Спосіб терапії пухлин

Корисна модель належить до галузі медицини, а конкретніше до онкології і може бути використана як засіб лікування методом променевої терапії. Відомий спосіб лікування онкологічних хворих, що включає спільну дію на пухлин у дистанційного гамаопромінювання і низькоінтенсивного лазерного опромінювання, при цьому дію низькоінтенсивним лазерним опромінюванням проводить що найменше протягом 3 діб при освітлюванні 7-220мВт/см 2 з енергетичною експозицією 0,1-16,0Дж/см 2, а час дії за процедуру (сеанс) визначають за індивідуальними параметрами граничного посилення кровотока в зоні опромінення, крім того дистанційну гама-терапію проводить через 6-25хв. після кожної дії низькоінтенсивним лазерним опромінюванням. [Див. Заявка Росії №95110907/14 від 27.11.97р., МКЛ А61N5/06, А61N5/10]. Недоліком такого способу лікування онкохворих с необхідність використання дорогої лазерної техніки та велика загальна доза опромінення, що отримують онкохворі в процесі лікування. Відомий також спосіб променевої терапії пухлин шляхом введення в організм різноманітних хімічних речовин, що посилюють дію радіації з наступним проведенням курсу променевого лікування загальновживаними разовими дозами. [Див. Локшина A.M. і Пелевина Н.Н. Медицинская радіологія. 1973 г. №3 с.70-74]. Такий спосіб недостатньо ефективний, тому що для сенсибілізації пухлин погрібні концентрації препарату, які можуть бути досягненні лише при введені великих доз, що є токсичними для організму. Найбільш близьким за суттю до способу терапії, що заявляється, є спосіб терапії пухлин шляхом опромінювання, при якому кожен сеанс опромінювання проводять у два прийоми: спочатку дають дозу 5-20 рад, а потім решту дози з інтервалом між прийомами у часі в 5-15 хвилин. [Див А.С. СРСР №597370, МКЛ А61N5/10, 1973р.]. Спосіб краще за існуючі інші тим, що дозволяє виключити токсичну дію сенсибілізаторів, проте недоліки даною способу полягають у недостатньо високому лікувальному ефекті та недостатньо швидкої сенсибілізації пухлин. Завданням, на вирішення якого спрямована корисна модель, що заявляється, є прискорення сенсибілізації пухлин та підвищення лікувального ефекту шляхом зміни параметрів існуючого способу терапії. Завдання вирішується таким чином. У відомому способі терапії пухлин, що включає багатосеансове їх опромінювання, при цьому кожен з сеансів проводять прийомами з інтервалом у часі між останніми, при визначеній разовій дозі опромінення у кожному з прийомів, згідно з корисною моделлю, що заявляється, рівень опромінення у сеансах підвищують, а інтервали між прийомами у кожному сеансі зменшують при одночасному збільшені кількості прийомів за сеанс при зменшенні загальної дози опромінення. Спосіб терапії пухлин, що заявляється, реалізують таким чином. Передумовою реалізації способу, що заявляється, є постулат про те, що в основі лікувальної дії опромінювання пухлин лежить руйнівна дія іонізуючого випромінювання на тканину пухлини. Руйнівна дія іонізуючого випромінювання на пухлину складається з певних фізико-хімічних процесів-фаз, що мають певну часову тривалість і переходять послідовно одна за іншу: 1. Початкова фізична фаза тривалістю 10-16...10-6с., при якій поглинається енергія іонізуючого випромінювання, в більшій мірі молекулами води (Н2О). Під дією іонізуючого випромінювання проходить іонізація молекули води або збудження молекули води: _ + Іонізація ~ ® H 2O ® H 2O + e . Збудження ~ ® H 2O ® H 2 O 2. Фізико-хімічна фаза тривалістю 10-6...2с, при якій проходить утворення вільних радикалів та перекисних сполук: * H 2 O+ ® H+ + OH· ; H 2O+ ® H· + OH· ; _ H 2O + + e ® OH - + H · ; H · + OH· ® H2O ; H · + H· ® H2 ; OH· + OH· ® H 2O2 ; H 2O* + H2O* ® H 2 + H 2O2 ; H · + O 2 ® HO2 H· + HO2 ® H 2O2 ; HO 2 + HO2 ® O 2 + H 2O2 ; Н* - вільні радикали - групи атомів, які на зовнішньому енергетичному рівні мають неспарені електрони; можуть легко від'єднуватись. H2O2; НО2; Н2O+ - вільні радикали 3. Хімічна фаза - при якій проходить взаємодія вільних радикалів та перекисних сполук і молекулами органічної речовини, змін структур за рахунок окислення, розвиток біохімічних порушень, виникнення біохімічних пошкоджень. 4. Біологічна фаза виникнення ушкоджень на клітинно-тканьовому та організмовому рівні. Формування біологічних наслідків радіологічної дії. При використанні способу опромінення пухлин при лікуванні пухлин потоком іонізуючого випромінювання, що не переривається із потрібною частотою затруднюється протікання фаз розвитку радіаційних ушкоджень онкотканин при дії на неї іонізуючого випромінювання, так як не в повній мірі здійснюється стійкість новоутвореної сполуки радикал + тканина та перекисних сполук + тканина в зв'язку з продовженням дії іонізуючого випромінювання, тобто так, як це здійснюється у способі - прототипі. Підвищення лікувального ефекту опромінення пухлин здійснюється тому, що припиняється дія іонізуючого випромінювання пухлини на час t для повного закінчення здійснення хімічної реакції вільних радикалів та нерекисних сполук з молекулами органічної речовини (пухлини) з утворенням більш стійкої до наступної дії іонізуючого випромінювання сполуки вільного радикалу або перекісної сполуки з молекулою тканини (пухлини). Тобто для виконання хімічної фази реакції дія іонізуючого випромінювання на пухлин у припиняється на час t з частотою переривання потоку іонізуючого випромінювання v іонізуючого випромінення, де t - час припинення іонізуючого випромінення на пухлину, який обирають за даними випробувань більш ніж 10-6...2с, а v - частота переривання потоку іонізуючого випромінювання, яка менш ніж 106...0,5од. в с. також за даними випробувані). Застосування опромінення пухлин потоком з часом переривання t потоку іонізуючого випромінювання частотою v зміцнює протікання хімічної реакції радикала + тканина або перекисна сполука + тканина в сторону утворення кінцевих продуктів реакції. Крім того, завдяки навіть невеликому підйому рівня випромінення кількість частинок, що утворюють іонізоване середовище підвищується, що сприяє зсуву хімічної реакції: радикал + тканина або перекисна сполука + тканина в сторону утворення кінцевих продуктів реакції. Така схема реалізації прийомів у сеансах опромінення пухлин дає змогу зменшити загальну .тезу опромінення у кожному з сеансів, проте створене такою схемою іонізуюче середовище дає змогу прискорити сенсибілізацію пухлин та отримати більш високий лікувальний ефект.