Стрибкоподібна зміна частоти в мережі бездротового зв’язку

Реферат: Описані методи для виконання стрибкоподібної зміни частоти в бездротовій мережі. У одному аспекті стрибкоподібна зміна частоти може бути виконана на основі ідентифікатора (ID) стільника та інформації про системний час. У одному конструктивному рішенні користувацьке обладнання (UE) може визначати ID стільника для стільника і може отримувати інформацію про системний час для стільника. UE може визначати ресурси, призначені для використання для передачі зі стрибкоподібною зміною частоти, на основі ID стільника та інформації про системний час. У одному конструктивному рішенні UE може ініціалізувати генератор PN в кожному кадрі радіозв'язку з початковим значенням, що визначається на основі ID стільника і номера кадру системи (SFN) для кадру радіозв'язку. UE може визначати ресурси, призначені для використання для передачі, на основі функції стрибкоподібної зміни частоти, функції дзеркального відображення і послідовності PN від генератора PN. На цих ресурсах UE може відсилати передачу в стільник. UA 103790 C2 (12) UA 103790 C2 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Дана патентна заявка вимагає пріоритет попередньої патентної заявки США № 61/147984, поданої 28 січня 2009 р., заявки № 61/148810, поданої 30 січня 2009 р., заявки № 61/149290, поданої 2 лютого 2009 р., і заявки № 61/149945, поданої 4 лютого 2009 р., всі під назвою "Спосіб і пристрій для стрибкоподібної зміни частоти PUSCH типу-2 в LTE", і включених в цей документ за допомогою посилання. Рівень техніки I. Галузь техніки, до якої належить винахід Представлене розкриття належить загалом до зв'язку, і, конкретніше, до методів виконання стрибкоподібної зміни частоти в мережі бездротового зв'язку. II. Рівень техніки Мережі бездротового зв'язку широко розгорнені для забезпечення різних типів вмісту передачі інформації, таких як мова, відеосигнали, пакетовані дані, обмін повідомленнями, радіопередачі і т. д. Ці бездротові мережі можуть бути мережами множинного доступу, здатними підтримувати множину користувачів за допомогою спільного використання доступних мережевих ресурсів. Приклади таких мереж множинного доступу включають в себе мережі множинного доступу з кодовим розділенням (CDMA), мережі множинного доступу з часовим розділенням (TDMA), мережі множинного доступу з частотним розділенням (FDMA), мережі множинного доступу з ортогональним частотним розділенням (OFDMA) і мережі FDMA з єдиною несучою (SC-FDMA). Мережа бездротового зв'язку може включати в себе деяку кількість базових станцій, які можуть підтримувати зв'язок для деякої кількості користувацьких обладнань (UE). UE може встановлювати зв'язок з базовою станцією через низхідну лінію зв'язку і висхідну лінію зв'язку. Низхідна лінія зв'язку (або пряма лінія зв'язку) належить до лінії зв'язку від базової станції до UE, а висхідна лінія зв'язку (або зворотна лінія зв'язку) належить до лінії зв'язку від UE до базової станції. UE може відсилати передачу даних на ресурсах, виділених базовою станцією для UE. Для отримання хороших експлуатаційних показників може бути потрібним відсилати передачу зі стрибкоподібною зміною частоти. Відомі система і спосіб, що використовують обмежену стрибкоподібну зміну частоти опорних сигналів низхідної лінії зв'язку (див. WO 2008/137777 А1), в яких піднабори елементів ресурсів можуть вибиратися для перенесення опорних сигналів від множин антен в базовій станції для першого підкадру послідовності. Відповідні піднабори елементів ресурсів, що використовуються для перенесення опорних сигналів від множини антен, для другого підкадру можуть бути обмежені на основі відповідних піднаборів для першого підкадру. Термінал доступу, який приймає послідовність підкадрів, може комбінувати опорні сигнали, передані від спільних антен в спільних місцеположеннях частот у множині підкадрів, і виконувати оцінювання каналу як функцію скомбінованих опорних сигналів. У даному відомому рішенні базова станція використовує структуру опорного сигналу, щоб розподіляти елементи ресурсів при передачі опорних сигналів низхідної лінії зв'язку, при цьому структура опорного сигналу може використовуватися тільки в специфічній для стільника послідовності підкадрів, що використовується базовою станцією. У той же час було б бажано використовувати стрибкоподібну зміну частоти у всіх можливих експлуатаційних сценаріях для ефективного розширення періодичності функції стрибкоподібної зміни частоти, наприклад, щоб вона була довшою, ніж інтервал часу передачі і підтвердження прийому (RTT) гібридної автоматичної повторної передачі (HARQ), яка підтримується стандартом Довгострокового розвитку (LTE). Це могло б забезпечити можливість вибору різних піддіапазонів для різних передач HARQ даного транспортного блоку. Суть винаходу У даному описі описані методи виконання стрибкоподібної зміни частоти в мережі бездротового зв'язку. У одному аспекті стрибкоподібна зміна частоти може бути виконана на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і як ідентифікатора (ID) стільника, так і інформації про системний час. Інформація про системний час може ефективно розширювати періодичність функції стрибкоподібної зміни частоти, і це може забезпечувати стрибкоподібну зміну частоти в різних експлуатаційних сценаріях. У одному конструктивному рішенні UE може визначати ID стільника для стільника і може отримувати інформацію про системний час для цього стільника. Інформація про системний час може містити номер кадру системи (SFN) для кадру радіозв'язку. UE може визначати ресурси, призначені для використання для передачі зі стрибкоподібною зміною частоти, на основі ID стільника та інформації про системний час. Потім UE може відсилати передачу в стільник на цих ресурсах. 1 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У одному конструктивному рішенні UE може визначати початкове значення для кожного кадру радіозв'язку на основі ID стільника і SFN для цього кадру радіозв'язку. UE може ініціалізувати генератор псевдовипадкових чисел (PN) в кожному кадрі радіозв'язку з початковим значенням для цього кадру радіозв'язку. UE може генерувати послідовність PN в кожному кадрі радіозв'язку за допомогою генератора PN. UE може визначати конкретний піддіапазон, призначений для використання для передачі, на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і послідовності PN. UE також може визначати, чи використовувати дзеркальне відображення, на основі функції дзеркального відображення і послідовності PN. Потім UE може визначати ресурси, призначені для використання для передачі в конкретному піддіапазоні, основуючись на прийнятому рішенні, чи використовувати дзеркальне відображення. Послідовність PN може генеруватися в кожному кадрі радіозв'язку на основі щонайменше одного біту (наприклад, двох найменших значущих бітів (LSB)) для SFN. Функція стрибкоподібної зміни частоти і функція дзеркального відображення можуть мати періодичність, що становить щонайменше два (наприклад, чотири) кадри радіозв'язку, навіть при тому, що генератор PN може ініціалізувати в кожному кадрі радіозв'язку. Нижче описуються різні аспекти і ознаки розкриття з додатковими подробицями. Короткий опис креслень Фіг. 1 показує мережу бездротового зв'язку. Фіг. 2 показує зразкову структуру кадрів. Фіг. 3 показує зразкову структуру ресурсів. Фіг. 4A і 4B показують два конструктивні рішення початкового значення для генератора PN. Фіг. 5 показує генерування сегментів послідовності PN для різних кадрів радіозв'язку. Фіг. 6 показує модуль для визначення ресурсів зі стрибкоподібною зміною частоти. Фіг. 7 показує використання різних зміщень PN в різних кадрах радіозв'язку. Фіг. 8 показує процес встановлення зв'язку зі стрибкоподібною зміною частоти. Фіг. 9 показує пристрій для встановлення зв'язку зі стрибкоподібною зміною частоти. Фіг. 10 показує блок-схему базової станції і UE. Докладний опис Методи, розкриті в даному описі, можна використовувати для різних мереж бездротового зв'язку, таких як CDMA, TDMA, FDMA, OFDMA, SC-FDMA та інші мережі. Терміни "мережа" і "система" часто використовуються взаємозамінно. Мережа CDMA може реалізовувати технологію радіозв'язку, таку як універсальний наземний радіодоступ (UTRA), cdma2000 і т. д. UTRA включає в себе широкосмуговий CDMA (WCDMA), синхронний з часовим розділенням CDMA (TD-SCDMA) та інші варіанти CDMA. Сdma 2000 охоплює стандарти IS-2000, IS-95 і IS856. Мережа TDMA може реалізовувати технологію радіозв'язку, таку як Глобальна система мобільного зв'язку (GSM). Мережа OFDMA може реалізовувати технологію радіозв'язку, таку як виділений UTRA (E-UTRA), надмобільна широкосмугова передача (UMB), IEEE 802.11 (Wi-Fi) (бездротовий доступ), IEEE 802.16 (WiMAX (загальносвітова сумісність широкосмугового бездротового доступу)), IEEE 802.20, Flash-OFDM® і т. д. UTRA і E-UTRA є частиною універсальної системи мобільного зв'язку (UMTS). Довгостроковий розвиток (LTE) 3GPP і LTEвдосконалений (LTE-A) і в дуплексному зв'язку з частотним розділенням (FDD), і в дуплексному зв'язку з часовим розділенням (TDD) являють собою нові версії UMTS, які використовують EUTRA, що застосовує OFDMA в низхідній лінії зв'язку і SC-FDMA у висхідній лінії зв'язку. UTRA, E-UTRA, UMTS, LTE, LTE-A і GSM описані в документах організації, що називається "Проект партнерства 3-ого покоління" (3GPP). Сdma2000 і UMB описані в документах організації, яка називається "Проект партнерства 3-ого покоління 2" (3GPP2). Розкриті в даному описі методи можна використовувати для різних бездротових мереж і технологій бездротового зв'язку, згаданих вище, а також для інших бездротових мереж і технологій радіозв'язку. Для ясності деякі аспекти методів описані нижче для LTE, і в більшій частині опису нижче використовується термінологія LTE. Фіг. 1 показує мережу 100 бездротового зв'язку, яка може бути мережею LTE або деякою іншою бездротовою мережею. Мережа 100 може включати в себе деяку кількість виділених Вузлів В (eNB) 110 та інших мережевих об'єктів. Вузол eNB може бути станцією, яка встановлює зв'язок з UE, і також може згадуватися як Вузол В, базова станція, точка доступу і т. д. Кожний eNB 110 забезпечує зону дії зв'язку для конкретної географічної зони і підтримує зв'язок для UE, розташованих в зоні обслуговування. Термін "стільник" може належати до зони обслуговування eNB і/або підсистеми eNB, що обслуговує цю зону обслуговування, залежно від контексту, в якому використовується цей термін. eNB може підтримувати один або множину стільників (наприклад, три). 2 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 UE 120 можуть розосереджуватися по всій бездротовій мережі 100, і кожне UE може бути стаціонарним або мобільним. UE також може згадуватися як мобільна станція, термінал, термінал доступу, абонентський блок, станція і т. д. UE може бути стільниковим телефоном, персональним цифровим асистентом (PDA), бездротовим модемом, пристроєм бездротового зв'язку, кишеньковим пристроєм, портативним комп'ютером, бездротовим телефоном, станцією бездротової місцевої лінії (WLL), інтелектуальним телефоном (смартфоном), нетбуком, smartbook і т. д. Фіг. 2 показує структуру 200 кадрів, використовувану в LTE. Часова шкала передачі може бути розбита на блоки підкадрів. Кожний кадр радіозв'язку може мати заздалегідь визначену тривалість (наприклад, 10 мілісекунд (мс)) і може бути розділений на 10 підкадрів з індексами від 0 до 9. Кожний підкадр може включати в себе два часові інтервали. Таким чином, кожний кадр радіозв'язку може включати в себе 20 часових інтервалів з індексами від 0 до 19. Кожний часовий інтервал може включати в себе Q періодів символів, де Q може дорівнювати 6 для розширеного циклічного префіксу або 7 для нормального циклічного префіксу. LTE використовує мультиплексування з ортогональним частотним розділенням (OFDM) в низхідній лінії зв'язку і мультиплексування з частотним розділенням з єдиною несучою (SCFDM) у висхідній лінії зв'язку. OFDM і SC-FDM розділяють ширину смуги пропускання системи на деяку кількість (NFFT) піднесучих, які також можуть згадуватися як тони, елементи дозволу і т. д. Кожна піднесуча може модулюватися даними. Загалом, модуляційні символи відсилаються в частотній зоні з OFDM і у часовій зоні із SC-FDM. Рознесення між суміжними піднесучими може бути фіксованим, а загальна кількість піднесучих (NFFT) може залежати від ширини смуги системи. Наприклад, NFFT може дорівнювати 128, 256, 512, 1024 або 2048 для ширини смуги системи, що становить 1,25, 2,5, 5, 10 або 20 МГц відповідно. Фіг. 3 показує конструктивне рішення структури 300 ресурсів, яка може використовуватися для низхідної лінії зв'язку або висхідної лінії зв'язку в LTE. У кожному часовому інтервалі може бути визначена множина блоків ресурсів з сукупною кількістю N FFT піднесучих. Кожний блок ресурсів може охоплювати NSC піднесучих (наприклад, NSC=12 піднесучих) в одному часовому інтервалі. Кількість блоків ресурсів в кожному часовому інтервалі може залежати від ширини смуги системи і може коливатися від 6 до 110. Блоки ресурсів також можуть згадуватися як блоки фізичних ресурсів (PRB). Також можуть бути визначені Nsb піддіапазонів, де Nsb може sb залежати від ширини смуги системи. Кожний піддіапазон може включати в себе N RB блоків PRB. Блоки віртуальних ресурсів (VRB) також можуть бути визначені так, щоб спрощувати виділення ресурсів. VRB може мати таку ж розмірність, як PRB, і може охоплювати NSC піднесучих в одному часовому інтервалі у віртуальній зоні. VRB може бути відображений в PRB на основі відображення VRB в PRB. VRB можуть виділятися для UE, і передачі для UE можуть передаватися на PRB, на які відображаються виділені VRB. У LTE UE може бути наданий один або більше VRB для фізичного спільно використовуваного каналу висхідної лінії зв'язку (PUSCH). UE може відсилати на PUSCH тільки дані або як дані, так і керуючу інформацію. UE може бути виконане для стрибкоподібної зміни частоти PUSCH типу 2 і може відображати надані VRB в різні PRB в різних часових інтервалах або підкадрах. Стрибкоподібна зміна частоти PUSCH типу 2 визначається за допомогою ряду формул, які включають в себе функцію стрибкоподібної зміни частоти fhop(i) і функцію дзеркального відображення fm(i). Функція стрибкоподібної зміни частоти f hop(i) вибирає конкретний піддіапазон, використовуваний для передачі. Функція дзеркального відображення fm(i) вказує, чи використовувати PRB в даному місцеположенні вибраного піддіапазону чи дзеркально відображеному місцеположенні піддіапазону. Дане місцеположення може бути відстанню х від однієї межі піддіапазону, а дзеркальне місцеположення може бути такою ж відстанню х від протилежної межі піддіапазону. Функція стрибкоподібної зміни частоти і функція дзеркального відображення можуть бути виражені як: 3 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 ns - індекс часового інтервалу для передачі, Nsb - кількість піддіапазонів, які можуть бути забезпечені вищими рівнями, с(k) - послідовність PN, CURRENT_TX_NB вказує кількість передач для транспортного блока, що передається у часовому інтервалі ns, "mod" позначає операцію по модулю, і " " позначає операцію отримання мінімального допустимого значення. Для функції стрибкоподібної зміни частоти, показаної в рівнянні (1), стрибкоподібна зміна частоти піддіапазону не виконується, коли є тільки один піддіапазон, стрибкоподібна зміна частоти чергується між двома піддіапазонами, коли є два піддіапазони, і стрибкоподібна зміна частоти перескакує в інші піддіапазони псевдовипадковим способом, коли є більше двох піддіапазонів. Послідовність PN с(k) забезпечує 1-бітове значення або '0', або '1' для даного індексу k. Елемент підсумовування в рівнянні (1) утворить 9-бітове псевдовипадкове значення з дев'ятьма послідовними бітами послідовності PN. Стрибкоподібна зміна частоти між підкадрами належить до стрибкоподібної зміни частоти від підкадру до підкадру і використовує одні і ті ж PRB в двох часових інтервалах даного підкадру. Стрибкоподібна зміна частоти всередині підкадрів і між підкадрами належить до стрибкоподібної зміни частоти від підкадру до підкадру, а також в межах двох часових інтервалів даного підкадру. Функція дзеркального відображення має значення або '0', або '1', причому '0' вказує, що дзеркальне відображення не використовується, а '1' вказує, що дзеркальне відображення використовується. Для функції дзеркального відображення, показаної в рівнянні (2), дзеркальне відображення (i) використовується через часовий інтервал для стрибкоподібної зміни частоти всередині підкадрів і між підкадрами, коли є тільки один піддіапазон, і (ii) залежить від CURRENT_TX_NB для стрибкоподібної зміни частоти між підкадрами, коли є тільки один піддіапазон, і (iii) залежить від послідовності PN, коли є більше одного піддіапазону. PRB, призначені для використання для передачі у часовому інтервалі n s, можуть бути визначені таким чином: Рівн. (3) Рівн. (4) , де 4 UA 103790 C2 Рівн. (5) 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 nVRB - початковий індекс призначених VRB з надавання планування, sb N RB - кількість блоків PRB в кожному піддіапазоні, НО N RB - зміщення стрибкоподібної зміни частоти, забезпечене вищими рівнями, і " " позначає операцію отримання максимального допустимого значення. UE може приймати початковий індекс nVRB одного або більше VRB, виділених UE з надавання планування для UE. UE може обчислювати сVKB на основі nVRB, як показано в рівнянні (4). Потім UE може обчислювати сPRB на основі функції стрибкоподібної зміни частоти, функції дзеркального відображення і сVRB, як показано в рівнянні (3). Потім UE може обчислювати nPRB на основі сPRB, як показано в рівнянні (5). UE може передавати дані і, можливо, керуючу інформацію на одному або більше блоках PRB, що починаються з індексу nPRB. Для стрибкоподібної зміни частоти PUSCH типу 2 всі VRB в даному стільнику виконують стрибкоподібну зміну частоти синхронно. Це може зводити до мінімуму необхідність використовувати фізичні канали керування низхідної лінії зв'язку (PDCCH), щоб динамічно планувати PUSCH з метою зведення до мінімуму фрагментацію ресурсів і конфліктні ситуації в стільнику. Генератор PN може використовуватися, щоб генерувати послідовність PN с(k). Генератор PN може ініціалізувати з початковим значенням c init на початку кожного кадру радіозв'язку. cell cell Початкове значення може бути встановлене як c init=NID , де NID є ID стільника для стільника. Оскільки ID стільника є статичним, в кожному кадрі радіозв'язку використовується одна і та ж послідовність PN, і послідовність PN має періодичність, що становить 10 мс. Індекс i для функції стрибкоподібної зміни частоти fhop(i) і функції дзеркального відображення fm(i) може відповідати або часовому інтервалу для стрибкоподібної зміни частоти всередині підкадрів і між підкадрами, або підкадру для стрибкоподібної зміни частоти між підкадрами. Періодичність функцій стрибкоподібної зміни частоти і дзеркального відображення фіксована в одному кадрі радіозв'язку тривалістю 10 мс, через використання послідовності PN c(k), що має періодичність 10 мс. Таким чином, індекс i знаходиться в межах від 0 до 9 для стрибкоподібної зміни частоти між підкадрами і від 0 до 19 для стрибкоподібної зміни частоти між підкадрами і всередині підкадрів. LTE підтримує передачу даних за допомогою гібридної автоматичної повторної передачі (HARQ). Для HARQ на висхідній лінії зв'язку UE може відсилати передачу транспортного блока і може відсилати одну або більше додаткових передач транспортного блока, якщо треба, доти, поки транспортний блок не буде правильно декодований за допомогою eNB, або буде відправлена максимальна кількість передач, або зустрічається деяка інша умова завершення. Кожна передача транспортного блока може згадуватися як передача HARQ. Час на передачу і підтвердження прийому (RTT) HARQ належить до часового інтервалу між двома послідовними передачами HARQ даного транспортного блока і може становити 8 мс, 10 мс і т. д. LTE також підтримує дуплексний зв'язок з частотним розділенням (FDD) і дуплексний зв'язок з часовим розділенням (TDD). Операція HARQ для FDD і TDD може відрізнятися. Для RTT HARQ з часом 10 мс функція стрибкоподібної зміни частоти в рівнянні (1) і функція дзеркального відображення в рівнянні (2) не виконують стрибкоподібної зміни для передач HARQ того ж самого транспортного блока, коли є більше ніж один піддіапазон (N sb>1). Для RTT HARQ з часом 8 мс функція стрибкоподібної зміни частоти в рівнянні (1) не виконує стрибкоподібної зміни для передач HARQ того ж самого транспортного блока, коли є два піддіапазони (Nsb=2), через свою основну властивість чергування між двома піддіапазонами в послідовних підкадрах. Експлуатаційні показники можуть погіршуватися через відсутність стрибкоподібної зміни для функції стрибкоподібної зміни частоти з RTT HARQ з часом 10 мс, а також з RTT HARQ з часом 8 мс і двома піддіапазонами. У одному аспекті стрибкоподібна зміна частоти може бути забезпечена для всіх експлуатаційних сценаріїв за допомогою використання і ID стільника, і інформації про системний час для функції стрибкоподібної зміни частоти. Інформація про системний час може ефективно розширювати періодичність функції стрибкоподібної зміни частоти, щоб вона була довшою, ніж RTT HARQ. Тоді це може забезпечити можливість вибирати різні піддіапазони для різних передач HARQ даного транспортного блока. У одному конструктивному рішенні інформація про системний час може містити SFN кадру радіозв'язку. LTE використовує 10-бітовий SFN, таким чином, кадри радіозв'язку нумеруються від 0 до 1023, і потім повертаються назад до 0. В загальному, для функції стрибкоподібної зміни 5 UA 103790 C2 5 10 частоти може бути отримана періодичність будь-якої тривалості при використанні відповідного параметра часової зони для інформації про системний час. У одному конструктивному рішенні періодичність функції стрибкоподібної зміни частоти може бути встановлена так, щоб вона відповідала періодичності фізичного каналу широкомовної розсилки (PBCH), який переносить SFN, так само, як іншу інформацію про систему. PBCH має періодичність, що становить 40 мс або чотири кадри радіозв'язку. Два найменші значущі біти (LSB) із SFN можуть використовуватися як параметр часової зони, щоб отримувати періодичність 40 мс для функції стрибкоподібної зміни частоти для стрибкоподібної зміни частоти PUSCH типу 2 в LTE. У першому конструктивному рішенні стрибкоподібної зміни частоти генератор PN може бути ініціалізований і з ID стільника, і з SFN, і функція стрибкоподібної зміни частоти може використовувати послідовність PN від генератора PN. Послідовність PN с(k) в LTE може бути виражена у вигляді: Рівн. (6) Рівн. (7) де Рівн. (8) 15 20 25 30 Як показано в рівнянні (6), послідовність PN с(k) генерується на основі двох mпослідовностей x1(k) і x2(k) довжиною 31. Послідовність x1(k) може бути ініціалізована з 31бітовим значенням 000...0001, а послідовність x 2(k) може бути ініціалізована з 31-бітовим значенням cinit в кожному кадрі радіозв'язку. cinit може бути визначено на основі ID стільника і SFN різними способами, щоб отримувати різні початкові значення для послідовності x 2(k) в різних кадрах радіозв'язку. Фіг. 4A показує одне конструктивне рішення визначення c init на основі ID стільника і SFN. У цьому конструктивному рішенні M бітів LSB в SFN формують M бітів LSB в c init, L-бітовий ID стільника формує наступні L більш істотних бітів в c init, а біти, що залишаються в cinit, заповнюються нулями, де в загальному L1 і M1. Для випадку, в якому L=9 і M=2, cinit може бути виражено як: Рівн. (9) де nf являє собою SFN. Рівняння (9) можна використовувати для отримання періодичності чотирьох кадрів радіозв'язку для функції стрибкоподібної зміни частоти. Періодичність К кадрів радіозв'язку, де К може бути будь-яким відповідним значенням, може бути отримана таким чином: Рівн. (10) Фіг. 4B показує інше конструктивне рішення визначення c init на основі ID стільника і SFN. У цьому конструктивному рішенні L-бітовий ID стільника формує L бітів LSB в c init, M бітів LSB SFN формують наступні M більш істотних бітів cinit, а біти, що залишаються в cinit, заповнюються нулями, де в загальному L1 і M1. Для випадку, в якому L=9 і M=2, cinit може бути виражено як: Рівн. (11) Періодичність До кадрів радіозв'язку може бути отримана таким чином: Рівн. (12) 35 40 45 Як показано на фіг. 4A і 4B і в рівняннях (9) до (12), c init може бути визначено на основі всього ID стільника, наприклад, перемножуючи ID стільника з множником чотири в рівнянні (9). Це може гарантувати, що призначені сусідні стільники з іншими ID стільників для стрибкоподібної зміни частоти будуть використовувати відмінні послідовності PN. Фіг. 5 показує генерування послідовності PN с(k) в різних кадрах радіозв'язку на основі конструктивного рішення, показаного в рівнянні (9) або (11). Кадр t радіозв'язку є кадром радіозв'язку з SFN, що дорівнює t, де t знаходиться в межах діапазону від 0 до 1023 для 10бітового SFN. Для кадру 0 радіозв'язку, cinit отримано з 0 для (SFN mod 4), і сегмент послідовності PN, що генерується з цим cinit, може бути позначений як c0(k) і може бути використаний в кадрі 0 радіозв'язку. Для кадру 1 радіозв'язку, c init отримано з 1 для (SFN mod 4), і сегмент послідовності PN, що генерується з цим c init, може бути позначений як c1(k) і може бути використаний в кадрі 1 радіозв'язку. Для кадру 2 радіозв'язку, c init отримано з 2 для (SFN mod 4), і сегмент послідовності PN, що генерується з цим c init, може бути позначений як c2(k) і може бути використаний в кадрі 2 радіозв'язку. Для кадру 3 радіозв'язку, c init отримано з 3 для (SFN mod 4), 6 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 і сегмент послідовності PN, що генерується з цим c init, може бути позначений як c3(k) і може бути використаний в кадрі 3 радіозв'язку. Для кадру 4 радіозв'язку, c init отримано з 0 для (SFN mod 4), і сегмент послідовності PN c0(k) використовується в кадрі 4 радіозв'язку. Чотири різні сегменти послідовності PN c0(k), c1(k), c2(k) і c3(k) можуть бути згенеровані з чотирма різними значеннями cinit і можуть бути використані для кожної групи з чотирьох послідовних кадрів радіозв'язку, як показано на фіг. 5. Ці чотири сегменти послідовності PN відповідають різним ділянкам послідовності PN с(k), що визначається рівнянням (6). У одному конструктивному рішенні функція стрибкоподібної зміни частоти може бути визначена таким чином: Рівн. (13) У рівнянні (13), послідовність PN с(k) може бути згенерована на основі ID стільника і SFN, як описано вище. Функція стрибкоподібної зміни частоти в рівнянні (13) буде виконувати стрибкоподібну зміну частоти для RTT HARQ з часом 10 мс при використанні різних сегментів послідовності PN c0(k) - c3(k) в різних кадрах радіозв'язку. Функція стрибкоподібної зміни частоти також буде виконувати стрибкоподібну зміну частоти для RTT HARQ з часом 8 мс і двох піддіапазонів при використанні послідовності PN, щоб вибирати піддіапазон, замість того, щоб чергуватися між цими двома піддіапазонами в послідовних підкадрах. У іншому конструктивному рішенні друга частина рівняння (13) може використовуватися для випадку двох піддіапазонів, а третя частина рівняння (1) може використовуватися для випадку більше ніж двох піддіапазонів. Функція стрибкоподібної зміни частоти також може бути визначена іншими способами за допомогою послідовності PN с(k). Функція дзеркального відображення в рівнянні (2) може використовуватися з послідовністю PN с(k), що генерується на основі ID стільника і SFN. У цьому випадку, функція дзеркального відображення може бути періодичною протягом більше ніж одного кадру радіозв'язку і виконувати стрибкоподібну зміну частоти для RTT HARQ з часом 10 мс. Фіг. 6 показує конструктивне рішення модуля 600 для визначення блоків PRB, призначених для використання для передачі, основаної на першому конструктивному рішенні стрибкоподібної зміни частоти. Модуль 612 може приймати ID стільника і SFN для кадру радіозв'язку і може забезпечувати початкове значення cinit для кадру радіозв'язку, наприклад, як показано в рівнянні (9), (10), (11) або (12). Генератор PN 614 може бути ініціалізований з початковим значенням в кожному кадрі радіозв'язку і може генерувати сегмент послідовності PN для кадру радіозв'язку, наприклад, як показано в рівнянні (6). Модуль 616 може приймати сегмент послідовності PN для кожного кадру радіозв'язку та інших параметрів і може визначати конкретний піддіапазон, використовуваний для передачі, на основі функції стрибкоподібної зміни частоти, наприклад, як показано в рівнянні (13). Модуль 618 також може приймати сегмент послідовності PN для кожного кадру радіозв'язку та інших параметрів і може визначати, використовувати чи ні дзеркальне відображення, основуючись на функції дзеркального відображення, наприклад, як показано в рівнянні (2). Модуль 620 може приймати піддіапазон від модуля 616, індикацію відносно того, чи використовувати дзеркальне відображення, від модуля 618, та інші параметри. Модуль 620 може визначати блок (блоки) PRB, призначений для передачі, на основі всього введення, наприклад, як показано в рівняннях (3)-(5). Для першого конструктивного рішення стрибкоподібної зміни частоти різні сегменти послідовності PN с(k) можуть бути згенеровані в різних кадрах радіозв'язку з різними значеннями cinit. Ці різні сегменти послідовності PN можуть використовуватися у функції стрибкоподібної зміни частоти і функції дзеркального відображення для отримання довшої періодичності. Сегмент послідовності PN для кожного кадру радіозв'язку може бути згенерований "на льоту" на початку кадру радіозв'язку. Як альтернатива, сегменти послідовності PN можуть бути заздалегідь обчислені, збережені в таблиці пошуку, і при необхідності до них може бути отриманий доступ. У другому конструктивному рішенні стрибкоподібної зміни частоти генератор PN може бути ініціалізований тільки з ID стільника, і функція стрибкоподібної зміни частоти і функція дзеркального відображення можуть використовувати послідовність PN від генератора PN, так само як зміщення, що визначається SFN. У цьому конструктивному рішенні та ж сама послідовність PN с(k) може генеруватися в кожному кадрі радіозв'язку з тим же самим cell значенням cinit, наприклад, cinit=NID . Довша періодичність може бути отримана для функцій стрибкоподібної зміни частоти і дзеркального відображення при використанні різних зміщень 7 UA 103790 C2 послідовності PN в різних кадрах радіозв'язку. У одному конструктивному рішенні функції стрибкоподібної зміни частоти і дзеркального відображення можуть бути визначені таким чином: Рівн. (14) Рівн. (15) 5 10 Nsb=1 & стрибкоподібна зміна частоти всередині підкадру і між підкадрами Nsb=1 & стрибкоподібна зміна частоти між підкадрами Nsb>1 де nf mod К - зміщення, яке може відрізнятися для різних кадрів радіозв'язку, і К1 - необхідна періодичність в кількості кадрів радіозв'язку, наприклад, К=4. Конструктивне рішення в рівнянні (14) використовує біти PN, що перекриваються, для складової підсумовування у другій частині. Зокрема, десять бітів PN с(k)-с(k+9) можуть використовуватися в підсумовуванні для кадру 0 радіозв'язку, десять бітів PN с(k+1)-с(k+10) можуть використовуватися в підсумовуванні для кадру 1 радіозв'язку, десять бітів PN с(k+2)с(k+11) можуть використовуватися в підсумовуванні для кадру 2 радіозв'язку і т. д. Щоб уникнути бітів PN, що перекриваються, в підсумовуванні, функція стрибкоподібної зміни частоти може бути визначена таким чином: Рівн. (16) Якщо K=4, то рівняння (16) може бути виражено як: Рівн. (17) 15 20 25 30 35 Функція стрибкоподібної зміни частоти і функція дзеркального відображення також можуть бути визначені іншими способами, використовуючи зміщення послідовності PN с(k). Використання зміщення дозволяє генерувати послідовність PN один раз для всіх кадрів радіозв'язку. Фіг. 7 показує використання різних зміщень для послідовності PN с(k) в різних кадрах радіозв'язку на основі конструктивного рішення, показаного в рівнянні (14), (16) або (17). У кожному кадрі радіозв'язку може використовуватися одна і та ж послідовність PN с(k). Зміщення offset0 може використовуватися для послідовності PN в кадрі 0 радіозв'язку, зміщення offset1 може використовуватися для послідовності PN в кадрі 1 радіозв'язку, зміщення offset2 може використовуватися для послідовності PN в кадрі 2 радіозв'язку, зміщення offsеt3 може використовуватися для послідовності PN в кадрі 3 радіозв'язку, зміщення offset0 може використовуватися для послідовності PN в кадрі 4 радіозв'язку і т. д. Періодичність функцій стрибкоподібної зміни частоти і дзеркального відображення може бути розширена за допомогою використання різних зміщень в різних кадрах радіозв'язку. Загалом, інформація про системний час (наприклад, SFN) може використовуватися або як зміщення в ініціалізації генератора PN, щоб генерувати різні сегменти послідовності PN, або як зміщення для тієї ж самої послідовності PN. У будь-якому випадку, зміщення може бути вибрано так, що (i) суміжні стільники не будуть конфліктувати з однією і тією ж послідовністю PN, і/або (ii) суміжні підкадри або часові інтервали не будуть конфліктувати з однією і тією ж ділянкою однієї і тієї ж послідовності PN. Інформація про системний час також може використовуватися іншими способами, щоб розширювати періодичність функцій стрибкоподібної зміни частоти і дзеркального відображення. Описані вище перше і друге конструктивні рішення стрибкоподібної зміни частоти можуть мати наступні переваги: 8 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 - Періодичність функцій стрибкоподібної зміни частоти і дзеркального відображення може бути розширена, наприклад, до 40 мс, за допомогою використання SFN, що залежить від зміщення 0, 1, 2 і 3, - Всі блоки VRB в даному стільнику стрибкоподібної зміни частоти синхронізовані, - eNB і UE, ймовірно, будуть синхронізовані для функцій стрибкоподібної зміни частоти і дзеркального відображення, оскільки обладнанням UE потрібно придбавати SFN від eNB, - Стрибкоподібна зміна частоти забезпечується для RTT HARQ з часом 8 мс і 10 мс і для FDD, і для TDD, - Нові функції стрибкоподібної зміни частоти і дзеркального відображення повинні бути так само прості для реалізації, як початкові функції стрибкоподібної зміни частоти і дзеркального відображення в рівняннях (1) і (2), і - Вплив на специфікації LTE може бути мінімальним. UE звичайно знає SFN обслуговуючого стільника і може тоді виконувати стрибкоподібну зміну частоти PUSCH типу 2, як описано вище. У деяких сценаріях UE може не знати SFN, наприклад, при передачі обслуговування до нового стільника, при повторному отриманні доступу до стільника після розсинхронізації з узгодженням за часом висхідної лінії зв'язку і т. д. В кожному з цих сценаріїв UE може виконати процедуру довільного доступу, щоб отримувати доступ до стільника. Для процедури довільного доступу UE може відсилати преамбулу довільного доступу (або повідомлення 1) на каналі довільного доступу (RACH), приймати відповідь довільного доступу (RAR) (або повідомлення 2) з надаванням RAR від стільника, і відсилати заплановану передачу (або повідомлення 3) на PUSCH відповідно до надавання RAR. UE може не декодувати успішно PBCH і може не отримати SFN вчасно для передачі повідомлення 3 на PUSCH. Ймовірність такої події може бути дуже низькою, оскільки SFN передається кожні 10 мс. Крім того, може бути допустимим передбачити, що UE отримає SFN після процедури RACH і зможе виконувати стрибкоподібну зміну частоти PUSCH типу 2 для подальших передач PUSCH. Потенційна проблема SFN, що полягає у часовій недоступності для UE під час процедури довільного доступу (наприклад, для передачі обслуговування і повторної синхронізації), може бути вирішена різними способами. У одному конструктивному рішенні, яке може згадуватися як Альтернатива I, повідомлення 3 та інші передачі на PUSCH можуть бути затримані доти, поки UE не отримає SFN. Керування доступом до середовища передачі даних (MAC) в UE може розглядати спробу отримання довільного доступу як невдалу, навіть якщо від стільника було прийнято повідомлення 2. Потім UE може продовжити роботу за допомогою процедури повторної спроби (наприклад, повторна спроба з повідомленням 2 або повторення процедури довільного доступу). Це може затримати процедуру довільного доступу. Однак, оскільки ця подія має низьку ймовірність, на загальні експлуатаційні показники це може впливати незначно. Крім того, ця поведінка може бути обмежена випадком, коли UE приймає надавання RAR (або надавання через формат 0 керуючої інформації низхідної лінії зв'язку (DCI)) з активованою стрибкоподібною зміною частоти PUSCH типу 2. З точки зору UE, якщо UE приймає надавання RAR (або надавання через формат 0 DCI) з активованою стрибкоподібною зміною частоти PUSCH типу 2, але ще не придбало SFN, то UE може розглядати його як недопустиме надавання висхідної лінії зв'язку, і може не передавати PUSCH зі стрибкоподібною зміною частоти PUSCH типу 2. eNB може вирішувати, чи використовувати стрибкоподібну зміну частоти PUSCH типу 2 для цього випадку чи ні. У іншому конструктивному рішенні, яке може згадуватися як альтернатива II, SFN, як можна передбачити, буде придбаний UE після процедури довільного доступу, якщо не раніше. Потім може використовуватися один або більше з наступних варіантів: - Варіант 1: Нічого не визначати в стандарті LTE. Реалізація eNB може активувати або деактивувати стрибкоподібну зміну частоти PUSCH типу 2 у форматі 0 DCI для повідомлення 3. - Варіант 2: Для передачі повідомлення 3 деактивувати стрибкоподібну зміну частоти PUSCH типу 2, де може бути зарезервований відповідний біт (біти) у форматі 0 DCI. Це вимагає мінімальних змін стандарту і виключає необхідність маніпулювати цією нечастою помилковою подією. - Варіант 3: Для передачі повідомлення 3 передбачити, що SFN=0. Коли SFN=0, стрибкоподібна зміна частоти ефективно деактивується для RTT HARQ з часом 10 мс, але може активуватися з використанням конструктивних рішень, описаних вище. - Варіант 4: UE може встановлювати SFN=0, коли воно приймає повідомлення 2, і після цього може поступово давати приріст SFN на одиницю кожні 10 мс до моменту після успішної передачі повідомлення 3. В цьому випадку стрибкоподібна зміна частоти PUSCH типу 2 може 9 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 бути специфічною для UE замість специфічної для стільника, і стрибкоподібна зміна частоти PUSCH для повідомлення 3 може бути не синхронізована з іншими передачами PUSCH. - Варіант 5: Ввести один біт у форматі 0 DCI, щоб вказати, чи повинен SFN бути повернений в початкове положення для цілей стрибкоподібної зміни частоти PUSCH типу 2. Наприклад, якщо біт встановлений на 0, то UE може використовувати поточний SFN, якщо він є в наявності, в описаних вище функціях. У іншому випадку, UE може встановлювати SFN=0. - Варіант 6: Ввести залежне від порогового значення повернення SFN в початкове положення. Наприклад, якщо розмір надавання більший, ніж певне порогове значення, то SFN може бути повернений в початкове положення до 0. За допомогою цього варіанту вплив на взаємні перешкоди висхідної лінії зв'язку через помилкові передачі PUSCH може бути обмежений. Для варіантів, описаних вище, маніпулювання повідомленням 3 може бути класифіковане як дві можливості, таким чином: - М1: Тільки повідомлення зазнають потенційного перемішування SFN, наприклад, для передачі обслуговування і повторної синхронізації, і - M2: Всі повідомлення незалежно від того, чи виконується перемішування SFN чи ні. Стрибкоподібна зміна частоти PUSCH типу 2 також може бути класифікована на дві можливості: - H1: Вся стрибкоподібна зміна частоти PUSCH типу 2 з Nsb2 і - H2: Вся стрибкоподібна зміна частоти PUSCH типу 2 відносно N Sb. Таким чином, описані вище конструктивні рішення можуть застосовуватися навіть для Nsb=1. Альтернатива II, варіант 2 може бути інтерпретований як застосовний в наступних сценаріях: - М1+Н1: Блокувати стрибкоподібну зміну частоти PUSCH типу 2 з N sb2 для повідомлення 3, що піддається потенційному перемішуванню SFN, - M2+Н1: Блокувати стрибкоподібну зміну частоти PUSCH типу 2 з N Sb2 для повідомлення 3 незалежно від того, виконується перемішування SFN чи ні, - М1+H2: Блокувати стрибкоподібну зміну частоти PUSCH типу 2, незалежно від N sb, для повідомлення 3, що піддається потенційному перемішуванню SFN, і - M2+H2: Блокувати стрибкоподібну зміну частоти PUSCH типу 2, відносно Nsb, для повідомлення 3, незалежно від того, виконується перемішування SFN чи ні. Альтернатива II, варіант 3 може бути інтерпретований як застосовний в наступних сценаріях: - M1+H1, M2+H1, M1+H2 і M2+H2. Подібна концепція застосовується до інших варіантів, описаних вище. Якщо має місце порушення порядку SFN для передачі PUSCH (наприклад, UE не отримало SFN після процедури довільного доступу при передачі обслуговування), то застосовними можуть бути ті ж самі варіанти. Альтернативою стрибкоподібній зміні частоти PUSCH типу 2 є використання CURRENT_TX_NB, що вказує загальну кількість передач HARQ для даного транспортного блока. Є два недоліки, пов'язані з використанням цього атрибуту для стрибкоподібної зміни частоти PUSCH типу 2. По-перше, eNB і UE можуть бути не синхронізовані відносно CURRENT_TX_NB. Таким чином, UE може використовувати деякі помилкові блоки PRB для передачі PUSCH і може створювати перешкоди для інших передач PUSCH. По-друге, стрибкоподібна зміна частоти PUSCH типу 2 в стільника може бути специфічною для UE, оскільки CURRENT_TX_NB є параметром, специфічним для UE. Цей специфічний для UE параметр може спонукати eNB використовувати динамічне планування, щоб зменшувати фрагментацію ресурсів. Описані вище варіант 5 і/або варіант 6 можуть використовуватися для розв'язання потенційної проблеми відсутності синхронізації. У іншому конструктивному рішенні замість деактивування стрибкоподібної зміни частоти PUSCH типу 2 для передачі повідомлення 3 може бути визначений режим за умовчанням. Один режим за умовчанням може встановлювати Nsb=1, оскільки він не залежить від SFN. Зокрема, коли UE приймає призначення висхідної лінії зв'язку для передачі повідомлення 3 зі стрибкоподібною зміною частоти PUSCH типу 2, UE може розглядати це як Nsb=1 незалежно від фактичної конфігурації Nsb стільника. Це може бути подібно режиму за умовчанням операції SFN=0 для Nsb=2, як запропоновано для одного із згаданих вище варіантів. Передача повідомлення 3 в режимі за умовчанням може означати або М1, або M2 з перерахованих вище можливостей. Фіг. 8 показує конструктивне рішення процесу 800 для встановлення зв'язку зі стрибкоподібною зміною частоти в мережі бездротового зв'язку. Процес 800 може виконуватися 10 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 за допомогою UE, базової станції/eNB або деякого іншого об'єкту. Може бути визначений ID стільника (блок 812). Може бути отримана інформація про системний час для цього стільника (блок 814). У одному конструктивному рішенні інформація про системний час може містити SFN кадру радіозв'язку. Інформація про системний час також може містити іншу інформацію, пов'язану з системним часом для стільника. На основі ID стільника та інформації про системний час частоти можуть бути визначені ресурси, призначені для використання для передачі зі стрибкоподібною зміною (блок 816). У одному конструктивному рішенні, яке показано на фіг. 8, UE може виконувати процес 800 і може відсилати передачу в стільник на цих ресурсах (блок 818). У іншому конструктивному рішенні, яке на фіг. 8 не показано, базова станція може виконувати процес 800 і може приймати передачу, відправлену на ресурсах в стільник за допомогою UE. У одному конструктивному рішенні блока 816, генератор PN може бути ініціалізований на основі ID стільника та інформації про системний час. Послідовність PN може генеруватися за допомогою генератора PN. Потім ресурси, призначені для використання для передачі, можуть бути визначені на основі послідовності PN. У одному конструктивному рішенні ініціалізації генератора PN, початкове значення (наприклад, cinit) для генератора PN в кожному кадрі радіозв'язку може бути визначено на основі ID стільника і SFN для цього кадру радіозв'язку, наприклад, як показано в рівнянні (9), (10), (11) або (12). Початкове значення може містити L бітів для ID стільника і M бітів для M LSB в SFN, де кожне з L і M може бути одиницею або більше, наприклад, як показано на фіг. 4A або 4B. Потім генератор PN може бути ініціалізований в кожному кадрі радіозв'язку з початковим значенням для цього кадру радіозв'язку. У іншому конструктивному рішенні генератор PN може бути ініціалізований в кожному кадрі радіозв'язку з початковим значенням, визначеним виключно на основі ID стільника, наприклад, початкове значення = ID стільника. У одному конструктивному рішенні блока 816, послідовність PN може генеруватися в кожному кадрі радіозв'язку на основі ID стільника і SFN. Конкретний піддіапазон, призначений для передачі, може бути визначений на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і послідовності PN, наприклад, як показано в рівнянні (13). Чи використовувати дзеркальне відображення, може бути визначено на основі функції дзеркального відображення і послідовності PN, наприклад, як показано в рівнянні (2). Ресурси, призначені для використання для передачі, можуть бути визначені на основі конкретного піддіапазону прийнятті рішення, і чи використовувати дзеркальне відображення, наприклад, як показано в рівнянні (3). Послідовність PN може генеруватися в кожному кадрі радіозв'язку на основі щонайменше одного біту (наприклад, двох бітів LSB) в SFN. Функція стрибкоподібної зміни частоти і функція дзеркального відображення можуть мати періодичність, що становить щонайменше два (наприклад, чотири) кадри радіозв'язку, навіть при тому, що генератор PN ініціалізується в кожному кадрі радіозв'язку. У іншому конструктивному рішенні блока 816 послідовність PN може генеруватися в кожному кадрі радіозв'язку на основі ID стільника. Зміщення для кожного кадру радіозв'язку може бути визначене на основі SFN. Наприклад, зміщення може бути (n f mod К), 10(nf mod К) і т. д. Піддіапазон, призначений для передачі, може бути визначений на основі функції стрибкоподібної зміни частоти, послідовності PN і зміщення, наприклад, як показано в рівнянні (14), (15), (16) або (17). Чи використовувати дзеркальне відображення, також може бути визначено на основі функції дзеркального відображення, послідовності PN і зміщення, наприклад, як показано в рівнянні (15). Ресурси, призначені для використання для передачі, можуть бути визначені на основі конкретного піддіапазону і прийнятого рішення, чи використовувати дзеркальне відображення. UE може виконувати процес 800 і може отримувати інформацію про системний час з каналу широкомовної розсилки, що відсилається стільником. UE може уникати передачі зі стрибкоподібною зміною частоти, якщо інформація про системний час не доступна, або під час процедури довільного доступу, і/або при інших сценаріях. UE може приймати надавання зі стрибкоподібною зміною частоти і може розглядати надавання як недопустиме, якщо інформація про системний час не доступна. UE також може використовувати значення за умовчанням для інформації про системний час або кількість піддіапазонів за умовчанням для функції стрибкоподібної зміни частоти, якщо інформація про системний час не доступна. У одному конструктивному рішенні для LTE UE може отримати надавання щонайменше одного VRB від стільника. UE може відобразити щонайменше один VRB щонайменше в один PRB на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і послідовності PN, що генерується на основі ID стільника та інформації про системний час. UE може відсилати передачу в стільник 11 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 щонайменше на одному PRB для PUSCH. UE також може відсилати передачу іншими способами для інших бездротових мереж. Фіг. 9 показує конструктивне рішення пристрою 900 для встановлення зв'язку зі стрибкоподібною зміною частоти в мережі бездротового зв'язку. Пристрій 900 включає в себе модуль 912 для визначення ID стільника для стільника, модуль 914 для отримання інформації про системний час для стільника і модуль 916 для визначення ресурсів, призначених для використання для передачі зі стрибкоподібною зміною частоти, на основі ID стільника та інформації про системний час. У одному конструктивному рішенні, яке показано на фіг. 9, пристрій може бути для UE і може додатково включати в себе модуль 918 для відправки передачі на ресурсах від UE в стільник. У іншому конструктивному рішенні, яке на фіг. 9 не показано, пристрій може бути для базової станції/eNB і може додатково включати в себе модуль для прийому передачі, відправленої UE на ресурсах в стільник. Модулі на фіг. 9 можуть містити процесори, електронні пристрої, апаратні пристрої, електронні компоненти, логічні схеми, запам'ятовуючі пристрої, коди програмного забезпечення, коди вбудованого програмного забезпечення і т. д., або будь-яку їх комбінацію. Фіг. 10 показує блок-схему конструктивного рішення eNB/базової станції 110 і UE 120, які можуть бути одним з Вузлів eNB і одним з UE, показаних на фіг. 1. eNB 110 може бути обладнаний Т антенами 1034a-1034t, а UE 120 може бути обладнане R антенами 1052a-1052r, де в загальному Т1 і R1. У eNB 110, передавальний процесор 1020 може приймати дані для одного або більше UE від джерела даних 1012, обробляти (наприклад, кодувати, виконувати перемежовування і модулювати) дані для кожного UE на основі однієї або більше схем модуляції і кодування цього UE, і забезпечувати символи даних для всіх UE. Передавальний процесор 1020 також може обробляти інформацію керування (наприклад, ID стільника, SFN, надавання і т. д.) від контролера/процесора 1040 і забезпечувати символи керування. Передавальний (ТХ) процесор 1030 з багатьма входами і багатьма виходами (MIMO) може мультиплексувати символи даних, символи керування і/або пілот-сигнали. TX процесор 1030 MIMO може виконувати просторову обробку (наприклад, попереднє кодування) на мультиплексованих символах, якщо це є відповідним, і забезпечувати Т вихідних потоків символів для Т модуляторів (MOD) 1032a-1032t. Кожний модулятор 1032 може обробляти відповідний вихідний потік символів (наприклад, для OFDM), щоб отримувати вихідний потік вибірок. Кожний модулятор 1032 може додатково обробляти (наприклад, перетворювати в аналоговий вигляд, посилювати, фільтрувати і перетворювати з підвищенням частоти) вихідний потік вибірок, щоб отримувати сигнал низхідної лінії зв'язку. Т сигналів низхідної лінії зв'язку від модуляторів 1032a-1032t можуть бути передані через Т антен 1034a-1034t відповідно. У UE 120, антени 1052a-1052r можуть приймати сигнали низхідної лінії зв'язку від eNB 110 і забезпечувати сигнали, що приймаються, для демодуляторів (DEMOD) 1054a-1054r відповідно. Кожний демодулятор 1054 може кондиціонувати (наприклад, фільтрувати, посилювати, перетворювати з пониженням частоти і оцифровувати) відповідний сигнал, що приймається, щоб отримувати вибірки, що приймаються. Кожний демодулятор 1054 може додатково обробляти вибірки (наприклад, для OFDM), що приймаються, щоб отримувати символи, що приймаються. Пристрій 1056 виявлення MIMO може отримувати символи, що приймаються, від всіх R демодуляторів 1054a-1054r, здійснювати виявлення MIMO на символах, що приймаються, якщо це є відповідним, і забезпечувати виявлені символи. Приймальний процесор 1058 може обробляти (наприклад, демодулювати, виконувати обернене перемежовування і декодувати) виявлені символи, подавати декодовану керуючу інформацію (наприклад, ID стільника, SFN, надавання і т. д.) в контролер/процесор 1080 і подавати декодовані дані для UE 120 в приймач 1060 даних. На висхідній лінії зв'язку, в UE 120, дані зі сховища 1062 даних і керуюча інформація від контролера/процесора 1080 можуть оброблятися передавальним процесором 1064, який може виконувати стрибкоподібну зміну частоти, як описано вище. Символи від передавального процесора 1064 можуть бути піддані попередньому кодуванню ТХ процесором 1066 MIMO, якщо це є відповідним, оброблені модуляторами 1054a-1054r і передані в eNB 110. У eNB 110 сигнали висхідної лінії зв'язку від UE 120 можуть прийматися антенами 1034, оброблятися демодуляторами 1032, оброблятися пристроєм 1036 виявлення MIMO, якщо це є відповідним, і додатково оброблятися приймальним процесором 1038, щоб отримувати дані та інформацію керування, що передаються UE 120. Контролери/процесори 1040 і 1080 можуть керувати роботою в eNB 110 і UE 120 відповідно. Процесор 1064, процесор 1080 і/або інші процесори і модулі в UE 120 можуть реалізовувати модуль 600, показаний на фіг. 6, і/або реалізовувати процес 800, показаний на фіг. 8, для 12 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 передачі даних зі стрибкоподібною зміною частоти на висхідній лінії зв'язку. Процесор 1038, процесор 1040 і/або інші процесори і модулі у eNB 110 також можуть реалізовувати модуль 600, показаний на фіг. 6, і/або реалізовувати процес 800, показаний на фіг. 8, для прийому даних зі стрибкоподібною зміною частоти у висхідній лінії зв'язку. Передача даних і прийом даних зі стрибкоподібною зміною частоти в низхідній лінії зв'язку можуть бути виконані способом, подібним передачі даних і прийому даних зі стрибкоподібною зміною частоти у висхідній лінії зв'язку, або відмінним від нього. Запам'ятовуючі пристрої 1042 і 1082 можуть зберігати дані і коди програм для eNB 110 і UE 120 відповідно. Планувальник 1044 може планувати роботу обладнань UE для передачі даних в низхідній лінії зв'язку і/або висхідній лінії зв'язку і може забезпечувати надавання ресурсів (наприклад, блоки VRB) для запланованих обладнань UE. Фахівцям в даній галузі техніки повинно бути зрозуміло, що інформація і сигнали можуть бути представлені з використанням будь-яких з множини різних технологій і методів. Наприклад, дані, інструкції, команди, інформація, сигнали, біти, символи і кодові елементи, які можуть згадуватися по всьому наведеному вище опису, можуть бути представлені напруженнями, струмами, електромагнітними хвилями, магнітними полями або частинками, оптичними полями або частинками, або будь-якою їх комбінацією. Фахівці додатково повинні оцінити, що різні ілюстративні логічні блоки, модулі, схеми і етапи алгоритмів, описані в зв'язку з розкриттям в даному описі, можуть бути реалізовані як електронне апаратне забезпечення, програмне забезпечення для комп'ютерів або їх комбінації. Щоб ясно проілюструвати цю взаємозамінність апаратного забезпечення і програмного забезпечення, різні ілюстративні компоненти, блоки, модулі, схеми і етапи були описані вище загалом на основі їх функціональних можливостей. Чи реалізовані такі функціональні можливості у вигляді апаратного забезпечення або програмного забезпечення, залежить від конкретного застосування і конструктивних обмежень, що накладається на всю систему. Фахівці в даній галузі техніки можуть реалізовувати описані функціональні можливості способами, що змінюються для кожного конкретного застосування, але такі рішення реалізації не повинні інтерпретуватися як такі, що спричиняють відхилення від об'єму представленого розкриття. Різні ілюстративні логічні блоки, модулі і схеми, описані в зв'язку з представленим в даному описі розкриттям, можуть бути реалізовані або виконані за допомогою процесора загального призначення, процесора цифрових сигналів (DSP), інтегральної схеми прикладної орієнтації (ASIC), програмованої користувачем вентильної матриці (FPGA) або іншого програмованого логічного пристрою, дискретного логічного елемента або транзисторних логічних схем, дискретних компонентів апаратного забезпечення або будь-якої їх комбінації, призначеної для виконання описаних в даному описі функцій. Процесор загального призначення може бути мікропроцесором, але, як альтернатива, процесор може бути будь-яким загальноприйнятим процесором, контролером, мікроконтролером або кінцевим автоматом. Процесор також може бути реалізований у вигляді комбінації обчислювальних пристроїв, наприклад, комбінації DSP і мікропроцесора, множини мікропроцесорів, одного або більше мікропроцесорів разом з ядром DSP, або будь-якої іншої такої конфігурації. Етапи способу або алгоритму, описані в зв'язку з представленим в даному описі розкриттям, можуть бути втілені безпосередньо в апаратному забезпеченні, в модулі програмного забезпечення, виконуваному процесором, або в комбінації і того, й іншого. Модуль програмного забезпечення може постійно знаходитися в пам'яті ОЗП (оперативного запам'ятовуючого пристрою), флеш-пам'яті, пам'яті ПЗП (постійного запам'ятовуючого пристрою), пам'яті СППЗП (стираного програмованого ПЗП), пам'яті ЕСППЗП (електрично-стираного ППЗП), регістрах, жорсткому диску, знімному диску, CD-ROM (компакт-диску, що не перезаписується) або будьякій іншій формі носія даних, відомій в рівні техніки. Зразковий носій даних приєднаний до процесора так, що процесор може зчитувати інформацію з носія даних і записувати на нього інформацію. Як альтернатива, носій даних може бути об'єднаний з процесором. Процесор і носій даних можуть постійно знаходитися в ASIC. ASIC може постійно знаходитися в терміналі користувача. Як альтернатива, процесор і носій даних можуть постійно знаходитися в терміналі користувача у вигляді дискретних компонентів. У одному або більше зразкових конструктивних рішеннях, описані функції можуть бути реалізовані в апаратному забезпеченні, програмному забезпеченні, вбудованому програмному забезпеченні або будь-якій їх комбінації. Якщо вони реалізовані в програмному забезпеченні, функції можуть бути збережені або передані у вигляді однієї або більше команд або коду на комп’ютерочитаному носії. Комп’ютерочитаний носій включає в себе і носій даних комп'ютера, і засіб зв'язку, включаючи будь-який носій даних, який полегшує перенесення комп'ютерної програми з одного місця на інше. Носій даних може бути будь-яким доступним носієм, до якого може отримувати доступ комп'ютер загального призначення або спеціалізований комп'ютер. За 13 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 допомогою прикладу, а не обмеження, такий комп’ютерочитаний носій може містити ОЗП, ПЗП, ЕСППЗП, CD-ROM або інший накопичувач на оптичних дисках, накопичувач на магнітних дисках або інші магнітні запам'ятовуючі пристрої, або будь-який інший носій даних, який може використовуватися для того, щоб переносити або зберігати необхідний засіб кодування програми у формі команд або структур даних, і до якого може отримувати доступ комп'ютер загального призначення або спеціалізований комп'ютер, або процесор загального призначення, або спеціалізований процесор. Так само будь-яке з'єднання належно називається комп’ютерочитаним носієм. Наприклад, якщо програмне забезпечення передається від Webсайту, сервера або іншого віддаленого джерела з використанням коаксіального кабелю, волоконно-оптичного кабелю, витої пари, цифрової абонентської лінії (DSL) або бездротових технологій, таких як зв'язок в інфрачервоному, радіочастотному і надвисокочастотному діапазоні, то коаксіальний кабель, волоконно-оптичний кабель, вита пара, DSL або бездротові технології, такі як зв'язок в інфрачервоному, радіочастотному і надвисокочастотному діапазоні, включені у визначення носія даних. Терміни "disk" (диск) і "disc" (диск), використовувані в даному описі, включають в себе компакт-диск (CD), лазерний диск, оптичний диск, універсальний цифровий диск (DVD), гнучкий диск і диск технології blu-ray, де disks (диски) звичайно відтворюють дані магнітним способом, в той час як discs (диски) відтворюють дані оптичним способом за допомогою лазерів. Комбінації вищезазначених пристроїв також повинні бути включені в рамки визначення комп’ютерочитаного носія. Попередній опис розкриття забезпечений для того, щоб дати можливість будь-якому фахівцеві в даній галузі техніки виконувати або використовувати це розкриття. Різні модифікації розкриття фахівцям в даній галузі техніки будуть очевидні, а універсальні принципи, визначені в даному описі, можна застосовувати до інших варіацій, не відступаючи при цьому від суті і об'єму розкриття. Таким чином, розкриття призначене не для того, щоб бути обмеженим прикладами і конструктивними рішеннями, описаними в даному описі, але повинне відповідати найширшому об'єму, сумісному з принципами і новими ознаками, розкритими в даному описі. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 30 35 40 45 50 55 60 1. Спосіб для бездротового зв'язку, який включає визначення ідентифікатора (ID) стільника для стільника за допомогою обладнання користувача (UE), отримання інформації про системний час для стільника за допомогою UE, і визначення блоків ресурсів для використання для передачі зі стрибкоподібною зміною частоти на основі ID стільника і інформації про системний час, причому кожний блок ресурсів покриває попередньо визначене число піднесучих в попередньо визначеному часовому інтервалі. 2. Спосіб за п. 1, який додатково включає відправку передачі на блоках ресурсів від UE в стільник. 3. Спосіб за п. 1, який додатково включає прийом передачі, відправленої на блоках ресурсів за допомогою UE в стільник. 4. Спосіб за п. 1, в якому визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, містить: ініціалізацію генератора псевдовипадкових чисел (PN) на основі ID стільника і інформації про системний час, генерування послідовності PN за допомогою генератора PN, і визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, на основі послідовності PN. 5. Спосіб за п. 4, в якому інформація про системний час містить номер кадру системи (SFN), і в якому ініціалізація генератора PN містить: визначення початкового значення для генератора PN в кожному кадрі радіозв'язку на основі ID стільника і SFN для кадру радіозв'язку, і ініціалізацію генератора PN в кожному кадрі радіозв'язку з початковим значенням для кадру радіозв'язку. 6. Спосіб за п. 5, в якому початкове значення для генератора PN в кожному кадрі радіозв'язку містить L бітів для ID стільника і М бітів для М найменших значущих бітів (LSB) в SFN, де кожне з L і М може бути одиницею або більше. 7. Спосіб за п. 1, в якому інформація про системний час містить номер кадру системи (SFN), і в якому визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, містить: генерування послідовності псевдовипадкових чисел (PN) в кожному кадрі радіозв'язку на основі ID стільника і SFN, 14 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 визначення піддіапазону, призначеного для використання для передачі, на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і послідовності PN, і визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, на основі піддіапазону. 8. Спосіб за п. 4, в якому визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, додатково містить: визначення, чи використовувати дзеркальне відображення, на основі функції дзеркального відображення і послідовності PN, і визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, додатково ґрунтуючись на прийнятому рішенні, чи використовувати дзеркальне відображення. 9. Спосіб за п. 7, в якому послідовність PN генерується в кожному кадрі радіозв'язку, ґрунтуючись щонайменше на одному біті SFN, і в якому функція стрибкоподібної зміни частоти має періодичність, яка становить щонайменше два кадри радіозв'язку. 10. Спосіб за п. 7, в якому послідовність PN генерується в кожному кадрі радіозв'язку на основі двох найменших значущих бітів (LSB) в SFN, і в якому функція стрибкоподібної зміни частоти має періодичність, яка становить чотири кадри радіозв'язку. 11. Спосіб за п. 1, в якому інформація про системний час містить номер кадру системи (SFN), і в якому визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, містить: генерування послідовності псевдовипадкових чисел (PN) в кожному кадрі радіозв'язку на основі ID стільника, визначення зміщення для кожного кадру радіозв'язку на основі SFN, визначення піддіапазону, призначеного для використання для передачі, на основі функції стрибкоподібної зміни частоти, послідовності PN і зміщення, і визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, на основі піддіапазону. 12. Спосіб за п. 11, в якому визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, додатково містить: визначення, чи використовувати дзеркальне відображення, на основі функції дзеркального відображення, послідовності PN і зміщення, і визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, додатково ґрунтуючись на прийнятому рішенні, чи використовувати дзеркальне відображення. 13. Спосіб за п. 1, який додатково включає отримання інформації про системний час з каналу широкомовної розсилки, що відправляється стільником. 14. Спосіб за п. 1, який додатково включає відсутність передачі зі стрибкоподібною зміною частоти, якщо інформація про системний час не доступна. 15. Спосіб за п. 1, який додатково включає відсутність передачі зі стрибкоподібною зміною частоти під час процедури довільного доступу. 16. Спосіб за п. 1, який додатково включає: прийом надання зі стрибкоподібною зміною частоти і обробку надання, як недопустимого, якщо інформація про системний час не доступна. 17. Спосіб за п. 7, який додатково містить використання значення за умовчанням для SFN або кількості піддіапазонів за умовчанням для функції стрибкоподібної зміни частоти, якщо SFN не доступний. 18. Спосіб за п. 2, в якому визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, містить: отримання надання щонайменше одного блока віртуальних ресурсів (VRB) від стільника, і відображення щонайменше одного VRB щонайменше в один блок фізичних ресурсів (PRB) на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і послідовності псевдовипадкових чисел (PN), що генерується на основі ID стільника і інформації про системний час, і в якому відправка передачі на блоках ресурсів містить відправку передачі щонайменше на одному PRB для фізичного спільно використовуваного каналу висхідної лінії зв'язку (PUSCH) від UE в стільник. 19. Спосіб за п. 1, в якому визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, містить: визначення послідовності псевдовипадкових чисел (PN) на основі ID стільника і інформації про системний час, і визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, на основі спільної функції, що містить функцію стрибкоподібної зміни і функцію дзеркального відображення, причому функція стрибкоподібної зміни і функція дзеркального відображення основані на послідовності PN. 15 UA 103790 C2 20. Спосіб за п. 19, який додатково включає ініціалізацію генератора PN, що використовується для генерації послідовності PN, на основі функції cell c init  29  (n f mod 4 )  NID , cell де NID означає ID стільника, 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 n f означає номер кадру системи для інформації про системний час, c init означає початкове значення для генератора PN, і mod означає операцію по модулю. 21. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить: засіб для визначення ідентифікатора (ID) стільника для стільника, засіб для отримання інформації про системний час для стільника, засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі зі стрибкоподібною зміною частоти, на основі ID стільника і інформації про системний час, причому кожний блок ресурсів покриває попередньо визначене число піднесучих в попередньо визначеному часовому інтервалі; і засіб для відправки передачі на блоках ресурсів від обладнання користувача (UE) в стільник. 22. Пристрій за п. 21, в якому інформація про системний час містить номер кадру системи (SFN), і в якому засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, містить: засіб для визначення початкового значення для генератора псевдовипадкових чисел (PN) в кожному кадрі радіозв'язку на основі ID стільника і SFN для кадру радіозв'язку, засіб для ініціалізації генератора PN в кожному кадрі радіозв'язку з початковим значенням для кадру радіозв'язку, засіб для генерування послідовності PN в кожному кадрі радіозв'язку за допомогою генератора PN, і засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі в кожному кадрі радіозв'язку, на основі послідовності PN для кадру радіозв'язку. 23. Пристрій за п. 21, в якому інформація про системний час містить номер кадру системи (SFN), і в якому засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, містить: засіб для генерування послідовності псевдовипадкових чисел (PN) в кожному кадрі радіозв'язку на основі ID стільника і SFN, засіб для визначення піддіапазону, призначеного для використання для передачі, на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і послідовності PN, і засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, на основі піддіапазону. 24. Пристрій за п. 23, в якому засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, додатково містить: засіб для визначення, чи використовувати дзеркальне відображення, на основі функції дзеркального відображення і послідовності PN, і засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, додатково ґрунтуючись на прийнятому рішенні, чи використовувати дзеркальне відображення. 25. Пристрій за п. 23, в якому послідовність PN генерується в кожному кадрі радіозв'язку на основі двох найменших значущих бітів (LSB) в SFN, і в якому функція стрибкоподібної зміни частоти має періодичність, яка становить чотири кадри радіозв'язку. 26. Пристрій за п. 21, який додатково містить засіб для отримання інформації про системний час з каналу широкомовної розсилки, що відправляється стільником. 27. Пристрій за п. 21, в якому засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, містить: засіб для отримання надання щонайменше одного блока віртуальних ресурсів (VRB) від стільника, і засіб для відображення щонайменше одного VRB щонайменше в один блок фізичних ресурсів (PRB) на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і послідовності псевдовипадкових чисел (PN), що генерується на основі ID стільника і інформації про системний час, і в якому засіб для відправки передачі на блоках ресурсів містить засіб для відправки передачі щонайменше на одному PRB для фізичного спільно використовуваного каналу висхідної лінії зв'язку (PUSCH) від UE в стільник. 28. Пристрій за п. 21, в якому засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, містить: 16 UA 103790 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 засіб для визначення послідовності псевдовипадкових чисел (PN) на основі ID стільника і інформації про системний час, і засіб для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, на основі спільної функції, яка містить функцію стрибкоподібної зміни і функцію дзеркального відображення, причому функція стрибкоподібної зміни і функція дзеркального відображення основані на послідовності PN. 29. Пристрій за п. 28, який додатково містить засіб для ініціалізації генератора PN, що використовується для генерації послідовності PN, на основі функції cell c init  29  (n f mod 4 )  NID , cell де NID означає ID стільника, n f означає номер кадру системи для інформації про системний час, c init означає початкове значення для генератора PN, і mod означає операцію по модулю. 30. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить щонайменше один процесор, виконаний з можливістю визначати ідентифікатор (ID) стільника для стільника, отримувати інформацію про системний час для стільника, визначати блоки ресурсів, призначені для використання для передачі зі стрибкоподібною зміною частоти, на основі ID стільника і інформації про системний час, причому кожний блок ресурсів покриває попередньо визначене число піднесучих в попередньо визначеному часовому інтервалі, і посилати передачу на ресурсах від обладнання користувача (UE) в стільник. 31. Пристрій за п. 30, в якому інформація про системний час містить номер кадру системи (SFN), і в якому щонайменше один процесор виконаний з можливістю визначати початкове значення для генератора псевдовипадкових чисел (PN) в кожному кадрі радіозв'язку на основі ID стільника і SFN для кадру радіозв'язку, ініціалізувати генератор PN в кожному кадрі радіозв'язку з початковим значенням для кадру радіозв'язку, генерувати послідовність PN в кожному кадрі радіозв'язку за допомогою генератора PN і визначати блоки ресурсів, призначені для використання для передачі в кожному кадрі радіозв'язку, на основі послідовності PN для кадру радіозв'язку. 32. Пристрій за п. 30, в якому інформація про системний час містить номер кадру системи (SFN), і в якому щонайменше один процесор виконаний з можливістю генерувати послідовність псевдовипадкових чисел (PN) в кожному кадрі радіозв'язку на основі ID стільника і SFN, визначати піддіапазон, призначений для використання для передачі, на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і послідовності PN, і визначати блоки ресурсів, призначені для використання для передачі, на основі піддіапазону. 33. Пристрій за п. 32, в якому щонайменше один процесор виконаний з можливістю визначати, чи використовувати дзеркальне відображення, на основі функції дзеркального відображення і послідовності PN, і визначати блоки ресурсів, призначені для використання для передачі, додатково ґрунтуючись на прийнятому рішенні, чи використовувати дзеркальне відображення. 34. Пристрій за п. 32, в якому послідовність PN генерується в кожному кадрі радіозв'язку на основі двох найменших значущих бітів (LSB) в SFN, і в якому функція стрибкоподібної зміни частоти має періодичність, яка становить чотири кадри радіозв'язку. 35. Пристрій за п. 30, в якому щонайменше один процесор виконаний з можливістю отримувати інформацію про системний час з каналу широкомовної розсилки, що відправляється стільником. 36. Пристрій за п. 30, в якому щонайменше один процесор виконаний з можливістю отримувати надання щонайменше одного блока віртуальних ресурсів (VRB) від стільника, відображати щонайменше один VRB щонайменше в один блок фізичних ресурсів (PRB) на основі функції стрибкоподібної зміни частоти і послідовності псевдовипадкових чисел (PN), що генерується на основі ID стільника і інформації про системний час, і посилати передачу щонайменше в одному PRB для фізичного спільно використовуваного каналу висхідної лінії зв'язку (PUSCH) в стільник. 37. Пристрій за п. 30, в якому щонайменше один процесор конфігурований для визначення послідовності псевдовипадкових чисел (PN) на основі ID стільника і інформації про системний час і для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі, на основі спільної функції, яка містить функцію стрибкоподібної зміни і функцію дзеркального відображення, причому функція стрибкоподібної зміни і функція дзеркального відображення основані на послідовності PN. 38. Пристрій за п. 37, в якому щонайменше один процесор конфігурований для ініціалізації генератора PN, що використовується для генерації послідовності PN, на основі функції cell c init  29  (n f mod 4 )  NID , 17 UA 103790 C2 cell де NID означає ID стільника, 5 10 n f означає номер кадру системи для інформації про системний час, c init означає початкове значення для генератора PN, і mod означає операцію по модулю. 39. Комп'ютерочитаний носій, який містить збережені на ньому програмні коди для бездротового зв'язку, причому коди містять: код для визначення ідентифікатора стільника (ID) для стільника за допомогою обладнання користувача (UE), код для отримання інформації про системний час для стільника за допомогою UE, код для визначення блоків ресурсів, призначених для використання для передачі зі стрибкоподібною зміною частоти, на основі ID стільника і інформації про системний час, причому кожний блок ресурсів покриває попередньо визначене число піднесучих в попередньо визначеному часовому інтервалі, і код для посилання передачі на блоках ресурсів від обладнання користувача (UE) в стільник. 18 UA 103790 C2 19 UA 103790 C2 20 UA 103790 C2 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 21