Спосіб вирощування овочів

Винахід відноситься до сільського господарства, а саме; до енергоощадного і екологічно безпечного вирощування теплички культур у спорудах штучного клімату. Відомий спосіб культивування рослин помідорів в часовому інтервалі - від початку вегетації розсади, висадженої на постійне місце, і до початку плодоношення за природних умов фототермічного режиму з опромінюванням відбитим сонячним світлом та позакореневим підживленням мінеральними добривами [1]. Але відомий спосіб, хоч і вимагає створення загальної освітленості з нижньою межею 2,6 3клк, не може найповніше розкрити біотичний потенціал сорту чи гібриду помідорів, що вирощуються в умовах мікроклімату, де в спектрі освітлення недостаток УФ-проміння і спектральний склад його світлової енергії не збалансований за вітальною експозицією УФ радіації. Відомий спосіб дуже енергозатратний і не включає джерел вітальної експозиції УФопромінювания, а доза природної УФ-радіації сонячного світла, що проходить через огороджуючі конструкції, не дає потрібного ефекту. Завдання винаходу - створити спосіб вирощування помідорів, у якому шляхом зміни фототермічного режиму і режиму мінерального живлення в технології вирощування досягається скорочення терміну настання цвітіння і утворення плодів, що зумовлює отримання раннього врожаю і в результаті зниження його собівартості. Завдання досягається тим, що процес вирощування рослин включає культивування рослин у часовому інтервалі - від посадки розсади на постійне місце і до початку плодоношення - за нормальних умов світлового режиму з опромінюванням відбитим сонячним світлом та позакореневим підживленням мінеральними добривами, у якому новим є те, що рослини додатково опромінюють ультрафіолетовим світлом з вітальною експозицією 0,3 - 4віт.год./м2, яку протягом добового фотоперіоду повторюють декілька разів, а в перервах, між сеансами ультрафіолетового опромінення, на рослини наносять мінеральні добрива ультрамікрооб'ємним обприскуванням. Вітальна експозиція УФ-радіації у сукупності з способом ультрамікрооб'ємного обприскування фосфорно-азотним позакореневим підживленням сприяє інтенсифікації біосинтезу мембранних фосфоліпідів, а також інших компонентів мембран кліткових структур, у молекулах яких є ненасичені хімічні зв'язки тощо. Крім того УФ-радіація сприяє посиленню синтезу нуклеїнових кислот, що накопичуються у насінні плодів, та синтезу каротиноїдів, а також їх аналогів, що мають подвійні хімічні зв'язки у структурі молекули. Приклад. Під час здійснення способу проводять наступний маршрут технологічних операцій: готують засклені зимові теплиці для вирощування помідорів; створюють оптимальні мікрокліматичні умови для культивування рослин, де у залежності від погодних умов підтримують температуру 15 - 26°C, відносну вологість повітря 65 - 75%, а грунту - 70 - 80%; сіють насіння і вирощують розсаду помідорів; висаджують на постійне місце вирощування розсаду з сформованою квітковою китицею; проводять захист рослин від шкідників та хвороб; щоденно рослини опромінюють вітальною експозицією УФ-радіації; між сеансами УФ-опромінювання проводять позакореневе підживлення мінеральними добривами - витяжкою суперфосфату, що містить вуглеамонійні солі (0,05 - 1,1%) і йодистий калій (0,002 - 0,008%); підживлення проводять за потребою - по результатах лабораторних аналізів, декілька разів за фотоперіод між сеансами УФ-опромінення; для позакореневого живлення застосовують розчин мінеральних добрив, розпилений ультрамікрооб'ємним обприскувачем. Дослідження проводять з використанням експериментального устаткування, створеного на базі вітчизняних УФ-опромінювачів типу ЛЭ-15, ЛЭ-30, ДРТ-400 тощо, засобів автоматики мікроклімату типу "Луч-2", ультрамікрооб'ємних обприскувачів типу переобладнаних ОМ-620 або ОМ-320 та ін. Контроль параметрів мікроклімату проводять з використанням термографів, гігрографів, люксметрів, УФ-радіометрів, анемометрів, осадкометрів тощо. Помідори вирощують у стандартних замових засклених теплицях. Досліди ставлять в 6 - ти варіантах, у кожному по 4 повторення, у одному повторенні 25 - 50 рослин. При визначенні ефективної дії УФ-радіації контролюють ріст, розвиток та настання плодоношення рослин і дані зводять у таблицю. Як видно з даних таблиці, якщо рослини помідорів додатково опромінюють вітальною експозицією УФ-радіації в межах 0,3 - 1віт.год./м2 (варіант 2), то спостерігають неістотне скорочення часового інтервалу від посадки розсади на постійне місце і до початку плодоношення, у порівнянні з контролем (варіант 1), де не застосовують додаткової вітальної експозиції УФопромінювання. Якщо рослини помідорів додатково опромінюють вітальною експозицією УФ-радіації, меншою 1,001 - 2віт.год./м2 (варіант 3), наприклад, 0,3 - 1віт.год./м2 (варіант 2), то спостерігають істотне скорочення часового інтервалу від посадки розсади на постійне місце і до початку плодоношення. Якщо рослини додатково опромінюють вітальною експозицією УФ-радіації більшою 1,001 2віт.год./м2, наприклад, 2 - 4віт.год./м2 (варіант 4), то також спостерігають істотне стабільне скорочення часового інтервалу від початку посадки розсади на постійне місце і до початку плодоношення. Таким чином, з масиву даних таблиці випливає, що оптимальною фотосинтезно активною УФрадіацією є вітальна експозиція УФ-радіації в межах 0,3 - 4віг.год./м2, яка на фоні мінерального позакореневого підживлення, нанесеного ультрамікрооб'ємним обприскуванням (варіант 5), сприяє істотному скороченню часового інтервалу від посадки розсади на постійне місце і до початку плодоношення, причому, цей інтервал або час настання строків плодоношення, неістотно відрізняється від еталонного (варіант 6). Достовірність отриманих результатів підтверджується методом математичної статистики дисперсійним аналізом. Запропонований спосіб вирощування помідорів можна використовувати для поліпшення промислової технології їх виробництва. Очікуваний річний економічний ефект може перевищувати 25 - 50%, якщо у розрахунок брати зростання урожайності.