Оправа окулярів для корекції далекозорості та короткозорості

Корисна модель відноситься до оптики, зокрема до оправ окулярів і може бути використаний для корекції далекозорості або короткозорості. Найбільш близьким за технічною сутністю рішенням та одержуваному результату є стандартна оправа окулярів, яка містить рамку, шарніри і завушники. [1]. Недоліком стандартної оправи є те, що оптичні осі лінз орієнтовані паралельно одна одній. При розгляданні якогось предмету з невеликої віддалі, або при читанні, оптичні осі кришталиків очей перетинаються на цьому предметі (на літерах тексту). Таким чином, оптичні осі кришталиків і лінз окулярів не співпадають. Це створює дискомфортні умови для роботи очей та мозку. При довготривалому читанні втомлюються очі і можуть наступити головні болі. Завданням корисної моделі є створення оправи, яка покращує умови роботи очей при розгляданні предмета з близької віддалі, зокрема при читанні. Поставлене завдання досягається тим, що в оправі окулярів для корекції далекозорості і короткозорості, яка містить рамку, шарніри і завушники, згідно з корисною моделлю ободки рамки розміщені під кутом 2a , який визначається із співвідношення a = arcsin A 4L2 + A 2 , де A - віддаль між центрами зіниць,. L - віддаль до предмета, що розглядається. Перевага корисної моделі в тому, що при користуванні пропонованою оправою для розглядання близьких предметів оптичні осі кришталиків очей і лінз окулярів співпадають, внаслідок чого покращуються умови роботи очей і мозку. Запропонована оправа, Фіг.1. містить рамку, що складається з двох ободків 1 і 1', шарнірів 2 і 2' завушників 3 і 3'. Ободки рамки з'єднані містком 4 і орієнтовані так, щоб оптичні осі 5 і 5' лінз перетиналися на розглядуваному предметі. Кут a залежить від віддалі А між центрами зіниць і віддалі L від очей до розглядуваного предмету, фіг. 2. Як видно з фігури 2, оптичні центри лінз повинні бути розміщеними не на віддалі А, а на де що меншій віддалі В, яку можна визначити наступним чином: A = sin a , (1) 2S де S - віддаль від центра ока до розглядуваного предмету A2 , (2) 4 A звідки a = arcsin = arcsin 2S S = L2 + A 2 4L + A 2 , (3) Якщо r - радіус ока, E - віддаль від поверхні кришталика до оптичного центру лінзи, x - половина різниці між А і В, фіг. 2, то: x = sin a (4) E+r A(E + r ) x= (5) 4L2 + A 2 A(E + r ) звідки x = (5) 4L2 + A 2 Враховуючи, що B = A - 2x маємо: 2A (E + r ) B = A - 2x = A (6) 4L2 + A 2 Приклад: для L = 350 мм (типова віддаль для комфортного читання), A = 64 мм (типова віддаль між центрами зіниць), r = 12 мм (радіус ока), E = 20 мм (типова віддаль від поверхні кришталика до оптичного центру лінзи) отримуємо: x » 3 мм. Оскільки B = A - 2x , маємо: B » 58 мм, що суттєво відрізняється від A = 64 мм. Відповідно до (3) при вказаних значеннях A і L для кута a між ободками маємо: a » 5,25° , що є цілком прийнятним з точки зору естетики оправи. Відзначимо, що цей кут мало змінюється при реальних значеннях величини A (віддалі між центрами зіниць) і S (віддалі до предмета, що розглядається), а тому може бути рекомендований для більшості оправ. Запропонована оправа і методика підбору оправи однаково придатні як для корекції далекозорості, так і короткозорості. В зв'язку з тим, що віддаль B залежить від E і L , лікар-окуліст визначає тільки оптичну силу лінз, віддаль A між центрами зіниць і радіус ока r . Величини a , E і B встановлюють в майстерні - залежно від того, яку оправу вибирає пацієнт, і для якої віддалі L він бажає отримати окуляри. При цьому величини a і B обчислюють за формулами (3) і (6) відповідно, а E вимірюють лінійкою для конкретної оправи. Для виготовлення запропонованих оправ не потрібно значних капіталовкладень, їх випуск може бути налагоджений на тому ж обладнанні, що і звичайних оправ, з незначною переналадкою обладнання. Корисна модель може бути використана на підприємствах, які займаються виготовленням оправ для окулярів. Джерела інформації: 1.Глазные болезни. Под редакцией Т. И. Брошевского и А. А. Бочкаревой. Москва. Медицина. 1977. 264 с.