам СН 201. Корисна модель відноситься до сільського господарства та стосується птахівництва та комбікормовій галузі і може бути використана при виготовленні кормів та годівлі сільськогосподарських тварин, а саме для птиці. Як правило, чим нижча якість кормів, тим менша продуктивність отримується від тварин, так як неякісні корма, у зв'язку з їх неперетравленістю відрізняються меншим складом енергії та мають поживність у півтора рази нижчу, ніж якісні. Об'єм заготівлі кормів, їх структура в кожному господарстві визначаються по різному, в залежності від наявності птиці, очікуваної продуктивності, зональних особливостей тощо. Основним кормовим ресурсом для птахівництва служать рослинні корма. Корма тваринного походження та продукти хіміко-біологічного синтезу використовуються у годуванні птиці як додатковий раціон для підвищення повноцінності та ефективного використання поживних речовин. [В.М.Кандиба. Технологія виробництва кормів - М.: Видавництво "Сталкер", 2003., с.3-8]. Недоліками цього способу є недостатня його ефективність та помірне використання мікроелементів та пробіотиків. Відомий спосіб лікування кишкового дисбактеріозу активованими формами пробіотиків [US патент 50267 А61К35/74 15.10.2002р.]. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного технічного результату є помірні властивості та недостатньо висока технологічність, а також специфічне призначення способу. Відомий спосіб корекції обміну речовин і під 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як хелатні мікроелементи додають суміш хелатних сполук, а саме: хелат міді, хелат марганцю, хелат магнію, хелат заліза, хелат цинку, хелат селену. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що рекомендована доза для птиці компонентів суміші хелатних мікроелементів на добу становить: хелат міді - до 19 мг/1 кг корму, хелат марганцю - до 39 мг/1 кг корму, хелат магнію - до 49 мг/1 кг корму, хелат заліза - до 1,24 мг/1 кг корму, хелат цинку до 79 мг/1 кг корму, хелат селену - до 0,4 мг/1 кг корму. вищення продуктивності відгодівельних бичків в умовах дефіциту мікроелементів [US патент 53285 А23К1/16, 15.01.2003], що забезпечує усуненням дефіциту мікроелементів в раціонах за рахунок додавання суміші мікроелементів заліза, кобальту, міді, марганцю у формі їх хелатів. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного технічного результату є недостатньо ефективне використання мікроелементів, інші характеристики та властивості суміші хелатних сполук та призначення способу для іншої галузі тваринництва. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється є "Спосіб підвищення продуктивності поросят" [US патент 3011 А01К67/00, 15.09.2004]. Спосіб включає використання для усунення нестачі мікроелементів шляхом додавання до раціону хелатних сполук мікроелементів. Недоліком способу є недостатня його ефективність, що призводить до додаткових витрат кормів та призначення способу до іншого виду сільськогосподарських тварин. Запропонований нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує одержання більш високої продуктивності птиці та покращення хімічного складу і фізико-санітарних властивостей м'яса та яєць порівняно з відомим способом. В основу корисної моделі покладено завдання створити ефективний спосіб підвищення продуктивності птиці в умовах дефіциту мікроелементів та пробіотиків, доступний у використання у птахівничих господарствах. о> т— ю 00 8519 Успішний розвиток птахівничих господарств неможливий без сучасних кормових добавок. Основне їх призначення - підвищення ефективності використання корму, підвищення показників росту та продуктивності птиці, здешевлення вартості годування тощо. У зв'язку з цим використовують природні стимулятори росту, які мають антимікробну дію, покращують травлення, та на відміну від антибіотиків не нагромаджуються у м'ясі та яйцях, що дозволяє отримати екологічно чисту продукцію. Для забезпечення підвищення продуктивності птиці, збереження поголів'я, підвищення ефективності відгодівлі, надзвичайно велика роль належить корисній мікрофлорі кишечника. В такому рахунку треба приділити увагу суміші натуральних кормових пробіотиків, які являються стимулятором росту птиці. У склад суміші входять штамми двох видів специфічних бактерій у формі спор Bacillus licheniformis та Bacillus subtilis, які активізуються в кишечнику та продукують комплекс ферментів, що розщіплюють білки, жири, вуглеводи. Дані спороутворюючі бактерії роду Bacillus, характеризуються високою антагоністичною активністю щодо патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів, здатністю накопичувати ферменти, синтезувати амінокислоти, вітаміни, продукти інших фізіологічне активних для мікроорганізму речовин, і разом з цим бути абсолютно нешкідливими для нього. Для досягнення ефективності мікробної композиції (яка використовується як пробіотична добавка) склад повинен бути підібраний так, щоб активні компоненти були конкурентноспроможними у широкому діапазоні змін факторів середовища, включаючи рН, присутність антимікробних факторів, що продукуються нормальною мікрофлорою і т.д. При використанні їх комбінації досягається більш високий рівень біологічної активності крім того, секреція ферментів, оптимальний рН для ензимів, інші параметри, можуть істотно змінюватися, і це являється ще однією причиною того, що комбінація двох штамів більш ефективна І конкурентна. Якщо вміст мікроелементів в раціонах можна регулювати за рахунок додаткового внесення одного або їх суміші, то підвищити біологічну доступність елементу для організму можна шляхом відповідного рівня мінерального та органічного компоненту в кормах фізіологічне наближеного співвідношення мікроелементів в префіксах і більш ефективного включення до них хелатних органічних сполук. Якщо пам'ятати, що організм не повністю засвоює поживні речовини, тоді важливість прийому хелатованих мікроелементів стає дуже важливим. Засвоювання хелатованих мінеральних речовин у 3-10 разів більше, ніж нехелатованих. Це все дає можливість зменшувати дози мікроелементів у десятки разів, позитивно вирішуючи екологічні та економічні проблеми. Комп'ютерна верстка В. Мацело До суттєвих ознак, що характеризують корисну модель належать: найбільший добовий приріст птиці; повноцінність годівлі; збільшення несучості та відтворювальної здатності; наявність незамінних мінеральних речовин; мінімальні затрати на одиницю приросту; більш ефективне виробництво, яке ґрунтується на поліпшенні засвоєння поживних речовин; дія цих сполук в організмі залежить не тільки від їх кількості в раціоні, а й від форми Така форма введення мікроелементів в раціон птиці забезпечує підвищення продуктивності, покращення біосинтетичних процесів в організмі птиці за рахунок кращого засвоювання хелатів порівняно з неорганічними солями мікроелементів. Технічний результат досягається шляхом додаткового додавання до раціонів птиці суміш спорових бактерій Bacillus licheniformis, штам СН 200 та Bacillus subtilis, штам СН 201 у 9 співвідношенні 1:1 від 0,48*109 спор в 1г суміші пробіотиків до 3,2*109 в 1г суміші пробіотиків в дозі 145-1010г суміші пробіотиків на 1т корму; та додаткового додавання суміші хелатних сполук, а саме: хелат міді, хелат марганцю, хелат магнію, хелат заліза, хелат цинку, хелат селену. Рекомендована доза хелатів для птиці: суміш хелатів змішують з комбікормом основного раціону і згодовують птиці, в дозі на добу, хелат міді - до 19мг/1кг корму, хелат марганцю - до 39мг/1кг корму, хелат магнію - до 49мг/1кг корму, хелат заліза до 1,24мг/1 кг корму, хелат цинку - до 79мг/1 кг корму, хелат селену - до 0,4мг/1кг корму. Приклад здійснення способу підвищення продуктивності птиці шляхом додавання у склад корму пробіотиків і хелатних мікроелементів наведені нижче. Приклад. Дослідна та контрольна група курчат підбиралась за методом аналогів з врахуванням живої маси, віку, статі і фізіологічного стану. Першу групу (відомий спосіб) годували основним раціоном без додавання до корму пробіотиків та хелатів. Другу групу (новий спосіб) годували комбікормом з додавання суміші запропонованих мікроелементів та суміші пробіотиків. Термін досліду один місяць. Ефективність запропонованого способу та перевага над відомим наведені у таблиці. Таблиця Показники Початкова маса, г Загинуло, шт Кінцева маса, г Загальний приріст живої маси, г Підписне Кількість курчат, шт 300 Відомий спосіб 116 63 1380 Новий спосіб 1134 1444 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601 115 30 1706