Спосіб зниження надлишкової маси тіла

Реферат: Винахід належить до галузі медицини, а саме до акупунктурної рефлексотерапії, і стосується способу зниження надлишкової маси тіла. Спосіб полягає у тому, що в одну із заданих, аурикулярних точок акупунктури пацієнта вводять голку з об'ємною, пластинчатою або кільцеподібною головкою, проводячи її під шкірою, виводять вільний кінець голки з іншої заданої точки і закріпляють на ньому знімний фіксатор пластинчатої або об'ємної форми, або фіксатор може бути утворений загнутим вільним кінцем стержня голки. Необхідний темп зниження надлишкової маси тіла забезпечують шляхом впливу на зони вказаних точок вагою головки і/або фіксатора, і/або зміною площі їх дотику з указаними точками, і/або шляхом проградієнтної кореляції інтенсивності впливу на ці точки. UA 100001 C2 (12) UA 100001 C2 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Галузь техніки Група винаходів стосується медицини, а саме галузі акупунктурної рефлексотерапії, що зокрема сприяє зниженню надмірної маси тіла (лікуванню ожиріння). Проблема стану здоров'я людей, що страждають на надмірну масу тіла, стає все більш актуальною. Соціально-економічні передумови останнього десятиріччя привели до того, що число осіб з ожирінням рік від року неухильно збільшується, складаючи до 50 % дорослого населення. Ожиріння являє собою біологічне явище, що характеризується збільшенням маси жирової тканини у всьому організмі з переважною її локалізацією в підшкірно-жировій клітковині. Людина, що страждає на надмірну масу тіла, як правило, не може добитися стійкого її зниження, оскільки закладена в її свідомості мотивація надмірного споживання висококалорійний харчових продуктів постійно підкріпляється макро-і мікросоціальним оточенням. До внутрішніх чинників, що впливають на підвищення маси тіла, відносять генотип, конституцію жирової тканини, стан реактивності в зв'язку з метаболізмом гормонів, структурну і функціональну збудливість центрів апетиту і ситості, емоційні і психологічні компоненти харчування індивіда. Численними дослідженнями встановлено, що ожиріння є предиктором розвитку ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії і цілого ряду серцево-судинних захворювань. Таким чином, проблема корекції ваги є актуальною в світлі профілактики і лікування найбільш поширених і соціально значущих захворювань. Рівень техніки Протягом 5-ти тисяч років відоме використання різних конструкцій голок і способів впливу на точки акупунктури. До них належать масаж точок, їх прогрівання, припікання, пунктування і т.д. Запропонований спосіб характеризується впливом голкою на рефлексотерапевтичні точки пацієнта. Аналогом запропонованого способу є відомий з древніх часів спосіб седативного впливу на пацієнта за допомогою корпоральних голок. Час впливу цих голок коливається згідно з відомим способом в межах 3040 хв. до 12 годин максимально (Г. Лувсан "Очерки методов восточной рефлексотерапии", Новосибирск, издательство "Наука", Сибирское отделение, 1991, с.228). Описаний спосіб має наступні недоліки: при деяких станах, наприклад, виражених больових синдромах (гострі і хронічні захворювання, онкологічні і травматичні больові симптоми), алергічних захворюваннях, лікуванні абстинентних синдромів і т. д., дія корпоральних і аурикулярних голок регламентується часом одного сеансу, пацієнт вимушений тривалий час відвідувати одні і ті самі процедури, не забезпечена можливість більш пролонгованого лікування. Також як аналоги запропонованого способу можна назвати способи впливу голками на акупунктурні точки пацієнта, описані в книзі Г. Барашкова "Рефлексотерапия боли", издательство "ТМ-Око" и НЦМИ "Универсимед", Москва, 1995 г., с.185-186, 124-125; і статті О.М. Коханович "Тезы республиканской научной конференции "немедикаментозные методы купирования хронических болевых синдромов", опублікованої в 1989 p., c.73-74. Недоліками названих способів є те, що в книзі Г. Барашкова описується техніка великого уколу, коли "голка вводиться в одну локальну точку і через неї проводиться до іншої точки. …». Тобто, голка не виходить з точки і в джерелі, що наводиться, не пишеться про точку виходу голки, через яку на поверхню шкіри вийде вільний кінець голки, а, значить, кінець голки залишається цілком в тілі пацієнта. Термінологія, що використовується автором, свідчить про опис традиційного введення голок для посеансного лікування пацієнта, що широко відомо і описано практично в будь-яких довідниках і монографіях по голкорефлексотерапії. Такий вплив регламентується дією одного сеансу. По його закінченні голки видаляються, і пацієнту призначається наступний сеанс. При здійсненні цього способу пацієнт прив'язаний до лікаря, оскільки для досягнення позитивного ефекту необхідні курси таких сеансів. Ті ж самі недоліки властиві методу, описаному О.М. Коханович, де неправомірно згадується термін "нанизування", оскільки в цьому способі описується техніка введення голки "горизонтально-підшкірно", тобто голка залишається в тілі пацієнта на годину, півтори і більше (до двох діб) також, як в способі, описаному Г. Барашковим. Методів і способів корекції підвищеної маси тіла також запропоновано немало. Однак більшість з них (гіпокалорійна дієта, використання біологічно активних добавок до їжі, підвищення фізичної активності, застосування сугестії і кодування, масаж та інші) мають певні обмеження і не завжди приносять бажані для пацієнта і лікаря результати. Якщо ефект від їх застосування і досягається, то він звичайно вельми нестійкий, нерідко має оборотний характер. 1 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 При цьому, як правило, не беруться до уваги такі чинники, як анамнестична тривалість ожиріння, тип жировідкладення, вікові і статеві особливості хворих, що страждають на підвищену масу тіла. Останнім часом все ширше використовуються високозатратні хірургічні методи зниження маси тіла - пластична хірургія і кріогенний ліфтинг. Для них (зокрема, для ліпосакції) існує маса протипоказів через наявну соматичну патологію, їх застосування нерідко пов'язане з всякого роду ускладненнями. Крім того, вони недоступні для пацієнтів більшості регіонів Росії, оскільки застосування цих методів передбачає наявність спеціально навченого і висококваліфікованого персоналу, а також обладнання, що дорого коштує. В існуючих умовах голкорефлексотерапія (ГРТ) є, на думку заявника, оптимальним методом корекції надмірної маси тіла, що дозволяє провести терапію з урахуванням індивідуального генотипу пацієнта, конституції жирової тканини, стану реактивності в зв'язку з метаболізмом гормонів, структурної і функціональної збудливості центрів апетиту і ситості, а також типів безумовних рефлексів, пов'язаних з травленням. Одним з аналогів запропонованого рішення для об'єкта "спосіб" є спосіб корекції надмірної маси тіла, що включає проведення з проміжком в 14 днів декількох сеансів аурикулярної рефлексотерапії мікроголками в акупунктурних точках АТ 17; 18, 55, 87, які закріпляються лейкопластирем на 14 днів. Пацієнт носить голки, самостійно стимулюючи точки шляхом періодичного натиснення на лейкопластир кожні 30 хвилин. При другому сеансі мікроголки видаляли з однієї вушної раковини і ставили в ті самі акупунктурні точки іншої вушної раковини. Далі проводили декілька сеансів корпоральної рефлексотерапії (RU 2176496). Описаний спосіб має наступні недоліки: 1. Залишення мікроголок у вушній раковини на термін 14 днів є недостатнім для досягнення ефекту блокування центру голоду і вироблення харчового рефлексу адекватного апетиту. 2. Застосування корпоральної рефлексотерапії по конкретних точках F13, RP10, І, 16, Е1928, VB 25, 26, 29, 31, 33, 34, V19, 48 не забезпечує повне охоплення зон максимального жировідкладення, не дозволяючи, тим самим, ефективно коректувати фігуру. 3. Короткий інтервал між корпоральними сеансами в 1-3 дні викликає у пацієнта психологічний дискомфорт, страх перед болем, а також утворення гематом. 4. Тривалість сеансу пролонгованої мікроголкотерапії аурикулярних точок обмежена в зв'язку з природною регенерацією шкіри і відлущенням верхнього шару епідермісу, який сприяє відторгненню лейкопластиру, а разом з ним випаданню голок, що вимагає постійної заміни пластиру і перестановки мікроголок. Крім того, неестетичний вигляд самого пластиру, а також можливе виникнення явища мацерації шкіри під ним, що створює небезпеку інфікування. Найбільш близьким аналогом до запропонованого рішення для об'єкта "спосіб" є спосіб зниження маси тіла і корекції фігури (лікування ожиріння), що включає введення мікроголки із закругленим у вигляді петлі кінцем в одну з аурикулярних точок AT17, AT18, проводячи її під шкірою, виводять другий кінець голки з іншої AT, фіксують затиском. Мікроголку залишають в точках на 60-360 днів. Після введення і закріплення мікроголки в AT починають вплив на жирові депо. Вплив включає глибокий пальцьовий масаж зони жирового депо протягом 5-10 хв. Після закінчення масажу здійснюють введення акупунктурної голки в жирову складку зони. При цьому голку неодноразово повертають навколо своєї осі, намотують на неї жирову тканину і різким рухом видаляють голку. При великому ступені ожиріння можна вводити тригранну акупунктурну голку. Аналогічно обробляють інші зони жирового депо. Вплив на наступні жирові депо проводять через 10-60 днів (RU 2233149). Описаний спосіб дозволяє підвищити ефективність лікування і збільшити тривалість збереження отриманих результатів, однак він має ряд недоліків, до яких належать наступні: 1. Недостатній вплив на аурикулярні точки пацієнта. 2. Відсутність можливості постадійного коректування сили і спрямованості рефлексогенного впливу, 3. Оскільки лікування ожиріння в залежності від ступеня захворювання займає тривалий інтервал часу, що обчислюється іноді декількома місяцями, то у пацієнта при використанні відомого методу розвивається феномен адаптації до впливу мікроголок. Як найближчий аналог для об'єкта "пристрій" можна назвати пристрій золотої голки того ж призначення, що і запропонована, виконаної у вигляді стержня із затупленим кінцем і ручкою у вигляді круглої петлі з рознімом. На вільний кінець стержня голки надягається затиск у вигляді шайби (RU 26402). Недолік відомого пристрою полягає в тому, що виконана у вигляді петлі ручка при експлуатації пристрою може зачепитися за волосся, одяг, махровий рушник і інше і, тим самим, 2 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 буде сприяти вилученню пристрою із зони установки і навіть його втраті, оскільки голка має невеликі розміри, а також травматизації шкіри з подальшим утворенням рубцевої деформації. Крім того, конструкція голки не дозволяє підвищити ефективність зниження маси тіла. Суть винаходу Враховуючи всі наявні недоліки, був розроблений новий спосіб і варіанти конструкцій голок і пристроїв, що дозволяє більш ефективно знижувати надмірну масу тіла (лікувати ожиріння), а також адекватно здійснювати корекцію фігури пацієнта, при цьому запропоновані спосіб, пристрої і голки дозволяють добитися необхідної, в тому числі постадійної, стимуляції аурикулярних точок пацієнта, посиленої додатковим рефлексогенним впливом на них з метою збільшення об'єму нейроімпульсів, що поступають в гіпоталамус, а також подолати феномен адаптації пацієнта до впливу мікроголок, який формується при тривалому (від 60 днів) знаходженні голки в зоні дії, що дозволить, в свою чергу, збільшити термін знаходження голок у вибраних точках, а також позитивним чином позначиться на збільшенні тривалості збереження отриманих від лікування результатів, при цьому в основному відпадає необхідність в перестановці голки на іншу вушну раковину, однак, в деяких випадках ця перестановка, а також встановлення голок в обидві вушні раковини, згідно із запропонованим способом, виконується. Заявлений технічний результат досягнутий у винаході наступною сукупністю ознак. Спосіб зниження надмірної маси тіла полягає в тому, що в одну з аурикулярних точок акупунктури AT17, AT18, і/або аурикулярних точок, показаних для нейросенсорно-гуморальної регуляції гіпоталамо-гіпофізарної системи і оптимізації ліполітичних механізмів, і/або аурикулярних точок, показаних для формування адекватної харчової мотивації пацієнта, вводять відповідну голку, на одному кінці якої закріплена головка, що має об'ємну, пластинчасту або кільцеподібну форму. Провівши цю голку під шкірою, виводять її вільний кінець з іншої вказаної аурикулярної точки. Після цього на вільному кінці голки закріпляють фіксатор, що має пластинчасту або об'ємну форму. Необхідний темп зниження надмірної маси тіла забезпечують шляхом впливу на зони вказаних аурикулярних точок з поступовим збільшенням ваги головки і/або фіксатора, і/або зміною площі їх зіткнення з вказаними аурикулярними точками, і/або шляхом проградієнтної кореляції інтенсивності впливу на них. Проградієнтну кореляцію інтенсивності впливу на аурикулярні точки ведуть пальцьовою пресурою і/або електроімпульсною, і/або магнітною, і/або звуковою, і/або фото, і/або мікро- і короткохвильовою стимуляцією. Ефективність запропонованого способу дозволяє залишати голку в цих точках на термін до 720 діб. Згідно із запропонованим способом голку вводять в активну вушну раковину. При розвитку у пацієнта адаптації голку з однієї вушної раковини видаляють і вводять в іншу вушну раковину. Можливо паралельне введення голок в обидві вушні раковини. При наявності у пацієнта супутніх захворювань протягом 10 днів щодня або через день здійснюють введення додаткових голок в аурикулярні точки акупунктури, показані для цих захворювань. Добитися поставленого у винаході результату можна, використовуючи тільки вищеперелічені ознаки, однак, в деяких випадках показаний додатковий вплив на жирове депо пацієнта, подібне описаному в найближчому аналогу. Так після введення голки в аурикулярні точки пацієнта починають вплив на його жирове депо. Для цього спочатку розбивають вказане депо на декілька зон, потім із заданим інтервалом часу, наприклад, 10-60 днів послідовно впливають на кожну зону глибоким пальцьовим масажем. Після цього фіксують жирову складку і вводять в неї акупунктурну голку, при цьому, неодноразово повертаючи голку навколо своєї осі, намотують на неї жирову тканину і різким рухом видаляють акупунктурну голку разом з намотаною на неї жировою тканиною. Глибокий пальцьовий масаж зон жирового депо включає масаж біологічно активних точок, розташованих в даній зоні. Його проводять шляхом вібрації і/або розминання, і/або натиснення. Вказаний масаж проводять переважно протягом 5-10 хвилин. Акупунктурну голку в жирову складку вводять перпендикулярно або під кутом до поверхні зони жирового депо. У жирову складку можуть вводити тригранну акупунктурну голку. Технічний результат досягнутий в запропонованому способі пролонгованого впливу на акупунктурні точки завдяки тому, що спочатку топографічно визначають точки голковколювання, одна з яких вибирається точкою входу голки, а інша - точкою її виходу на поверхню шкіри. Після цього проводять вколювання цих точок нанизуванням їх однією голкою, наприклад, що має головку, а вільний кінець голки загинають з утворенням з нього фіксатора. У варіанті відсутності у голки головки після експозиції голки обидві її кінцевих ділянки загинають з утворенням з них фіксаторів. 3 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Як точки голковколювання вибирають, наприклад, аурикулярні точки AT17 і АТ18. Закріплену фіксаторами голку залишають в акупунктурних точках на необхідний для терапії час. Голку виготовляють тієї форми і конфігурації, які є актуальними для даної ділянки тіла і поставленої задачі, з біологічно нейтрального для пацієнта матеріалу, що нарівні з вищеописаним робить термін знаходження голки в точках таким, який необхідний до повного зцілення або купування даної симптоматики. Даним способом може проводитися вплив на будь-які акупунктурні точки як на шкірі вушної раковини, так і тіла, а також слизових оболонках пацієнта. Як приклад лікування ожиріння розглядається голковколювання АТ17, AT18 на вушній раковини. Топографічно визначивши дві точки на вушній раковиниі, одна з них вибирається точкою входу голки, інша -точкою виходу. Проводиться вколювання точок нанизуванням їх однією голкою. З метою надійного закріплення цієї голки на шкірі вушної раковини використовується незнімний(незнімні) фіксатор(фіксатори). Незнімний фіксатор формується таким чином. Після виведення вільного кінця голки, що має головку, на поверхню тіла вказаний кінець загинають з утворенням з нього фіксатора. Переважно у разі використання корпоральних голок фіксатор можуть отримувати навиванням однієї або обох загнутих кінцевих ділянок голки навколо її вільних ділянок. Для аурикулярних голок кожний фіксатор можуть отримувати навиванням загнутого кінця голки з утворенням клубка або, щонайменше, одного витка спіралі. Голку можуть виготовляти з металу, наприклад, золота, срібла, легованої сталі або сплаву металів. Також голку можуть виконувати з полімерного матеріалу або комбінувати з різних матеріалів. Голку можуть виготовляти з гуми, що має металевий наконечник. Вільний кінець голки або наконечник можуть виготовляти з сплаву металів, що має пам'ять форми. Голка для голкорефлексотерапії (акупунктурної рефлексотерапії), зокрема, аурикулотерапії складається з стержня з головкою (перший варіант), виготовлених, як вже згадувалося, з біологічно нейтрального для пацієнта матеріалу. Згідно з другим варіантом стержень вказаної голки не має головки. Весь стержень або одна або обидві його кінцеві ділянки виготовлені з матеріалу, що має пластичні властивості із забезпеченням можливості утворення із загнутого вільного кінця або кінцевих ділянок стержня фіксатора (фіксаторів). Один або обидва фіксатори можуть бути виконаний (виконані) у вигляді навитого (навитих) на стержень загнутого (загнутих) кінця (кінців) голки. Також один або обидва фіксатори можуть бути виконаний (виконані) у вигляді клубка (клубків) або, щонайменше, одного витка (витків) спіралі. Стержень голки може бути виготовлений з металу, наприклад, золота, срібла, легованої сталі або сплаву металів. Стержень голки може бути виготовлений з полімерного матеріалу. Стержень голки може бути виготовлений комбінованим з різних матеріалів, наприклад, стержень голки може бути виготовлений з гуми з металевим (металевими) наконечником (наконечниками) або вільний кінець (кінцеві ділянки) стержня або наконечник (наконечники) можуть бути виготовлений (виготовлені) з сплаву металів, що має пам'ять форми. Голка для голкорефлексотерапії за іншим варіантом винаходу має гладкий або рельєфний стержень довжиною не менше за 5 мм і діаметр не менше за 0,08 мм, забезпечений головкою, при цьому вільний кінець стержня виконаний з можливістю з'єднання зі знімним фіксатором висотою не менше за 0,15 мм. Головка стержня може бути виконана об'ємною або пластинчастою, або кільцеподібною, а фіксатор може бути виконаний пластинчастим або об'ємним, масою не менше за 0,01 г. Поверхня головки і/або фіксатора голки може бути виконана нерівною, наприклад, щонайменше, з одним шипом, що має затуплений кінець. Фіксатор голки виконаний у вигляді насадки, що має глухий отвір. Об'ємні головка і/або насадка можуть бути виконані порожнистими або монолітними. Об'ємні головка стержня і/або насадки можуть бути виконані в формі просторового геометричного тіла, такого як: кулька, або циліндр, або конус. Пластинчасті головка і/або насадка можуть бути виконані в формі трикутника або квадрата, або багатокутника, або кола. Об'ємна або плоска головка, і/або насадка також можуть бути виконані в формі стилізованої квітки або сердечка. 4 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Можливі інші прийнятні для отримання названого технічного результату форми виконання головок і насадок. Головка може бути встановлена на стержні голки з можливістю її зняття. Вільний кінець стержня голки може бути виконаний загостреним. Рельєфний стержень може бути виконаний хвилеподібним. Рельєфний стержень може бути виконаний з розміщеними на відстані один від одного кільцевими виступами. Рельєфний стержень може бути виконаний таким, що складається з багатогранників. На поверхні рельєфного стержня можуть бути виконані надрізи або насічки. Рельєфний стержень може бути виконаний таким, що складається з конічних тіл, звернених вершинами у бік вільного кінця стержня. Головка голки може бути сполучена з її знімним фіксатором страхувальним, переважно гнучким, зв'язком. Голка виконана з біологічно нейтрального для пацієнта матеріалу, наприклад, такого як: золотий, срібний або стальний сплав. Запропонована конструкція голки забезпечує додатковий вплив на аурикулярні точки акупунктури, що посилює лікувальний ефект, що отримується за рахунок забезпечення більшої площі контакту виробу з шкірою і обважнюваня виробу, а також акупресури точок. Описані конструкції головок і насадок дозволяють підвищити не тільки їх експлуатаційні властивості, але і створюють умови для посилення пресорного впливу на ті корпоральні або аурикулярні точки, що контактують з ними. Особливо це проявляється у варіантах виконання головок і насадок пристрою об'ємними, так як під впливом вектора сили тяжіння посилюється тиск на аурикулярні точки, внаслідок чого здійснюється ще і лікувальний пресорний ефект, при цьому більший потік мікроімпульсів надходить в гіпоталамус, наприклад, краще йде блокування центру голоду, пригнічення апетиту і посилюється вплив на ліполітичні механізми. Однією з проблем голкотерапії є та, що однією голкою неможливо впливати на більше, ніж та кількість точок на тілі пацієнта, яка включає точку входу голки і точку її виходу, а також точки, що знаходяться в проекції каналу, сформованого стержнем голки. Для посилення лікувального ефекту, що отримується при установці голки в деяких випадках потрібно забезпечити додатковий вплив на точки акупунктури і/або створити антиадаптаційний ефект від їх впливу на задані точки, тобто усунути звикання до впливу. У голкотерапії це звикання виникає по відношенню до імпульсів, які йдуть від рефлексогенних зон в мозок. Згодом мозок перестає їх розпізнавати і ефект від лікування припиняється. Потрібна або тривала перерва від одного місяця і більше, або зміна точок для установки голки, після чого все одно потрібна перерва або відпочинок від цього впливу. На практиці в момент перерви лікування і проявляються патологічні симптоми, пов'язані із загостренням хвороби, погіршенням результатів її лікування і зниженням швидкості видужання. З метою розширення асортименту запропонованих пристроїв (голок), що забезпечують підвищення їх експлуатаційних властивостей, зокрема надійність тримання на тілі пацієнта, наприклад, в його вушній раковини, а також збільшення діапазону впливу на віддалені акупунктурні (аурикулярні) точки розроблені нижчеописані конструкції. Пристрій для голкорефлексотерапії містить акупунктурний і акупресурний елементи, при цьому акупунктурний елемент виконаний у вигляді стержня голки, а акупресурний елемент виконаний у вигляді пластини або об'ємного тіла, безпосередньо або через змикаючий елемент нерознімно з'єднаний з одним кінцем вказаного стержня і рознімно за допомогою фіксатора - з іншим його кінцем. Об'ємне тіло може мати кругле або три-, або чотири-, або багатокутний поперечний переріз. На зовнішній поверхні акупресурного елемента пристрою може бути утворений рельєф. Стержень голки може бути виконаний рельєфним або хвилеподібним, або зигзагоподібним. Стержень, що змикає, елемент і фіксатор пристрою можуть бути виконані за одне ціле у вигляді одного елемента. У місці нерознімного з'єднання стержня зі змикаючим елементом може бути утворений щонайменше один виток пружини. Заявлений технічний результат, пов'язаний з підвищенням надійності тримання пристрою на тілі пацієнта досягнутий у винаході завдяки тому, що після експонування пристрою вільний кінець стержня голки з'єднують за допомогою фіксатора, виконаного, наприклад, у вигляді гачка, зі змикаючим елементом або безпосередньо з акупресурним елементом, який в свою чергу нерознімно сполучений з опозитним вільному кінцем згаданого стержня. 5 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Стержень голки, що знаходиться під шкірою, разом з утвореним ним каналом являють собою своєрідний шарнір, при цьому акупресурний елемент може повертатися відносно осі шарніра на кут, що дорівнює приблизно 180°. Подальший поворот акупресурного елемента обмежений поверхнею тіла пацієнта. При цьому запропонованим пристроєм шляхом пресури одним або декількома пальцями руки досягається вплив не тільки на точки входу і виходу стержня, а також точки, що знаходяться в проекції сформованого ним каналу, але і на віддалені точки і зони тіла пацієнта, що знаходяться в зоні досяжності акупунктурного елемента, що безпосередньо пов'язане з досягненням технічного результату розширення діапазону впливу на віддалені акупунктурні точки. Зрозуміло, що чим меншою буде площа елемента, що впливає на ці точки, тим меншим буде сам ефект. Тому в рамках даного рішення пропонується урізноманітнити форму виконання акупресурного елемента, шляхом його виконання у вигляді пластини або об'ємного тіла, що має різний поперечний переріз, на зовнішній поверхні яких, згідно з варіантами винаходу, пропонується виконувати різноманітний рельєф, наприклад, у вигляді затуплених шипів, які забезпечать посилення впливу на акупунктурні точки, розташовані в зоні досяжності акупресурного елемента, і відповідно посилення лікувального ефекту, що отримується від цього впливу. З тією ж метою стержень пристрою може мати не обов'язково прямолінійну, але і будь-яку іншу прийнятну для отримання заявленого результату форму, наприклад, хвилеподібну або зигзагоподібну, а його поверхня може бути виконана рельєфною. Для спрощення конструкції елементи пристрою можуть виконуватися з певним чином зігненого єдиного металевого прутка, а акупресурний елемент виконуватися у вигляді насадки, закріпленої на змикаючому елементі. Для підвищення зручності користування пристроєм в місці нерознімного з'єднання стержня зі змикаючим елементом може бути утворена пружина, виконана, наприклад, у вигляді щонайменше одного витка циліндричної пружини. Як вже відмічалося, об'ємні або пластинчасті головка і фіксатор дозволяють в процесі лікування здійснювати пасивну і активну за допомогою додаткового натиснення пальцями руки акупресуру, але тільки в рамках однієї зони і точок входу і виходу голки, а також каналу, в якому розміщений її стержень. Масажуючи вказані зони, пацієнт виробляє стереотипні рухи, при яких параметри сили і частоти впливу описуються характерними для даної людини ритмами, які фактично не міняються. Дуже складно примусити людину здійснювати аритмічні рухи, оскільки організм людини живе по регламентованих ритмах. Технічною задачею, на рішення якої було також направлено запропонований винахід, була розробка конструкції голки, яка забезпечувала б можливість створення в процесі її використання пацієнтом хаотичних довільних імпульсів (неритмічних, непередбачуваних і різноманітних по параметрах) і тим самим підвищений антиадаптаційний ефект від впливу голок. Поставлена в пропозиції технічна задача вирішена завдяки наступній сукупності ознак. Голка для голкорефлексотерапії (акупунктурної рефлексотерапії), зокрема аурикулотерапії складається з стержня з головкою, на вільний кінець якого надітий знімний фіксатор, при цьому головка стержня і/або фіксатор у вигляді насадки мають об'ємну, пластинчасту або кільцеподібну форму і на одній(ому) з них або на обох закріплена з можливістю знімання щонайменше одна підвіска з вантажем. При наявності щонайменше двох (декількох) підвісок, виконаних у вигляді ланцюжків, вони можуть мати однакову або різну довжину, а тягарці відповідно однакову або різну масу, при цьому тягарець може мати плоску або об'ємну форму. На поверхні головки і/або фіксатора, і/або тягарця може бути виконаний щонайменше один шип для посилення впливу на вибрані корпоральні або аурикулярні точки. Згаданий фіксатор, переважно виконаний у вигляді насадки, має глухий отвір. Об'ємні головка стержня і/або насадки, і/або тягарець можуть бути виконані в формі просторових геометричних тіл, таких як: кулька, циліндр, конус або багатогранник. Вони можуть бути виконані порожнистими або монолітними. Пластинчасті головка і/або насадка, і/або тягарець можуть бути виконані в формі трикутника, квадрата, багатокутника або кола. Можливі інші прийнятні для отримання названого технічного результату форми виконання головок, насадок, підвісок і тягарців. 6 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Для полегшення встановлення і знімання підвісок з тягарцями головка може бути встановлена на стержні голки з можливістю її знімання. Вільний кінець стержня голки, як правило, виконаний загостреним. Описані конструкції головок і насадок з підвісками дозволяють створити умови для посилення пресорного впливу на ті корпоральні або аурикулярні точки, що контактують з ними. Особливо це проявляється у варіантах виконання головок, насадок і закріплених на підвісках тягарцях пристрою об'ємними і монолітними, так як під впливом вектора сили тяжіння посилюється тиск на аурикулярні точки, внаслідок чого здійснюється ще і лікувальний пресорний ефект, при цьому більший потік мікроімпульсів поступає в гіпоталамус, наприклад, краще йде блокування центру голоду, пригнічення апетиту і посилюється вплив на ліполітичні механізми. При русі голови і/або тіла підвіски з тягарцями створюють систему хаотичних коливань з амплітудою і частотою, що описується законом випадкових чисел. До цих імпульсів, що не підкоряються стереотипам, практично неможливо пристосуватися, оскільки їх параметри постійно змінюються. Цим і пояснюється отримання технічного результату, пов'язаного з антиадаптаційним ефектом запропонованого пристрою, який дозволяє прискорити купування патологічних симптомів. Форма тягарців, довжина підвісок, їх кількість і розташування підбираються експериментальним шляхом в залежності від багатьох чинників, пов'язаних з індивідуальними особливостями пацієнта. Перелік креслень Винахід пояснюється кресленням, де на фіг. 1 схематично зображений варіант голки в зібраному стані; на фіг. 2 - зображена насадка (в розрізі збільшено), на фіг. 3-11 - зображені деякі варіанти стержнів, головок і насадок голки; на фіг. 12 -схематично зображена вушна раковина з встановленою в ній голкою; на фіг. 13-15 зображені варіанти голок з підвісками; на фіг. 16-19 - зображені варіанти пристроїв для голкорефлексотерапії; на фіг. 20 - зображений пристрій по фіг. 18 (вертикальний вид); на фіг. 21-24 - зображені варіанти голок з незнімними фіксаторами. Зображена на фіг. 1 голка, призначена для введення у вушну раковину (фіг. 12), складається з стержня 1, на одному кінці якого переважно жорстко закріплена головка 2, а другий кінець стержня рознімний сполучений із замком у вигляді фіксуючої насадки 3, в якій виконаний глухий отвір 4 (фіг. 2) для взаємодії з вказаним загостреним кінцем стержня (притерті поверхні). На поверхні, наприклад, насадки 3 може бути виконаний один або декілька шипів 5, призначених для контакту з вибраною точкою на тілі або вушній раковини для посилення впливу на неї. Можливі різні варіанти форм виконання головок стержнів і насадок. Так на фіг. 3-5 представлені голки з об'ємними порожнистими або суцільними головками і насадками у вигляді кулі, конуса і куба (багатогранника) відповідно. На фіг. 6 і 7 представлені голки з головками і насадками, що мають пластинчасту форму. Так на фіг. 6 зображена голка з головкою і насадкою у вигляді плоских стилізованих сердечок, а на фіг. 7 - голка з головкою у вигляді стилізованої квітки і насадкою у вигляді кружка. Стержень 1 мікроголки може мати довжину 10 мм і діаметр 0,6 мм. Стержень голки може бути виконаний гладким і рівномірним по діаметру протягом всієї довжини голки. Кінчик голки злегка загострений. Голку вводять в центр вибраної точки (точка входу) і для закріплення її у вушній раковини (точка виходу) фіксують насадкою 3, що надівається з боку загостреного кінчика голки на глибину приблизно 1 мм. Насадка виконана висотою 1,5 мм з такого ж сплаву, що і стержень, діаметром 2 мм з глухим отвором в центрі 4, що відповідає діаметру стержня голки - 0,6 мм. Пристрій для фіксації насадки (не показано) являє собою пристосування з поглибленням, що має розміри, що відповідають габаритам насадки 3. Заглиблення може мати різну форму в плані в залежності від форми насадки. Головка 2 в деяких варіантах виконання пристрою може встановлюватися на стержень з можливістю знімання, аналогічно насадці. Таким чином, голка фіксується на тілі або у вушній раковини в точці входу за допомогою головки, а в точці виходу - за допомогою насадки, не вимагаючи застосування лейкопластиру. Зображені на фіг. 8-11 голки характеризуються наступними параметрами. Стержень 1 голки може мати довжину 5100 мм і діаметр 0,16 мм. 7 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Голку вводять в центр вибраної точки (точка входу) і для закріплення її у вушній раковини (точка виходу) фіксують насадкою 3, що надівається з боку загостреного кінця голки на глибину приблизно 1 мм. Насадка виконана висотою 0,1515 мм з такого ж сплаву, що і стержень, діаметром 0,220 мм з глухим або крізним отвором в центрі 4, що відповідає діаметру стержня голки - 0,16 мм. При менших розмірах і вазі голки, в тому числі її компонентів, ступінь рефлексогенного впливу буде таким незначним, що потік імпульсів не буде пізнаватися нейронами гіпоталамуса, і отже, буде бути відсутнім терапевтичний ефект. Саме дані параметри дозволяють превентивно здійснити хороше приживлення голки, подолати феномен відторгнення організмом голки з достатньою епітелізацією каналу, в який потім вводяться обважнені конструкції. Перевагою голки, що пропонується, з насадкою в порівнянні з найближчим аналогом є можливість залишання її у вушній раковини на тривалий термін (від 30 діб до 720 діб), що необхідно для ефективної корекції надмірної маси тіла. Голка не вимагає постійного лікарського спостереження, завдяки формам виконання головок і фіксаторів, що не мають рознімів, знижена імовірність мимовільного видалення голки пацієнтом і травматизації з подальшим утворенням рубцевої деформації, також відсутні явища мацерації шкіри під лейкопластирем і запалення. Стержень 1 голки також може мати різну форму і рельєф або бути виконаний прямолінійним з гладкою поверхнею, як це зображено на фіг. 1. Так на фіг. 8 зображена голка зі стержнем, що має хвилеподібну форму, на фіг. 9 - стержень голки виконаний прямолінійним з напаяними на нього через рівні відстані кільцевими виступами. На фіг. 10 зображена голка, стержень якої складається з конічних виступів, вершинами направлених у бік насадки. Для того, щоб уберегти знімну насадку 3 від втрати її прикріпляють до головки 2 голки з допомогою, наприклад, ланцюжка 6 (фіг. 8). На фіг. 11 зображена голка, поверхня стержня якої виконана з надрізами. Як показано на фіг. 13 на поверхні, наприклад, головки 2 може бути закріплений ряд різних по довжині підвісок 7 з тягарцями 8, що мають різну форму і масу, на поверхні яких може бути утворено декілька шипів (не показано), призначених для контакту з вибраною віддаленою(ими) точкою(ами) на тілі або вушній раковини пацієнта для забезпечення впливу на неї (них). Можливі різні варіанти форм виконання головок, стержнів, тягарців і насадок. Також можливі різні варіанти закріплення підвісок. Так на фіг. 14,15 представлені голки з об'ємними порожнистими або монолітними головками і насадками у вигляді куль, на одній з яких підвіски з тягарцями закріплені на насадці 3, а на іншій, відповідно на головці 2 і насадці 3. Таким чином, наприклад, при лікуванні ожиріння голка фіксується у вушній раковини пацієнта в точці входу AT17 за допомогою головки, а в точці виходу AT18 - за допомогою насадки. Одночасно об'ємним тягарцем з шипом здійснюється активна пресура в точці АТ55 (шень - мень) з метою посилення синтезу ендорфінів для поліпшення психо-емоційного стану пацієнта. Конструкція голки дозволяє, крім лікування основного захворювання, домагатися лікування супутніх захворювань без використання додаткового пристосування. У зображеному на фіг. 16 переважному по простоті варіанті виконання пристрою для голкорефлексотерапії вінскладається з виготовлених за одне ціле: стержня із загостреним кінцем у вигляді голки 9, змикаючого елемента 10 і фіксатора (замка) у вигляді гачка 11 (пристрій зображений в розімкненому вигляді). На фіг. 17 представлений пристрій за фіг. 16, на змикаючому елементі якого закріплений акупресурний елемент-насадка у вигляді пластини 12, що має прямокутний поперечний переріз і гладку поверхню, але можливе виконання пластини, що має поперечний переріз іншої форми, наприклад, овальний. На пластині, в тому числі і на бокових довгих її гранях, також може бути виконаний рельєф 13 у вигляді ребер або шипів. На фіг. 18 зображений акупресурний елемент, виконаний у вигляді об'ємного тіла 14 з хаотично або планомірно розкиданими по його поверхні притупленими шипами 15. На фіг. 19 зображений варіант пристрою з хвилеподібним стержнем 16, призначеним для стимуляції точок, розташованих в зоні його проходження. У місці з'єднання змикаючого елемента з кінцем стержня може бути виконаний виток пружини 17 (фіг. 16). Пристрій виконаний з будь-якого біологічно нейтрального для пацієнта матеріалу, наприклад, золотого, срібного або 5 стального сплаву, або міцної пластмаси. Користуються пристроєм таким чином. 8 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Топографічно визначають точки входу і виходу стержня голки пристрою, дезінфікують відповідну область шкіри пацієнта і експонують пристрій шляхом пропущення стержня пристрою через точку входу, наприклад, AT 17 і точку виходу AT18. В процесі носіння пристрою (від 3 днів до 6 місяців і більше) пацієнт повертає пальцями руки акупресурний елемент в один або інший бік (поворот можливий на кут 180°) і натискає на нього, що приводить до стимуляції розташованих в зоні досяжності пристрою точок, і забезпечує як пасивну, так і активну акупресуру і відповідний додатковий лікувальний ефект (фіг. 20). Також винахід пояснюється кресленням, де на фіг. 21 зображений варіант голки з фіксатором у вигляді навитого на стержень загнутого кінця голки; на фіг. 22 - варіант голки з фіксатором у вигляді витка спіралі; на фіг. 23 - варіант голки з фіксатором у вигляді згорненого в клубок кінця голки. Зображені на фіг. 21-24 варіанти голок, призначені, наприклад, для введення у вушну раковину, складаються кожна з стержня 1, на одному кінці якого, наприклад, жорстко закріплена головка 2, а другий кінець стержня виконаний з можливістю утворення з нього фіксатора у вигляді замка 18. На поверхні головки 2 і/або замка-фіксатора 18 може бути виконаний один або декілька шипів (не показані), призначених для контакту з вибраною точкою (точками) на тілі або вушній раковини пацієнта з метою посилення впливу на неї. Можливі різні варіанти форм виконання головок стержнів і фіксаторів. Так на фіг. 21 представлена голка з об'ємною порожнистою або монолітною головкою у вигляді кулі 2, замокфіксатор - у вигляді навитого на стержень 1 його загнутого кінця 18. На фіг. 22 зображена головка у вигляді кільцевого елемента 19, а замок-фіксатор - у вигляді витка спіралі 20 (можливе утворення декількох витків спіралі). На фіг. 23 представлена голка з головкою 2, що має пластинчасту форму, і замкомфіксатором у вигляді клубка 21. Для забезпечення формування з вільного кінця стержня голки фіксатора весь стержень або його кінцева частина (наконечник) виконується з матеріалу, що має пластичні властивості, такого, наприклад, як: сплав золота, срібла, легована сталь. Також можливе виконання не всього стержня, а тільки його кінцевої частини з сплаву металів, що має пам'ять форми, наприклад, Ті Ni. Зображений на фіг. 24 варіант голки характеризується тим, що обидві кінцеві ділянки стержня 1 виконані з можливістю утворення з них фіксаторів, наприклад, у вигляді одиничного витка спіралі 20 на одному кінці стержня, і клубка 21 - на іншому його кінці. Голку вводять в центр вибраної точки (точка входу) і для закріплення її у вушній раковини (точка виходу) фіксують загнутим вільним кінцем стержня. Пристроєм для формування на кінці голки фіксатора може бути пінцет або інше подібне пристосування. Головка 2 в деяких варіантах виконання пристрою може встановлюватися на стержень з можливістю знімання. Таким чином, голка фіксується на тілі або у вушній раковини в точці входу за допомогою головки або фіксатора у вигляді загнутого кінця стержня, а в точці виходу - за допомогою замкафіксатора у вигляді загнутого кінця стержня. Перераховані варіанти голок переважно виконуються зі сплаву, що застосовується для виготовлення золотих голок, що складається із 75 % золота, 13 % срібла і 12 % міді, але можуть бути також виконані з будь-якого біологічно нейтрального для- пацієнта матеріалу. Перевагою голки, що пропонується, з незнімним фіксатором є можливість залишання її у вушній раковини на тривалий термін (від 30 діб до 360 діб і навіть в деяких випадках до 3-х років), що необхідно, наприклад, для корекції надмірної маси тіла, голка не вимагає постійного лікарського спостереження, відсутня імовірність її мимовільного видалення пацієнтом і травматизації з подальшим утворенням рубцевої деформації. Після завершення процедури, сформований (сформовані) у вигляді фіксатора (фіксаторів) кінчик (кінчики) голки відкушують щипчиками і голку видаляють з-під шкіри пацієнта. Заявлений технічний результат для об'єкта "спосіб" формується в три етапи і каскадно наростає за інтенсивністю, проградієнтно корелюючи з фізіологічними процесами, що відбуваються в гістологічних середовищах в місці проколу голки методом нанизування. У момент безпосередньо самого введення голки відбувається, як відомо, формування первинного потоку імпульсів. Внаслідок даного впливу, саме при введенні голки нанизуванням, формуються вторинні потоки імпульсів, більш потужні, перманентні і пролонговані. Під терміном "пролонговані" розуміються особливо тривалі процеси, що відбуваються в гістологічних середовищах внаслідок введення голки в точку входу і виведення її з точки виходу. У відомих 9 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 джерелах наводяться терміни звичайного вколювання і процеси, пов'язані з первинним ефектом (у Кохановича - 2 діб, у Барашкова -декілька годин). У запропонованому способі забезпечене отримання лікувального ефекту протягом 90 днів без знімання голки або, наприклад, при лікуванні ожиріння - до 3 років. Ці потоки вторинних імпульсів з рефлексогенної зони зумовлені фізіологічними процесами, що відбуваються в тканинах. Процеси в тканинах класифікуються в 3 етапи, а імпульси, що виникають на кожному етапі, поділяються на три порядки. 1 ЕТАП - Епітелізація акупунктурного каналу. До 30 днів. Внаслідок нанизування двох точок однією голкою, створюється акупунктурний канал з двома отворами: точка входу і виходу, між ними утворений простір, сформований голкою. Згідно із законами регенерації, тканини навколо голки починають епітелізуватися, формуючи епітелізований канал. У процесі розростання епітелію в ході поступової і тривалої епітелізації рецепторами клітин генерується могутній потік вторинних мікроімпульсів 1-ого порядку з рефлексогенної зони в підкоркові центри гіпоталамо-гіпофізарної системи, що посилює лікувальний ефект від даного впливу. Зокрема, при лікуванні ожиріння, швидше створюється вогнище гальмування в центрі голоду в гіпоталамусі і активуються ліполітичні механізми, як наслідок інтенсивніше знижується маса тіла. При лікуванні артеріальної гіпертонії аферентні імпульси потенціюють ангіосупресорний ефект в судиноруховому центрі в гіпоталамусі, швидше нормалізується артеріальний тиск. У разі лікування алергії посилюється LO активність антигістамінних механізмів, які швидше купують алергічну реакцію. Для пацієнтів з більш тривалим анамнезом і вираженим ступенем захворювання, яким необхідний більш пролонгований вплив (від одного до декількох місяців), важливим терапевтичним моментом є вплив на вибрані точки вторинними імпульсами 2-ого порядку, які продукуються на 2 етапі. 2 ЕТАП - Регенерація акупунктурного каналу. Коли епітелізація акупунктурного каналу закінчується, поверхня каналу стає покрита багатошаровим плоским зроговілим епітелієм, епідермісом, зовнішній шар клітин якого поступово злущується. Оновлення епідермісу відбувається за рахунок його глибокого росткового шару (див. Борзяк Э.И. "Анатомия человека", т.2 Москва, издательство "Медицина", 1987г., с.469). Даний процес регенерації клітин епідермісу є потужним подразником екстерорецепторів, трансформуючи енергію подразнення в нервові імпульси, детермінуючи потужний потік нейрогенної аферентної імпульсації (див. Борзяк Э.И. "Анатомия человека", т.2 Москва, издательство "Медицина", 1987г., с.290) в ядра головного мозку. Згідно з рефлекторною теорією, загальноприйнятою в медицині - чим більше імпульсів поступає з периферії, тим вираженіше протікають процеси в центральних структурах гангліарних вузлах, підкіркових центрах головного мозку. Таким чином, вторинна імпульсація 2ого порядку сприяє посиленню лікувального ефекту. 3 ЕТАП - інтраканальна екстумеація (ex-tumeo - набухати - лат.) При залишанні голки в акупунктурному каналі на термін від чотирьох місяців і більше в просвіті каналу утворюються скупчення відлущених клітин епідермісу, нейтрофілів і макрофагів, загиблих бактерій. На практиці при видаленні голки на цьому етапі на ній видні білясті нашарування, а іноді ці нашарування у вигляді стержня самі видаляються притиснутим до зовнішньої стінки каналу тампоном. При цьому даний процес не є запальним, оскільки не супроводжується гіперемією, болем, набряком і іншими ознаками запалення. Це природний процес накопичення утилізованих органел, клітин і інших продуктів життєдіяльності мікроорганізмів. Дане заповнення акупунктурного каналу продуктами життєдіяльності тканинних структур створює тиск на внутрішні стінки з ефектом розпирання і чим довше голка стоїть в каналі, тим більше утворюється кількість вмісту каналу, тим вираженіше пасивна пресорна імпульсація. Ці імпульси класифікуються як вторинні імпульси третього порядку. Вони сприяють підтримці домінанти, сформованої на попередніх етапах, і також потенціюють лікувальний ефект. У запропонованому винаході зона впливу голкою не обмежена тільки товщиною стержня самої голки, оскільки в зону впливу входять точки, топографічно розташовані в місці проходження стержня голки, наприклад, гіпотензивна канавка (AT 105) (дивись приклад 2). Надійність втримування голки забезпечена в запропонованому варіанті рішення застосуванням незнімного фіксатора, який закріпляє голку, але голка вводиться в одну точку і виходить з іншої, таким чином з'єднуючи дві і більше точок, які пов'язані каналом, утвореним стержнем голки. Приклади здійснення винаходу 10 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У підтвердження здійснення запропонованого способу пролонгованого впливу наводяться наступні клінічні приклади по різних нозологіях. Приклад 1. Лікування алергії Пацієнтка І., 23 роки, діагноз: поліноз (алергія на пилок берези) звернулася з скаргами на сльозотечу, різь в очах, нежить, кашель. Обстежена алергологом: гострий вазомоторний назофарингіт з позитивними алергічними пробами на пилок берези. В анамнезі - щорічне загострення кожної весни. Антигістамінні препарати малоефективні, а також викликають сонливість і протипоказані при керуванні автомашиною, що обмежує дії пацієнтки. Об'єктивно: Стан задовільний. Явища гіперемії кон'юнктиви і склер, з носових ходів рясні виділення безбарвного кольору, пацієнтка постійно їх витирає хустинкою, що привело до вираженої мацерації і набряклості шкіри в зоні крил носа, сухий кашель. Лікування проводилося таким чином: У проекції алергічної борозенки (АТ71 -точка кропивниці) визначаються дві репрезентативні точки, одна з яких є точкою входу голки, інша точкою її виходу, в ці точки вводилася голка методом нанизування, тобто голка входить в одну, а виходить з іншої точки на поверхню шкіри і закріпляється головкою і фіксатором, виконаним у вигляді загнутого в спіраль вільного кінця голки. Голку залишали на 60 днів. Огляд через 60 днів показав зникнення ексудативного риніту, відсутність симптомів кон'юнктивіту і інших проявів алергічної реакції. Голку видаляють шляхом відкусування щипцями загнутого в спіраль її кінця і виведення іншого її з головкою з каналу. Приклад 2. Лікування гіпертонічної хвороби. Пацієнтка С, 45 років, звернулася зі скаргами на підвищення артеріального тиску, часті головні болі, задишку, часті кризові стани з нудотою, блювотою. Гіпотензивні препарати протипоказані через полівалентну лікарську алергію. Об'єктивно: Стан середньої тяжкості. Артеріальний тиск 200/100 мм ртутного стовпа, частота дихання 30 в хвилину, пульс 90 ударів в хвилину, нижні кінцівки різко пастозні. Огляд окуліста виявив зміни в очному дні, що відповідають 3 ступеню гіпертонії. Діагноз: Есенціальна гіпертензія 3 ступеня. Серцево-судинна недостатність 1-2 ступеня. Лікування проводилося таким чином: В аурикулярній точці AT105 (точка, що знижує кров'яний тиск), що називається також як гіпотензивна канавка, що займає всю верхню третину борозни задньої поверхні вушної раковини, топографічно визначалися дві найбільш репрезентативні точки однієї канавки, одна з яких є точкою входу голки, інша точкою виходу, в ці точки вводилася голка методом нанизування, тобто голку вводили в одну, а виводили з іншої точки на поверхню шкіри і закріпляли фіксатором, виконаним шляхом утворення з вільного кінця голки витка спіралі. Голка залишена на 90 днів. Огляд через 90 днів показав: стан пацієнта задовільний, спостерігається зниження AT до 160/90 мм ртутного стовпа, частота пульсу 80 ударів в хвилину, частота дихання 20 в хвилину; значне зменшення пастозності нижніх кінцівок. Приклад 3. Лікування Люмбаго. Пацієнт P., 48 років, звернувся зі скаргами на раптовий найрізкіший біль в глибині поперекової області, спровокований підняттям вантажу. Об'єктивно: поза вимушена, зафіксована в момент приступу з нахиленим уперед тулубом, пальпаторно виражене напруження поперекових м'язів. Дефанс посилюється болючістю міжостистої зв'язки. Зліва спазм паравертебральних м'язів. На рентгенограмі поперекового відділу хребта - ознаки псевдоспондилолістезу І-ІІ поперекових хребців. Лікування проводилося таким чином: Топографічно праворуч від остистих відростків визначалися корпоральні точки V22 (саньцзяо-шу) і V51 (хуань-мень), потім в точку V22 вводилася голка нанизуванням, а місцем виходу була точка 51. Далі на кінці голки використовувався фіксатор, виконаний шляхом навивання загнутого кінця голки навколо вільної ділянки стержня, що прилягає до нього. Голка встановлювалася на дві доби. Огляд призначений через 2 дні. Об'єктивно: відновлення нормальної постави, зникнення больового синдрому, пальпація зони L І-ІІ безболісна. Люмбаго куповане. При лікуванні ожиріння можливі різні форми виконання стержня голки, що дозволяють підвищити ефективність впливу на аурикулярні точки, показані для нейросенсорно-гуморальної регуляції гіпоталамо-гіпофізарної системи і оптимізації ліполітичних механізмів. Пунктура репрезентативних точок наднирників, розташованих в зоні проекції стержня голки, і активна і пасивна їх пресура регламентує синтез катехоламінів, які є контрінсулярними гормонами і 11 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 обумовлюють проградієнтне підвищення глюкози (депоноване у вигляді глікогену) в крові, що сприймається хеморецепторами гіпоталамуса і пригнічує активність нейронів центру апетиту. Крім цього, катехоламіни посилюють катаболізм ліпідів, тобто ліполітичні механізми, важливі для зниження надмірної маси тіла. Здійснення впливу на аурикулярні точки акупресури за допомогою запропонованих конструкцій голок дозволяє здійснювати як пасивну, так і активну акупресуру цих точок з метою посилення рефлексогенної стимуляції зон і профілактики адаптації, на відміну від найближчого аналога, в якому перестановка голки в іншу вушну раковину лише на короткий час частково відновлює вплив, але сам факт, що перестановка здійснюється вже на неактивну вушну раковину, позначається на ступені сили цього впливу і не забезпечує належної його інтенсивності. Оскільки лікування ожиріння займає тривалий період часу, адаптацію до рефлексогенного впливу можна подолати, піддавши зони акупунктурних точок додатковій апаратній стимуляції за допомогою відомих фізичних чинників. До них належать не тільки пальцьова пресура, але і короткохвильова (за допомогою апаратів "КХЧ", "ЯВЬ"), мікрохвильова (апарат "Поріг"), лазерна (апарат "УЗОР"), електромагнітна (апарат "АМРТ"), теплова (полинові сигарети) і інші терапії. Також завдяки запропонованому способу і конструкціям голок з'являється можливість посеансного коректування сили і спрямованості рефлекторного впливу шляхом підбору, а саме заміни головки і/або фіксатора, і/або стержня голок з легких порожнистих форм на більш важкі монолітні або обтяжені підвіскою з вантажем, з плоских форм на об'ємні, з рівними поверхнями на такі, що мають нерівності, рельєф і/або шипи, залишаючи їх на термін від 60 до 720 днів, керуючись при цьому об'єктивними даними (динамікою зниження маси тіла і об'ємів) і суб'єктивними даними (ступенем блокування апетиту) у пацієнта, а також тривалістю експозиції голки, застосовуючи індивідуальний підхід. Крім того, також як в найближчому аналогу, використання однієї голки одночасно для двох аурикулярних точок і закріплення її фіксатором дозволяє залишити голку на тривалий час одночасно в двох точках, що забезпечує тривале блокування центру голоду і вироблення харчового рефлексу з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта, знижує травматизацію і можливе інфікування. Охоплення всіх жирових депо дозволяє не тільки знижувати масу тіла, але і здійснювати корекцію фігури. Використання глибокого пальцьового масажу зон жирового депо поліпшує місцевий кровотік, оптимізує лімфовідтік, зменшує набряклість і болючість тканин, а також сприяє загальному розслабленню і зняттю напруження у пацієнтів. А додаткове використання масажу біологічно активних точок дозволяє посилити його дію як за рахунок місцевого ефекту від впливу на точки даної зони, так і за рахунок загального впливу за допомогою їх зв'язку з центральними відділами нервової системи. Використання при впливі на жирові депо акупунктурної голки з руйнуванням їх жирової тканини підвищує ефективність курсу лікування, дозволяє коректувати фігуру, знижуючи при цьому кількість сеансів впливу на місця надмірного жировідкладення і забезпечуючи відсутність провисання складок. А використання акупунктурної тригранної голки підвищує ефективність лікування, особливо у пацієнтів з великим ступенем ожиріння. Лікування супутніх захворювань дозволяє підвищити ефективність лікування ожиріння. Спосіб здійснюється таким чином. Спочатку визначають вушну раковину для введення голки. Можливо починати вплив з будьякої вушної раковини. У ряді випадків, при тривалому терміні ожиріння і наявності в анамнезі лікування іншими видами рефлексотерапії, доцільно починати вплив з активної вушної раковини. На вибраній вушній раковині топографічно знаходять дві аурикулярні точки, наприклад, АТ17 і AT18. В одну з вказаних точок вводять голку з головкою на одному кінці, яку, провівши під шкірою, виводять з іншої вказаної точки. Введену таким чином в дві аурикулярні точки голку закріпляють фіксатором і, в залежності від стадії ожиріння, стану пацієнта, динаміки зниження ваги, залишають на 60-720 днів. Може бути використана голка із золотого сплаву, також можливо використовувати срібні голки, стальні голки, або голки, виготовлені з будь-якого матеріалу, біологічно нейтрального для пацієнта. Лікування починають з плоских (пластинчастих) легких форм голок, замінюючи їх на більш важкі і об'ємні, використовуючи при цьому додатковий ефект нерівної або з шипами поверхні головки голки або її фіксатора, що дозволяє шляхом періодичного натиснення пальцями руки пацієнта добитися посилення впливу на вибрані аурикулярні точки. 12 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Так при сповільненні динаміки зниження маси тіла пацієнту через 45-60 днів від початку лікування на другому його етапі проводять заміну головки голки з пластинчастої на об'ємну порожнисту, а при появі апетиту, крім того, рекомендується пальцьова або апаратна стимуляція точок, що проводиться шляхом, наприклад, механічного натиснення на головку і/або фіксатор голки. Через наступні 45-60 днів на наступному етапі лікування проводять заміну плоского (пластинчастого) фіксатора на порожнистий об'ємний. Одночасно здійснюють корпометричний контроль. Потім через певний час (45-60 днів) проводять заміну головки і/або фіксатора голки з порожнистих на монолітні. Також на цьому або наступних етапах лікування можлива заміна головки і/або фіксатора голки, що має рівну поверхню, на такі ж за формою (порожнисті або монолітні), але що мають на своїй поверхні, що прилягає до рефлексогенної зони, нерівності або шипи. При цьому при появі апетиту або спраги також проводять пальцьову або апаратну стимуляцію відповідних точок. Із сказаного виходить, що до пасивної стимуляції аурикулярних точок належить поетапне обтяжування голки, при якому вектор сили тяжіння її головки і/або фіксатора підсумовується, а також поетапна заміна плоских головки і/або фіксатора голки на об'ємні, в тому числі на поверхні яких, що звернена до зон акупресури, виконані нерівності або шипи. Активна стимуляція (акупресура) досягається пальцьовим натисненням самого пацієнта на об'ємні елементи голки (головку і/або фіксатор), що знаходяться в проекції аурикулярних точок, завдяки чому посилюється надходження в гіпоталамус мікроімпульсів з рецепторів, що приводить до посилення домінанти гальмування центру голоду, а також центральних ліполітичних механізмів, що оптимізує жировий обмін. Внаслідок здійснення запропонованого способу між вищеназваними етапами лікування досягається динаміка зниження ваги від 4 до 1020 кг в залежності від ступеня надлишку первинної маси тіла. При наявності у пацієнта супутніх захворювань додатково вводяться голки в AT, вибрані з урахуванням супутніх захворювань пацієнта. Причому введення голок в аурикулярні точки при лікуванні супутніх захворювань здійснюють щодня або через день, використовуючи курс з 8-10 сеансів. Після того як на першому етапі голка введена і закріплена у вибраних аурикулярних точках, можуть додатково впливати на жирові депо, які розташовуються у різних пацієнтів на різних ділянках тіла. Найчастіше зустрічаються пацієнти, особливо чоловіки, з розташуванням жирового депо на животі. В цілому ряді випадків жирові депо можу бути розташовані одночасно в декількох місцях, наприклад, на животі, стегнах, сідницях. Жінок частіше непокоїть надмірне відкладення жиру на шиї, кінцівках, животі. Вплив починають з одного жирового депо, найчастіше з того, яке у даного пацієнта переважає. Впливають на жирові депо, які можуть бути розташовані на животі, на грудях, на спині, на стегнах, на сідницях, на бокових поверхнях тулуба, на кінцівках, на шиї, на обличчі. В одну процедуру впливають на одне з жирових депо, що є у пацієнта. Обширні жирові депо, такі як, наприклад, на животі, уявно або за допомогою ватяної кульки, просоченої йодом, розділяють на декілька зон і обробляють послідовно, по зонах. Вплив починають з однієї із зон вибраного жирового депо. Для цього спочатку на вибрану зону впливають глибоким пальцьовим масажем. Крім глибокого пальцьового масажу можливо впливати пальцьовим масажем і на біологічно активні точки (БАТ), розташовані в даній зоні жирового депо, використовуючи для цього такі прийоми масажу, як вібрація, розминання, натиснення. Загальний час масажу 5-10 хвилин. Його проведення дозволяє значно поліпшити місцевий кровотік, оптимізує лімфовідтік, зменшує набряклість і болючість тканин, що позитивно впливає на посилення жирового обміну і його нормалізацію. Масаж також сприяє загальному розслабленню і зняттю напруження у пацієнтів, здійснює підготовку до впливу на зону тригранною акупунктурною голкою. Далі на жирове депо впливають введенням акупунктурних голок. Для цього в зоні, що обробляється, однією рукою фіксують жирову складку, а іншою рукою в цю жирову складку, до фасції, що підлягає, вводять акупунктурну голку і, неодноразово повертаючи голку навколо своєї осі, намотують на неї жирову тканину, після чого різким рухом голку, з намотаною на неї жировою тканиною, видаляють. У разі значного ступеня ожиріння для посилення ефекту можна вводити тригранну акупунктурну голку. Голку в жирову складку, в залежності від місця розташування складки, можна вводити або перпендикулярно до поверхні, що обробляється, в 13 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 даній зоні жирового депо, або під кутом до неї. За один сеанс проводиться вплив на всі зони вибраного жирового депо. Вплив на наступне жирове депо проводиться через 10-60 днів. Цей період між впливами на жирові депо залежить як від стану пацієнта, ступеня ожиріння, що є у нього, так і від кількості зон жирового депо пацієнта, динаміки зниження його ваги в період проведення процедур. При здійсненні запропонованого способу пацієнтами відмічалося більш виражене в порівнянні з відомим способом (див. найближчий аналог) блокування апетиту і спраги, легше долалися симптоми, пов'язані з надходженням в кров продуктів ліполізації і ацетонових тіл, що викликають головні болі, кетонемію і ацетонемію. Цей ефект пояснюється забезпеченням створення завдяки запропонованому способу більшого потоку імпульсів, що поступають в гіпоталамус, внаслідок чого відбувається істотне зменшення вегетативних збоїв, що каскадно виникають при відомому способі. Відсутність у відомому способі (дивись найближчий аналог) можливості посимптомного коректування сили і спрямованості рефлексогенного впливу вирішена в запропонованому способі шляхом вибіркового посилення акцентуйованої пресури на точку або спраги, або голоду із застосуванням пластинчастої або об'ємної головки і/або фіксатора-голки на ту або іншу зону в залежності від об'єктивного і суб'єктивного стану пацієнта. При більш інтенсивному зниженні ваги у пацієнтів завдяки запропонованому способу зберігається краще самопочуття, працездатність і комфортний психоемоційний стан. Здійснення способу підтверджується наступними клінічними прикладами. Приклад 4. Хвора В. 48 років. Звернулася зі скаргами на те, що в неї постійно, починаючи з других пологів, збільшується маса тіла, на біль в колінних і кульшових суглобах, набряки нижніх кінцівок, задишку при ходьбі, дискомфорт в області серця. Анамнез - страждає підвищенням маси тіла протягом 23 років. Практично всі спроби знизити вагу були безрезультатні. Нестійке зниження на 10 кг було при застосуванні тайських таблетованих аноректичних препаратів з подальшим харчовим зривом і рецидивом набору ваги більше попереднього. Об'єктивно - стан задовільний, шкірні покриви звичайного забарвлення, чисті. Харчування підвищене, є надмірне жировідкладення з переважним глютео-феморальним типом локалізації жирових депо. Зріст 150 см, вага 90 кг. ІМТ 40 умовних одиниць, що відповідає 3 ступеню ожиріння. Дані УЗД: ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. ЕКГ: ритм синусовий, тахікардія, горизонтальне положення електричної осі серця, у III відведенні -патологічний зубець Q, який не підтверджуєтьсяв AVF-відведенні, що зникає на вдиху. Відмічається депресія зубця Т. AT 160/100 мм ртутного стовпа, пульс 98 ударів в хвилину. Частота дихання 28 в хвилину. Проводилося лікування запропонованим способом. При визначенні активної вушної раковини, якою у даної пацієнтки виявилася права, в точку AT17 була введена голка, кінець якої виведений через точку AT18, голка мала пластинчасту головку. Через 45 днів маса тіла становила 75 кг. Динаміка зниження маси тіла - 15 кг. Загальний стан поліпшився, зникли набряки на нижніх кінцівках. Суб'єктивно: посилився апетит. На сеансі пацієнтці була проведена заміна пластинчастої головки голки на об'ємну. Завдяки пасивній акупресурі адаптація подолана через 3 дні, і пацієнтка повідомила про зниження апетиту. Через 60 днів після цього динаміка зниження маси тіла становила ще 12 кг. Маса тіла 63 кг. Об'єктивно: зникла задишка - частота дихання 20 в хвилину, нормалізувався тиск AT 120/80 мм ртутного стовпа, пульс 80 ударів в хвилину. Суб'єктивно відмічає на фоні гарного самопочуття збільшення спраги (при вживанні такої ж кількості рідини - 2 літри на день). У момент сеансу на репрезентативній точці спраги AT18 фіксатор замінений на об'ємну кульку. Рекомендована при появі спраги активна акупресура протягом 30 секунд. Адаптація точки AT18 подолана протягом доби. На цьому етапі звичайна насадка замінена на пластинчасту або об'ємну з нерівною поверхнею (шипами), також використана головка з нерівною поверхнею (шипами). Наступний прийом через 55 днів показав зниження маси тіла на 10 кг. Стан задовільний. Шкірні покриви чисті, зникнення акроціанозу. Нормалізація параметрів ЕКГ. Суб'єктивно: відмічається посилення слиновиділення і "підсмоктування" в області шлунка. На процедурі голкотерапії зроблена заміна головки і фіксатора голки на плоскі з нерівностями. Призначена пальцьова пресура головки і/або насадки при надмірному відділенні слини і дискомфорті в епігастрії до зникнення даних симптомів. Через 58 днів динаміка зниження маси тіла становила ще 13 кг. Усього за курс - 40 кг. Дані 2 корпометрії: зріст 150 см, маса 50 кг. Індекс маси тіла (ІМТ) або (Індекс Кетле) ІМТ = m/L (м) = 14 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 50/2,25=22,2 умовних одиниць, що відповідає нормальній масі тіла (параметри ІМТ від 18,5 до 24,9 умовних одиниць - норма). Об'єктивно: шкірні покриви чисті, відсутній ціаноз носогубного трикутника. Пульс 72 ударів в хвилину. Частота дихальних рухів 18, ЕКГ - ритм синусовий, нормальне положення електричної осі серця, зникнення патологічного зубця Q у III відведенні, за даними УЗД серця - зникнення гіпертрофії лівого шлуночка. У методиці ЛОББІ зменшення внутрішнього дискомфорту і напруженості, спостерігається гармонічний тип відношення до хвороби, що саме по собі є ознакою корекції психоемоційної сфери, що відбулася, упевненості в собі, розширенні кола інтересів, а також легкості у встановленні міжособистісних відносин. Суб'єктивно пацієнтка відмітила підвищення настрою і працездатності. Приклад 5. Пацієнтка А. 35 років. Звернулася для лікування надмірної маси тіла методом "ОРИГІТЕЯ". Зріст 170 см, вага 95 кг. Був проведений сеанс по стандартній рецептурі, що привело до зниження ваги до 90 кг. Через півтора місяці пацієнтка відмітила деяке посилення апетиту. Був проведений сеанс посилення імпульсів, що аферентно посилаються з рефлексогенної зони на вушній раковини за допомогою апарату "Дельта 101", генерувалися імпульсні струми, коли клеми для приєднання проводів безпосередньо кріпилися до голки (катод) і зони протилежного козелька вушної раковини (анод). Електростимуляція тривала по 20 хвилин протягом трьох днів підряд. Діапазон і частота імпульсів підбиралися до появи виразних відчуттів, але не болючих, що нагадують вібрацію, і становили 80-100 Гц і 2-8 мА. Стан пацієнтки поліпшився, різко знизився апетит, поліпшився настрій. Через один місяць вага знизилася на 4 кг і становила 86 кг. Пацієнтка стала відмічати дискомфорт в епігастрії. Об'єктивно: поставлений діагноз - загострення хронічного гастриту. Пусковим чинником стала адаптація до впливу голки в точках AT 17, 18, які пов'язані з ядрами nervus vagus (блукаючий нерв) і блокують секрецію шлункового соку і соку підшлункової залози. Через наявність хронічного гастриту в анамнезі і втрату блокуючого впливу з вищеназваних точок підвищилася секреторна активність слизової шлунка - з'явився дискомфорт. Був проведений вплив змінним магнітним полем частотою 13,56 МГц апаратом "ІЧХ-4". Індуктор діаметром 6 см, потужністю 30 Вт із зазором 1 см від поверхні козелька вушної раковини пацієнтки встановили на тримачі, на перемикачі режим 1-3 (слабкотеплова інтенсивність) - час 20 хвилин. Курс - п'ять сеансів. Об'єктивно: стан задовільний. Скарг на дискомфорт в епігастрії немає. Пацієнтка А. успішно продовжує курс лікування. Через півтора місяці вага пацієнтки зменшилась на 7 кг і становила 79 кг. Скарги на різке збільшення слиновиділення, спонтанне, іноді провокується запахами їжі. Дані симптоми є проявом синдрому адаптації до рефлексогенного впливу. 2 Було застосоване лазерне випромінювання. Щільність потоку потужністю до 75 мВт/см , коливання довжиною хвилі 0,63 мкм. Опромінення полів проводилося в місці проколу в точках козельку вушної раковини протягом 10 хвилин в режимі 4 мВт/см апаратом "УЗОР". Два сеанси через день. Скарги на слиновиділення припинилися відразу після другого сеансу. Через півтора місяці маса тіла знизилася на 6 кг і становила 73 кг. Пацієнтку А непокоїть апетит, що знову посилився. Проведено п'ять сеансів короткохвильової терапії в короткохвильовому діапазоні апаратом "КХЧ-НД" в режимі 7,1; 5,6; 7,1; 5,6; 5,6 - через день. Пацієнтка знов відчуває нормальний рівень апетиту. Через півтора місяці вага пацієнтки А. становила 69 кг. При зрості 170 см досягнута ідеальна маса тіла. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Спосіб зниження надлишкової маси тіла, при якому вводять голку, що має головку, в одну з аурикулярних точок акупунктури AT 17, AT 18 або іншу аурикулярну точку акупунктури, показану для формування адекватної харчової мотивації пацієнта і/або нейросенсорно-гуморальної регуляції гіпоталамо-гіпофізарної системи й оптимізації ліполітичних механізмів, і, провівши голку під шкірою, виводять її вільний кінець назовні з іншої зазначеної аурикулярної точки, після чого закріплюють голку в цьому положенні за допомогою фіксатора, установленого на вільному кінці голки, який відрізняється тим, що в процесі лікування контролюють динаміку зниження маси тіла пацієнта і регулюють темп зниження маси пацієнта шляхом зміни інтенсивності 15 UA 100001 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 стимулюючого впливу на аурикулярні точки акупунктури, здійснюваного за допомогою варіювання параметрами головки і/або фіксатора голки, і/або стержня. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що варіювання параметрами головки і/або фіксатора, і/або стержня голки здійснюють за допомогою заміни в процесі лікування використовуваних головки і/або фіксатора на інші головки і/або фіксатори, і/або стержні з іншими формою, розмірами, масою або інерційними характеристиками. 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що в процесі лікування використовують головки і/або фіксатори, що мають плоску або об'ємну форму. 4. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що в процесі лікування використовують монолітні або порожні голівки і/або фіксатори. 5. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що в процесі лікування використовують головки і/або фіксатори з підвішеним до них тягарцем. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що варіювання параметрами головки і/або фіксатора голки доповнюють варіюванням рельєфом і формою стержня голки. 7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що в процесі лікування використовують стержні голки із гладкою або рельєфною поверхнею. 8. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що в процесі лікування використовують стержні голки прямолінійної або хвилеподібної форми. 9. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що на зазначені аурикулярні точки акупунктури роблять додатковий стимулюючий фізіотерапевтичний вплив. 10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що стимулюючий фізіотерапевтичний вплив вибирають із групи, що включає пальцьову пресуру, електроімпульсну, магнітну, звукову, фото, мікро- і короткохвильову стимуляцію. 11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що голку залишають у зазначених аурикулярних точках акупунктури на строк від 60 до 720 діб. 12. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що голку вводять в активну вушну раковину. 13. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при розвитку в пацієнта адаптації до стимулюючого впливу голку з однієї вушної раковини видаляють і вводять в іншу вушну раковину. 14. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що, не видаляючи голки з однієї вушної раковини, уводять іншу голку в другу вушну раковину. 15. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при наявності в пацієнта супутніх захворювань вводять додаткові голки в аурикулярні точки акупунктури, показані для цих захворювань. 16. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після введення голки в аурикулярні точки акупунктури пацієнта здійснюють вплив на його жирові депо, для чого вибирають для надання впливу одне з наявних упацієнта жирових депо, розбивають вибране жирове депо на зони, потім на одну із цих зон протягом заданого інтервалу часу впливають глибоким пальцьовим масажем, після чого в зазначеній зоні фіксують жирову складку, уводять у неї акупунктурну голку, неодноразово повертаючи голку навколо своєї осі, намотують на неї жирову тканину й різким рухом видаляють голку з тіла разом з намотаною на неї жировою тканиною, після чого послідовно обробляють зазначеним чином інші зони вибраного жирового депо, при цьому зазначені операції повторюють протягом кожного сеансу при впливі на інші жирові депо, що здійснюється через заданий інтервал часу. 17. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що глибокий пальцьовий масаж зон жирового депо включає масаж біологічно активних точок, розташованих у цій зоні, і його проводять із використанням вібрації і/або розминання, і/або натиснення. 18. Спосіб за п. 16 або 17, який відрізняється тим, що глибокий пальцьовий масаж здійснюють переважно протягом 5-10 хвилин. 19. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що кожне жирове депо обробляють протягом одного сеансу, при цьому часовий період між сеансами вибирають переважно в інтервалі від 10 до 60 днів залежно від стану пацієнта, ступеня ожиріння, а також динаміки зниження ваги пацієнта в процесі лікування. 20. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що акупунктурну голку в жирову складку вводять перпендикулярно або під кутом до поверхні зони жирового депо. 21. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що в жирову складку вводять тригранну акупунктурну голку. 16 UA 100001 C2 17 UA 100001 C2 18 UA 100001 C2 Комп’ютерна верстка M. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 19