Спосіб вирощування ранньої картоплі при краплинному зрошенні на легких супіщаних грунтах

Корисна модель відноситься до сільського господарства, а саме до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування ранньої картоплі, включає основний і передпосівний обробіток грунту, внесення добрив, садіння, догляд за рослинами, збір врожаю. Недоліком цього способу є значні витрати мінеральних добрив, поливної води і енергоресурсів. Зменшення доз добрив до 25-30%, поливної води до 50% і енергоресурсів до 25% забезпечить отримання врожаю ранньої картоплі з низькою собівартістю. [Кучко А. А., Оверчук П. В. Стан та основні напрямки збільшення виробництва картоплі в Україні. Картоплярство. Міжвідомчий тематичний збірник. - К., 25 с.3-8.]. Задачею корисної моделі є одержання раннього врожаю картоплі з низькою собівартістю. Поставлена задача досягається тим, що вносять мінеральні добрива локальним способом під основний обробіток грунту в дозі Р90P90, при висадці бульб P10, азотні добрива в дозі N50 під весняну культивацію, N50 в фазі повні сходи і бутонізація підживлення в дозах N25 з поливною водою, вологість гр унту підтримується в межах 60% НВ поливною нормою 15-20 м /га від висадки бульб до сходів, а від сходів до збирання врожаю 70% НВ поливною нормою 25-30 м 3/га з тиском води на виході з краплинної трубки 0,5 атмосфери. Досліди проводились в Інституті південного овочівництва і баштанництва УААН лабораторією технології вирощування овочевих культур протягом 2002-2004 років Дослідження проводились по загальноприйнятій технології вирощування цієї культури в даній зоні на легких супіщаних гр унтах, шляхом постановки однофакторних дослідів. Попередник – овочеві культури, буряк, цибуля, морква. Після збирання врожаю попередника проводили дискування рослинних залишків та зяблеву оранку глибиною 27-30 см. Під оранку вносили добрива дозою Р90 та К90. Пізно восени проводили глибоку (12-15 см) культивацію по діагоналі ланки з метою вирівнювання поверхні грунту. Рано на весні вносили азотні добрива дозою N50 під глибоку культивацію. Останні азотні добрива вносили в підживлення після сходів і у фазі бутонізація дозою N 35. При достиганні температури грунту на глибині 10 см 6-8 °С проводили нарізання борозен глибиною 8-10 см і висаджували пророщі бульби. Для отримання раннього врожаю необхідно, щоб паростки вічок були не менше 1,5-2 см. Бульби висаджували вручну, тому що при висадці їх машиною завдається значної шкоди паросткам. Обов’язковим прийомом при висадці бульб було те, щоб паростки вічок були спрямовані вертикально. Це дає можливість отримувати сходи на 3-4 дні раніше ніж коли вони спрямовані у бік або у низ. Після розкладання бульб вони загортаються механізовано загортачами. За 3-4 дні до з’явлення сходів проводили внесення гербіцидів Зенкор дозою !,5 кг/га. Для цього вибираємо похмуру, туманну або дощову (дрібний дощик) погоду. Це виключає випаровування гербіцидів І додаткову операцію по закриттю їх механічно, а також запобігає ушкодженню паростків які знаходяться на глибині 2-3 см від поверхні грунту. Догляд за рослинами проводили згідно загальноприйнятої технології вирощування цієї культури (підпушення міжряддя, залежно від погодних умов. Що виникли, двох окучувань рослин, однієї просапки рядків), зокрема використання азотних добрив. При отриманні повних сходів і у фазі бутонізація проводили підживлення з поливною водою в дозі N 25. Вологість грунту підтримували в заданих межах, до сходів 60% НВ, від сходів до збирання врожаю 70% НВ. Для цього використовували краплинне зрошення протягом 2-3 годин щодобово, в залежності від погодних умов. Використання поливної води становило до сходів 15-20 м 3/га від сходів до збирання врожаю 25-30 м 3/га. Тиск води з краплинної трубки був 0,5 атм. За 4-5 днів до збирання врожаю полив закінчували. Боротьбу зі шкідниками і хворобами проводили загально прийнятим методом. Збирання врожаю проводили вручну за допомогою підкопуючої скоби (плоскорізна лапа) яка не травмує молоду бульбу в порівнянні з картоплезбиральною машиною. Досліди були закладені по наступній схемі. ІІ. Визначення оптимального режиму зрошення при краплинному способі поливу. І. Контроль-полив по борознах (60-70-70% НВ). II. Краплинне зрошення 60-70-60% НВ. III. Краплинне зрошення 60-70-70% НВ. IV. Краплинне зрошення 60-80-60% НВ. 2. Вивчення способів внесення мінеральних добрив. І. Контроль без добрив. II. N100Р 100K90 а) внесення врозкид. Б) внесення локально. Площа дослідної ділянки 100м 2, облікової 50м 2. Повторність досліду чотирикратна. Досліджувані фактори мають значний вплив на ріст, розвиток і урожайність бульб ранньої картоплі, (табл. 1). Таблиця 1 Витрати зрошувагтьної води при різних режимах зрошення (2002-2004 pp.) Спосіб поливу по борознах К краплинне Режим зрошеннянв НВ% 60-70-70 60-70-60 60-70-70 60-80-60 Поливна норма м 3/га Зрошувальна норма м 3/га 117 60 70 76 980 420 490 532 Середня урожайність т/га 16,2 16,4 18,8 12,5 НІР0,5-4,2т Коефіцієнт водоспоживання м 3/т 65 25,6 26,1 42,6 Як свідчать отримані дані режим зрошення має суттєвий вплив не тільки на урожайність, а також на коефіцієнт водоспоживання. Так при краплинному зрошенні режим зрошення 60-70-70% НВ не тільки підвищив урожайність бульб картоплі, а також зменшив зрошувальну норму води на 490 м7га, тобто двічі, а коефіцієнт водоспоживання був у 2,6 разів меншим в порівнянні з контролем. Кращим варіантом по режиму зрошення при краплинному поливі був 60-70-70% НВ. Урожайність бульб перевищувала варіант 60-70-60- KB на 2,4т/га, а варіант 60-80-80% НВ на 6,3 т/га. Кое фіцієнт водоспоживання був у варіантах 60-70-60 та 60-70-70% НВ майже на рівні, а у варіанті 60-80-80% НВ перевищував інші варіанти на 15,5м 7т. Способи внесення мінеральних добрив також оказують суттєвий вплив на ріст, розвиток і урожайність бульб картоплі (табл. 2). Таблиця 2 Біометричні виміри і урожайність бульб картоплі в залежності від способів внесення добрив (середня 2002-2004рр.). Варіант К-без добрив доза N100P100K90 врозкид доза N100P100K90 локально Фаза розвитку рослин початок цвітіння збирання врожаю Висота куща, Кількість стебел, Кількість Висота куща, см см шт. стебел, шт. 18,4 2,8 27,2 2,8 30,7 3,2 46,3 3,2 38,6 3,4 53,7 3,4 Урожайність т/га 9,7 16,3 19,4 НІР0,5-1,7т. Аналізуючи отримані дані результатів досліджень можна зробити слідуючі висновки: Способи внесення добрив мали суттєвий вплив на ріст, розвиток та урожайність картоплі. Так при локальному внесенні добрив висота куща була вище на 7,4 см, кількість стебел в кущі більше на 0,2 штук, а урожайність на 3,1 т/га більшою в порівнянні з внесенням добрив врозкид. Таким чином, в проведених дослідах було встановлено суттєвий вплив режиму краплинного зрошення і способу внесення добрив на ріст, розвиток і урожайність рослин картоплі.