Пестицидна композиція, яка містить похідне альфа-алкоксифенілоцтової кислоти та неонікотиноїдну сполуку

Реферат: Композиція для боротьби з шкідниками рослин, яка містить як діючі компоненти сполуку алкоксифенілоцтової кислоти формули (1) та неонікотиноїдну сполуку формули (2), а також спосіб боротьби з шкідниками рослин. 3 O X X 2 O O X 1 , (1) UA 101404 C2 (12) UA 101404 C2 R A CH2 1 Z N X Y . (2) UA 101404 C2 25 Галузь техніки [0001] Галузь техніки [0001] Цей винахід стосується композиції для контролювання шкідників та способу контролювання шкідників. Рівень техніки [0002] Сполуки -заміщеної фенілоцтової кислоти відомі як активні компоненти фунгіцидів (див., наприклад, ПАТЕНТНИЙ ДОКУМЕНТ 1). [0003] ПАТЕНТНИЙ ДОКУМЕНТ 1: Міжнародна публікація International Publication WO 95/27,693 Опис винаходу Проблеми, які вирішуються винаходом [0004] Метою цього винаходу є створення композиції для контролювання шкідників, яка чинить ефективну дію на шкідників, та способу контролювання шкідників. Засоби вирішення проблеми [0005] Цей винахід пропонує композицію для контролювання шкідників та спосіб контролювання шкідників, у якому гнітючу дію на шкідників справляє застосування сполуки алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої наступною формулою (1), з-поміж сполук заміщеної феніл оцтової кислоти, поряд із неонікотиноїдою сполукою, представленою наступною формулою (2). Отже, цей винахід має наступні аспекти. [1] Композиція для контролювання шкідників, яка містить у якості діючих компонентів сполуку -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлену формулою (1): 30 де X представляє метилову групу, діфторметилову групу або етилову групу; X 3 представляє метоксігрупу або метиламінову групу; а X представляє фенільну групу, 2метилфенільну групу або 2,5-діметилфенільну групу; та неонікотиноїдну сполуку, представлену формулою (2) 5 10 15 20 1 35 40 45 2 де A представляє 6-хлор-3-піридільну групу, 2-хлор-5-тіазолільну групу, тетрагідрофуран-22 ільну групу або тетрагідрофуран-3-ільну групу; Z представляє метилову групу, групу NHR , групу 3 2 2 1 2 N(CH )R або групу SR ; R представляє атом водню, метилову групу або етилову групу; R 1 2 представляє атом водню або метилову групу; або R та R разом утворюють групу CH2CH2 або групу CH2OCH2; X представляє атом водню або групу CH; а Y представляє ціаногрупу або нітрогрупу. [2] Композиція для контролювання шкідників згідно з [1], де неонікотиноїдна сполука, представлена формулою (2), обрана з-поміж клотіанідину, імідаклоприду та тіаметоксаму. [3] Композиція для контролювання шкідників згідно з [1] або [2], де масове співвідношення сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), знаходиться у межах від 0.0125:1 до 500:1. [4] Спосіб контролювання шкідників, згідно з яким використовують ефективні кількості співвідношення сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), згідно з [1], та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), згідно з [1] проти шкідників або місцезнаходження шкідників. 1 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 [5] Спосіб контролювання шкідників, згідно з яким використовують ефективні кількості співвідношення сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), згідно з [1], та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), згідно з [1] до рослини або місця, де рослина має змогу зростати. [6] Засіб для обробки насіння, який містить в якості діючих компонентів сполуку алкоксіфенілоцтової кислоти, представлену формулою (1), згідно з [1], та неонікотиноїдну сполуку, представлену формулою (2), згідно з [1]. [7] Насіння рослини, оброблене ефективною кількістю сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), згідно з [1], та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), згідно з [1]. [8] Спільне застосування сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), згідно з [1], та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), для контролювання шкідників. [0006] Композиція для контролювання шкідників згідно з винаходом виявляє напрочуд ефективну дію проти шкідників. Найкращий спосіб здійснення винаходу [0007] Далі описується сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), для застосування у композиції для контролювання шкідників згідно з винаходом. Прикладами сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), слугують наступні сполуки. [0008] 1 Сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – метилова група, діфторметилова група або етилова група у формулі (1); 1 сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – метилова група у формулі (1); 2 сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – метоксігрупа або метиламінова група у формулі (1); 1 2 сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – метилова група, а X – метоксігрупа у формулі (1); 1 2 сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – метилова група, а X – метиламінова група у формулі (1); [0009] сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій або 2,5-діметилфенільна група у формулі (1); фенільна група, 2-метилфенільна група або 2,5-діметилфенільна група у формулі (1); 3 сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – фенільна група або 2-метилфенільна група у формулі (1); 1 2 3 сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – метилова група, X – метоксігрупа, а X – 2,5-діметилфенільна група у формулі (1); 1 2 3 сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – метилова група, X – метоксігрупа, а X – 2,5-діметилфенільна група у формулі (1); 1 2 сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – метилова група, X – метиламінова група, 3 а X – фенільна група у формулі (1); 1 2 сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти,у якій X – метилова група, X – метиламінові група, 3 а X – 2,5-діметилфенільна група у формулі (1). [0010] Далі наводяться приклади сполук -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлених формулою (1). 1 2 3 У сполуці -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленій формулою (1), X , X , X являють собою комбінації замісників, наведених у таблиці 1. 2 UA 101404 C2 [0011] Таблиця 1 5 10 15 20 [0012] Сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), може мати ізомери, наприклад, стереоізомери, як от оптичні ізомери на основі асиметричних атомів вуглецю, та таутомери, причому будь-який ізомер може міститися й використовуватися сам по собі або у суміші з будь-яким співвідношенням ізомерів згідно з винаходом. [0013] Сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), може мати форму сольвату (наприклад, гідрату) й може використовуватися у формі сольвату згідно з винаходом. [0014] Сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), може мати кристалічну та/або аморфну форму й може використовуватися у будь-якій формі згідно з винаходом. [0015] Сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), являє собою сполуку, описану у заявці WO95/27,693. Ці сполуки можна синтезувати, наприклад, способами, наведеними у цьому описі. [0016] 3 UA 101404 C2 Далі описується неонікотиноїдна сполука, представлена формулою (2), для застосування у композиції для контролювання шкідників згідно з винаходом поряд із сполукою алкоксіфенілоцтової кислоти, представленою формулою (1). Неонікотиноїдна сполука – це сполука, представлена формулою (2), 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 де A представляє 6-хлор-3-піридільну групу, 2-хлор-5-тіазолільну групу; тетрагідрофуран-22 ільну групу або тетрагідрофуран-3-ільну групу; Z представляє метилову групу, групу NHR , групу 3 2 2 1 2 N(CH )R або групу SR ; R представляє атом водню, метилову групу або етилову групу; R 1 2 представляє атом водню або метилову групу; або R та R можуть разом утворювати групу CH2CH2 або групу CH2OCH2; X представляє атом азоту або групу CH; Y представляє ціаногрупу або нітрогрупу. [0017] Як приклади неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), можна навести: 3 1 сполуку, у якій A - 2-хлор-5-тіазолільна група, Z – група NHCH , R – атом водню, X – атом азоту, а Y – нітрогрупа (хімічна назва: клотіанідин), 3 2 1 2 сполуку, у якій A - 2-хлор-5-тіазолільна група, Z – група N(CH )R , R та R разом утворюють групу CH2OCH2, X – атом азоту, а Y – нітрогрупа (хімічна назва: тіаметоксам), 2 1 2 сполуку, у якій A - 6-хлор-3-піридільна група, Z – група NHR , R та R разом утворюють групу CH2CH2, X – атом азоту, а Y – нітрогрупа (хімічна назва: імідаклоприд), 3 2 1 2 сполуку, у якій A - 6-хлор-3-піридільна група, Z – група N(CH )R , R – етилова група, R – атом водню, X – група CH, а Y – нітрогрупа (хімічна назва: нітенпірам), 3 2 1 2 сполуку, у якій A - тетрагідрофуран-3-ільна група, Z – група N(CH )R , R – атом водню, R – атом водню, X – атом азоту, а Y – нітрогрупа (хімічна назва: дінотефуран), 1 сполуку, у якій A - 6-хлор-3-піридільна група, Z – метилова група, R – метилова група, X а атом азоту, а Y – ціаногрупа (хімічна назва: ацетаміприд), 2 1 2 сполуку, у якій A - 6-хлор-3-піридільна група, Z – група SR , R та R разом утворюють групу CH2CH2, X – атом азоту, а Y – ціаногрупа (хімічна назва: тіаклоприд). Із цих сполук перевага віддається клотіанідину, тіаметоксаму та імідаклоприду, найкраще клотіанідину. [0018] Неонікотиноїдна сполука, представлена формулою (2), відома й описана, наприклад, у "The Pesticide Manual", 14th edition, published by British Crop Protection Council, ISBN 1901396142, pp. 209, 598, 1,022. Ці сполуки можна придбати на ринку або приготувати відомими способами. [0019] У композиції для контролювання шкідників згідно з винаходом масове співвідношення сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), наприклад, сполуки (1a) або (1b), зазначених далі, до неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), наприклад, клотіанідину, тіаметоксаму та імідаклоприду, як правило, знаходиться у межах від 0.0125:1 до 500:1, переважно від 0.025:1 до 100:1. Крім того, при застосуванні у вигляді розпорошуваного порошку переважним буде співвідношення від 0.025:1 до 40:1, а для обробки насіння краще брати співвідношення від 0.25:1 до 100:1. [0020] Композиція для контролювання шкідників може являти собою просту суміш сполуки алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), але, як правило, суміш сполуку -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлену формулою (1), та неонікотиноїдну сполуку, представлену формулою (2), змішують з інертним носієм, а також поверхнево активною речовиною та іншими добавками, необхідними для перетворення суміші на олію, емульсію, плинну речовину, змочуваний порошок, змочувані гранули, гранульовану речовину тощо. Зазначену композицію можна використовувати для обробки насіння як таку або з доданням інших інертних компонентів. Сумарній вміст сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), у композиції для контролювання 4 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 шкідників згідно з винаходом знаходиться, як правило, у межах від 0.1 до 99 мас.%, переважно від 0.2 до 90 мас.%. [0021] Прикладами твердого носія, що використовується у композиції, можуть бути дрібні порошки, наприклад, такі мінерали, як каолін, атапульгіт, бентоніт, монтморилоніт, кисла біла глина, пірофіліт, тальк, діатомова земля та кальцит; природні органічні матеріали, як от мелене кукурудзяне бадилля та порошок горіхових шкаралупок; синтетичні органічні матеріали, наприклад, сечовина; солі, наприклад, карбонат кальцію та сульфат амонію; синтетичні неорганічні матеріали, наприклад, синтетичний гідрат двооксиду кремнію; рідкими ж носіями можуть бути ароматичні вуглеводні, як ксилол, алкілбензол та метилнафталін; спирти, як 2пропанол, етиленгліколь, пропиленгліколь та моноетилетер етиленгліколю; кетони, як ацетон, циклогексанон та ізофорон; рослинні олії, наприклад, соєва та бавовняна; аліфатичні вуглеводні з нафти, ацетонітрил та вода. Поверхнево активні речовини можуть бути аніонними, наприклад, солі алкілсульфатефіру, солі алкіларилсульфонату, солі діалкілсульфосукцінату, солі поліоксіетиленалкіларилетерфосфатного ефіру, солі лігносульфонату та поліконденсати нафталінсульфнату з формальдегідом; неіонними, як поліоксіетиленалкіларилетери, блоксополімери поліоксіетилену з алкілполіоксіпропиленом, сорбітан-ефіри жирних кислот, або катіонними, як солі алкілтриметиламонію. Як приклади інших допоміжних речовин для композиції можна навести водорозчинні полімери, як от полівініловий спирт та полівінілпіролідон, полісахариди, як гуміарабік, альгінову кислоту та її солі, КМЦ (карбоксіметилцелюлозу), ксантанову смолу, неорганічні матеріали, наприклад, алюмосилікат магнію та алюмозоль, консерванти, фарбники та стабілізатори, як от PAP (кислий ізопропилфосфат) та BHT. [0022] Композиція для контролювання шкідників згідно з винаходом може захищати рослини від шкідників, які поїдають або обгризають рослини або завдають їм іншої шкоди (наприклад, такі шкідливі членистоногі, як комахи та кліщі). Як приклади шкідників, на яких ефективно діє композиція для контролювання шкідників згідно з винаходом, можна навести: [0023] Напівжовсткокрилі блощиці: дельфациди, як от мала коричнева дельфацида (Laodelphax striatellus), коричнева рисова дельфацида (Nilaparvata lugens) та білоспинкова рисова дельфацида (Sogatella furcifera); товстоголовки, як зелена рисова товстоголовка (Nephotettix cincticeps) та зелений рисовий стрибунець (Nephotettix virescens); попелиці, як бавовняна попелиця (Aphis gossypii), персикова попелиця (Myzus persicae), капустяна попелиця (Brevicoryne brassicae), картопляна попелиця (Macrosiphum euphorbiae), березова попелиця (Aulacorthum solani), вишнева попелиця (Rhopalosiphum padi) та цитрусова попелиця (Toxoptera citricidus); блощиці-щитники, наприклад, зелений щитник (Nezara antennata), бобова блощиця (Riptortus clavetus), рисова блощиця(Leptocorisa chinensis), білоспинкова плямиста блощиця (Eysarcoris parvus), коричнева мармурова блощиця (Halyomorpha mista) та трав’яна блощиця (Lygus lineolaris); білокрилки, як теплична білокрилка (Trialeurodes vaporariorum), бататова білокрилка (Bemisia tabaci) та срібрястолистна білокрилка (Bemisia argentifolii); щитівки, як от червона помаранчева щитівка (Aonidiella aurantii), комоподібна щитівка (Comstockaspis perniciosa), біла цитрусова щитівка (Unaspis citri), червона воскова щитівка (Ceroplastes rubens) та австралійський жолобкуватий червець (Icerya purchasi); блощиці-мереживниці; листоблощиці; Лускокрилі: вогнівки, як от рисовий стеблинний свердлувальник (Chilo suppressalis), жовтий стеблинний свердлувальник (Tryporyza incertulas), рисова листокрутка (Cnaphalocrocis medinalis), бавовняна листокрутка (Notarcha derogata), південна комірна вогнівка (Plodia interpunctella), східний кукурудзяний метелик (Ostrinia furnacalis), точильник збіжжя (Ostrinia nubilaris), капустяна вогнівка (Hellula undalis) та лучна вогнівка (Pediasia teterrellus); нічниці, як от звичайна совка (Spodoptera litura), бурякова мала совка (Spodoptera exigua), рисова мала совка (Pseudaletia separata), капустяна совка (Mamestra brassicae), совка-іпсилон (Agrotis ipsilon), буряковий п’ядак (Plusia nigrisigna), Thoricoplusia spp., Heliothis spp. та Helicoverpa spp.; білянки, як от капустяна ріпниця (Pieris rapae); листокрутки, наприклад, Adoxophyes spp., східна персикова листокрутка (Grapholita molesta), свердлувальник соєвих бобів (Leguminivora glycinivorella), точильник бобів адзукі (Matsumuraeses azukivora), листокрутка плодових дерев (Adoxophyes orana fasciata), мала чайна листокрутка (Adoxophyes sp.), східна чайна листокрутка (Homona magnanima), яблунева листокрутка (Archips fuscocupreanus) та яблунева плодожерка (Cydia pomonella); мінери, як чайна листокрутка (Caloptilia theivora) та яблунева мінувальна муха (Phyllonorycter ringoneella); плодові гусениці, як от персикові метелики (Carposina niponensis); 5 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ліонетії, як Lyonetia spp.; вовнянки, як Lymantria spp. та Euproctis spp.; іпономейтиди, як капустяна міль (Plutella xylostella); гелехіїди, як розовий коробковий хробак (Pectinophora gossypiella) та картопляна виїмковокрила міль (Phthorimaea operculella); вовчки, як гусениця американського білого метелика (Hyphantria cunea); тінеїдні молі, наприклад, платяна міль (Tinea translucens) та вовняна міль (Tineola bisselliella); Бульбоногі: трипси, як от жовтий цитрусовий трипс (Frankliniella occidentalis), гарбузовий трипс (Thrips parmi), жовтий чайний трипс (Scirtothrips dorsalis), тютюновий трипс (Thrips tabaci), пшеничний трипс (Frankliniella intonsa), цибульний трипс (Frankliniella fusca); Двокрилі: мінери листя, як от східна хатня муха (Musca domestica), звичайний хатній москіт (Culex pipiens pallens), звичайний кінський овід (Tabanus trigonus), цибульна муха(Hylemya antiqua), паросткова муха (Hylemya platura), москіти групи гірканус (Anopheles sinensis), рисова мінувальна муха(Agromyza oryzae), мінувальна муха рисового листя (Hydrellia griseola), рисова стеблиножерка (Chlorops oryzae) та бобова листожерка(Liriomyza trifolii); динна муха (Dacus cucurbitae), середземноморська плодова муха (Ceratitis capitata); Жорсткокрилі: божа корівка з двадцятьма вісьмома плямами(Epilachna vigintioctopunctata), огіркова щитоноска (Aulacophora femoralis), смугаста блошка (Phyllotreta striolata), рисова листожерка (Oulema oryzae), рисовий довгоносик (Echinocnemus squameus), рисовий водяний довгоносик(Lissorhoptrus oryzophilus), бавовняний довгоносик (Anthonomus grandis), довгоносик бобів адзукі (Callosobruchus chinensis), довгоносик-мисливець (Sphenophorus venatus), японський хрущак (Popillia japonica), мідяний хрущак (Anomala cuprea), совка кукурудзяного коріння (Diabrotica spp.), колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata), жук-лускун (Agriotes spp.), тютюновий жук (Lasioderma serricorne), колекційний шкірожер (Anthrenus verbasci), каштановий хрущак (Tribolium castaneum), жук-деревогриз (Lyctus brunneus), скрипун з білими плямами (Anoplophora malasiaca), сосновий короїд (Tomicus piniperda); Прямокрилі: азійська сарана(Locusta migratoria), африканський вовчок (Gryllotalpa africana), рисова кобилка (Oxya yezoensis), рисовий коник (Oxya japonica); Перетинчастокрилі: капустяний пильщик (Athalia rosae), мураха-листоріз (Acromyrmex spp.), мураха Ріхтера(Solenopsis spp.); Тарганові: прусак (Blattella germanica), димно-коричневий тарган (Periplaneta fuliginosa), американський тарган (Periplaneta americana), коричневий тарган (Periplaneta brunnea) та чорний тарган (Blatta orientalis); Кліщі: павутинні кліщики, наприклад, двоплямистий кліщик (Tetranychus urticae), червоний цитрусовий кліщик (Panonychus citri) та Oligonychus spp.; повстяні кліщі, як рожевий цитрусовий повстяний кліщ (Aculops pelekassi); тарсонемічні кліщі, як пузатий кліщ (Polyphagotarsonemus latus); псевдопавутинні кліщики; червонотілки; борошняні кліщі, наприклад, пліснявий кліщ (Tyrophagus putrescentiae); гамазоїдні кліщі – американський (Dermatophagoides farinae), європейський(Dermatophagoides ptrenyssnus); кліщі-хейдетиди, як Cheyletus eruditus, Cheyletus malaccensis, Cheyletus moorei; Нематоди: рисова білоплямиста нематода (Aphelenchoides besseyi), сунична нематода (Nothotylenchus acris). [0024] Від винаходу можна чекати ефективної знищувальної дії на таких шкідників, як попелиці, трипси, мінери листя, кінські хробаки, колорадський жук, японський хрущик, мідяний хрущик, бавовняний довгоносик, рисовий водяний довгоносик, тютюновий трипс, кукурудзяний коренегриз, капустяна міль, зелена гусениця та свердлувальник соєвих бобів. [0025] Композиція для контролювання шкідників згідно з винаходом чинить ефективну дію на шкідників, які спричинюють наступні хвороби рослин. Хвороби рису: пірікуляріоз (Magnaporthe grisea), гельмінтоспорний альтернаріоз (Cochliobolus miyabeanus), різоктоніоз (Rhizoctonia solani) та хвороба баканае (Gibberella fujikuroi). Хвороби пшениці: мучниста роса(Erysiphe graminis), фузаріоз(Fusarium graminearum, F. avenacerum, F. culmorum, Microdochium nivale), іржа (Puccinia striiformis, P. graminis, P. recondita), рожева снігова пліснява(Micronectriella nivale), тифульоз (Typhula sp.), порошна головня (Ustilago tritici), тверда головня (Tilletia caries), церкоспорельоз(Pseudocercosporella herpotrichoides), облямована плямистість (Mycosphaerella graminicola), септоріоз колоскової луски (Stagonospora nodorum)та церкоспорозна жовта плямистість (Pyrenophora tritici-repentis). Хвороби ячменю: мучниста роса (Erysiphe graminis), фузаріоз (Fusarium graminearum, F. avenacerum, F. culmorum, Microdochium nivale), іржа (Puccinia striiformis, P. graminis, P. hordei), пильна головня (Ustilago nuda), рінхоспоріоз(Rhynchosporium secalis), мережиста 6 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 плямистість(Pyrenophora teres), гельмінтоспоріоз (Cochliobolus sativus), червоно-бура смугаста плямистість (Pyrenophora graminea) та полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani). Хвороби кукурудзи: пухирчаста головня (Ustilago maydis), бура плямистість(Cochliobolus heterostrophus), мідна плямистість(Gloeocercospora sorghi), бура іржа (Puccinia polysora), сіра плямистість (Cercospora zeae-maydis) та полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani). [0026] Хвороби цитрусових: меланоз(Diaporthe citri), рамуляріоз(Elsinoe fawcetti), пліснявна гниль(Penicillium digitatum, P. italicum) та коричнева фітофторозна гниль (Phytophthora parasitica, Phytophthora citrophthora). Хвороби яблунь: моніліоз (Monilinia mali), рак дерев(Valsa ceratosperma), мучниста роса (Podosphaera leucotricha), альтернаріоз (патотип яблунь Alternaria alternata), парші(Venturia inaequalis), гірка гниль(Colletotrichum acutatum), пелікуляріоз (Phytophtora cactorum), плямистість (Diplocarpon mali) та кільцева гниль (Botryosphaeria berengeriana). Хвороби груш: парші (Venturia nashicola, V. pirina), альтернаріоз (патотип японських груш Alternaria alternata), іржа(Gymnosporangium haraeanum), та фітофторна гниль (Phytophtora cactorum); Хвороби персиків: бура гниль(Monilinia fructicola), парші(Cladosporium carpophilum) та фомозна гниль (Phomopsis sp.). Хвороби винограду: антракноз(Elsinoe ampelina), гломерельозна гниль(Glomerella cingulata), мучниста роса (Uncinula necator), іржа(Phakopsora ampelopsidis), чорна гниль(Guignardia bidwellii) та пероноспороз (Plasmopara viticola). Хвороби японської хурми: антракноз (Gloeosporium kaki) та плямистість листя(Cercospora kaki, Mycosphaerella nawae). Хвороби гарбузів: антракноз(Colletotrichum lagenarium), мучниста роса (Sphaerotheca fuliginea), чорна мікосферельозна гниль(Mycosphaerella melonis), фузаріозний вілт(Fusarium oxysporum), пероноспороз (Pseudoperonospora cubensis), фітофторна гниль (Phytophthora sp.) та чорна ніжка (Pythium sp.); Хвороби томатів: бура плямистість(Alternaria solani), плямистість листя(Cladosporium fulvum) та фітофторозна гниль (Phytophthora infestans). Хвороби баклажанів: бура плямистість (Phomopsis vexans) та мучниста роса (Erysiphe cichoracearum). Хвороби хрестоцвітих рослин: альтернаріоз (Alternaria japonica), біла плямистість (Cercosporella brassicae), кила(Plasmodiophora brassicae) та пероноспороз (Peronospora parasitica). Хвороби цибулі-татарки: іржа (Puccinia allii) та пероноспороз (Peronospora destructor). [0027] Хвороби сої: пурпурна плямистість насіння (Cercospora kikuchii), гангренозні парші(Elsinoe glycines), бактеріоз бобів та стеблини(Diaporthe phaseolorum var. sojae), коричнева плямистіть, спричинена септорією (Septoria glycines), селенофомоз листя (Cercospora sojina), іржа (Phakopsora pachyrhizi), бура гниль стеблини (Phytophthora sojae) та полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani). Хвороби квасолі: антракноз(Colletotrichum lindemthianum). Хвороби арахісу: плямистість листя (Cercospora personata), бура плямистість листя (Cercospora arachidicola) та південне усихання (Sclerotium rolfsii). Хвороби городнього гороху: мучниста роса (Erysiphe pisi) та коренева гниль (Fusarium solani f. sp. pisi). Хвороби картоплі: бура плямистість(Alternaria solani), фітофтороз (Phytophthora infestans), рожева гниль (Phytophthora erythroseptica) та порошисті парші (Spongospora subterranean f. sp. subterranea). Хвороби суниць: мучниста роса (Sphaerotheca humuli) та антракноз (Glomerella cingulata). Хвороби чаю: пухирчаста гниль (Exobasidium reticulatum), білі парші(Elsinoe leucospila), сіра гниль (Pestalotiopsis sp.) та антракноз (Colletotrichum theae-sinensis). Хвороби тютюну: бура плямистість(Alternaria longipes), мучниста роса(Erysiphe cichoracearum), антракноз (Colletotrichum tabacum), пероноспороз (Peronospora tabacina) та фітофтороз стеблин (Phytophthora nicotianae). Хвороби рапсу: склеротиніоз(Sclerotinia sclerotiorum) та полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani). Хвороби бавовни: полягання, спричинене Rhizoctonia(Rhizoctonia solani). 7 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Хвороби цукрових буряків: церкоспороз листя (Cercospora beticola), опік листя (Thanatephorus cucumeris), коренева гниль(Thanatephorus cucumeris) та афаноміцетна коренева гниль (Aphanomyces cochlioides). Хвороби роз: чорна плямистість(Diplocarpon rosae), мучниста роса (Sphaerotheca pannosa) та пероноспороз (Peronospora sparsa). Хвороби хризантем та айстрових рослин: пероноспороз (Bremia lactucae) опік листя (Septoria chrysanthemi-indici) та біла іржа (Puccinia horiana). Хвороби різних груп: хвороби, спричинені Pythium spp. (Pythium aphanidermatum, Pythium debarianum, Pythium graminicola, Pythium irregulare, Pythium ultimum), сіра гниль (Botrytis cinerea) та склеротиніоз (Sclerotinia sclerotiorum). Хвороби японської редиски: альтернаріоз (Alternaria brassicicola). Хвороби газонної трави: талерні бляшки (Sclerotinia homeocarpa) та бура й велика плямистість (Rhizoctonia solani). Хвороби бананів: сігатока (Mycosphaerella fijiensis, Mycosphaerella musicola). Хвороби соняшнику: пероноспороз(Plasmopara halstedii). Хвороби насіння або хвороби на ранніх стадіях росту різних рослин, спричинені бактеріями Aspergillus genus, Penicillium genus, Fusarium genus, Gibberella genus, Tricoderma genus, Thielaviopsis genus, Rhizopus genus, Mucor genus, Corticium genus, Phoma genus, Rhizoctonia genus та Diplodia genus. Вірусні хвороби різних рослин, у яких медіаторами виступають Polymixa genus або Olpidium genus, і так далі. [0028] У разі обприскування очікується висока ефективність проти хвороб таких рослин, як пшениця, цитрусові, соя, квасоля, бавовна, рапс, виноград, газонна трава, груші, персики, яблуні, арахіс, чай, цукрові буряки, банани, рис або гарбузи. Особливо ефективну дію слід очікувати проти таких хвороб зазначених рослин, як рожева снігова пліснява (Mycrodochium nivale), полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani), фузаріоз (Fusarium graminearum, F. avenacerum, F. culmorum, Microdochium nivale), церкоспорельоз (Pseudocercosporella herpotrichoides) пшениці, хвороби цитрусових: меланоз (Diaporthe citri), парші(Elsinoe fawcetti), пурпурне потемніння насіння (Cercospora kikuchii), іржа(Phakopsora pachyrhizi)сої, полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani)бавовни, полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani), склеротиніоз(Sclerotinia sclerotiorum) рапсу, антракноз(Elsinoe ampelina), гломерельоз (Glomerella cingulata), мучниста роса (Uncinula necator), чорна гниль(Guignardia bidwellii), сіра гниль(Botrytis cinerea), талерні бляшки (Sclerotinia homeocarpa), бура плямистість(Rhizoctonia solani) газонної трави, парші (Venturia nashicola, V. pirina) груш, моніліоз (Monilinia mali), парші (Venturia inaequalis), мучниста роса (Podosphaera leucotricha), плямистість(Diplocarpon mali), кільцева гниль (Botryosphaeria berengeriana) яблунь, бура гниль (Monilinia fructicola), фомозна гниль (Phomopsis sp.) персиків, церкоспороз (Cercospora arachidicola) арахісу, сіра гниль (Pestalotiopsis sp.), антракноз (Colletotrichum theae-sinensis) чаю, церкоспороз (Cercospora beticola), опік листя (Thanatephorus cucumeris), коренева гниль (Thanatephorus cucumeris)цукрових буряків, сігатока (Mycosphaerella fijiensis, Mycosphaerella musicola) бананів, пірікуляріоз(Magnaporthe grisea), хвороба баканае (Gibberella fujikuroi) рису та полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani) сімейства гарбузових, сіра гниль (Botrytis cinerea), склеротиніоз (Sclerotinia sclerotiorum)різних груп. У разі обробки насіння очікується висока ефективність проти хвороб кукурудзи, сорго, рису, рапсу, сої, картоплі, цукрових буряків, бавовни, зокрема, проти полягання, спричиненого Rhizoctonia, хвороб, спричинених Pythium spp. та спричинених Fusarium spp. [0029] Шкідників можна ефективно контролювати, застосовуючи дійові кількості сполуки алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), проти шкідників або у місцях, де знаходяться або можуть знаходитися шкідники (рослини, ґрунт). Шкідників можна контролювати, застосовуючи дійові кількості сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2),на рослинах або у місцях, де зростають рослини. У рослині можна піддавати обробці стеблину та листя, насіння або коріння. Під корінням тут розуміються головка, бульбоголовка, кореневище, стеблинна бульба, коренева бульба та ризофор. При застосуванні проти шкідників, на рослинах або у місцях, де зростають рослини, можна водночас використовувати нарізно сполуку -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлену формулою (1), та неонікотиноїдну сполуку, представлену формулою (2), але, як правило, їх 8 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вживають у складі композиції для контролювання шкідників згідно з винаходом, оскільки це найпростіший спосіб застосування. Спосіб контролювання шкідників згідно з винаходом охоплює обробку стеблини та листя рослини, обробку місця, де зростає рослина, наприклад, ґрунту, обробку насіння, наприклад, стерилізацію/покриття насіння та обробку бульбоплодів, наприклад, картопляних посадкових бульб. Якщо йдеться про обробку стовбура та листя рослини у способі контролювання шкідників згідно з винаходом, зокрема, наприклад, нанесення на поверхню рослини шляхом обпилення стеблини та листя та напорошення на стовбур, це також входить до обсягу винаходу. Обробка грунту у способі контролювання за винаходом включає, наприклад, напилення на ґрунт, примішування до ґрунту, просочування ґрунту рідким засобом (іригацію рідкого засобу, впорскування до ґрунту, просмоктування засобу в ґрунт), а оброблюваними місцями можуть бути садильна дучка, борозна, периферія садильної дучки, периферія борозни, вся поверхня посадки, дільниці між рослиною та ґрунтом, площа між корінням, площа під стовбуром, головна борозна, ґрунт для пророщування, ящик для розсади, лоток для розсади, розсадник. Обробку можна виконувати до розсіювання, під час розсіювання, одразу після розсіювання, під час пророщування розсади, до висадки в ґрунт та під час пророщування після висадки. При зазначеній обробці діючі компоненти можна наносити на рослину одночасно або можна вносити до ґрунту тверде, наприклад, пастоподібне добриво, яке містить діючі компоненти. Діючі компоненти можна примішувати до зрошувальної рідини, наприклад, шляхом впорскування до зрошувальних засобів (магістральна зрошувальна труба, окремі зрошувальні трубки, розприскувач тощо), примішувати до поливальної рідини між борознами або до водяного культурного середовища. Також можна змішувати зрошувальну рідину та діючі компоненти заздалегідь і потім використовувати для обробки відповідним зрошувальним прийомом, наприклад, одним із зазначених вище або іншим, як от розприскування або полив напусканням води. Насіння, бульби та подібні згідно із способом контролювання шкідників за винаходом обробляють композицією для контролювання шкідників згідно з винаходом, наприклад, обприскуванням, коли суспензію композиції для контролювання шкідників згідно з винаходом розпиляють та набризкують на поверхню насіння або бульб; розмазуванням, коли змочуваний порошок, емульсію, текуче середовище або подібну форму композиції для контролювання шкідників згідно з винаходом саму по собі або з доданням невеличкої кількості води наносять на поверхню насіння або бульб; зануренням, коли насіння занурюють до розчину композиції для контролювання шкідників за винаходом на певний час; нанесенням покриття з плівки або гранул. [0030] При обробці рослини або ґрунту сполукою -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленою формулою (1), та неонікотиноїдною сполукою, представленою формулою (2), застосована кількість може змінюватися у залежності від виду оброблюваної рослини, виду та частоти появи шкідників, що підлягають контролюванню, тривалості обробки, кліматичних умов тощо, але загальна сумарна витрата сполуки -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), та неонікотиноїдної сполуки, представленої формулою (2), (надалі кількість діючих компонентів) на 10000 м2, як правило, становить від 1 до 5000 г, переважно від 2 до 200 г. Емульсію, змочуваний порошок, текуче середовище тощо звичайно розбавляють водою та розприскують на оброблюваний об’єкт. У цьому випадку концентрація діючих компонентів, як правило, знаходиться у межах від 0.0001 до 3 мас.%, переважно від 0.0005 до 1мас.%. Порошки,гранули тощо звичайно вживають нерозбавленими. При обробці насіння витрата застосованих діючих компонентів , як правило, знаходиться у межах від 0.001 до 20 г, переважно від 0.01 до 5 г на 1 кг насіння. [0031] Спосіб контролювання шкідників згідно з винаходом може застосовуватися на оброблюваних землях, як от лани, рисові чеки, газони та сади, або на необроблюваних землях. Цей винахід може застосовуватися для боротьби з хворобами на оброблюваних землях при вирощуванні наступних «рослин» та подібних без заподіяння шкоди рослинам або природному середовищу. Приклади сільськогосподарських рослин: польові культури: кукурудза, рис, пшениця, ячмінь, жито, овес, сорго, бавовна, соя, арахіс, гречка, буряки, рапс, соняшник, цукрова тростина, тютюн тощо; овочі: пасльонові культури (баклажани, томати, солодкий перець, перці, картопля тощо), гарбузові культури (огірки, гарбузи, цуккіні, кавуни, дині, великоплідні гарбузи тощо), хрестоцвіті 9 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 культури (японська редиска, ріпа, редиска, кольрабі, китайська капуста, капуста, сарептська гірчиця, броколі, кольорова капуста тощо), айстрові культури (лопухи, хризантеми, артишоки, латук тощо), лілейні культури (зелена цибуля, цибуля, часник та спаржа), аміачні культури (морква, кріп, селера, пастернак тощо), плодоніжкові культури (шпинат, швейцарський листовий буряк тощо), ярусні культури (Perilla frutescens, м’ята, васильок тощо), суниці, батат, Dioscorea japonica, колоказія тощо, квіти, декоративні рослини, газонна трава, плодові рослини: сім’ячкові фрукти (яблуні,груші, японські груші, китайська айва, айва тощо), кісточкові соковиті фрукти (персик, слива, нектарин, Prunus mume, вишневі, абрикоси, алича тощо), цитрусові (Citrus unshiu, помаранчі, лимони, лайми, грейпфрути тощо), горіхи (каштани, волоські горіхи, ліщина, мигдаль, фісташки, кеш’ю, макадамія тощо), ягоди (голубика, журавлина, чорниці, малина тощо), виноград, какі (японська хурма), маслини, японська слива, банани, кавове дерево, фінікова пальма, кокосова пальма тощо, неплодові дерева: чай, шовковиця, квіткові рослини, узбічні дерева (ясень, береза, кизил, евкаліпт, Ginkgo biloba, бузок, клен, Quercus, тополя,стручкуватий багряник, Liquidambar formosana, платан, зелкова, японська туя, ялинка, болиголов, яловець, сосна, Pice та Taxus cuspidate) тощо. [0032] До зазначених «рослин» належать також рослини, яким було прищеплено стійкість до таких інгібіторів HPPD, як ізоксфлутол, інгібіторів ALS, як імазетапір або тіфенсульфуронметил, інгібіторів EPSP-синтетази, як гліфосат, інгібіторів глутамінсинтетази, як глуфозінат, інгібіторів ацетил-СоА-карбоксилази, яе сетоксідім, інгібіторів РРО, як флуміоксазин, та гербіцидів, як бромоксінил, дікамба, 2,4-D тощо, методами класичної селекції або генної інженерії. До «рослин», яким стійкість прищеплено класичною селекцією, належать рапс, пшениця, соняшник та рис, стійкі до імідазолінонових гербіцидів – інгібіторів ALS, як от імазетапір, які випускаються під товарним знаком Clearfield. Подібним чином існує сорт сої, якому класичною селекцією прищеплено стійкість до гербіцидів-інгібіторів сульфонілсечовини-ALS, як от тіфенсульфуронметил; він продається під назвою STS soy bean. Також до рослин, яким класичною селекцією прищеплено стійкість до інгібіторів ацетил-СоА-карбоксілази, як от трионоксім або арилоксіфеноксіпропіонова кислота, належить SR-кукурудза. Про рослину, якій було прищеплено стійкість до інгібіторів ацетил-СоА-карбоксілази, повідомляється у Працях Національної Академії наук Сполучених Штатів Америки (Proc. Natl. Acad. Sci. USA), vol. 87, pp. 7175-7179 (1990). Варіант ацетил-СоА-карбоксилази, стійкий до інгібіторів ацетил-СоАкарбоксілази, описується у Weed Science, vol. 53, pp. 728-746 (2005), а рослину, стійку до інгібіторів ацетил-СоА-карбоксілази, можна одержати шляхом введення до рослини гену такого варіанту ацетил-СоА-карбоксилази методами генної інженерії або введення різновиду, який надає таку стійкість, до ацетил-СоА-карбоксилази, наявної у рослині. Більш того, рослини, стійкі до інгібіторів ацетил-СоА-карбоксилази, інгібіторів ALS та подібних, можна одержати, вводячи націлений на сайт амінокислотний замісник до гену ацетилСоА-карбоксилази або гену ALS рослини, шляхом впровадження до клітини рослини нуклеїнової кислоти, у якій виконано заміщення основи методом Chimeraplasty (Gura T. 1999. Repairing the Genome's Spelling Mistakes. Science 285: 316-318). [0033] До рослин, яким було прищеплено стійкість методами генної інженерії, належать кукурудза, соя, бавовна, рапс, цукрові буряки, стійкі до гліфосату, що продаються під товарними знаками RoundupReady, AgrisureGT та інші. Також сорти кукурудзи, сої, бавовни та рапсу, яким прищеплено методами генної інженерії стійкість до глуфозинату, є доступні під товарним знаком LibertyLink. Подібним чином сорт бавовни, який завдяки генній інженерії став стійким до бромоксінилу, продається під назвою BXN. [0034] Зазначені «рослини» включають генетично модифіковані рослини, одержані такими прийомами генної інженерії, що здатні, наприклад, синтезувати селективні токсини, які відомі, наприклад, у роді Bacillus. Прикладами токсинів, що мають експресію у таких генетично модифікованих культурах, можуть бути: інсектицидні білки, одержані з Bacillus cereus або Bacillus popilliae; -ендотоксини, як от Cry1Ab, Cry1Ac, Cry1F, Cry1Fa2, Cry2Ab, Cry3A, Cry3Bb1 або Cry9C, одержані з Bacillus thuringiensis; інсектицидні білки, як VIP1, VIP2, VIP3 або VIP3A; інсектицидні білки, одержані з нематод; токсини, які генерують тварини, наприклад, скорпіонячий токсин, павучий токсин, 10 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 бджолиний токсин або специфічні до комах нейротоксини; токсини проти пліснявих грибів; рослинний лектин; аглютинін; інгібітори протеази, як от інгібітор трипсину, інгібітор серинпротеази, інгібітори пататину, цистатину або папаїну; білки-інактиватори рибосом (RIP), як от ліцин, кукурудзяний RIP, абрин, люфин, сапорин або бріодин; ферменти, що метаболізують стероїди, як от 3-гідростероїдоксідаза, екдістероїд -UDP-глюкозилтрансфераза або холестериноксідаза; інгібітор екдізону; HMG-COA-редуктаза; інгібітори іонних каналів, наприклад, інгібітор натрієвого каналу або інгібітор кальцієвого каналу; естераза ювенільного гормону; рецептор сечогінного гормону; стильбенсинтаза; дібензилсинтаза та глюканаза. Більш того, до токсинів, які мають експресію у таких генетично модифікованих культурах, належать: гібридні токсини -ендотоксинних білків, як Cry1Ab, Cry1Ac, Cry1F, Cry1Fa2, Cry2Ab, Cry3A, Cry3Bb1, Cry9C, Cry34Ab або Cry35Ab та інсектицидних білків, як VIP1, VIP2, VIP3 або VIP3A; частково скорочені токсини та модифіковані токсини. Такі гібридні токсини одержуються з нової комбінації різних доменів таких білків із застосуванням прийомів генної інженерії. Відомий частково скорочений токсин Cry1Ab, у якому скорочена частина послідовності амінокислот. Модифікований токсин одержують заміщенням однієї або кількох амінокислот природних токсинів. Приклади таких токсинів та генетично модифікованих рослин, здатних синтезувати такі токсини, наведені у EP-A-0 374 753, WO 93/07278, WO 95/34656, EP-A-0 427 529, EP-A-451 878, WO 03/052073 тощо. Токсини, що містяться у таких генетично модифікованих рослинах, здатні надавати рослинам стійкість, зокрема, до шкідливих комах сімейств Coleoptera, Hemiptera, Diptera, Lepidoptera та Nematodes. [0035] Далі, вже відомі генетично модифіковані рослини, які містять один або кілька інсектицидних генів, що надають стійкість до шкідників, і мають експресію одного або кількох токсинів, і такі генетично модифіковані рослин вже з’являються на ринку. До таких генетично модифікованих рослин належать, наприклад, YieldGard (зареєстрований товарний знак) (сорт кукурудзи з експресією токсину Cry1Ab), YieldGard Rootworm (зареєстрований товарний знак) (сорт кукурудзи з експресією токсину Cry3Bb1), YieldGard Plus (зареєстрований товарний знак) (сорт кукурудзи з експресією токсинів Cry1Ab та Cry3Bb1), Herculex I (зареєстрований товарний знак) (сорт кукурудзи з експресією фосфінотрицин- N-ацетилтрансферази (PAT) для надання стійкості до токсину Cry1Fa2 та глуфозинату), NuCOTN33B (зареєстрований товарний знак) (сорт бавовни з експресією токсину Cry1Ac), Bollgard I (зареєстрований товарний знак) (сорт бавовни з експресією токсину Cry1Ac), Bollgard II (зареєстрований товарний знак) (сорт бавовни з експресією токсинів Cry1Ac та Cry2Ab), VIPCOT (зареєстрований товарний знак) (сорт бавовни з експресією токсину VIP), NewLeaf (зареєстрований товарний знак) (сорт картоплі з експресією токсину Cry3A), NatureGard (зареєстрований товарний знак) Agrisure (зареєстрований товарний знак) GT Advantage (різновид, стійкий до GA21 гліфозату), Agrisure (зареєстрований товарний знак) CB Advantage (стійкість до точильника збіжжя Bt11 (CB)) тал Protecta (зареєстрований товарний знак). [0036] До зазначених «рослин» належать також культури, одержані методами генної інженерії, які здатні генерувати антипатогенні речовини селективної дії. Серед таких антипатогенних речовин відомі PR протеїн та подібні (PRP, EP-A-0 392 225). Антипатогенні речовини та генетично модифіковані рослини, що їх продукують, описані у EP-A-0 392 225, WO 95/33818, EP-A-0 353 191 і так далі. До таких антипатогенних речовин, що мають експресію у генетично модифікованих культурах, зокрема, належать: інгібітори іонних каналів, наприклад, інгібітор натрієвого каналу або інгібітор кальцієвого каналу (відомі токсини KP1, KP4 та KP6 тощо, що їх виробляють віруси); стильбенсинтаза; дібензилсинтаза; хітиназа; глюканаза; PR білок та антипатогенні речовини, що їх виробляють мікроорганізми, як от пептидний антибіотик, антибіотик з гетерокільцем, протеїновий фактор, пов’язаний із стійкістю до хвороб рослин (так званий ген стійкості до хвороб рослин, описаний у WO 03/000906). Ці антипатогенні речовини та генетично модифіковані рослини, що їх продукують, описані у EP-A-0392225, WO95/33818, EP-A-0353191 і так далі. [0037] До зазначених »рослин» належать рослини, якім було надано поліпшених властивостей, наприклад, кращих характеристик щодо оліємісткості або вмісту амінокислот, за допомогою генної інженерії. Як приклади можна навести VISTIVE (зареєстрований товарний знак) (соя із 11 UA 101404 C2 5 10 15 зменшеним вмістом ліноленової кислоти) або високолізинову (високоолійну) кукурудзу (кукурудзу із підвищеним вмістом лізину або олії). [0038] Далі, включено також комбіновані сорти, у яких сполучаються численні поліпшені властивості, наприклад, зазначені вище класичні гербіцидні характеристики або гени з високою переносністю гербіцидів, інсектицидні гени високої стійкості до шкідливих комах, гени, що виробляють антипатогенні речовини, поліпшені характеристики оліємісткості або підвищений вміст амінокислот. Приклади [0039] Далі винахід описується докладніше на прикладах складання композицій, композицій для обробки насіння та проведення випробувань. Однак цей винахід не обмежується прикладами, що наведені нижче. У подальших прикладах частина означає масову частину, якщо не зазначено інакше. [0040] Сполука (1a) являє собою сполуку -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою 1 2 3 (1), де X – метилова група, X – метиламінова група, а X – 2,5-діметилфенільна група, причому сполука має просторову структуру R-типу за правилом упорядкування Кана-Інгольда-Прелога і представлена наступною формулою (1a). 20 [0041] Сполука (1b) являє собою сполуку -алкоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою 1 2 3 (1), де X – метилова група, X – метиламінова група, а X – 2,5-діметилфенільна група, причому сполука має рацемічну будову і представлена наступною формулою (1b). 25 30 35 40 [0042] Приклад складання композиції 1 2.5 частини сполуки (1a) або сполуки (1b), 1.25 частини клотіанідину, 14 частин поліоксіетиленстирілфенільного етеру, 6 частин додецилбензолсульфонату кальцію та 76.25 частин ксилолу ретельно перемішують дo одержання відповідних емульсій. [0043] Приклад складання композиції 2 Змішують 5 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 5 частин клотіанідину, 35 частин суміші білої сажі та амонійної солі поліоксіетиленалкілетерсульфату (масове співвідношення 1:1) та 55 частин води, суміш піддають дрібному мокрому помелу з одержанням відповідних текучих середовищ. [0044] Приклад складання композиції 3 Змішують 5 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 10 частин імідаклоприду, 1.5 частини сорбітантриолеату та 28.5 частин водного розчину, який містить 2 частини полівінілового 12 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 спирту, й піддають суміш мокрому тонкому помелу. До одержаної суміші додають 45 частин водного розчину, який містить 0.05 частини ксантанової смоли та 0.1 частини алюмосилікату магнію, а потім ще 10 частин пропиленгліколю. Одержану суміш перетирають, одержуючи відповідні текучі середовища. [0045] Приклад складання композиції 4 Змішують 5 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 20 частин тіаметоксаму, 1.5 частини сорбітантриолеату та 28.5 частин водного розчину, який містить 2 частини полівінілового спирту, й піддають суміш мокрому тонкому помелу. До одержаної суміші додають 45 частин водного розчину, який містить 0.05 частини ксантанової смоли та 0.1 частини алюмосилікату магнію, а потім ще 10 частин пропиленгліколю. Одержану суміш перетирають, одержуючи відповідні текучі середовища. [0046] Приклад складання композиції 5 Змішують 40 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 5 частин імідаклоприду, 5 частин пропиленгліколю (виробник Nacalai Tesque), 5 частин SoprophorFLK (виробник Rhodia Nikka), 0.2 частини емульсії проти форми С (виробник Dow Corning), 0.3 частини проксел-GXL (виробник Arch Chemicals) та 49.5 частин іонообмінної води з утворенням суспензії. На 100 частин суспензії додають 150 частин скляних кульок ( діаметр = 1 мм) і мелють суспензію 2 години, охолоджуючи водою. Після помелу відфільтровують скляні кульки та одержують відповідні текучі середовища. [0047] Приклад складання композиції 6 Змішують 50 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 0.5 частини тіаметоксаму, 38.5 частин NN каоліну (виробник Takehara Chemical Industrial), 10 частин MorwetD425 та 1.5 частини MorwerEFW (виробник Akzo Nobel Corp.) з одержанням преміксу. Його мелють на струминному млині, одержуючи відповідні порошки. [0048] Приклад складання композиції 7 1 частину сполуки (1a) або сполуки (1b), 4 частини клотіанідину, 1 частину синтетичного гідрату оксиду кремнію, 2 частини лігносульфонату кальцію, 30 частин бентоніту та 62 частини каоліну дрібно мелють та перемішують, до одержаної суміші додають воду й місять, а потім піддають грануляції та сушці, одержуючи відповідні гранули. [0049] Приклад складання композиції 8 1 частину сполуки (1a) або сполуки (1b), 40 частин тіаметоксаму, 3 частини лігносульфонату кальцію, 2 частини лаурилсульфату натрію та 54 частини гідрату синтетичного двооксиду кремнію перемішують з одержанням відповідних змочуваних порошків. [0050] Приклад складання композиції 9 1 частину сполуки (1a) або сполуки (1b), 2 частини імідаклоприду, 85 частин каоліну та 10 частин тальку дрібно мелють та перемішують, одержуючи відповідні порошки. [0051] Приклад складання композиції 10 2 частини сполуки (1a) або сполуки (1b), 0.25 частини імідаклоприду, 14 частин поліоксіетиленстирілфенілетеру, 6 частин додецилбензолсульфонату кальцію та 77.75 частин ксилолу ретельно перемішують з одержанням відповідних емульсій. [0052] Приклад складання композиції 11 10 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 2.5 частини імідаклоприду, 1.5 частини сорбітантриолеату та 30 частин водного розчину, який містить 2 частини полівінілового спирту, й піддають суміш мокрому тонкому помелу. До одержаної суміші додають 47.5 частин водного розчину, який містить 0.05 частини ксантанової смоли та 0.1 частини алюмосилікату магнію, а потім ще 10 частин пропиленгліколю. Одержану суміш перетирають, одержуючи відповідні текучі середовища. [0053] Приклад складання композиції 12 1 частину сполуки (1a) або сполуки (1b), 20 частин клотіанідину, , 1 частину синтетичного гідрату оксиду кремнію, 2 частини лігносульфонату кальцію, 30 частин бентоніту та 47 частин 13 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 каоліну дрібно мелють та перемішують, до одержаної суміші додають воду й місять, а потім піддають грануляції та сушці, одержуючи відповідні гранули. [0054] Приклад складання композиції 13 40 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 1 частину тіаметоксаму, 3 частини лігносульфонату кальцію, 2 частини лаурилсульфату натрію та 54 частини гідрату синтетичного двооксиду кремнію дрібно мелють і перемішують з одержанням відповідних змочуваних порошків. [0055] Приклад обробки насіння 1 Емульсією, приготованою згідно прикладу складання композиції 1, змазують у кількості 500 мл на 100 кг висушене насіння сорго за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0056] Приклад обробки насіння 2 Текучим середовищем, приготованим згідно прикладу складання композиції 2, змазують у кількості 50 мл на 10 кг висушене насіння рапсу за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0057] Приклад обробки насіння 3 Текучим середовищем, приготованим згідно прикладу складання композиції 3, змазують у кількості 40 мл на 10 кг висушене насіння кукурудзи за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0058] Приклад обробки насіння 4 Змішують 5 частин текучого середовища, приготованого згідно прикладу складання композиції 4, 5 частин пігменту BPD6135 (виробник Sun Chemical) та 35 частин води. Цією сумішшю змазують у кількості 60 мл на 10 кг висушене насіння рису за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0059] Приклад обробки насіння 5 Порошком, приготованим згідно прикладу складання композиції 5, покривають у кількості 50 г на 10 кг висушене насіння кукурудзи, одержуючи оброблене насіння. [0060] Приклад обробки насіння 6 Емульсією, приготованою згідно прикладу складання композиції 1, змазують у кількості 500 мл на 100 кг висушене насіння цукрових буряків за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0061] Приклад обробки насіння 7 Текучим середовищем, приготованим згідно прикладу складання композиції 2, змазують у кількості 50 мл на 10 кг висушене насіння сої за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0062] Приклад обробки насіння 8 Текучим середовищем, приготованим згідно прикладу складання композиції 3, змазують у кількості 50 мл на 10 кг висушене насіння пшениці за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0063] Приклад обробки насіння 9 Змішують 5 частин текучого середовища, приготованого згідно прикладу складання композиції 4, 5 частин пігменту BPD6135 (виробник Sun Chemical) та 35 частин води. Цією сумішшю змазують у кількості 70 мл на 10 кг садильні бульби картоплі за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. 14 UA 101404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 [0064] Приклад обробки насіння 10 Порошком, приготованим згідно прикладу складання композиції 5, покривають у кількості 40 г на 10 кг висушене насіння бавовни, одержуючи оброблене насіння. [0065] Випробувальний приклад 1 Пластиковий горщик заповнюють піщаним ґрунтом та розселяють розсаду огірків (сорт Sagamihanjiro). Огірки вирощують у теплиці протягом 12 днів. Змочуваний порошок сполуки (1b) та змочуваний порошок клотіанідину розбавляють водою та змішують у баку, одержуючи рідкі суміші, що містять сполуку (1b) та клотіанідин у завданих концентраціях. Суміші наносять на листя зазначених рослин огірків так, щоб вони ефективно утримувалися на ньому. Після того на листя огірків наносять поживне середовище PDA, яке містить спори Botrytis cinerea. Їх витримують при 12 та високій вологості 6 днів після висіву, а потім визначають ефект. C Для порівняння описані вище змочувані порошки розбавляють водою до завданих концентрацій, одержуючи відповідно рідку форму сполуки (1b)та рідку форму клотіанідину, з якими проводять подібні випробування боротьби з хворобами рослин. Крім того, у разі рослин огірків визначають наявність хвороб без обробки зазначеними засобами, щоб розрахувати контрольну величину. Під час досліджень використовують наступні показники для оцінки. Наявність хвороб розраховують за рівнянням 1, а контрольну величину (%) розраховують за рівнянням 2, виходячи з наявності хвороб. Як наслідок, одержують гарний ефект. [0066] Показники оцінки 0: Діаметр плямистості: 0 мм 1: Діаметр плямистості: 1-5 мм 2: Діаметр плямистості: 5-10 мм 3: Діаметр плямистості: 10-15 мм 4: Діаметр плямистості: 15-20 мм 5: Діаметр плямистості: > 20 мм [0067] "Рівняння 1" Наявність хвороби = (показник оцінки перевіреного листя)  100/(загальна кількість перевіреного листя) [0068] "Рівняння 2" Контрольна величина = 100(A - B)/A A: Наявність хвороби рослин у необробленій зоні B: Наявність хвороби рослин в обробленій зоні [0069] Як правило, контрольну величину, яка очікується у разі змішування даних двох діючих компонентів та їх застосування при обробці, так звану очікувану контрольну величину, розраховують за наступним рівнянням Колбі. "Рівняння 3" E = X + Y - (X  Y)/100 X: Контрольна величина (%) при застосуванні для обробки діючого компонента сполуки А у кількості М частин на мільйон Y: Контрольна величина (%) при застосуванні для обробки діючого компонента сполуки В у кількості N частин на мільйон E: Контрольна величина (%), очікувана у випадку, коли діючий компонент сполуку А у кількості М частин на мільйон та діючий компонент сполуку В у кількості N частин на мільйон змішують та застосовують для обробки (очікувана контрольна величина) "Синергічний ефект " = (фактична контрольна величина)  100/(очікувану контрольну величину) 55 15 UA 101404 C2 [0070] Таблиця 2 Сполука(1b) 12.5 ч. на млн. 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Клотіанідин 100 ч. на млн. Діаметр плямистості 9.0mm Контрольна величина 67.7% [0071] Випробувальний приклад 2 Сою вміщують до поліетиленового горщика й пророщують до появи першого справжнього листя, причому дозволяють приблизно 20 особням виду Aulacorthum solani Kaltenbach паразитувати на листі. Розбавляють водою змочувані порошки сполуки (1a) або сполуки (1b) та змочуваний порошок клотіанідину та змішують їх у баку, одержуючи рідкі сполуки (1a) з клотіанідином або сполуки (1b) з клотіанідином у завданих концентраціях. Наступного дня зазначену суміш напиляють на сою у кількості 20 мл на горщик. На шостий день після обризкування рахують кількість Aulacorthum solani Kaltenbach, після чого розраховують контрольну величину за наступним рівнянням. Контрольна величина (%) = {1 - (Cb  Tai)/(Cai  Tb)  100 Позначки у виразу мають тут наступні значення. Cb: кількість комах до обробки у необробленій зоні Cai: кількість комах на момент підрахунку у необробленій зоні Tb: кількість комах до обробки в обробленій зоні Tai: кількість комах на момент підрахунку в обробленій зоні В оброблений зоні ефективність придушення шкідників вища, ніж у необробленій. [0072] Випробувальний приклад 3 Насіння кукурудзи обробляють порошком, приготованим за прикладом обробки насіння 5, висівають до поліетиленового горщика й дають прорости до фази третього листя, причому дозволяють приблизно 20 особням виду Rhopalosiphum padi паразитувати на рослинах. Кількість Rhopalosiphum padi рахують на шостий день після того, як їх залишають на листі, після чого розраховують контрольну величину за наступним рівнянням. Контрольна величина (%)= {1 - (Cb  Tai)/(Cai  Tb)  100 Позначки у виразу мають тут наступні значення. Cb: кількість комах до обробки у необробленій зоні Cai: кількість комах на момент підрахунку у необробленій зоні Tb: кількість комах до обробки в обробленій зоні Tai: кількість комах на момент підрахунку в обробленій зоні В оброблений зоні ефективність придушення шкідників вища, ніж у необробленій. [0073] Випробувальний приклад 4 Розчин сполуки (1b) в ацетоні та розчин клотіанідину в ацетоні змішують, одержуючи рідкі суміші сполуки (1b) з клотіанідином у завданих концентраціях. Ці рідкі суміші наносять на поверхні насіння огірків (сорт Sagamihanjiro), одержуючи оброблене насіння. Оброблене насіння залишають на ніч, а потім висівають у ґрунт, що заповнює пластиковий горщик, та покривають ґрунтом, змішаним з висівками, у якому дають розмножуватися Rhizoctonia solani. Посів росте у теплиці, і на сьомий день визначають кількість неокульованого насіння та підраховують наявність хвороб за рівнянням 4. Контрольну величину розраховують за рівнянням 2, виходячи з поширення хвороб. Також визначають наявність хвороб у насінні, яке не проходило обробку порошком, з метою визначення контрольної величини. Крім того, для порівняння одержують насіння, оброблене або розчин сполуки (1b) в ацетоні, або розчином клотіанідину в ацетоні, та піддають їх аналогічним випробуванням. Результати наведені у табл.3. [0074] "Рівняння 4" Наявність хвороби = (кількість неокульованого насіння)  100/(загальну кількість висіяного насіння) 16 UA 101404 C2 [0075] Таблиця 3 Сполука(1b) Клотіанідин 10г/100кг насіння 0г/100кг насіння 10г/100кг насіння 5 200г/100кг насіння 200г/100кг насіння 0г/100кг насіння Фактична контрольна величина Очікувана контрольна величина Синергічний ефект 70% 39% 179% 4% 35% [0076] Промислова застосовність Композиція для контролювання шкідників згідно з винаходом посідає високу активність і дозволяє здійснювати ефективний спосіб контролювання шкідників. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 1. Композиція для боротьби з шкідниками рослин, яка містить як діючі компоненти сполуку -алкоксифенілоцтової кислоти формули (1) 3 O X X 2 X O 1 O 15 , (1) дe 1 X означає метилову групу, дифторметилову групу або етилову групу; 2 X означає метилоксигрупу або метиламінову групу; 3 X означає фенілову групу, 2-метилфенілову групу або 2,5-диметилфенілову групу; та неонікотиноїдну сполуку формули (2) R A CH2 1 Z N X 20 25 30 35 Y , (2) де А означає 6-хлор-3-піридильну групу, 2-хлор-5-тіазольну групу, тетрагідрофуран-2-ільну групу або тетрагідрофуран-3-ільну групу; 2 2 2 Z означає метилову групу, групу NHR , групу N(CH3)R або групу SR ; 1 R означає атом водню, метилову групу або етилову групу; 2 R означає атом водню або метилову групу; 1 2 або R та R можуть разом утворювати групу СН2СН2 або групу СН2ОСН2, X означає атом азоту або групу СН, а Y означає ціаногрупу або нітрогрупу. 2. Композиція для боротьби з шкідниками рослин за п. 1, у якій неонікотиноїдна сполука формули (2), вибрана з: клотіанідину, імідаклоприду та тіаметоксаму. 3. Композиція для боротьби з шкідниками рослин за п. 1 або 2, у якій масове співвідношення сполуки -алкоксифенілоцтової кислоти формули (1) та неонікотиноїдної сполуки формули (2) знаходиться у межах від 0,0125:1 до 500:1. 4. Спосіб боротьби з шкідниками рослин, в якому наносять ефективну кількість сполуки алкоксифенілоцтової кислоти формули (1) та неонікотиноїдної сполуки формули (2) за п. 1 на шкідників або на місце пробування шкідників. 17 UA 101404 C2 5 10 5. Спосіб боротьби з шкідниками рослин, в якому наносять ефективну кількість сполуки алкоксифенілоцтової кислоти формули (1) та неонікотиноїдної сполуки формули (2) за п. 1 на рослину або на місце зростання рослини. 6. Засіб для обробки насіння, який містить як діючі компоненти сполуку -алкоксифенілоцтової кислоти формули (1) та неонікотиноїдну сполуку формули (2) за п. 1. 7. Насіння рослин, оброблене ефективною кількістю сполуки -алкоксифенілоцтової кислоти формули (1) та неонікотиноїдної сполуки формули (2) за п. 1. 8. Застосування сполуки -алкоксифенілоцтової кислоти формули (1) за п. 1 сумісно з неонікотиноїдною сполукою формули (2) за п. 1 для боротьби з шкідниками рослин. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 18