Спосіб виготовлення таблеток кислоти ацетилсаліцилової

Спосіб виготовлення таблеток кислоти ацетилсаліцилової, що включає етап пресування суміші інгредієнтів, який відрізняється тим, що пресування суміші здійснюють з використанням преса 3 85800 суміші здійснюють з використанням пресу ударного типу, причому до суміші таблетної маси вводять додатковим інгредієнтом ацетосукцинат гідроксилметилцелюлози, а інгредієнти беруть у наступному співвідношенні, мас. %: Кислота ацетилсаліцилова 68-74,5 Ацетосукцинат гідроксипропілметилцелюлози марки AS-MF 10-11 Мікрокристалічна целюлоза модифікації 102 10,5-12 Натрію кроскармелоза 2-4 Тальк 2-3 Кислота лимонна 0,5-1 Кислота стеаринова 0,5-1 У змішувач вносять 0,1г кислоти ацетилсаліцилової в розрахунку на одну таблетку. Допоміжні речовини додають в наступній послідовності: ацетосукцинат гідроксипропілметилцелюлози марки AS-MF, мікрокристалічну целюлозу модифікації 102, натрію кроскармелозу, тальк і кислоту лимонну. Ре тельно перемішують до однорідної маси, а на стадії опудрення додають кислоту стеаринову. Отриману суміш пресують таблетковою машиною. Одержаний продукт - кишково-розчинні таблетки кислоти ацетилсаліцилової з середньою масою 0,14г, діаметром 7мм, білого кольору. Однорідність дозування таблеток не перевищує 7,5%, стійкість до роздавлювання не менше 20Н, втрата в масі при стиранні не перевищує 1%, не розпадаються в 0,1М розчині хлористоводневої кислоти за 1 годину, а розпадаються у фосфа тному буферному розчині при рН 6,8. 4 Приклад 1 У змішувач вносили 20,0г кислоти ацетилсаліцилової і додавали 3,22г мікрокристалічної целюлози (модифікації 102), 3,0г ацетосукцинату гідроксипропілметилцелюлози марки AS-MF, 0,8г натрію кроскармелози, 0,42г тальку та 0,28г кислоти лимонної. Після додавання кожної допоміжної речовини інгредієнти впродовж 5хв ретельно перемішували, і до суміші додали 0,28г кислоти стеаринової. Отриману масу пресували на таблетній машині ударного типу. Готові таблетки діаметром 7мм мали середню масу 0,1475г з відхиленням 1,94%, стійкість до роздавлювання 93Н, втрата в масі при стиранності 0,63%. Упродовж 60хв таблетки не розпадалися в 0,1М розчині хлористоводневої кислоти, а лише в 6,8 фосфатному буферному розчині через 15хв. Приклад 2 З метою вивчення особливостей взаємодії фармацевтичних факторів в аспекті можливого впливу їх на фізичні та технологічні властивості підготовленої для таблетування маси пресування її здійснювали на таблетних машинах різного типу за різних умов тиску. При використанні таблетної машини ударного типу готова лікарська форма не розпадалася протягом 60хв у 0,1М кислоті хлористоводневій, після чого через 15хв розпадалася у 6,8 буферному розчині. При формуванні таблеток за допомогою гідравлічного пресу (табл.) продукт розпадався у штучному шлунковому соці впродовж 1 години. Таблиця Залежність часу розпадання таблеток у 0,1 М кислоті хлористоводневій відтиску пресування Тиск пресування, Н 65 90 100 Час розпадання у 0,1 МНС1, хв 30 15 45 Отже, запропонований спосіб забезпечує отримання кишково-розчинних таблеток кислоти ацетилсаліцилової методом прямого пресування із показниками, що повністю відповідають фармакопейним вимогам [2], а також підвищення продуктивності виготовлення таблеток порівняно з відомим способом, і може бути використаний у промисловому виробництві препарату - таблеток кислоти ацетилсаліцилової [2]. Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Ацетилсаліцилова кислота, таблетки 0,5г // ТПР 64-05800293-113-2002. - Корпорація «Артеріум» ВАТ «Галичфарм». 2. Державна Фармакопея України // Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр". - 1-е вид. - Харків: РІРЕГ, 2001. - 556с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601