Спосіб антибактеріальної терапії при розповсюдженому гнійному перитоніті

Спосіб антибактеріальної терапії при розповсюдженому гнійному перитоніті, що передбачає парентеральне введення антибактерійних препаратів, який відрізняється тим, що в післяопераційному періоді проводять катетеризацію заочере винної клітковини паранефральних просторів мікроіригатором, через який здійснюють заочеревинну перфузію лікувальної суміші 50мл 0,5% розчину новокаїну, Ютис. ОД гепарину, 64 ОД лідази, 5мл пентоксифіліну, антибактеріиного препарату в електролітному розчиннику в комбінації з внутрішньотканинним електрофорезом із розташуванням активних електродів на проекції заочеревинної клітковини паранефральних просторів, пасивного електрода - на передню черевну стінку в ділянці проекції кореня брижі тонкої та поперечноободової кишки. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до хірургії, а саме до способу антибактеріальної терапії при розповсюдженому гнійному перитоніті. Може бути використана в комплексній антибактеріальній терапії* як в передопераційному періоді так і після оперативного втручання при гострих хірургічних захворюваннях перебіг яких ускладнився розповсюдженим гнійним перитонітом. Найбільш близьким є відомий спосіб паранефральної блокади за Вишневським, яка широко використовують при розповсюдженому гнійному перитоніті. Метою виконання блокади є зменшення больового синдрому, позитивний вплив на трофіку оточуючих тканин, пригнічує зовнішньосекреторну активність підшлункової залози, покращує функціональний стан кори надниркових залоз, зменшується активність трипсину та амілази в сироватці крові, зменшує прояви динамічної кишкової непрохідності, покращує спланхнічний кровоплин органів черевної порожнини та заочеревинного простору. Крім розчину новокаїну, при блокадах застосовують лідокаїн, гепарин, інгібітори протеаз (контрікал), даларпн, антибіотики, спазмолітики (ношпа, папаверин, платифіллін, баралгін, спазмалгон). [Ю.Б.Мартов, С.Г.Подолинский, В.В.Карповський / Под ред. Ю.Б.Мартова. - М.: Триада X, 1998. -144 с. -С.23-35]. льним введенням антибактеріальних препаратів для створенням їх локальної максимальної концентрації в клітковині заочеревинного простору, брижі, стінках тонкої І поперечноободової кишки та відновленню інтраорганного кровоплину для розблокування гематогенного транспорту антибактеріальних препаратів при парентеральному застосуванні, завдяки методам непрямої ендолімфатичної терапії та електрофоретичного підведення лікарських препаратів. Під дією постійного струму створюється оптимальний електролітний баланс, знижується проникність їх мембран, відновлюється мікроциркуляція та кислотноосновний стан тканин, зменшується їх набряк, стимулюється викид біологічно активних речовин, покращується проходження імпульсів через сінапси периферичних нервів, що в значній мірі сприяє відновленню моторно-евакуоторної функції кишківника. В основу корисної моделі "Спосіб антибактеріальної терапії при розповсюдженому гнійному перитоніті" поставлена завдання шляхом катетеризації заочеревинної клітковини паранефральних просторів мікроіррігатором, через який здійснюють заочеревинну перфузію лікувальної суміші новокаїну, гепарину, лідази, пентоксифілліну, антибактеріального препарату в електролітному розчиннику в комбінації з внутрішньотканиним електрофорезом, які направлені на покращення спланхнотичного кровоплину І створення локальної максимальної Недостатком відомого способу є не використання дії постійного току в поєднанні з парентера СО о 9403 концентрації антибактеріальних препаратів в клітковині заочеревинного простору, брижах та стінках тонкої та поперечноободової кишки, прискорення відновлення моторно-евакуаторної функції кишківника, що підвисить ефективність системної парентеральної антибактеріальної терапії та боротьби з ендотоксикозом, покращити результати лікування хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом. Поставлене завдання здійснюється "Способом антибактеріальної терапії при розповсюдженому гнійному перитоніті", що передбачає парентеральне введення антибактеріальних препаратів, згідно корисної моделі в післяопераційному періоді проводять катетеризацію заочеревинної клітковини паранефральних просторів мікроіригатором, через який здійснюють заочеревинну перфузію лікувальної суміші новокаїну, гепарину, лідази, антибактеріального препарату в електролітному розчиннику в комбінації' з внутрішньотканинним електрофорезом із розташуванням активних електродів на проекції заочеревинної клітковини паранефральних просторів, пасивного електрода - на передню черевну стінку в ділянці проекції кореню брижі тонкої та поперечноободової кишки. Спосіб здійснюється наступним чином: виконується правобічна та лівобічна паранефральна блокада за Вишневським. Після того як пункційна голка потрапить в навколониркову клітковину, виконують катетеризацію клітковинного простору поліетиленовим мікроіррігатором до 0,5см в діаметрі за Сельдінгером, який фіксують до шкіри вузловим швом. За допомогою апарату - перфузатора здійснюють перфузію в клітковину заочеревинного простору 50мл 0,5% розчину новокаїну, Ютис.ОД гепарину, 64ОД лідази. По закінченню перфузії вищезазначеним розчином проводять перфузію ЗОмл ізотонічного розчину хлористого натрію із 2 грамами цефтріаксону із швидкістю 1мл/хв із одночасним виконанням внутрішньотканинного електрофорезу із ЩІЛЬНІСТЮ струму 0,10,15мА/см2 гальванічним апаратом "Поток-1" Із тривалістю процедури ЗО хвилин, завершуючи до цього часу інфузії антибактеріального препарату, із розташуванням гідрофільних прокладок з пластинами активних електродів в ДІЛЯНЦІ правого та лівого паранефрального просторів. Площа активних електродних прокладок становила по 150см2. Пасивний електрод розташовують на передній черевній стінці в проекції* корня брижі тонкої та поперечноободової кишки, площа пасивної електродної прокладки становила 250см2. Комбінацію за очеревинної перфузії та внутрішньотканинного електрофорезу проводять 1 раз на добу протягом 5-7 діб. Клінічний приклад: Хвора Т., 39 років, І.Х. №2445, знаходився в клініці факультетської хірур Комп'ютерна верстка Н. Лисенко гії Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, що розміщена на базі міської клінічної лікарні №2, з 7.06.03 по 21.06.03 з клінічним діагнозом: Гострий гангренозноперфоративний апендицит. Загальний гнійний перитоніт. Хворій після інтенсивної комплексної передопераційної підготовки на протязі 5 годин, виконане оперативне втручання: апендектомія, санація та дренування черевної порожнини, назоінтестинальна інтубація тонкої кишки. В комплексній передопераційній підготовці та в післяопераційному періоді був застосований запропонований метод: в передопераційному періоді виконана катетеризація правого та лівого паранефральних просторів за Вишневським, та перфузії 50мл 0,5% розчину новокаїну, Ютис.ОД гепарину, 64ОД лідази, 5мл пентоксіфілліну. По закінченню перфузії вищезазначеним розчином проводили перфузію ЗОмл ізотонічного розчину хлористого натрію Із 2 грамами цефтріаксону із швидкістю 1мл/хв із одночасним виконанням внутрішньотканинного електрофорезу із щільністю струму 0,1-0,15мА/см2 гальванічним апаратом "Поток-1" із тривалістю процедури ЗО хвилин із розташуванням гідрофільних прокладок з пластинами активних електродів в ділянці правого та лівого паранефрального просторів, пасивний електрод розташовували на передній черевній стінці в проекції кореню брижі тонкої кишки. Комбінацію заочеревинної перфузії та внутрішньотканинного електрофорезу проводили 1 раз на добу протягом 8 діб. Через 48 годин у хворого відновилась перистальтика, гази відійшли через 60 годин, клініко - інструментальні та лабораторні показники стабілізувались на 10 добу. Ніяких ускладнень та реакцій при проведенні методики у хворої під час лікування не спостерігалося. Хвора на 14 добу з моменту госпіталізації виписана у задовільному стані. Запропонований „Спосіб антибактеріальної терапії при розповсюдженому гнійному перитоніті" ліквідовує порушення інтраорганного кровоплину для розблокування гематогенного транспорту антибактеріальних препаратів при парентеральному застосуванні, що значно підвищує ефективність системної парентеральної' антибактеріальної' терапії, створює умови для депонування антибактеріальних препаратів в клітковині заочеревинного простору, брижі та стінці тонкої кишки завдяки непрямій ендолімфатичній терапії, сприяє швидкому відновленню моторно-евакуоторної" функції кишківника, що є ефективним в боротьбі з ендотоксемією, це створює значний фармакоекономічний ефект у порівнянні з іншими відомими способами антибактеріальної терапії при розповсюдженому гнійному перитоніті. Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Киів, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601