Комплекс активного захисту “заслон”

у місцях установки технологічних ящиків і баків - див. схеми на фіг. 26-27, 32-34 (як варіанти конструктивного виконання модулі (12) можуть бути розміщеними: - в передній частині корпуса (позиція 56) броньованого об'єкта захисту (11) - перед люком (61) механіка-водія (один, два або більше модулів 12) (див. схеми на фіг. 11, 25, 35), - на башті (58) зверху між люками (61) для членів екіпажу (один, два або більше модулів 12) - див. схеми на фіг. 11, 25, 28-31); - цілком автономні у бойовому відношенні модулі (12) цілком підготовлені до бойового застосування (захисні боєприпаси (24) закріплені на корпусі радіолокаційної станції (позиція 3), зазначені радіолокаційні станції (позиція 3) є закріпленими до силової основи (32) пристрою (25) переміщення захисного боєприпасу (24), а зазначені силові основи (32) знаходяться в прибраному стані усередину корпусу (13) - у крайньому задньому положенні - див. схему на фіг. 3); - інтерфейс (7) знаходиться в робочому положенні (запрограмований); - блок комутації (5) знаходиться у положенні, коли з'єднано ті або інші контакти пристроїв, що входять до складу цілком автономного у бойовому відношенні модуля (12). При цьому при відкритті екіпажем люків (61) (на броньованому об'єкті захисту (11), а саме, на корпусі (позиція 56) та на башті - позиція 58) спрацьовують контакти (62) (кінцеві вимикачі) і розмикають електричний ланцюг між пультом керування (9) і системою (4) поразки цілей, забезпечуючи при цьому безпеку посадки екіпажу в бойовий відсік (38) броньованого об'єкта захисту (11) і захист від несанкціонованого підриву захисного боєприпасу (24). Після цього броньований об'єкт захисту (11) (наприклад, танк - див. схеми на фіг. 11, 25-34), або бронетранспортер -- див. схеми на фіг. 35-36) висувається до місця ведення бойових дій. У районі бойових дій (при закритих люках (59)) комплекс (позиція 1) активного захисту «ЗАСЛОН» приводиться в бойове положення за допомогою командного сигналу, що подається з пульта керування (9), який знаходиться у бойовому відсіку (38) (див. схеми на фіг. 11 та на фіг. 25-36). Для приведення комплексу (позиція 1) активного захисту «ЗАСЛОН» (який заявляється) в бойове положення попередньо включаються в роботу всі системи (позиції 2, 3 і 4) згаданого комплексу шляхом подачі на їхні споживачі (та на датчик (40) наявності захисного боєприпасу (24)) електричної енергії від блока живлення (6). При цьому вмика 49785 30 ється інформаційно-керуюча система 2, система 3 виявлення цілей і система 4 поразки цілей. Здійснивши підготовчі операції екіпаж вмикає пульт керування (9) (див. блок-схему на фіг. 1) і подає управляючий сигнал на кожний із модулів (12) (див. блок-схему на фіг. 1, 10, 12). На блок комутації (5) подається з пульта керування (9) керуючий сигнал (де він знаходиться у режимі чекання додаткового управляючого сигналу). За допомогою зазначеного управляючого сигналу блок комутації (5) кожного з модулів (12) переходить із режиму чекання в режим роботи і подає керуючий сигнал на пристрій (25) переміщення захисного боєприпасу (24), а саме, на електричний двигун (35). Електричний двигун (35), у свою чергу, за допомогою механізму редуктора (36) почне переміщувати (пересувати) по направляючій гвинтоподібній рейці (37) силову основу (32) із закріпленими на ній послідовно радіолокаційною станцією (позиція 3) та захисним боеприпасом (24) (системи (4) поразки цілей - позиція 26). При переміщенні по направляючій гвинтоподібній рейці (37) силової основи (32) із закріпленим на ній єдиним блоком/штангою (31) з'єднаних між собою радіолокаційної станції (позиція 3) та захисного боєприпасу (24), зазначений блок/штанга (31) висувається крізь отвір (33), який виконано в передній стінці (14) броньованого корпусу (13) (див. схеми на фіг. 2-6). При цьому єдиний блок/штанга (31) з'єднаних між собою радіолокаційної станції (позиція 3) та захисного боєприпасу (24) висувається на величину Lб, що забезпечує розміщення захисного боєприпасу (24) при вибуху вибухової речовини (28) поза габаритами броньованого корпуса (13) та броньованого об'єкта захисту (11) (див. схеми на фіг. 5, 37). Після висування захисного боєприпасу (24) в бойове положення, від керуючого сигналу (який подається з пульта керування (9)) включаються в роботу інформаційно-керуюча система (2) і система (3) виявлення цілі (див. блок-схему на фіг. 1 та на фіг. 10, 12). Усі працюючі радіолокаційні станції (позиція 3) модулів (12) створюють кругову зону виявлення підлітаючих цілей (позиція 26) радіусом 2-2,5 метра (див. схему на фіг. 30). Таким чином, комплекси активного захисту «ЗАСЛОН» (що встановлені на броньованому об'єкті захисту - позиція 11) є підготовленими до бойового застосування. У випадку підльоту убік броньованого об'єкта захисту (11), наприклад, танка (позиція 11) (див. схему на фіг. 30), який оснащений вищезазначеним комплексом (позиція 1) активного захисту «ЗАСЛОН», для ураження протитанкових засобів ураження (26) (наприклад, ручних протитанкових гранат, гранат ручного протитанкового гранатомета (фіг. 34), артилерійських снарядів (фіг. 33), керованих або некерованих протитанкових ракет див., відповідно, схему на фіг. 32), ціль (позиція 26) захоплюється радіолокаційною станцією (позиція 3 - система виявлення цілей) (див. схему на фіг. 30). Отриманий від радіолокаційної станції (позиція 3) одного з модулів (12) сигнал подається в інформаційно-керуючу систему (2), де сигнал від цілі 31 (позиція 26) ідентифікується. Обробка даних, що надходять від радіолокаційної станції (позиція 3), здійснюється по N паралельним інформаційним каналам обробки інформації (наприклад, по семи каналах, де кожний з інформаційних каналів здійснює обробку інформації по певних критеріях) з наступною передачею в інформаційно-керуючу систему (2) готової інформації про тип і параметри підлітаючого засобу ураження (26). Одночасно визначається модуль (12), у бік якого летить протитанковий засіб ураження (26) (ціль) (див. схему на фіг. 30). При установленні факту, що ціль (позиція 26) є танконебезпечною, з інформаційно-керуючої системи (2) видається команда в систему (4) поразки цілей на підрив захисного боєприпасу (24) того модуля (12), у секторі роботи радіолокаційної станції (позиція 3) якого виявлена танконебезпечна ціль (позиція 26) - протитанковий засіб ураження (26). Спрацьовує система (4) поразки цілей і електричний струм з вилки (50) подається на токоз’ємник (49) і відбувається підрив захисного боєприпасу (24) того модуля (12), у бік якого летить танконебезпечна ціль (позиція 26) - протитанковий засіб ураження (26) (див. схеми на фіг. 31-34). Підриваючись захисний боєприпас (24) (який виконано з можливістю реалізації принципу підриву вибухової речовини з керованою бісектрисою розльоту осколків корпуса зазначеного захисного боєприпасу у залежності від типу і швидкості підльоту засобу ураження) формує кругову зону поразки танконебезпечної цілі (позиція 26) за допомогою розламування металевого корпусу (27) на осколки (яки створюються напівготовими вражаючими елементами 34) (див. схеми на фіг. 31-34). Основу згаданої зони поразки складають: багатоешелонований потік високошвидкісних осколків (позиція 34, див. схеми на фіг. 31-34), ударна хвиля і продукти вибуху (позиція «ПВ» - див. схеми на фіг. 31-34) вибухової речовини (28). Протитанкові засоби ураження (26), які мають тонку обшивку, під впливом потоку високошвидкісних осколків (34) і інших вражаючих чинників вибуху ініціюються (вибухають), не долітаючи до основної броні бронетанкової техніки (броньованого об'єкта захисту - позиція 11) (див. схеми на фіг. 3132), або відкидаються силою вибуху за межі зони, що захищається, де вони не представляють небезпеки для броньованого об'єкта захисту (11)). Протитанкові засоби ураження (26), що мають суцільнометалевий корпус, під впливом удару багатоешелонованого потоку високошвидкісних осколків (позиція 34, див. схему на фіг. 33), ударної хвилі і продуктів вибуху (позиція «ПВ» - див. схеми на фіг. 31-34) відхиляються від початкової траєкторії і підходить до основної броні танка (позиція 11 - броньований об'єкт захисту) під іншим кутом (при цьому значно знижується бронепробивна здатність суцільнометалевого корпусу вражаючого елемента), або пролітають мимо броньованого об'єкта захисту (11) при суттєвому скривлюванні їх траєкторії підльоту (див. схему на фіг. 33). 49785 32 Протитанкові засоби ураження (26), що мають кумулятивний заряд (позиція «КЗ»), під впливом удару багатоешелонованого потоку високошвидкісних осколків (позиція 34, див. схему на фіг. 34), ударної хвилі і продуктів вибуху (позиція «ПВ» див. схеми на фіг. 31-34) впливають на зформований кумулятивний струмінь (позиція «КС» - див. схему на фіг. 34), що направлений до основної броні танка (позиція 11 - броньований об'єкт захисту), і руйнують його, що значно знижує бронепробивну здатність зазначеного кумулятивного струменю. Після спрацьовування одного з захисних боєприпасів (24), інший боєприпас (24) цього ж модуля (12) (по команді з інформаційно-керуючої системи - позиція 2) за допомогою електричного двигуна (35) також автоматично висувається за габарити корпуса (13) у бойове положення. Зазначене забезпечується тим, що інформаційнокеруюча система (2) з'єднана з кожним із єдиних блоків/штанг (31) своїм незалежним каналом управління і обробки даних, які видають команду на висування в штатному режимі роботи лише на свій єдиний блок/штангу (31), який є боєготовим (див. схему на фіг. 17). Після висування другого захисного боєприпасу (24) у бойове положення, згаданий модуль (12) і весь комплекс (позиція 1) активного захисту «ЗАСЛОН» є в цілому знову готовим до бойового застосування. Для зміни параметрів танконебезпечної цілі (позиція 26) за допомогою інтерфейсу (7) у інформаційно-керуючу систему (2) вводяться нові параметри, які будуть сприйматися радіолокаційною станцією (позиція 3 -система виявлення цілей). Комплекс активного захисту «ЗАСЛОН» може бути встановленим і на колісних бронетранспортерах типу БТР-60ПБ (див. схему на фіг. 35), БТР70, БТР-80 та на їх модифікаціях, наприклад, на колісному бронетранспортері типу БТР-3Е1, який оснащений бойовим модулем «Штурм» (див. схему на фіг. 36). При цьому корпус (13) з модулем (12) встановлюється у нішу (64), що виконана в борту (65) колісного бронетранспортера - броньованого об'єкта захисту (11) (див. схеми на фіг. 35 та на фіг. 36). Комплекс активного захисту «ЗАСЛОН» також може бути встановленим: - на борту вертольота/літака (з напрямком осі (59) висування захисного боєприпаса (24) вниз відносно днища фюзеляжу вертольота/літака); - на кораблях/катерах по їх бортах (з напрямком осі (59) висування захисного боєприпаса (24) у бік відносно площини борта корабля/катера; - на об'єктах залізничної техніки (з напрямком осі (59) висування захисного боєприпаса (24) у бік відносно площини борта об'єкта залізничної техніки); - на інженерних спорудах типу ДВТ/ДЗВТ (ДОТ/ДЗОТ) (з напрямком осі (59) висування захисного боєприпаса (24) у бік відносно площини амбразури інженерної споруди). Автономні блоки/штанги (31), що входять до складу комплексу (позиція 1) активного захисту 33 (який заявляється), діють незалежно один від одного, захищають зустрічним вибухом (з багатоешелонованим потоком високошвидкісних осколків, зона розльоту осколків якого керується за допомогою детонаторів і ініціюючого пристрою) свій сектор при наближенні (підльоті) танконебезпечного вражаючого елемента, гарантують знищення зазначеного бойового елемента при другій, третій і так далі спробі вразити об'єкт техніки, який захищається, по одній і тій самій траєкторії. Висування захисного боєприпасу назустріч танконебезпечному бойовому елементу (див. схеми на фіг. 11, 2535, 37) переслідує важливу ціль - не ушкодити захисним вибухом броню та бойову і технічну інфраструктуру броньованого об'єкта захисту - танка чи бронетранспортера (для бронетранспортера це дуже важливо із-за незначної товщини броні - до 10-12 мм). Підвищення ефективності застосування комплексу активного захисту «ЗАСЛОН», у порівнянні з прототипом, досягається за рахунок забезпечення кругового огляду зони атаки вражаючого протитанкового засобу поза залежністю від кута повороту башти броньованого об'єкта захисту до траєкторії польоту згаданого протитанкового засобу ураження, за рахунок зменшення часу наведення захисного боєприпасу на ціль, за рахунок забезпечення можливості перехоплення як мало 49785 34 швидкісних цілей (вражаючих протитанкових засобів), що летять із швидкостями до 700 м/с, так і надшвидкісних цілей, що летять із швидкостями до 1200 м/с. Підвищення ефективності застосування комплексу активного захисту «ЗАСЛОН», у порівнянні з прототипом, досягається також і за рахунок забезпечення при вибуху захисного боєприпасу багатоешелонованого потоку високошвидкісних осколків і управління зоною розльоту осколків шляхом використання детонаторів і ініціюючого пристрою, які розміщені у захисному боєприпасі. Виконання корпуса, у якому розміщені складові частини модуля, броньованим, дозволить захистити модуль від впливу малокаліберних снарядів, куль стрілецької зброї й осколків. Розміщення броньованих корпусів (із вбудованими модулями) на надгусеничних полках по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту в місцях установки штатних ящиків і баків дозволить замаскувати комплекс на тлі основної броні об'єкта захисту. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 1. Газета «Завтра», Видавництво Російської Федерації, № 31 (348), 2000 р. - аналог. 2. Журнал «Military Technology» MILTECH. Germany. № 10, 2001, стор. 50-54 - аналог. 3. Патент України на корисну модель № 35651 «Комплекс активного захисту» від 25.09.2008, МПК (2006) F 41 Н 5/00, F 41 Н 11/00 - прототип. 35 49785 36 37 49785 38 39 49785 40 41 49785 42 43 49785 44 45 49785 46 47 49785 48 49 49785 50 51 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 49785 Підписне 52 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601