Зонд для інтраопераційних досліджень позапечінкових жовчних протоків та судин

Корисна модель відноситься до медичної техніки і може бути використана в хір ургії, а саме для інтраопераційної діагностики позапечінкових жовчних протоків та судин при лапароскопічній холецистектомії. Одним із високоефективних способів інтраопераційної діагностики позапечінкових жовчних протоків та судин при лапароскопічній холецистектомії є трансілюмінація, що дає можливість оцінити стан позапечінкових жовчних протоків та судин: їх діаметр, товщину стінок, варіанти розміщення, тип злиття міхурового протока із загальним жовчним, співвідношення з міхуровою і правою печінковою артеріями, наявність паталогічних включень в їх просвіті. Відомим є зонд - трансілюмінатор для жовчного міхура і позапечінкових жовчних протоків [1], який дає можливість проводити поза- і внутрішньо порожнинну трансілюмінацію. Даний зонд непозбавлений ряду недоліків: зонд виготовлений у поліхлорвініловому корпусі, що приводить до збільшення часу інтраопераційної діагностики при введені зонда під досліджувану структур у в ділянці воріт печінки; в якості джерела світла використовується освітлювач для шлунково-кишкового фіброскопа, таким чином дослідження проводиться тільки після виключення операційного освітлення, а це не дає можливість застосування зонда при лапароскопічній холецистектомії. Задачею пропонуємої корисної моделі є створення пристосування, яке дозволяло б зменшувати тривалість інтраопераційної діагностики позапечінкових жовчних протоків та судин при лапароскопічній холецистектомії. В основному має ті ж недоліки, але більш близький по суті до запропонованого є відомий і прийнятий нами за прототип зонд [2]. Він містить еластичну трубку, в каналі якої знаходиться світловод. Еластична трубка на дистальному кінці закінчується твердою заокругленою обтічною голівкою, в якій герметично запаяна оптична система у вигляді розсіювальної лінзи та металевого дзеркальця. Вирішення поставленої задачі забезпечується тим, що у відомому зонді для інтраопераційних досліджень позапечінкових жовчних протоків та судин, що містить трубку з волоконним світловодом та оптичною системою, згідно з корисною моделлю трубка для світловоду виконана жорсткою і має змінний жорсткий циліндричний кожух з дном на дистальному кінці, а оптична система виконана у вигляді розміщеного на цьому ж кінці зонда дзеркала, розташованого під кутом 45°до його повздовжньої осі. Технічним результатом, який досягається запропонованою корисною моделю є спрощення і здешевлення конструкції, а також спрощення і підвищення надійності його експлуатації, які забезпечують зменшення часу діагностики. Запропонований зонд відображений на фігура х 1-3, на яких зазначено відповідно: Фіг1 - загальний вигляд (повздовжній переріз). Фіг.2 - поперечний переріз по АА. Фіг.3 - поперечний переріз по ББ. На фігурах зазначено: 1. тр убка для волоконного світловоду; 2. волоконний світловод; 3. змінний кожух; 4. дзеркало. Зонд виготовлений у металевій трубці (1) із вбудованим у отворі волоконним світловодом (2), торець якого відшліфований на дистальному кінці для зменшення обернених втрат на розсіювання. Діаметр зонда 4мм, довжина - 25см. Діаметр оболонки світловоду 200-600мкм. На виході зонда відбувається рівномірне освітлення робочої зони нормально до вісі симетрії зонда, яка визначається відповідно розбіжністю променя та відстанню до об'єкта. Оптимально для освітлення використовувати напівпровідникові інжекційні, Не-Ne або інші лазери довжиною хвилі 632,8-650нм, потужністю від 20мВТ до 50мВт, які на відміну від інших джерел світла мають високу ефективність узгодження із волокном (до 80%), високу інтенсивність та направленість випромінювання. Для забезпечення бокової траслюмінації під кутом 90° до вісі зонду використовують змінний кожух (3) діаметром 5мм, на кінці якого під кутом 45° встановлене дзеркало (4), відстань від якого до торця світловоду регулюється за допомогою різьби на кожусі у межах від 0 до 1см. Зонд застосовують слідуючим чином. Після мобілізації шийки жовчного міхура розсічену очеревину разом з жировою клітковиною зміщують проксинально в напрямку гепатодуоденальної зв'язки. Виділення міхурового протока та артерії проводять під трансілюмінаційним контролем. Зонд вводять під досліджувану структур у в ділянці воріт печінки, регулюючи потужність світла вдається диференціювати трубчасту стр уктуру від злуки, жирової клітковини. Приклад: хвора К., 63 р., історія хвороби № 5068 знаходилась в хірургічному відділенні Вінницького обласного шпиталю інвалідів Вітчизняної війни з 16.10.04. по 29.10.04. з діагнозом: жовчнокам'яна хвороба, хронічний калькульозний холецистит. 18.10.04. було виконано оперативне втручання: лапароскопічна холецистектомія, дренування підпечінкового простору. Під час оперативного втручання було виявлено злуковий процес, який втягував жовчний міхур, гепатодуоденальну зв'язку, великий чепець. Між гепатодуоденальною зв'язкою та жовчним міхуром введено зонд, за допомогою якого було виявлено розташування міхурового протока та артерії. Дані анатомічні утворення кліповані та пересічені. Жовчний міхур видалений з ложа субсерозно. Підпечінковий простір дренований трубчатим дренажем. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Хвора в задовільному стані виписана з стаціонару. Використані джерела інформації 1. Мамчич В.И. Трансиллюминатор для желчного пузыря и внепеченочных желчных протоков. // Вестник хирургии. - 1979. - №9 - с. 63-64. 2. Патент UA №38118 А, МПК7А 61 М 25/00 "Універсальний зонд-дренаж".