Порошковий інгалятор

1. Порошковий інгалятор для введення порошку інгалюванням, який має: проточний канал, який утворений множиною поверхонь, крізь які при використанні потік повітря втягується користувачем при інгалюванні, і який включає камеру (58), що має вхідний і вихідний отвори, причому вхідний і вихідний отвори камери (58) утворені на протилежних поверхнях, виконаних поворотними одна відносно іншої, і дозуючий засіб (18) для подання дози порошку в проточний канал для втягнення її потоком повітря, який відрізняється тим, що додатково має засіб для видалення порошку, що має елемент (141, 156), закріплений по відношенню до однієї з протилежних поверхонь і виконаний з можливістю контакту з поверхнею, яка утворює принаймні частину камери (58) і яка є іншою з протилежних поверхонь, таким чином, щоб знімати 2 (19) 1 3 89608 4 9. Інгалятор за будь-яким з пунктів 5-8, який відрізняється тим, що корпус має виконану з можливістю обертання частину (8) для захоплення, яка при використанні обертається для забезпечення дози порошку при інгаляції, причому частина (8) для захоплення обертається для забезпечення дози порошку при інгаляції у тому самому напрямку, в якому ковпачок (169) обертається для обертання принаймні частини мундштука (2). 10. Інгалятор за будь-яким з пунктів 5-9, який додатково має засіб для забезпечення опору відносному обертанню принаймні частини мундштука (2) і корпусу. 11. Інгалятор за п. 10, який відрізняється тим, що засіб опору обертанню встановлений з можливіс тю забезпечення обертання мундштука (2) відносно корпусу під час іншого з нагвинчування або відгвинчування ковпачка (169) тільки при прикладанні зусилля більшого, ніж потрібно для обертання ковпачка (169) під час одного з нагвинчування або відгвинчування ковпачка (169). 12. Інгалятор за пунктом 10 або 11, який відрізняється тим, що засіб опору обертанню має храповий механізм. 13. Інгалятор за пунктом 11 або 12, який відрізняється тим, що він виконаний так, що обертання принаймні частини мундштука (2) відносно корпусу під час іншого нагвинчування або відгвинчування ковпачка (169) призводить до його пошкодження. Винахід стосується порошкового інгалятора, призначеного для уведення порошку інгаляцією. Відомі інгалятори кількох різних систем для уведення дози порошку у потік повітря. Звичайно пацієнт інгалює порошок у легені у процесі лікування, наприклад, астми. У ЕР-А-0237507 описано порошковий інгалятор, який має інгаляційний канал і мундштук з повітряною камерою і зовнішнім розпилювачем, які разом утворюють шлях для потоку повітря під час інгаляції користувачем. Інгалятор також має дозуючий механізм, який формує дозу порошку для уведення у інгаляційний канал. Під час інгаляції повітря спочатку всмоктується у інгаляційний канал і проходить через нього, захоплюючи порошок. Після цього повітряний потік з порошком всмоктується у повітряну камеру і виходить назовні через розпилювач мундштука. Фіг. 1 ілюструє такий порошковий інгалятор. Інгалятор має мундштук 2 з зовнішнім розпилювачем 4, корпус 6 і ручку 8, яка може обертатись і приводити в дію дозуючий механізм для дозування порошку для інгаляції. Корпус 6 має отвір 10 з вікном 12, через яке можна бачити індикаційний диск 42, який вказує, наскільки використано інгалятор. Фіг. 2 ілюструє у збільшеному вигляді компоненти корпуса 6 інгалятора. На корпусі 6 закріплено розділювач 14 у вигляді ковпачка. З естетичних міркувань корпус 6 виконано литим з непрозорого матеріалу. Розділювач 14 виготовлений литтям з прозорого матеріалу і має язичок 15, частина якого формує вікно 12. У корпусі 6 розміщено частини дозуючого механізму. Ці частини включають дозатор 16, який має елемент 17, який має плоску поверхню, у якій є декілька дозуючих елементів 18, вал 20, який простягається аксіально від центру елемента 17, інгаляційний вузол 22 з інгаляційним каналом 24 і вузол 26 зберігання з порошковою камерою 28, у якій зберігається порошок. Зазначені частини дозуючого механізму складають, проводячи інгаляційний канал 24 через отвір 30 вузла 26 зберігання і просуваючи вал 20 через центральні отвори 32, 34 інгаляційного вузла 22 і вузла 26, відповідно. При збиранні верхні кінці інгаляційного каналу 24 і порошкової камери 28 проходять, відповідно, через перший 36 і другий 38 отвори у розділювачі 14. В такий спосіб інгаляційний вузол 22 і вузол 26 зберігання фіксують у належному положенні один відносно одного, і дозатор 16 може обертатись відносно них. У цьому інгаляторі камера 28 має відкрите дно, завдяки чому порошок надходить до дозуючого вузла 16 під дією власної ваги, а інгаляційний вузол 22, крім того, має скребки 40, які пружно контактують з поверхнею елемента 17 дозатора 16, у якому знаходяться дозуючі елементи 18. Завдяки цьому при обертанні дозатора 16 дозуючі елементи 18, які мають декілька наскрізних отворів, заповнюються порошком за допомогою скребків 40. Пластина (не показана), розташована під дозатором 16, запобігає проходженню порошку через дозуючі елементи 18. Розділювач 14 (фіг. 2) додатково має підтримуючий елемент 41, який утримує індикаційний диск 42. Диск 42 має по периферії зубці 44 у зачепленні з спіральною борозкою або гребінцем 46 на кінцевій поверхні валу 20 дозатора 16. Підтримуючий елемент 41 утримує індикаційний диск 42 у такому положенні, що частина його периферії прилягає до внутрішньої поверхні вікна 12. При користуванні, дозатор 16 повертають, спіральна борозка або гребінець 46 входить у зачеплення з одним або більше зубцями 44 індикаційного диску 42 і повертає його. Кольорові позначки на периферії індикаційного диску 42 вказують користувачу у вікні 12, наскільки використано інгалятор. Мундштук 2 (фіг. 4), скріплений з розділювачем 14, має першу і другу частини 48, 50. Першу частину 48 охоплюють губи користувача, друга частина 50 входить у першу. Частина 50 має трубчасту секцію 52 з одним або більше виступами 54 спіральної або гвинтової форми, призначені відбивати повітря, що утягується повз них і подрібнювати великі частинки порошку, а також має по суті радіально спрямований фланець 56, поверхня якого разом з верхньою поверхнею розділювача 14 утворює повітряну камеру 58, з'єднану з інгаляційним каналом 24, через який користувач інгалює повітря с порошком. Під час використання порошок переноситься з камери 28 зберігання до одного або більше дозуючих елементів 18 і з обертанням дозатора 16 один дозуючий елемент 18 надсилає дозу порошку 5 у інгаляційний канал 24. У цьому інгаляторі дозатор 16 повертають частиною 8 для захоплення за годинниковою стрілкою, якщо дивитись знизу, з першого у друге положення, розділені певним кутом. Для цього дозатор 16 має клиноподібні елементи 60, розташовані по периферії елемента 17, а частина 8 має пружний елемент (не показаний), який зчеплюється з аксіально спрямованою поверхнею 60а відповідного клиноподібного елемента 60 і, штовхаючи його, повертає дозатор 16. Як що повертати частину 8 у зворотному напрямку (проти годинникової стрілки) з другого у перше положення, дозатор 16 залишається нерухомим, а пружний елемент знаходиться за аксіально спрямованою поверхнею 60а суміжного клиноподібного елемента 60, пружний елемент проходить над нахиленою поверхнею 606 цього клиноподібного елемента 60. У WO-A-94/14492 описано порошковий інгалятор, який має головний корпус і ковпачок з гвинтовим закріпленням. Головний корпус має секцію, яку поворотом можна встановлювати у положення зберігання або у робоче положення. У робочому положенні у інгаляційний канал уводиться доза порошку для інгаляції. Нагвинчуванням ковпачка, секція переводиться у положення зберігання, а при знятті ковпачка - у робоче положення. У ЕР-А-0424790 описано порошковий інгалятор, який має конвеєр для подачі дози порошку у канал для потоку повітря. Цей конвеєр має щонайменше одну чашку, якою відмірюється одна доза порошку, і механізм, що створює вібрацій у конвеєрі, які сприяють повному заповненню щонайменше однієї чашки. У описаних вище порошкових інгаляторах на поверхнях інгаляційного повітряного каналу може накопичуватись порошок. Задачею винаходу є створення порошкового інгалятора, конструкція якого зменшує можливість накопичення порошку на поверхнях такого каналу. Винахід забезпечує порошковий інгалятор для введення порошку інгалюванням, який має: канал для потоку, який визначений декількома поверхнями, крізь які потік повітря протягується користувачем при інгалюванні, і включає камеру, яка має вхідний і вихідний отвори; і дозуючий засіб для забезпечення дози порошку до каналу для потоку для захоплення її потоком повітря, який відрізняється тим, що додатково має відбійний засіб, який контактує з поверхнею, яка визначає принаймні частину камери і для зняття порошку, який накопичений на поверхні каналу для потоку донизу дозуючого засобу. Переважно, що відбійний засіб має вільний елемент, який розміщений усередині камери і має таку конфігурацію, що не перешкоджає потоку повітря, яке протягується крізь камеру під час інгалювання користувачем. Вільний елемент має кільце. Вільний елемент складений з металу. Переважно, відбійний засіб має декілька гнучких елементів, які розміщені у вхідному отворі до камери і які мають таку довжину і гнучкість, що контактують з поверхнею, яка визначає принаймні частину камери (58) під час інгалювання користу 89608 6 вачем. Переважно, вхідний і вихідний отвори камери утворені на протилежних поверхнях, які є поворотними одна відносно одної, а відбійний засіб має елемент, який зафіксований відносно одної з протилежних поверхонь і має конфігурацію для контакту з іншою з протилежних поверхонь для вилучений порошок, який акумульований на іншій з протилежних поверхонь при відносному обертанні протилежних поверхонь. Елемент може мати або скребок, або щітку. Переважно, інгалятор має камеру для зберігання декількох доз порошку, яка має вхідний отвір для наповнення у одній з протилежних поверхонь камери і пробку для ущільнення вхідного отвору для наповнення, а елемент утворений як частина пробки або прикріплений до неї. Переважно, інгалятор має мундштук, який має принаймні одну з поверхонь, які визначають канал для потоку. Переважно, інгалятор додатково має: корпус з гвинтовою різьбою; мундштук, прикріплений до корпусу з можливістю бути повернутим відносно нього; і ковпачок для покриття принаймні мундштука, гребінь, який має гвинтову різьбу для зачеплення з гвинтовою різьбою на корпусі, причому, мундштук і ковпачок виконані так, що принаймні частина мундштука є поворотною відносно корпусу під час нагвинчення або вигвинчення ковпачка, причому, частина мундштука залишається по суті у зафіксованому положенні відносно корпуса під час іншого нагвинчення або вигвинчення ковпачка. Переважно, мундштук і ковпачок кожен мають частини, які зачеплені під час нагвинчення або вигвинчення ковпачка (169), для обертання принаймні частини мундштука. Зачеплені частини мають принаймні один гнучко-нахилений елемент і принаймні один виступ або канавку, причому, принаймні один гнучконахилений елемент виконаний з можливістю зачеплення з принаймні одним виступом або канавкою під час нагвинчення або вигвинчення ковпачка. Переважно, принаймні частина мундштука встановлена з можливістю обертання відносно корпусу під час вигвинчення ковпачка. Корпус має встановлену з можливістю обертання частину для захоплення, яку при використанні обертають для забезпечення дози порошку при інгаляції, причому, частину для захоплення обертають для забезпечення дози порошку при інгаляції у тому самому напрямку як у випадку, коли ковпачок обертають для обертання принаймні частини мундштука. Переважно, інгалятор додатково має засіб для забезпечення опору відносному обертанню принаймні частини мундштука і корпуса. Переважно, засіб опору обертанню встановлений з можливістю дозволу обертання мундштука відносно корпуса під час іншого нагвинчення або вигвинчення ковпачка тільки для сил, які більше, ніж потрібні для обертання ковпачка під час нагвинчень або вигвинчень ковпачка. Переважно, засіб опору обертанню має храповий механізм. 7 Переважно, інгалятор має таку конфігурацію, що обертання принаймні частини мундштука відносно корпусу під час іншого нагвинчення або вигвинчення ковпачків призводить до його пошкодження. Згідно з бажаним втіленням винаходу, порошок, який може накопичитись на поверхнях, які утворюють канал для потоку, видаляється з цих поверхонь перед наступною інгаляцією. Таким чином, накопичення порошку обмежується одним використанням і тому відхилення від дози інгальованого порошку обмежується тією кількістю, яка може накопичитись за одне використання. Ця кількість дуже мала і не може мати суттєвого значення. Крім того, якщо конструкція інгалятора передбачає автоматичне повертання мундштука при зніманні ковпачка, то нема необхідності покладатись на те, що користувач не забуде повернути мундштук перед черговою інгаляцією. Порошковий інгалятор згідно з винаходом можна використовувати з будь-якими порошками, включаючи порошки, які підлягають уведенню у повітряний потік у сирому стані, або як конгломерати, мікронізовані або упорядковані суміші часток. Активні інгредієнти порошку можуть бути розведені однією або більше речовинами, наприклад, лактозою, і можуть включати препарати для лікування різних розладів, не обов'язково респіраторних. Порошок може містити генетичний матеріал і використовуватись не тільки для людей. Порошковим інгалятором згідно з винаходом можна уводити будь-які медикаменти, призначені для такого уведення, включаючи, наприклад, агоністи 2-адренорецептора, наприклад, сальбутамол, тербуталін, римітерол, фенотерол, репротерол, адреналін, пірбутерол, ізопреналін, орсіпреналін, бітолтерол, сальметерол, формотерол, кленбутерол, прокатерол, броксатерол, пікуметерол, ТА-2005, мабутерол тощо, а також їх фармацевтично прийнятні естери і солі, антихолінергічні бронходилатори, наприклад, бромід іпрапропію тощо, глюкокортикостероїди, наприклад, беклометазон, флутиказон, будесонід, типредан, дексаметазон, бетаметазон, флуоцинолон, тріамцинолонацетамід, мометазон тощо, а також їх фармацевтично прийнятні естери і солі, антіалергічні медикаменти, наприклад, хромглікат натрію і недокроміл натрію, відхаркуючі препарати, муколітичні препарати, антигістаміни, інгібітори циклооксигенази, інгібітори синтезу лейкотрієну, антагоністи лейкотрієну, інгібітори фосфоліпази-А2 (PLA2), антагоністи фактора агрегування тромбоцитів і профілактичні препарати проти астми, антіаритмічні медикаменти, транквілізатори, кардіаглікозиди, гормони, антигіпертонічні медикаменти, антидіабетичні медикаменти, антипаразитичні препарати, антиракові медикаменти, заспокоюючі засоби, аналгетики, антибіотики, антиревматичні препарати, імунотерапевтичні медикаменти, протигрибкові засоби, антигіпертонічні медикаменти, вакцини, антивірусні препарати, протеїни, поліпептиди та пептиди, наприклад, пептидні гормони і фактори росту, поліпептидні вакцини, ферменти, ендоморфіни, ліпопротеїни і поліпептиди, включені у коагуляційний ланцюг, вітаміни і інші, наприклад, засо 89608 8 би блокування поверхнево-клітинного рецептора, антиоксиданти, прибирачі вільних радикалів і органічні солі N,N'-діацетилсистину. Далі наведено детальний опис прикладів бажаних втілень винаходу з посиланнями на креслення, у яких: фіг. 1 - аксонометричне зображення відомого порошкового інгалятора, фіг. 2 - збільшене аксонометричне зображення компонентів інгалятора на фіг. 1, фіг. 3 - вигляд знизу на мундштук інгалятора на фіг. 1, фіг. 4 - вигляд збоку часткового перерізу інгалятора на фіг. 1, фіг. 5 - аксонометричне зображення порошкового інгалятора згідно з першим втіленням винаходу (мундштук зображено прозорим), фіг. 6а - аксонометричне зображення порошкового інгалятора згідно з другим втіленням винаходу (мундштук зображено прозорим), фіг. 6б - нижня частина мундштука і вільний елемент інгалятора на фіг. 6а, фіг. 7 - аксонометричне зображення порошкового інгалятора згідно з третім втіленням винаходу (частину мундштука зображено прозорою), фіг. 8 - збільшене аксонометричне зображення порошкового інгалятора згідно з четвертим втіленням винаходу, фіг. 9 - збільшене аксонометричне зображення порошкового інгалятора згідно з п'ятим втіленням винаходу, фіг. 10 - збільшене аксонометричне зображення порошкового інгалятора згідно з шостим втіленням винаходу, фіг. 11 - збільшене аксонометричне зображення порошкового інгалятора згідно з сьомим втіленням винаходу, фіг. 12 - аксонометричне зображення порошкового інгалятора згідно з восьмим втіленням винаходу (мундштук зображено прозорим), фіг. 13 - збільшене аксонометричне зображення порошкового інгалятора згідне дев'ятим втіленням винаходу, фіг. 14 - збільшене аксонометричне зображення мундштука інгалятора на фіг. 13, фіг. 15 - збільшене зображення вигляду в плані частини покриваючої пластини Інгалятора на фіг. 13, фіг. 16 - ковпачок інгалятора на фіг. 13, фіг. 17 - збільшене аксонометричне зображення ковпачка і корпуса порошкового інгалятора згідно з десятим втіленням винаходу (частину мундштука зображено прозорою). фіг. 18 - збільшене аксонометричне зображення ковпачка і корпуса порошкового інгалятора згідно з одинадцятим втіленням винаходу (частину мундштука зображено прозорою). Порошкові інгалятори згідно з бажаними втіленнями винаходу конструктивно мають багато спільного з описаними вище існуючими інгаляторами (фіг. 1-4). Тому, щоб уникнути зайвих повторень у описі, далі будуть детально описані лише конструктивні відмінності з посиланнями на попередній опис існуючого інгалятора. Фіг. 5 ілюструє перше втілення порошкового 9 інгалятора згідно з винаходом, яке є модифікацією описаного вище відомого інгалятора. Відміною від описаного є наявність декількох гнучких елементів 62 у формі пальців, розташованих навколо вхідного отвору повітряної камери 58, тобто навколо вихідного отвору інгаляційного каналу 24. Гнучкі елементи 62 мають такі розміри і форму, що, рухаючись під дією повітряного потоку, створеного користувачем втягуванням під час інгаляції, вони торкаються щонайменше частини поверхні, яка утворює канал для потоку. Згідно з бажаним втіленням винаходу гнучкі елементи 62 мають таку довжину, що, рухаючись, контактують з поверхнею повітряної камери 58, утвореної нижньою поверхнею фланця 56 другої частини 50 мундштука 2, і знімають порошок, який може накопичуватись на цій поверхні. На фіг. 6а, 6б зображено порошковий інгалятор згідно з другим втіленням винаходу, яке є модифікацією описаного вище відомого інгалятора. Відміною від описаного є наявність вільного елемента 64, який знаходиться у повітряний камері і може вільне рухатись у ній, і те, що верхня поверхня розділювача є практично плоскою з не багатьма нерівностями або без них. Розділювач 14 цього втілення може бути порівняний з розділювачем 14 вищеописаного відомого інгалятора, верхня поверхня якого є нерівною. Зрозуміло, що більш рівна поверхня має менше місць, де може затримуватись порошок і яких не досягає вільний елемент 64. Елемент 64 може мати будь-яку форму і бути виготовлений з будь-якого матеріалу, але бажаною є кільцева форма, оскільки така форма забезпечує велику площу контакту з верхньою і нижньою поверхнями повітряної камери, не заважаючи потоку повітря. Під час використання рухи інгалятора викликають рух вільного елемента 64 у повітряній камері 58 і зняття таким чином порошку, акумульованого на її внутрішніх поверхнях. У бажаному втіленні вільний елемент 64 виготовлено з порівняно щільного матеріалу, наприклад, металу, завдяки чому удари цього елемента по внутрішніх поверхнях камери 58 викликають вібрації у інгаляторі, зокрема, у другій частині 50 мундштука 2, що додатково сприяє видаленню порошку, акумульованого на внутрішніх поверхнях каналу для повітря. Фіг. 7 ілюструє порошковий інгалятор згідно з третім втіленням винаходу, яке ЇЇ модифікацією відомого інгалятора і відрізняється тим, що мундштук 2 має першу, другу і третю частини 66, 68, 70 і пружинний засіб 72, бажано стискаючу пружину, яка притискає у осьовому напрямку один до одного елементи 66, 68. Перша частина 66, як і друга частина 50 мундштука 2 описаного вище відомого порошкового інгалятора, має трубчасту секцію 52, яка має один або більше виступів 54 спіральної або гвинтової форми, призначених відхиляти повітря, що проходить через них, і подрібнювати великі частинки порошку. Секція 52 містить також радіально спрямований фланець 56, нижня поверхня якого разом з верхньою поверхнею розділювача 14 утворює повітряну камеру 58, з'єднану для проходження потоку з інгаляційним каналом 24, через який проходить повітря, яке несе порошок, втягну 89608 10 те користувачем під час інгаляції. Перша частина 66 відрізняється від другої частини 50 мундштука 2 описаного відомого інгалятора тим, що верхня поверхня фланця 56 має кілька аксіально спрямованих виступів 74 трикутного перетину, один бік 74а яких спрямований за годинниковою стрілкою, а другий бік 74б - проти (якщо дивитись згори). У цьому втіленні виступи 74 розташовані по периферії фланця 56. У іншому втіленні виступи 74 можуть мати форму радіальних секторів. Друга частина 68 може повертатись відносно першої частини 66, але не може повертатись відносно третьої частини 70. Частина 68 має пластину таких же радіальних розмірів, як у фланця 56 першої частини 66. Нижня поверхня другої частини 68 має аксіально спрямовані виступи 78, комплементарні до виступів 74 фланця 56 першої частини 66. У цьому втіленні виступи 78 мають трикутний перетин, причому їх перший бік 78а спрямований за годинниковою стрілкою, а другий бік 78б - проти (якщо дивитись згори). Виступи 78 розташовані по периферії другої частини 68. В іншому втіленні вони можуть мати форму радіальних секторів. Третя частина 70 подібно до першої частини 48 мундштука 2 описаного вище існуючого інгалятора з'єднана з розділювачем 14 і є частиною, яка охоплюється губами користувача. При використанні повертання третьої частини 70 викликає узгоджене повертання другої частини 68, яка відходить у осьовому напрямку від першої частини 66 внаслідок того, що перші бокові поверхні 78а виступів 78 другої частини 68, проходять по відповідних перших бокових поверхнях 74а виступів 74 фланця 56 першої частики 66. При подальшому повертанні третьої частини 70, друга частина 68 продовжує віддалятись у осьовому напрямку від фланця 56 першої частини 66 доки кромки перших поверхонь 78а виступів 78 другої частини 68 не перейдуть через кромки перших бокових поверхонь 74а виступів 74 фланця 56 першої частини 66. Негайно після цього під дією пружинного засобу 72 у осьовому напрямку друга частина 68 швидко входить у контакт з фланцем 56 першої частини 66. Викликаний цим ударний контакт виступів 78 другої частини 68 з виступами 74 фланця 56 збуджує вібрації у інгаляторі, зокрема у перший частині 66, і цим струшує порошок, який може накопичуватись на нижній поверхні фланця 56, який визначає верхню поверхню повітряної камери 58. Зрозуміло, що, хоча у бажаному втіленні передбачено виступи 74, 78 трикутного перетину, інші перетини також можуть збуджувати вібрації у інгаляторі, зокрема, у його першій частині 66. Фіг. 8 ілюструє порошковий інгалятор згідно з четвертим втіленням винаходу, яке є модифікацією відомого інгалятора і відрізняється тим, що мундштук 2 має першу, другу і третю частини 80, 82, 84. Перша частина 80, як і друга частина 50 мундштука 2 описаного вище відомого порошкового інгалятора, має трубчасту секцію 52, яка має один або більше виступів 54 спіральної або гвинтової форми, призначених відхиляти повітря, що проходить через них, і подрібнювати великі частинки порошку. Секція 52 містить також радіально спрямований фланець 56, нижня поверхня якого 11 разом з верхньою поверхнею розділювача 14 утворює повітряну камеру 58, з'єднану для проходження потоку з інгаляційним каналом 24, через який проходить і несе порошок повітря, втягнуте користувачем під час інгаляції. Перша частина 80 відрізняється від другої частини 50 мундштука 2 описаного вище відомого інгалятора тим, що додатково має подовження 86, розміщене по периферії фланця 56, яким перша частина 80 фіксується на розділювачі 14, і кілька аксіально спрямованих виступів 88 трикутного перетину на верхній поверхні фланця 56. У цьому втіленні виступи 88 розташовані по периферії трубчастої секції 52 і кожний з виступів 88 має перший фланець 88а, чия поверхня направлена по часовій стрільці, якщо дивитися зверху, а другий 88б - проти часової стрілки. Друга частина 82 має трубчасту секцію 90, розташовану над трубчастою секцією 52, фланець 92, який простягається радіально від трубчастої секції 90, і елемент 94, з'єднаний з фланцем 92 пружним пальцем 96, такої форми і розмірів, що він може проходити по виступах 88. Фланець 92 має спрямоване від його периферії униз подовження 98, яким друга частина 82 фіксується на першій частині 80, внаслідок чого фланці 56, 92 фіксуються один відносно одного у осьовому напрямку. Друга частина 82 прилягає до першої частини 80 таким чином, що вона може повертатись у одному напрямку відносно частини 80, у даному втіленні проти годинникової стрілки (якщо дивитись згори). Третя частина, подібна до першої частини 48 мундштука 2 описаного вище існуючого інгалятора, є частиною, яка охоплюється губами користувача. У цьому втіленні третя частина 84 має таке зчеплення з другою частиною 82, що вони повертаються узгоджено, і, отже, повертання третьої частини 84 у певному напрямку (у даному випадку проти годинникової стрілки, якщо дивитись згори) примушує елемент 94 другої частини 82 проходити уздовж першої бокової поверхні 88а одного з виступів 88 і зміщуватись у осьовому напрямку відносно фланця 56 першої частини 80. Елемент 94, зміщуючись, відхиляє пружний палець 96. У подальшому елемент 94 продовжує аксіально відхилятись, доки не промине кромку першої бокової поверхні 88а відповідного виступу 88, після чого під дією пружного пальця 96 швидким рухом входить у контакт з фланцем 56 першої частини. Такий ударний контакт збуджує вібрації у інгаляторі, зокрема у перший частині 80, і цим струшує порошок, який може накопичуватись на нижній поверхні фланця 56, утворюючій верхню поверхню повітряної камери 58. Фіг. 9 ілюструє порошковий інгалятор згідно з п'ятим втіленням винаходу, яке є модифікацією описаного вище відомого інгалятора і відрізняється тим, що мундштук 2 має першу і другу частини 100, 102. Перша частина 100, як і друга частина 50 мундштука 2 описаного вище відомого порошкового інгалятора, містить трубчасту секцію 52, яка має один або більше виступів 54 спіральної або гвинтової форми, призначених відхиляти повітря, що проходить через них, і подрібнювати великі частинки порошку. Секція 52 містить також радіально спрямований фланець 56, нижня поверхня якого 89608 12 разом з верхньою поверхнею розділювача 14 утворює повітряну камеру 58, з'єднану для проходження потоку з інгаляційним каналом 24, через який проходить і несе порошок повітря, втягнуте користувачем під час інгаляції. Перша частина 100 відрізняється від другої частини 50 мундштука 2 описаного вище відомого інгалятора тим, що додатково має подовження 104, спрямоване униз від периферії фланця 56, яким перша частина 100 фіксується на розділювачі 14, і кілька радіально спрямованих виступів 106 трикутного перетину. У цьому втіленні виступи 106 розташовані по зовнішній периферії трубчастої секції 52. Друга частина 102 подібно до першої частини 48 мундштука 2 описаного вище існуючого інгалятора є частиною, яку охоплює губами користувач. У цьому втіленні друга частина 102 має спрямований усередину елемент 108, віддалений кінець якого може зчіплюватись з виступами 106, розташованими навколо трубчастої секції 52. Завдяки цьому обертання другої частини 102 відносно першої частини 100 (у даному випадку проти годинникової стрілки, якщо дивитись згори) відхиляє елемент 108 назовні, оскільки примушує його пересуватись по першій боковій поверхні 106а відповідного виступа 106, доки він не пройде кромку цієї поверхні. У цей момент віддалений кінець елемента 108, який знаходиться під навантаженням, швидко пересувається у радіальному напрямку усередину і з ударом входить в контакт з першою боковою поверхнею 106а суміжного виступу 106. Така ударна дія кінця елемента 108 на трубчасту секцію 52 збуджує вібрації у інгаляторі, зокрема у перший частині 100, і цим струшує порошок, який може накопичуватись на нижній поверхні фланця 56, який утворює верхню поверхню повітряної камери 58. У цьому втіленні передбачено застосування для елемента 108 пружного матеріалу. Зрозуміло, що цей елемент можна виготовити з жорсткого матеріалу і відхиляти його за допомогою пружного засобу, наприклад, пружини. Фіг. 10 ілюструє порошковий інгалятор згідно з шостим втіленням винаходу, яке є модифікацією описаного вище відомого інгалятора і відрізняється тим, що мундштук 2 має першу, другу і третю частини 110, 112, 114. Перша частина 110, як і друга частина 50 мундштука 2 описаного вище відомого порошкового інгалятора, має трубчасту секцію 52, яка має один або більше виступів 54 спіральної або гвинтової форми, призначених відхиляти повітря, що проходить через них, і подрібнювати великі частинки порошку. Секція 52 містить також радіально спрямований фланець 56, поверхня якого разом з верхньою поверхнею розділювача 14 утворює повітряну камеру 58, з'єднану для проходження потоку з інгаляційним каналом 24, через який проходить і несе порошок повітря, втягнуте користувачем під час інгаляції. Перша частина 110 відрізняється від другої частини 50 мундштука 2 описаного вище відомого інгалятора тим, що додатково має подовження 116, спрямоване униз від периферії фланця 56, яким перша частина 110 фіксується на розділювачі 14, і кілька спрямованих угору виступів 118 круглого перетину, розташовані по колу по периферії трубчастої 13 секції 52 на деякій відстані від неї. Друга частина 112 має трубчасту секцію 120, розташовану над трубчастою секцією 52 першої частини 110 і елементи 122, щонайменше частково радіально спрямовані назовні від трубчастої секції 120. Третя частина 114, подібна до першої частини 48 мундштука 2 описаного вище існуючого інгалятора, є частиною, яка охоплюється губами користувача. У цьому втіленні третя частина 114 має таке зчеплення з другою частиною 112, що вони повертаються узгоджено, а, спираючись на першу частину 110, вона може повертатись до неї. Отже, повертання третьої частини 114 у певному напрямку (у даному випадку проти годинникової стрілки, якщо дивитись згори) примушує елементи 122 проходити через відповідний виступ 118. Подальшим повертанням елементи 122 відхиляються доки їх віддалені кінці не пройдуть поза відповідні виступи 118. Після цього віддалені кінці елементів 122 швидко виводяться радіально назовні і входять у контакт з відповідними виступами 118. Такий різкий контакт між елементами 122 і виступами 118 збуджує вібрації у інгаляторі, зокрема у перший частині 110, і цим струшує порошок, який може накопичуватись на нижній поверхні фланця 56, утворюючій верхню поверхню повітряної камери 58. Фіг. 11 ілюструє порошковий інгалятор згідно з сьомим втіленням винаходу, яке є модифікацією описаного вище відомого інгалятора і відрізняється тим, що мундштук 2 має першу, другу і третю частини 124, 126, 128. Перша частина 124, як і друга частина 50 мундштука 2 описаного вище відомого порошкового інгалятора, має трубчасту секцію 52, яка має один або більше виступів 54 спіральної або гвинтової форми, призначених відхиляти повітря, що проходить через них, і подрібнювати великі частинки порошку. Секція 52 містить також радіально спрямований фланець 56, поверхня якого разом з верхньою поверхнею розділювача 14 утворює повітряну камеру 58, з'єднану для проходження потоку з інгаляційним каналом 24, крізь який проходить і несе порошок повітря, втягнуте користувачем під час інгаляції. Перша частина 124 відрізняється від другої частини 50 мундштука 2 описаного вище відомого інгалятора тим, що додатково має подовження 130, спрямоване униз від периферії фланця 56, яким перша частина 124 спирається на розділювач 14, і кілька аксіально спрямованих виступів 132 трикутного перерізу, які розташовані по периферії трубчастої секції 52. В цьому втіленні кожний з виступів 132 має перший бік 132а, яких спрямований у напрямку за годинниковою стрілкою, а другий бік 132б - проти (якщо дивитись згори). Перша частина 124 відрізняється від другої частини 50 мундштука 2 описаного вище відомого інгалятора також тим, що щонайменше частину фланця 56 виготовлено з пружного матеріалу, завдяки чому трубчаста секція може пересуватись аксіально відносно периферійного подовження 130 і пружно деформувати цим фланець 56. У бажаному втіленні фланець 56 має невелику товщину, достатню для забезпечення необхідної пружної деформації. У цьому втіленні друга частина 126 має трубчасту секцію 134, 89608 14 розташовану над трубчастою секцією 52 першої частини 124, фланець 136, який простягається радіально від трубчастої секції 134, і подовження 138, спрямоване униз від периферії фланця 136, яким друга частина 126 фіксується на першій частині 124 і завдяки цьому може повертатись до нього. У цьому втіленні на зовнішній периферії подовження 138 зроблено радіальні виступи 140, за які користувачеві зручно брати рукою. Крім того, друга частина 126 має аксіально спрямовані виступи (не показані), розташовані на нижній поверхні фланця 136, які мають поперечний переріз, комплементарний до поперечного перерізу виступів 132, розташованих навколо периферії трубчастої секції 52 першої частини 124. Виступи на нижній поверхні фланця 136 мають трикутний поперечний переріз, один бік якого спрямований за годинниковою стрілкою, а другий - проти (якщо дивитись згори). Друга частина 126 прилягає до першої частини 124 таким чином, що вона може повертатись у одному напрямку відносно неї, у даному втіленні проти годинникової стрілки (якщо дивитись згори). Третя частина 128, подібна до першої частини 48 мундштука 2 описаного вище існуючого інгалятора, є частиною, яка охоплюється губами користувача. У цьому втіленні третя частина 128 має таке зчеплення з другою частиною 126, що вони повертаються узгоджено, і, отже, повертання другої і третьої частин у певному напрямку (у даному випадку проти годинникової стрілки, якщо дивитись згори) зміщує трубчасту секцію 52 аксіально униз відносно подовження 130, так як перші боки виступів нижньої поверхні фланця 136 проходить по перших боках 132а відповідних виступів 132 трубчастої секції 52. У подальшому, трубчаста секція 52 зміщується аксіальне, доки ведучі кромки перших боків нижньої поверхні фланця 136 не пройдуть за кромки перших боків 132а відповідних виступів 132 трубчастої секції 52. У цей момент трубчаста секція 52 швидким рухом повертається у своє вихідне аксіальне положення і виступи 132 трубчастої секції 52 входять у контакт з виступами нижньою поверхні фланця 136. Такий ударний контакт виступів 132 трубчастої секції 52 з виступами нижньою поверхні фланця 136 збуджує вібрації у інгаляторі, зокрема у перший частині 124, і цим струшує порошок, який може накопичуватись на нижній поверхні фланця 56, який утворює верхню поверхню повітряної камери 58. Фіг. 12 ілюструє порошковий інгалятор згідно з восьмим втіленням винаходу, яке є модифікацією описаного вище відомого інгалятора і відрізняється тим, що додатково має елемент 141, розташований на верхній частині розділювача 14, причому елемент 141 торкається нижньої поверхні другої частини 50 мундштука 2, яка утворює верхню поверхню повітряної камери 58. У бажаному втіленні елемент 141 має скребок або щітку. Це втілення відрізняється від описаного вище відомого інгалятора також тим, ще мундштук 2 може повертатись відносно корпуса 6. При використанні повертання друге частини 50 відносно елемента 141, тобто повертання мундштука 2, примушує елемент 141 знімати порошок, який накопичується на нижній поверхні другої частини 50. У бажаному втіленні 15 верхня частина камери 28 для зберігання має отвір, закритий пробкою, причому елемент 141 може бути частиною цієї пробки або скріплений з нею. Зрозуміло, що, хоча у цьому втіленні елемент 141 контактує з нижньою поверхнею другої частин 50, яка утворює верхню поверхню повітряної камери 58, у іншому втіленні цьому елементу 141 можуть бути надані такі розміри і форма, що він контактуватиме з верхньою поверхнею розділювача 14, який утворює нижню поверхню повітряної камери 58. У іншому втіленні можна передбачити один або кілька елементів 141, таких розмірів і форми, що вони контактуватимуть як з нижньою поверхнею другої частини 50, так і з верхньою поверхнею розділювача 14. Фіг. 13 ілюструє порошковий інгалятор згідно з дев'ятим втіленням винаходу, яке є модифікацією описаного вище відомого інгалятора і відрізняється тим, що розділювач 14 має допоміжний вхідний отвір 142, який для проведення потоку з'єднаний з отвором 144 у периферійній стінці корпуса 6 інгалятора, і, крім того, має закриваючу пластину 146 над розділювачем 14. Пластина 146 має перший і другий отвори 148, 150, що відповідають, відповідно, інгаляційному каналу 24 і допоміжному вхідному отвору 142 для повітря, а також має зміщений назовні елемент 152, пов'язаний з корпусом дружним пальцем 154. У цьому втіленні елемент 152 має кінцеву поверхню 152а, спрямовану, по суті, радіально. Пластина 146 також має елемент 156 таких розмірів і форми, що він контактує з частиною нижньої поверхні фланця 56, який утворює верхню поверхню повітряної камери 58. У бажаному втіленні елемент 156 має скребок або щітку. У цьому втіленні елемент 156 є частиною пластини 146 і має пружний палець, який діє як скребок. Подібно до описаних вище відомих інгаляторів, мундштук 2 має першу і другу частини 158, 160. Це втілення відрізняється від описаних вище відомих інгаляторів тим, що перша частина 158 додатково має радіально спрямовані усередину виступи 162 і радіально спрямовані назовні виступи 164. Кожний з виступів 162 має перший бік 162а, спрямований проти годинникової стрілки (якщо дивитись згори), і другий протилежно спрямований бік 1626. У цьому втіленні другі боки 162б виступів 162 спрямовано, по суті, радіально. Таким чином, мундштук 2 не може вільно обертатись відносно корпуса 6 інгалятора, щоб було б небажано, коли користувач намагається охопити губами мундштук 2. У цьому втіленні мундштук 2 скріплено з корпусом 6 кліпсами 166, які захоплюють гребінь 168, що проходить по периферії розділювача 14, а інгалятор має таку конструкцію, яка дозволяє повертати мундштук 2 проти годинникової стрілки (якщо дивитись згори), прикладаючи дуже мале зусилля, але створює значний опір повертанню у протилежному напрямку, тобто вимагає певного зусилля. При повертанні мундштука 2 у напрямку проти годинникової стрілки елемент 152 проходить через перші боки 162а спрямованих усередину виступів 162 при прикладанні порівняно малого зусилля, причому гнучкий палець 154 відхиляється у радіальному напрямку усередину. При повертанні мундштука 2 у напрямку за годинниковою стрілкою 89608 16 кінцева поверхня 152а элемента 152 входить у контакт з другим боком 162б одного з спрямованих усередину виступів 162, причому поверхня 152а і другі боки 162б утворюють поверхні, що знаходяться під малим кутом до радіального напрямку. Щоб повернути елемент 152 за відповідний усередину направлений виступ 162, необхідно прикласти порівняно високе зусилля, щоб подолати опір між кінцевою поверхнею 152а елемента 152 і другим боком 162б відповідного виступу 162. Інгалятору можна надати таку конструкцію, яка запобігатиме повертанню мундштука 2 у одному напрямку, надаючи радіального напрямку кінцевій поверхні 152а елемента 152 і другим бокам 162б спрямованих усередину виступів 162, але у цьому втіленні було взято до уваги те, що користувач може намагатись повернути мундштук у напрямку, який може призвести до пошкоджень, а саме, до деформації якогось з елементів 152, пружного пальця 154 або спрямованих усередину виступів 162. При використанні інгалятора, при повертанні мундштука 2 відносно корпуса 6, нижню поверхню фланця 56 другої частини 160 повертають відносно елемента 156, знімаючи і переміщуючи порошок, що може акумулюватись на цій частині нижньої поверхні фланця 56, у напрямку руху елемента 156 при його повертанні. У бажаному втіленні інгалятор, крім того, має ковпачок 169, який у процесі його зняття повертає мундштук 2. У цьому втіленні ковпачок 169 має виступаючі елементи 170, розташовані по його внутрішньому обводу, які зачеплюють спрямовані назовні виступи 164 першої частини 158 мундштука 2. Пружні елементи 170 простягаються у осьовому напрямку і утворюють гострий кут з внутрішнім обводом ковпачка 169, причому віддалені кінці елементів 170 мають напрямок проти годинникової стрілки (якщо дивитись згори). Оскільки пружні елементи 170 мають протяжність у осьовому напрямку, вони зачіплюють спрямовані назовні виступи 164 першої частини 158 протягом усього часу, коли ковпачок 169 знімають, тобто (у цьому втіленні) під час вигвинчування повертанням проти годинникової стрілки (якщо дивитись згори). При використанні, коли ковпачок 169 знімають, один або більше пружних елементів 170 входять у зачеплення з відповідними спрямованими назовні виступами 164 першої частини 158 і повертають мундштук 2 відносно корпуса 6, внаслідок чого елемент 156 видаляє порошок, який міг накопичитись на частині нижньої поверхні фланця 56 другої частини 160 уверх по потоку на елементі 156 у напрямку обертання. Отже, кожного разу, коли користувач знімає ковпачок 169, мундштук 2 автоматично повертається, причому, він може повертатись лише у одному напрямку і лише під час зняття ковпачка 169. Цей варіант має кілька переваг, зокрема, те, що порошок знімається з поверхні безпосередньо перед інгаляцією. Крім того, під час зняття ковпачка 169, частина 8 для захоплення має тенденцію повертатись у напрямку, протилежному такому, що потрібний для уведення дози порошку у інгаляційний канал 24. Таким чином, усувається ризик того, що користувач зарядить інгалятор під час зняття ковпачка 169. При 17 надяганні ковпачка нагвинчуванням за годинниковою стрілкою (якщо дивитись згори), пружні елементи 170 відхиляються і проходять над відповідними виступами 164 першої частини 158. У бажаному втіленні кількість пружних елементів більша за кількість виступів 164 і тому кут, на який необхідно повернути ковпачок 169 перед зачепленням одного або більше виступів 164, є мінімальним. Крім того, коли ковпачок 169 натягують, пружні елементи 170 проходять над спрямованими назовні виступами 164 по одному, і тому, коли ковпачок насаджено, у пружно деформованому стані залишається не більш, як один пружний елемент 170 (тривалі періоди такої деформації небажані, оскільки послаблюють матеріал пружних елементів 170). У бажаному втіленні ковпачок 169 і пружні елементи 170 виготовляють формуванням як єдину деталь. Фіг. 17 ілюструє порошковий інгалятор згідно з десятим втіленням винаходу. У цьому втіленні використано інший варіант механізму повертання мундштука 2 під час зняття ковпачка 169. По периферії мундштук 2 має кілька аксіально спрямованих канавок 172, а ковпачок 169 - накладку 174 у його верхній частині. Накладка 174 має форму кільця і має кілька радіально спрямованих усередину елементів 176 таких розмірів і форми, що вони можуть входити у зачеплення з канавками 172 мундштука 2. Віддалені кінці елементів 176 спрямовані проти годинникової стрілки (якщо дивитись згори) і при використанні, під час зняття ковпачка 169 вигвинчуванням проти годинникової стрілки входять у відповідні канавки 172 мундштука 2, примушуючи мундштук 2 повертатись відносно корпуса 6. Отже, кожного разу, коли користувач знімає ковпачок 169, мундштук 2 автоматично повертається. При встановленні ковпачка 169 нагвинчуванням за годинниковою стрілкою (якщо дивитись згори) елементи 176 відхиляються і прохо 89608 18 проходять над канавками 172. Фіг. 18 ілюструє порошковий інгалятор згідно з одинадцятим втіленням винаходу, яке є модифікацією описаного вище існуючого порошкового інгалятора. У цьому втіленні, як і у відомому інгаляторі, мундштук 2 має трубчасту секцію 52, яка має один або більше виступів 54 спіральної або гвинтової форми, призначених відхиляти повітря, що проходить через них, і подрібнювати великі частинки порошку. Це втілення відрізняється від описаного вище існуючого інгалятора тим, що має ковпачок 169 з щіткою 178, що відходить від нижньої поверхні його верхнього кінця і спрямована за повздовжньою віссю ковпачка 169 таким чином, що підчас насадження ковпачка 169 нагвинчуванням за годинниковою стрілкою (якщо дивитись згори) щітка 178 проходить у трубчасту секцію 52. Завдяки цьому кожного разу, коли ковпачок 169 насаджують або знімають, щітка 178 видаляє порошок, який міг накопичитись у трубчастій секції 52. У бажаному втіленні щітці 178 надано спіральної або гвинтової форми для більш ефективного чищення поверхонь виступів 54 спіральної або гвинтової форми мундштука 2. У іншому варіанті щітка 178 може бути встановлена у ковпачку 169 для забезпечення відносного повертання. У ще одному втіленні у інгаляторі вібрації створюються взаємодією компонентів. Згідно з одним з втілень між мундштуком і корпусом інгалятора встановлюють вищерблену поверхню, завдяки чому при відносному їх осьовому зміщенні створюються вібрації. У іншому втіленні мундштук і корпус інгалятора мають між собою вищерблену поверхню і вібрації створюються під час насадження ковпачка насуванням або нагвинчуванням. Для фахівця зрозуміло, що втілення, які ілюструють винахід, можуть бути модифіковані із збереженням об'єму винаходу, визначеного у формулі винаходу. 19 89608 20 21 89608 22 23 89608 24 25 89608 26 27 89608 28 29 89608 30 31 89608 32 33 89608 34 35 89608 36 37 89608 38 39 89608 40 41 89608 42 43 89608 44 45 89608 46 47 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 89608 Підписне 48 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601