Спосіб терапії шизофренії з безперервним перебігом

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до психіатрії, і може бути використана для терапії шизофренії з безперервним перебігом. Відомий спосіб терапії шизофренії з безперервним перебігом, котрий включає пероральний прийом високих доз психотропних засобів, в т.ч. рисполепту [Принципы и практика психофармакотерапии: Пер. с англ. С.А. Малярова / Ф.Дж. Яничак, Дж.М. Дэвис, Ш.Х. Прескорн, Ф.Дж. Аид мл. -К.: Ника - Центр, 1999. - 728с]. Недоліком відомого способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощува ти концентрацію психотропних засобів, в т.ч. рисполепту, безпосередньо в заінтересованих стр уктура х головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу, створювати умови для реабілітації хворих. Відомий також спосіб терапії шизофренії з безперервним перебігом, котрий включає комбіноване використання психотропних засобів і перемінного електричного струму у вигляді електросудомної терапії [Клиническая психиатрия / Бачериков Н.Е., Михайлова К.В., Гавенко В.Л. и др.; Под ред. проф. Н.Е. Бачерикова. К.: Здоров'я, 1989. - С.108-133, 319-361]. Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що з умовлено недостатньою терапевтичною активністю, високою частотою побічних реакцій і ускладнень (вивихи та підвивихи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинка серця і смерть), а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію рисполепту безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу і створювати умови для реабілітації хворих. Найбільш близьким по технічній суті і досягаемому результату до заявленого є спосіб терапії рецидивів параноідноі шизофренії з безперервним перебігом, котрий включає поєднання перорального і парентерального прийомів психотропних засобів і гальванізацію комірцевої зони по О.Ю.Щербаку [Демедюк И.А. Психические заболевания // Клиническая физиотерапия / Оржежковский В.В., Волков Е.С., Деменюк И.А. и др.; Под ред. В.В. Оржежковского. - К.: Здоров'я, 1984.- С.425-429]. Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що з умовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію рисполепту, безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу, створювати умови для реабілітації хворих. В основі корисної моделі поставлено задачу скорочення терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту при терапії шизофренії з безперервним перебігом шляхом додаткового перорального підвищення добової дози рисполепту до середньої з подальшим проведенням лікування методом трансцеребральної гальванізації, що забезпечує підвищення терапевтичного ефекту. Поставлена задача досягається тим, що згідно корисної моделі додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищують до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год після ранкового перорального прийому рисполепту проводять трансцеребральну гальванізацію з постійним збільшенням сили струму від 2 до 5мА, його щільності від 0,04 до 0,08мА/см 2, тривалості процедури від 20 до 25хв при курсі лікування 10 щоденних процедур. Використання рисполепту для терапії шизофренії з безперервним перебігом відомо, але невідомо швидке нарощування концентрації рисполепту безпосередньо в заінтересованих стр уктурах головного мозку шля хом додаткового перорального підвищення добової дози рисполепту до середньої і подальшого проведення трансцеребральної гальванізації. Проведення лікування методом трансцеребральної гальванізації співпадає з максимальною концентрацією рисполепту в плазмі крові внаслідок його основного і додаткового перорального прийомів, отже, з найбільш вираженою його дією. Ме ханізм дії рисполепту, який є атиповим нейролептиком із групи бензизоксазола, зв'язують з дією його як селективного антагоніста 5-НТ2-серотонінергічних і D2-допамінергічних рецепторів в центральній нервовій системі, а також з блокадою a 1-адренергічних і в меншій мірі Н 1-гістамінових та a 2-адренергічних рецепторів. При цьому даний препарат не виявляє дії на холінергічні рецептори, володіє антипсихотичним ефектом (усуває маячні ідеї, галюцинації, автоматизм), зменшує почуття стра ху, знижує агресивність. В меншій мірі, ніж класичні нейролептики, пригнічує рухову активність і каталепсію. При цьому, під впливом постійного струму створюються умови для підвищення ефекту дії препарату: виникають електрохімічні процеси в біологічних клітинах, що збільшує проникливість клітинних мембран, умови для потенціювання та пролонгування дії препарату. Це сприяє швидкому поступленню рисполепту в головний мозок і спинномозкову рідину, вибірковому накопиченню його в заінтересованих структурах головного мозку, які мають відношення до патогенетичних ланок шизофренії. Разом з цим, дія рисполепту відбувається при сприятливо зміненій реактивності нервової системи під впливом постійного струму, що значно порідшує появу небажаних побічних реакцій. Все це сприяє скороченню терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Заявлений спосіб терапії шизофренії з безперервним перебігом повністю виключає такі важкі ускладнення, як вивихи та підвиви хи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинку серця та смерть. Заявлений спосіб здійснюється слідуючим чином Хворий приймає щоденно о 8год рисполепт усередину в таблетках в дозі від 1,0 до 2,0мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищують до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год після ранкового перорального прийому рисполепту проводять трансцеребральну гальванізацію. Для цього електрод площею 50см 2, котрий складається з трьох сполучних частин (металеві пластини), із яких дві пластини, кожна площею по 10см 2, разом з матер’яними прокладками, розміщують на закриті повіки, а третю пластину площею 30см 2 з матер’яною прокладкою розміщують на область чола і приєднують до анода джерела струму. Др угий електрод площею 100см 2 розміщують на зону нижніх шийних хребців в області задньої поверхні шиї і з’єднують з катодом джерела гальванічного струму. Матер’яні прокладки змочують теплою водою (за площею вони відповідають металевим пластинам). Процедури проводять з постійним збільшенням сили струму від 2 до 5мА, його щільності від 0,04 до 0,08мА/см 2, тривалості процедури від 20 до 25хв при курсі лікування 10 щоденних процедур. Дані параметри вибрані дослідним шляхом у зв'язку з тим, що при їх використанні виявлявся найвищий терапевтичний ефект. Спосіб протипоказаний при індивідуальній непереносимості струму, негативному відношенні хворого до трансцеребральної гальванізації, запальних захворюваннях очей, мокрій екземі в місцях накладання електродів, важких соматичних захворюваннях в стадії декомпенсації, органічних захворюваннях нервової системи, гарячкових станах, злоякісних новоутвореннях, схильності до кровотеч, глаукомі, атонії сечового міхура, гіпертрофії передміхурової залози і одночасному застосуванні з інгібіторами МАО. Спосіб використаний нами у 14 різностатевих праворуких хворих з вираженим галюцинаторно-маячним варіантом параноїдної шизофренії із середньою тривалістю захворювання 14 років у віці від 20 до 60 років з безперервним перебігом, котрі виявляли ознаки терапевтичної резистентності. Позитивний результат отримано у 10 хворих, невизначений - у 4 хворих, що підтверджується вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Приклад 1 Хворий Ш., 40 років. Діагноз: шизофренія параноїдна, виражений галюцинаторно-маячний варіант, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 10 років, 7 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалів ІІ гр упи, ніде не працює, останній раз лікувався стаціонарно з 03.01.04р. по 15.02.04р. у зв'язку із загостренням галюцинаторно-маячної симптоматики. До застосування заявленого способу терапії шизофренії з безперервним перебігом у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8 год рисполепт усередину після їди в таблетках в дозі 1,0-2,0мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищували до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год після ранкового перорального прийому рисполепту проводили трансцеребральну гальванізацію з допомогою апарату "Поток-1". Для цього електрод площею 50см 2, котрий складається з трьох сполучних частин (металеві пластини), із яких дві пластини, кожна площею по 10см 2 , разом з матер'яними прокладками, розміщували на закриті повіки, а третю пластину площею 30см 2 з матер'яною прокладкою розміщували на область чола і приєднували до анода джерела струму. Др угий електрод площею 100см 2 розміщували на зону нижніх шийних хребців в області задньої поверхні шиї і з’єднували з катодом джерела гальванічного струму. Матер’яні прокладки змочували теплою водою (за площею вони відповідали металевим пластинам). Процедури проводили з постійним збільшенням сили струму від 2 до 5мА, його щільності від 0,04 до 0,08мА/см 2, тривалості процедури від 20 до 25хв при курсі лікування 10 щоденних процедур. Дані лікувальні процедури хворий переніс добре, побічних реакцій і ускладнень не відмічалось. Внаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого-менше став акцентувати увагу на своїх переживаннях, став спокійнішим, дезактуалізувались галюцинаторно-маячні утворення, нормалізувався настрій, щезли епізодичні слухові галюцинації, прибавив у вазі, став більш товариським, охайним, лагідним, почав багато читати, цікавитися методом трансцеребральної гальванізації, телепередачами та випискою, будувати реальні плани на майбутнє, включатися в трудо ві процеси, допомагати в догляді за іншими хворими. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози рисполепту до середньої та подальше проведення лікування методом тренсцеребральної гальванізації привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структура х головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредіентності процесу, порідшення побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Приклад 2 Хворий Щ., 36 років. Діагноз: шизофренія параноїдна, виражений галюцинаторно-маячний варіант, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 11 років, більше 10 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалів II групи, ніде не працює, останній раз лікувався стаціонарно з 13.11.04р. по 08.01.05р. у зв'язку із загостренням галюцинаторно-маячної симптоматики. До застосування заявленого спосібу терапії шизофренії з безперервним перебігом, у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8год рисполепт усередину після їди в таблетках в дозі 2,0мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підви щували до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год після ранкового перорального прийому рисполепту проводили трансцеребральну гальванізацію за методикою, що описана вище в прикладі 1. Побічних реакцій і ускладнень у хворого не відмічалось. Внаслідок лікування наступило покращення стану хворого - регресували виражені галюцинаторно-маячні прояви, менше став фіксувати увагу на своїх переживаннях, емоційно ожив, став охайнішим, товариським, адекватним, почав включатися в трудові процеси, читати літератур у, цікавитися випискою та домашніми справами. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози рисполепту до середньої та подальше проведення лікування методом тренсцеребральної гальванізації привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структура х головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредієнтності процесу, порідшення побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Як видно із прикладів здійснення, заявлений спосіб терапії шизофренії з безперервним перебігом є дієздатним і ефективним. У порівнянні зі способом-прототипом заявлений спосіб терапії шизофренії з безперервним перебігом сприяє швидкій редукції психопатологічних розладів, формуванню ремісії, зменшенню прогредієнтності процесу, формуванню умов для реабілітації, дає можливість швидко нарощува ти концентрацію рисполепту безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом його додаткового перорального підвищення добової дози до середньої та подальшого проведення лікування методом тренсцеребральноі гальванізації, що дозволяє зменшувати резистентність до психофармакотерапії і термін лікування на 7 днів за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Спосіб-прототип дозволяє добитися позитивного ефекту тільки у 44% хворих, заявлений спосіб терапії шизофренії з безперервним перебігом дав позитивний ефект у 56,7% хворих. Таким чином, заявлений спосіб в порівнянні із прототипом перевищує терапевтичну е фективність на 12,7%, що дає можливість скорочувати термін лікування.