Спосіб і пристрій для пошуку стільника в ортогональній системі безпровідного зв’язку

1. Спосіб безпровідного зв'язку, який включає етапи, на яких: визначають множину наборів частот, призначених множині стільників, по одному набору частот для кожного стільника, причому набори частот у згаданій множині зсунуті по частоті, і кожен набір частот містить множину піднаборів частот, і при цьому кожен стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кожному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу; генерують опорні сигнали для передачі за допомогою множини стільників на множині наборів частот; і передають опорні сигнали в множині стільників з використанням множини наборів частот. 2. Спосіб за п. 1, в якому етап визначення включає етап, на якому визначають множину наборів частот, призначених множині стільників, на основі ідентифікаторів (ID) стільників множини стільників, і в якому етап генерування включає етап, на якому мультиплексують опорні сигнали по частоті для передачі за допомогою множини стільників. 3. Спосіб за п. 1, в якому етап визначення включає етап, на якому визначають множину наборів частот, призначених множині стільників на основі ідентифікаторів (ID) груп стільників для груп стільників, яким належить множина стільників. 4. Спосіб за п. 3, в якому етап генерування включає етапи, на яких: 2 (19) 1 3 го сигналу, була вищою, ніж потужність, використовувана для передачі даних у множині стільників. 11. Спосіб за п. 1, який додатково включає етап, на якому передають один або декілька кодів синхронізації, причому коди синхронізації надають інформацію відносно множини наборів частот. 12. Спосіб за п. 11, в якому коди синхронізації додатково надають інформацію каналу для спрощення когерентного виявлення опорних сигналів, що передаються у множині стільників. 13. Пристрій безпровідного зв'язку, який містить: процесор, виконаний з можливістю визначення множини наборів частот, призначених множині стільників, по одному набору частот для кожного стільника, генерації опорних сигналів для передачі за допомогою множини стільників на множині наборів частот, і передачі опорних сигналів у множині стільників з використанням множини наборів частот, причому набори частот у згаданій множині зсунуті по частоті, і кожен набір частот містить множину піднаборів частот, і при цьому кожен стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кожному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу; і запам'ятовуючий пристрій, який зберігає дані для використовування процесором. 14. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 13, в якому процесор виконаний з можливістю визначення множини наборів частот, призначених множині стільників на основі ідентифікаторів (ID) стільників для множини стільників. 15. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 13, в якому процесор виконаний з можливістю визначення множини наборів частот, призначених множині стільників на основі ідентифікаторів (ID) груп стільників для груп стільників, яким належить множина стільників. 16. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 15, в якому процесор додатково виконаний з можливістю мультиплексування по частоті опорних сигналів, що передаються за допомогою множини стільників в групах стільників, і мультиплексування по коду опорних сигналів для передачі за допомогою щонайменше двох стільників в кожній з груп стільників, за допомогою застосування ортогональних послідовностей до опорних сигналів для передачі за допомогою щонайменше двох стільників. 17. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 13, в якому запам'ятовуючий пристрій додатково зберігає дані, що стосуються кількості доступних передавальних антен у множині стільників, для передачі опорних сигналів, а процесор додатково виконаний з можливістю регулювання потужності, використовуваної для передачі опорних сигналів у множині стільників. 18. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 17, в якому процесор додатково виконаний з можливістю визначення того, чи доступна множина передавальних антен для передачі опорних сигналів у стільнику і, після позитивного визначення, розподілу потужності, використовуваної для передачі опор 94775 4 них сигналів в стільнику, серед множини передавальних антен в стільнику. 19. Пристрій безпровiдного зв'язку за п. 17, в якому процесор додатково виконаний з можливістю застосування зсуву до потужності, використовуваної для передачі опорних сигналів у множині стільників, таким чином, щоб рівень потужності, використовуваної для передачі опорного сигналу у множині стільників, був вищим за рівень потужності, використовуваний для передачі даних у даній множині стільників. 20. Пристрій безпровiдного зв'язку за п. 19, в якому процесор додатково виконаний з можливістю видачі команди передачі інформації, що стосується зсуву, застосовуваного до потужності, використовуваної для передачі опорних сигналів у множині стільників. 21. Пристрій безпровiдного зв'язку за п. 13, в якому процесор додатково виконаний з можливістю видачі команди передачі одного або декількох кодів синхронізації, які надають інформацію, що стосується множини наборів частот. 22. Пристрій безпровiдного зв'язку за п. 21, в якому коди синхронізації додатково надають інформацію, що стосується кількості стільників, обслуговуваних пристроєм безпровідного зв'язку. 23. Пристрій безпровiдного зв'язку, який містить: засіб визначення множини наборів частот, призначених множині стільників, по одному набору частот для кожного стільника, причому набори частот у згаданій множині зсунуті по частоті, і кожен набір частот містить множину піднаборів частот, і при цьому кожен стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кожному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу; засіб генерації опорних сигналів для передачі за допомогою множини стільників на множині наборів частот; і засіб передачі опорних сигналів у множині стільників з використанням множини наборів частот. 24. Машиночитаний носій інформації, який містить: код, який спонукає комп'ютер визначати множину наборів частот, призначених множині стільників, по одному набору частот для кожного стільника, причому набори частот у згаданій множині зсунуті по частоті, і кожен набір частот містить множину піднаборів частот, і при цьому кожен стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кожному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу; код, який спонукає комп'ютер генерувати опорні сигнали для передачі за допомогою множини стільників на множині наборів частот; і код, який спонукає комп'ютер передавати опорні сигнали в множині стільників з використанням множини наборів частот. 25. Інтегральна схема для безпровідного зв'язку, причому інтегральна схема виконує інструкції, які містять: 5 визначення множини наборів частот, призначених множині стільників, по одному набору частот для кожного стільника, причому набори частот у згаданій множині зсунуті по частоті, і кожен набір частот містить множину піднаборів частот, і при цьому кожен стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кожному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу; генерацію опорних сигналів для передачі за допомогою множини стільників на множині наборів частот; і передачу опорних сигналів у множини стільників з використанням множини наборів частот. 26. Спосіб безпровідного зв'язку, який включає етапи, на яких: приймають опорний сигнал від стільника; витягають опорний сигнал з набору частот, призначеного даному стільнику для передачі опорного сигналу, причому набір частот містить множину піднаборів частот, і стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кожному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу. 27. Спосіб за п. 26, в якому множина наборів частот призначається множині стільників на основі ідентифікаторів множини стільників. 28. Спосіб за п. 27, в якому ідентифікатори множини стільників являють собою ідентифікатори (ID) стільників. 29. Спосіб за п. 27, в якому ідентифікатори множини стільників являють собою ідентифікатори (ID) груп стільників для груп стільників, яким належить множина стільників, і в якому опорні сигнали від стільників в кожній групі стільників мультиплексуються з ортогональними кодами. 30. Спосіб за п. 26, який додатково містить етап, на якому приймають один або декілька кодів синхронізації від базової станції, причому один або декілька кодів синхронізації надають інформацію про кількість стільників, які забезпечують зону обслуговування для даної базової станції. 31. Спосіб за п. 26, який додатково містить етап, на якому визначають збільшення потужності, застосовуване до передач опорних сигналів у стільнику, відносно інших передач у даному стільнику. 32. Спосіб за п. 31, який додатково містить етап, на якому обчислюють один або декілька індикаторів якості каналу щонайменше частково за допомогою виключення з розгляду збільшення потужності, застосовуваного до опорного сигналу, з одного або декількох вимірювань потужності, використовуваних для обчислення індикаторів якості каналу. 33. Спосіб за п. 26, в якому етап прийому опорного сигналу містить етап, на якому визначають кількість передавальних антен, використовуваних для передачі опорного сигналу щонайменше частково за допомогою спроби виявити опорний сигнал, згідно з однією або кількома гіпотезами, які відпо 94775 6 відають різним конфігураціям передавальних антен. 34. Спосіб за п. 33, в якому етап визначення кількості передавальних антен, використовуваних для передачі опорного сигналу, включає етапи, на яких: виконують когерентне виявлення опорного сигналу по серії інтервалів часу для однієї або декількох гіпотез; когерентно об'єднують часткові результати, одержані від когерентного виявлення по інтервалах часу для даних гіпотез; і вибирають гіпотезу з однієї або декількох гіпотез на основі когерентного об'єднання часткових результатів для даних гіпотез. 35. Спосіб за п. 33, в якому етап визначення кількості передавальних антен, використовуваних для передачі опорного сигналу, включає етапи, на яких: виконують когерентне виявлення опорного сигналу по серії інтервалів часу для однієї або декількох гіпотез; некогерентно об'єднують часткові результати, одержані від когерентного виявлення по інтервалах часу для даних гіпотез; і вибирають гіпотезу з однієї або декількох гіпотез на основі некогерентного об'єднання часткових результатів для даних гіпотез. 36. Спосіб за п. 33, в якому етап визначення кількості передавальних антен, використовуваних для передачі опорного сигналу, містить етапи, на яких: виконують некогерентне виявлення опорного сигналу по серії інтервалів часу для однієї або декількох гіпотез; некогерентно об'єднують часткові результати, одержані від некогерентного виявлення по інтервалах часу для даних гіпотез; і вибирають гіпотезу з однієї або декількох гіпотез на основі некогерентного об'єднання часткових результатів для даних гіпотез. 37. Спосіб за п. 26, в якому набір частот асоціюється з ідентифікатором (ID) стільника для стільника. 38. Спосіб за п. 26, який додатково містить етапи, на яких: приймають другий опорний сигнал від другого стільника; і витягають другий опорний сигнал з другого набору частот, призначеного другому стільнику для передачі другого опорного сигналу, причому другий набір частот, призначений другому стільнику, зсунутий по частоті від згаданого раніше набору частот, призначеного стільнику. 39. Спосіб за п. 38, в якому другий набір частот зсунутий на одну піднесучу від згаданого раніше набору частот. 40. Спосіб за п. 38, в якому другий набір частот зсунутий на дві піднесучі від згаданого раніше набору частот. 41. Пристрій безпровідного зв'язку, який містить: процесор, виконаний з можливістю приймати опорний сигнал від стільника і витягати опорний сигнал з набору частот, призначеного даному стільнику для передачі опорного сигналу, причому набір частот містить множину піднаборів частот, і 7 стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кожному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу; і запам'ятовуючий пристрій, який зберігає дані, для використання процесором. 42. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 41, в якому множина наборів частот призначається множині стільників на основі ідентифікаторів (ID) стільників. 43. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 41, в якому множина наборів частот призначається множині стільників на основі ідентифікаторів (ID) груп стільників для груп стільників, яким належить множина стільників. 44. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 41, в якому процесор додатково виконаний з можливістю прийому одного або декількох кодів синхронізації і отримання даних, які стосуються набору частот, з одного або декількох кодів синхронізації. 45. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 41, в якому запам'ятовуючий пристрій додатково зберігає дані, що стосуються зсуву по потужності, застосовуваного до передач опорного сигналу, відносно інших передач. 46. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 41, в якому процесор додатково виконаний з можливістю обчислення одного або декількох індикаторів якості каналу щонайменше частково за допомогою ідентифікації рівня потужності, на якому приймається опорний сигнал, і виключення з розгляду зсуву потужності від ідентифікованого рівня потужності. 47. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 41, в якому процесор додатково виконаний з можливістю визначення кількості передавальних антен, використовуваних для передачі опорного сигналу, за допомогою перевірки однієї або кількох гіпотез, що відповідають різним конфігураціям передавальних антен. 48. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 47, в якому процесор додатково виконаний з можливістю визначення кількості передавальних антен, використовуваних для передачі опорного сигналу щонайменше частково за допомогою виконання когерентного виявлення опорного сигналу по серії інтервалів часу для однієї або декількох гіпотез, когерентного об'єднання часткових результатів, одержаних від когерентного виявлення по інтервалах часу для даних гіпотез, і вибору гіпотези з однієї або декількох гіпотез на основі когерентного об'єднання часткових результатів для даних гіпотез. 49. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 47, в якому процесор додатково виконаний з можливістю визначення кількості передавальних антен, використовуваних для передачі опорного сигналу щонайменше частково за допомогою виконання когерентного виявлення опорного сигналу по серії інтервалів часу для однієї або декількох гіпотез, некогерентного об'єднання часткових результатів, одержаних від когерентного виявлення по інтервалах часу для даних гіпотез, і вибору гіпотези з 94775 8 однієї або декількох гіпотез на основі некогерентного об'єднання часткових результатів для даних гіпотез. 50. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 47, в якому процесор додатково виконаний з можливістю визначення кількості передавальних антен, використовуваних для передачі опорного сигналу щонайменше частково за допомогою виконання некогерентного виявлення опорного сигналу по серії інтервалів часу для однієї або декількох гіпотез, некогерентного об'єднання часткових результатів, одержаних від когерентного виявлення по інтервалах часу для даних гіпотез, і вибору гіпотези з однієї або декількох гіпотез на основі некогерентного об'єднання часткових результатів для даних гіпотез. 51. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 41, в якому набір частот асоціюється з ідентифікатором (ID) стільника для даного стільника. 52. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 41, в якому процесор додатково виконаний з можливістю приймати другий опорний сигнал від другого стільника і витягати другий опорний сигнал з другого набору частот, призначеного другому стільнику для передачі другого опорного сигналу, причому другий набір частот, призначений другому стільнику, зсунутий по частоті від згаданого раніше набору частот, призначеного стільнику. 53. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 52, в якому другий набір частот зсунутий на одну піднесучу від згаданого раніше набору частот. 54. Пристрій безпровідного зв'язку за п. 52, в якому другий набір частот зсунутий на дві піднесучі від згаданого раніше набору частот. 55. Пристрій безпровідного зв'язку, який містить: засіб прийому опорного сигналу від стільника; і засіб витягання опорного сигналу з набору частот, призначеного даному стільнику для передачі опорного сигналу, причому набір частот містить множину піднаборів частот, і стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кожному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу. 56. Машиночитаний носій інформації, який містить: код, який спонукає комп'ютер приймати опорний сигнал від стільника; і код, який спонукає комп'ютер витягати опорний сигнал з набору частот, призначеного даному стільнику для передачі опорного сигналу, причому набір частот містить множину піднаборів частот, і стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кожному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу. 57. Інтегральна схема для безпровідного зв'язку, причому інтегральна схема виконує машиновиконувані команди, що містять: прийом опорного сигналу від стільника; і витягання опорного сигналу з набору частот, призначеного даному стільнику для передачі опорного 9 94775 10 сигналу, причому набір частот містить множину піднаборів частот, і стільник містить щонайменше одну антену, причому кожна антена використовує один піднабір частот для опорного сигналу в кож ному періоді символу, в якому передається опорний сигнал, і використовує щонайменше два піднабори з множини піднаборів в різних періодах символу. За даною заявкою вимагається пріоритет відповідно до попередньої заявки на патент США №60/863,965, поданої 1 листопада 2006 року, що має назву «А METHOD AND APPARATUS FOR CELL SEARCH IN AN ORTHOGONAL WIRELESS COMMUNICATION SYSTEM», повністю включеної в цей документ за допомогою посилання. Галузь техніки, до якої належить винахід Дане розкриття, загалом, стосується безпровідного зв'язку і, зокрема, методик виконання пошуку стільника в системі безпровідного зв'язку. Рівень техніки Системи безпровідного зв'язку широко використовуються для надання різних послуг зв'язку, наприклад, за допомогою таких систем безпровідного зв'язку можуть бути надані послуги телефонії, відеомовлення, передачі пакетних даних, широкомовлення і передачі повідомлень. Ці системи можуть бути системами множинного доступу, які здатні підтримувати зв'язок для множини терміналів за допомогою спільного використання доступних системних ресурсів. Приклади таких систем множинного доступу включають в себе системи множинного доступу з кодовим розділенням (CDMA), системи множинного доступу з часовим розділенням (TDMA), системи множинного доступу з частотним розділенням (FDMA) і системи множинного доступу з ортогональним частотним розділенням (OFDMA). Коли термінал, який ввімкнений або іншим чином первісно став активним в системі, входить в зону покриття системи безпровідного зв'язку, термінал часто повинен брати участь в процедурі пошуку первинного стільника для початку роботи в системі. У ході процедури пошуку стільника, термінал, як правило, виконує часову і частотну синхронізацію з системою. Крім того, термінал, як правило, ідентифікує стільник, в якому знаходиться термінал, а також іншу важливу системну інформацію, таку як ширина смуги пропускання і настройки конфігурації антени передавача. Пошук стільника часто здійснюється в системах безпровідного зв'язку шляхом застосування сигналів синхронізації і/або опорних сигналів. Однак різні ознаки систем, таких як системи третього покоління Long Term Evolution (3G LTE) і поліпшені системи наземного радіодоступу (E-UTRA), такі як присутність циклічного префікса для скорочення міжсимвольних перешкод в мультиплексуванні з ортогональним частотним розділенням і адаптивність ширини смуги пропускання системи низхідної лінії зв'язку, можуть в деякій мірі ускладнити формування схеми сигналів синхронізації і/або опорних сигналів способом, який є ефективним і надійним. Відповідно, існує потреба в процедурах виявлення стільника, які максимізують загальну швидкість і надійність системи і в той же час мінімізують ресурси, що затрачуються. Розкриття винаходу Нижченаведене являє собою спрощене розкриття розкритих варіантів здійснення для надання основного розуміння таких варіантів здійснення. Це розкриття не є докладним коротким оглядом всіх варіантів здійснення, що розглядаються, а також не призначене ні для ідентифікації ключових або критичних елементів, ні для обмеження об'єму таких варіантів здійснення. Єдине призначення розкриття полягає в представленні деяких понять розкритих варіантів здійснення в спрощеній формі як ввідної частини до представленого пізніше більш докладного опису. У цьому документі, згідно з аспектом, описується спосіб координування передачі сигналів для виявлення стільника в системі безпровідного зв'язку. Спосіб може включати етапи, на яких створюють схему багаторазового використання частоти, щонайменше частково, за допомогою ідентифікації основного набору частот, на яких може бути переданий опорний сигнал, і застосовують до основного набору частот один або декілька частотних зсувів для одержання наборів частот зі зсувом; зв'язують відповідні стільники з відповідними наборами частот в схемі багаторазового використання частоти, вибраної з групи, яка складається з основного набору частот і наборів частот зі зсувом, на основі ідентифікаторів відповідних стільників; генерують опорні сигнали для передачі, за допомогою відповідних стільників на наборах частот, відповідно пов'язаних зі стільниками; передають опорні сигнали у відповідних стільниках з використанням наборів частот, відповідно пов'язаних зі стільниками. Інший аспект стосується пристрою безпровідного зв'язку, який може містити запам'ятовуючий пристрій, який зберігає дані, що стосуються одного або декількох секторів, і схему багаторазового використання частоти, пов'язану з набором частотних зсувів. Пристрій безпровідного зв'язку може додатково включати в себе процесор, виконаний з можливістю задавання відповідних частотних зсувів відповідним секторам на основі ідентифікаторів для відповідних секторів, і мультиплексувати опорні сигнали, що передаються у відповідних секторах на частоті, за допомогою видачі команди передачі опорних сигналів у відповідних секторах на відповідних наборах частот на основі заданих частотних зсувів. Черговий аспект стосується пристрою, який спрощує виявлення стільника в системі безпровідного зв'язку. Пристрій може містити засіб ідентифікації схеми багаторазового використання частоти, що містить відповідні набори частот, пов'язані з 11 відповідними частотними зсувами; засіб задавання відповідних частотних зсувів відповідним секторам, щонайменше частково, на основі схеми багаторазового використання частоти і ідентифікаторів для відповідних секторів; і засіб координування передачі опорних сигналів у відповідних секторах на наборах частот, пов'язаних з відповідними частотними зсувами, заданими секторам. Інший аспект стосується машиночитаного носія, який може містити код, що спонукає комп'ютер до генерування схеми багаторазового використання частоти, щонайменше частково, за допомогою генерування набору опорних частот і одного або декількох наборів частот зі зсувом, пов'язаних з відповідними параметрами частотних зсувів; код, що спонукає комп'ютер до зіставлення відповідних стільників з відповідними параметрами частотних зсувів, щонайменше частково, на основі ідентифікаторів для відповідних стільників; і код для керування побудовою і передачею опорних сигналів у відповідних стільниках на наборах частот, пов'язаних з відповідними параметрами частотних зсувів, асоціативно зв'язаних з відповідними стільниками. Згідно з іншим аспектом, в цьому документі описується інтегральна схема, яка виконує машиновиконувані команди для керування передачею сигналів для виявлення стільника в системі безпровідного зв'язку. Команди можуть містити задавання відповідних наборів частот для передачі опорного сигналу відповідним секторам на основі схеми багаторазового використання частоти і ідентифікаторів відповідних секторів, частотні зсуви застосовуються до відповідних наборів частот на основі ідентифікаторів відповідних секторів; і координування мультиплексної передачі опорних сигналів у відповідних секторах на частоті за допомогою видачі команди передачі опорних сигналів в секторах на наборах частот, відповідно заданих секторам. Згідно з додатковим аспектом, в цьому документі описується спосіб виконання виявлення стільника в системі безпровідного зв'язку. Спосіб може включати етапи, на яких приймають один або декілька кодів синхронізації, що містять інформацію відносно частотних ресурсів, використовуваних за допомогою відповідних секторів для передачі опорних сигналів; приймають опорний сигнал від сектора; ідентифікують набір частотних ресурсів, на яких був прийнятий опорний сигнал; і ідентифікують сектор, від якого був прийнятий опорний сигнал, щонайменше частково, на основі інформації, що міститься в кодах синхронізації і наборі частотних ресурсів, на яких був прийнятий опорний сигнал. Інший аспект стосується пристрою безпровідного зв'язку, який може містити запам'ятовуючий пристрій, який зберігає дані, що стосуються частотних зсувів, застосовуваних до опорних сигналів, що передаються від відповідних стільників, обслуговуваних вузлом В на основі ідентифікаційної інформації відповідних стільників. Пристрій безпровідного зв'язку може додатково містити процесор, виконаний з можливістю прийому опорного сигналу, визначення частотного зсуву, застосовуваного до опорного сигналу, і ідентифікації стіль 94775 12 ника, який передає опорний сигнал, щонайменше частково, на основі частотних зсувів, застосовуваних до опорного сигналу. Ще один аспект стосується пристрою, який спрощує ідентифікацію стільника, від якого приймається опорний сигнал. Пристрій може містити засіб прийому інформації про багаторазове використання частоти, що стосується наборів частот, використовуваних для передачі опорних сигналів, за допомогою відповідних стільників на основі ідентифікаторів відповідних стільників; засіб прийому опорного сигналу; засіб ідентифікації набору частот, на яких був прийнятий опорний сигнал; і засіб ідентифікації стільника, від якого був прийнятий опорний сигнал, щонайменше частково, на основі інформації про багаторазове використання частоти і набору частот, на яких був прийнятий опорний сигнал. Інший аспект стосується машиночитаного носія, який може містити код, що спонукає комп'ютер до одержання даних, що стосуються частотних зсувів, застосовуваних до передач опорних сигналів на основі ідентифікаторів відповідних секторів, від яких передаються опорні сигнали; код, що спонукає комп'ютер до прийому опорного сигналу від сектора; і код, що спонукає комп'ютер до ідентифікації сектора, від якого був прийнятий опорний сигнал, щонайменше частково, за допомогою ідентифікації частотного зсуву, застосовуваного до опорного сигналу. Додатковий аспект стосується інтегральної схеми, яка може виконувати машиновиконувані команди для виконання пошуку стільника в системі безпровідного зв'язку. Команди можуть включати одержання інформації, що стосується ідентифікаційної інформації відповідних стільників і частотних зсувів, застосовуваних до опорних сигналів, що передаються від відповідних стільників; прийом опорного сигналу на наборі частот; ідентифікацію частотного зсуву, застосовуваного до опорного сигналу на основі набору частот, на яких був прийнятий опорний сигнал; і ідентифікацію стільника, який передав опорний сигнал, на основі ідентифікованого частотного зсуву. Для досягнення вищезазначених і пов'язаних цілей, один або декілька варіантів здійснення включають ознаки, які повністю описуються нижче, і, зокрема, вказані у формулі винаходу. Наступний опис і прикладені креслення детально викладають певні ілюстративні аспекти розкритих варіантів здійснення. Однак ці аспекти є декількома різними показовими способами, за допомогою яких можуть бути використані принципи різних варіантів здійснення. Крім того, розкриті варіанти здійснення призначені для охоплення всіх цих аспектів і їх еквівалентів. Короткий опис креслень Фіг.1 зображує систему безпровідного зв'язку з множинним доступом, відповідно до різних аспектів, викладених в цьому документі. Фіг.2 зображує ілюстративну систему, яка спрощує пошук стільника в системі безпровідного зв'язку, відповідно до різних аспектів. Фіг.3 зображує ілюстративну процедуру пошуку стільника, яка може бути використана в системі 13 без провідного зв'язку, відповідно до різних аспектів. Фіг.4 зображує ілюстративну структуру передачі, яка може бути використана для передачі кодів синхронізації в системі безпровідного зв'язку. Фіг.5А-5С зображують ілюстративні структури опорного сигналу, які можуть бути використані для пошуку стільника, відповідно до різних аспектів. Фіг.6 зображує схеми багаторазового використання частоти, які можуть бути використані для передачі опорного сигналу, відповідно до різних аспектів. Фіг.7 зображує схему послідовності операцій методології для передачі опорних сигналів, а також для надання ресурсів для використання в передачі згаданих сигналів. Фіг.8 зображує схему послідовності операцій методології для ідентифікації джерела опорного сигналу на основі властивостей опорного сигналу. Фіг.9А-9С зображують схеми послідовності операцій методологій для виявлення і обробки опорного сигналу. Фіг.10 зображує блок-схему ілюстративної системи безпровідного зв'язку, в якій можуть функціонувати різні аспекти, описані в цьому документі. Фіг.11 зображує блок-схему пристрою, який координує передачу опорних сигналів і ресурсів, використовуваних в зв'язку з вищезазначеним. Фіг.12 зображує блок-схему пристрою, який спрощує ідентифікацію стільника, від якого приймається опорний сигнал. Здійснення винаходу Далі різні аспекти описуються з посиланням на креслення, на яких посилальні номери використовуються всюди для посилання на схожі елементи. У подальшому описі, в роз'яснювальних цілях, багато які конкретні деталі викладені для забезпечення повного розуміння одного або декількох аспектів. Однак, може бути очевидно, що такий аспект(и) може бути реалізований без цих конкретних деталей. У інших випадках широко відомі структури і пристрої зображуються у вигляді блок-схеми для спрощення опису одного або декількох аспектів. Використовувані в даній заявці терміни «компонент», «модуль», «система» і т.п. призначені для посилання на об'єкт, пов'язаний з комп'ютером, або на апаратні засоби, вбудоване програмне забезпечення, комбінацію апаратних засобів і програмного забезпечення, програмне забезпечення або виконуване програмне забезпечення. Наприклад, компонент, не в обмежувальному значенні, може бути виконуваним на процесорі процесом, процесором, об'єктом, виконуваним модулем, потоком виконання, програмою і/або комп'ютером. Як ілюстрація, компонентом може бути як додаток, виконуваний на обчислювальному пристрої, так і обчислювальний пристрій. Один або декілька компонентів можуть постійно знаходитися в межах процесу і/або потоку виконання і компонент може бути обмежений одним комп'ютером і/або розподілений між двома і більше комп'ютерами. Крім того, ці компоненти можуть виконуватися з різних машиночитаних носіїв, що зберігають різні структури даних. Компоненти можуть взаємодіяти за допо 94775 14 могою локальних і/або віддалених процесів, наприклад, відповідно до сигналу, що має один або декілька пакетів даних (наприклад, дані з одного компонента, взаємодіючого з іншим компонентом в локальній системі, розподіленій системі і/або через мережу, таку як мережа Інтернет, з іншими системами за допомогою сигналу). Крім того, різні аспекти описуються в цьому документі застосовно до безпровідного термінала і/або базової станції. Безпровідний термінал може стосуватися пристрою, який надає можливість встановлення голосового і/або інформаційного зв'язку користувачеві. Безпровідний термінал може бути сполучений з обчислювальним пристроєм, таким як ноутбук або настільний комп'ютер, або він може сам містити пристрій, такий як персональний цифровий помічник (PDA). Безпровідний термінал також може називатися системою, абонентським модулем, абонентською станцією, мобільною станцією, мобільним телефоном, віддаленою станцією, точкою доступу, віддаленим терміналом, терміналом доступу, користувацьким терміналом, користувацьким агентом, користувацьким пристроєм або користувацьким обладнанням. Безпровідний термінал може бути абонентською станцією, безпровідним пристроєм, стільниковим телефоном, телефоном PCS, радіотелефоном, телефоном, що використовує протокол встановлення сеансу (SIP), станцією місцевого радіозв'язку (WLL), особистим цифровим пристроєм (PDA), портативним пристроєм, що має можливість безпровідного з'єднання, або іншим оброблювальним пристроєм, сполученим з безпровідним модемом. Базова станція (наприклад, точка доступу) може стосуватися пристрою в мережі доступу, який взаємодіє з безпровідними терміналами по радіоінтерфейсу через один або декілька секторів. Базова станція може функціонувати як маршрутизатор між безпровідним терміналом і іншою частиною мережі доступу, яка може включати в себе мережу, що використовує Інтернет-протокол (IP), за допомогою перетворення прийнятих кадрів радіоінтерфейсу в пакети IP. Базова станція також координує керування параметрами для радіоінтерфейсу. Крім того, різні описані в цьому документі аспекти або ознаки можуть бути реалізовані як спосіб, пристрій або готовий виріб з використанням звичайного програмування і/або прикладних методик. Використовуваний в цьому документі термін «готовий виріб» призначений для охоплення комп'ютерної програми, доступної з будь-якого машиночитаного пристрою, носія або середовища. Наприклад, машиночитаний носій може включати в себе, в числі іншого, магнітні запам'ятовуючі пристрої (наприклад, жорсткий диск, дискета, магнітні карти...), оптичні диски (наприклад, компакт-диск (CD), цифровий універсальний диск (DVD)...), смарт-карти і пристрої флеш-пам'яті (наприклад, карта, міні-карта, запам'ятовуючий пристрій «keydrive»...). Різні аспекти будуть представлені на прикладі систем, які можуть включати в себе множину пристроїв, компонентів, модулів і т. п. Повинно бути зрозуміло і прийнято до уваги, що різні системи 15 можуть включати в себе додаткові пристрої, компоненти, модулі і т.д., і/або можуть не включати в себе всі пристрої, компоненти, модулі і т. д., що обговорюються з посиланням на креслення. Також може бути використана комбінація цих підходів. Фіг.1 є ілюстрацією системи 100 безпровідного зв'язку з множинним доступом, відповідно до різних аспектів. У одному прикладі система 100 безпровідного зв'язку з множинним доступом включає в себе множину базових станцій 110 і множину терміналів 120. Крім того, одна або декілька базових станцій 110 можуть взаємодіяти з одним або декількома терміналами 120. Як необмежувальний приклад, базова станція 110 може бути точкою доступу, вузлом В (наприклад, поліпшеним вузлом В або eNB) і/або іншим відповідним мережним об'єктом. Кожна базова станція 110 забезпечує зону радіозв'язку в конкретній географічній області 102. Використовуваний в цьому документі, а також у всій галузі техніки, термін «стільник» може стосуватися базової станції 110 і/або її зони 102 покриття, залежно від контексту, в якому використаний термін. Для підвищення місткості системи, зона 102 обслуговування, пов'язана з базовою станцією 110, може бути розділена на множину менших областей (наприклад, області 104а, 104b і 104с). Кожна з менших областей 104а, 104b і 104с може обслуговуватися відповідною базовою приймально-передавальною підсистемою (BTS, не показана). Використовуваний в цьому документі, а також у всій галузі техніки, термін «сектор» може стосуватися BTS і/або її зоні обслуговування, залежно від контексту, в якому використаний термін. Крім того, використовуваний в цьому документі, а також у всій галузі техніки, термін «стільник» також може бути використаний для звернення до зони обслуговування BTS, залежно від контексту, в якому використаний термін. У одному прикладі сектори 104 в стільнику 102 можуть бути сформовані за допомогою групи антен (не показана) на базовій станції 110, де кожна група антен відповідає за зв'язок з терміналами 120 в частині стільника 102. Наприклад, базова станція 110, обслуговуюча стільник 102а, може мати першу групу антен, відповідну сектору 104а, другу групу антен, відповідну сектору 104b, і третю групу антен, відповідну сектору 104с. Однак потрібно врахувати, що різні розкриті в цьому документі аспекти можуть бути використані в системі, яка має секторизовані і/або несекторизовані стільники. Крім того, потрібно врахувати, що всі придатні мережі без провідного зв'язку, які мають будь-яку кількість секторизованих і/або несекторизованих стільників, знаходяться в межах об'єму прикладеної формули винаходу. Для простоти, використовуваний в цьому документі термін «базова станція» може стосуватися як станції, яка обслуговує сектор, так і станції, яка обслуговує стільник. Відповідно до одного аспекту, термінали 120 можуть бути розосередженими по всій системі 100. Кожний термінал 120 може бути стаціонарним або мобільним. Як необмежувальний приклад, термінали 120 можуть бути терміналом доступу (AT), мобільною станцією, користувацьким облад 94775 16 нанням (UE), абонентською станцією і/або іншим відповідним мережним об'єктом. Термінал 120 може бути безпровідним пристроєм, стільниковим телефоном, персональним цифровим помічником (PDA), безпровідним модемом, портативним пристроєм або іншим відповідним пристроєм. Крім того, термінал 120 може взаємодіяти з будь-якою кількістю базових станцій 110 або взагалі не взаємодіяти з базовими станціями 110 в будь-який момент. У іншому прикладі система 100 може використовувати централізовану архітектуру за допомогою використання системного контролера 130, який може бути сполучений з однією або декількома базовими станціями 110, а також забезпечувати координацію і керування базовими станціями 110. Відповідно до альтернативних аспектів, системний контролер 130 може бути єдиним мережним об'єктом або ж набором мережних об'єктів. Крім того, система 100 може використовувати розподілену архітектуру для надання базовим станціям 110 можливості взаємодіяти одна з одною по мірі необхідності. У одному прикладі системний контролер 130 може додатково мати одне або декілька з'єднань з множиною мереж. Ці мережі можуть включати в себе мережу Інтернет, інші пакетні мережі і/або мережі з комутацією мовних каналів, які можуть надавати інформацію терміналам 120 і/або від терміналів 120, що знаходяться в зв'язку з однією або декількома базовими станціями 110 в системі 100. У іншому прикладі системний контролер 130 може включати в себе або може бути сполучений з планувальником (не показаний), який може планувати передачі терміналам 120 і/або від терміналів 120. Альтернативно, планувальник може постійно знаходитися в кожному окремому стільнику 102, в кожному секторі 104 або в їх комбінації. У одному прикладі система 100 може використовувати одну або декілька схем множинного доступу, таких як CDMA, TDMA, FDMA, OFDMA, FDMA з однією несучою (SC-FDMA) і/або інші придатні схеми множинного доступу. TDMA використовує мультиплексування з часовим розділенням (TDM), при якому передачі для різних терміналів 120 є ортогоналізованими за допомогою передачі в різних часових інтервалах. FDMA використовує мультиплексування з частотним розділенням (FDM), при якому передачі для різних терміналів 120 є ортогоналізованими за допомогою передачі на різних частотних піднесучих. У одному прикладі системи TDMA і FDMA також можуть використовувати мультиплексування з кодовим розділенням (CDM), при якому передачі для множини терміналів можуть бути ортогоналізованими з використанням різних ортогональних кодів (наприклад, кодів Уолша), навіть якщо їх посилають в одному часовому інтервалі або частотній піднесучій. OFDMA використовує мультиплексування з ортогональним частотним розділенням (OFDM), a SC-FDMA використовує мультиплексування з частотним розділенням однієї частотної несучої (SC-FDM). OFDM і SC-FDM можуть розділити ширину смуги пропускання системи на множину ортогональних піднесучих (наприклад, контрольні сигнали, елементи 17 кодованого сигналу...), кожна з яких може бути змодульована з даними. Як правило, символи модуляції посилають в частотній області з OFDM, і у часовій області з SC-FDM. Додатково і/або альтернативно, ширина смуги пропускання системи може бути розділена на одну або декілька частотних несучих, кожна з яких може містити одну або декілька піднесучих. Система 100 також може використовувати комбінацію схем множинного доступу, наприклад OFDMA і CDMA. У іншому прикладі базові станції 110 і термінали 120 в системі 100 можуть обмінюватися даними з використанням одного або декількох каналів даних, а також передавати сигнали з використанням одного або декількох каналів керування. Канали даних, використовувані системою 100, можуть бути виділені активним терміналам 120 для того, щоб кожний канал даних використовувався тільки одним терміналом в будь-який момент часу. Альтернативно, канали даних можуть бути виділені множині терміналів 120, які можуть бути додані або ортогонально заплановані на каналі даних. Для збереження системних ресурсів канали керування, використовувані системою 100, також можуть спільно використовуватися серед множини терміналів 120 з використанням, наприклад, мультиплексування з кодовим розділенням. Фіг.2 зображує блок-схему ілюстративної системи 200, яка надає функціональні можливості пошуку стільника в системі безпровідного зв'язку, відповідно до різних викладених в цьому документі аспектів. Система 200 може включати в себе одну або декілька базових станцій 210, а також один або декілька терміналів 250, які можуть взаємодіяти одне з одним по прямій і зворотній лініях зв'язку з використанням одного або декількох протоколів безпровідного зв'язку. Відповідно до одного аспекту, коли термінал 250 вмикається, він переходить з неактивного стану в активний стан і входить в зону обслуговування базової станції 210 або ж одержує можливість взаємодії в системі 200 іншим чином, термінал 250 може виконати виявлення стільника для початку роботи в системі 200. Після початкового входу в систему 200 термінал 250 може не бути інформований про параметри, необхідні для взаємодії в системі 200, такі як синхронізація системи 200, частотні ресурси, використовувані в межах системи 200, ширина смуги пропускання системи 200, які базові станції 210 є передавальними в системі 200 і/або інші параметри. Таким чином, для початку роботи в системі 200 термінал 250 може одержати ці параметри і/або іншу необхідну інформацію для взаємодії за допомогою процедури пошуку стільника або виявлення стільника, наприклад, з базовою станцією 210. У одному прикладі термінал 250 може виконати часову синхронізацію з системою 200 і/або базовою станцією 210 в ході процедури виявлення стільника для одержання параметрів, таких як границі символу, границі кадру і підкадру, границі часового інтервалу передачі каналу радіомовлення (ТТІ) і/або інші параметри синхронізації, використовувані системою 200. Крім того, термінал 250 може виконати частотну синхронізацію з системою 94775 18 200 і/або базовою станцією 210 в процесі пошуку стільника для одержання, наприклад, несучої частоти, використовуваної для передачі по низхідній лінії зв'язку для того, щоб вона могла бути використана як опорна частота для передачі по висхідній лінії зв'язку. Термінал 250 може додатково одержати іншу системну інформацію, необхідну для взаємодії в системі 200 в процесі виявлення стільника, таку як ідентифікаційна інформація базової станції 210 і/або стільника в межах зони обслуговування базової станції 210, яка обслуговує область, в якій розташований термінал 250, ширина смуги пропускання системи, конфігурації антен, використовувані базовою станцією 210 і/або стільниками в межах базової станції 210, тривалості циклічного префікса (СР), використовувані в межах системи 200, і/або інші параметри. В іншому прикладі системні параметри можуть бути надані терміналу 250 в процесі пошуку стільника за допомогою базової станції 210 за допомогою передачі 230 інформації про пошук стільника. Ця передача може включати в себе, наприклад, первинний код 232 синхронізації (PSC), другий код 234 синхронізації (SSC), опорний сигнал 236 (RS) і канал 238 радіомовлення (ВСН). Різні структури, з використанням яких може бути передана передача 230, а також різні функції, які можуть виконати передачу 230, більш детально описані нижче. Базова станція 210 може включати в себе процесор, який може працювати поодинці або спільно з компонентом 216 генерації сигналів для генерації і підготовки передачі 230 інформації про пошук стільника для передачі на термінал 250 за допомогою передавача 218. Процесор 212 може додатково взаємодіяти із запам'ятовуючим пристроєм 214. У одному прикладі процесор 212 і/або компонент 216 генерації сигналів на базовій станції 210 може сформувати передачу 230 інформації про пошук стільника на основі часової синхронізації, частотної синхронізації і/або інших параметрів системи. Ці параметри можуть бути включені за допомогою базової станції 210 в окремі сигнали 232-238 і/або в комбінації сигналів. Базова станція 210 також може включати в себе компонент 220 штучного інтелекту (АІ). Термін «інтелект» стосується здатності міркувати або робити висновки, наприклад, робити висновок про поточний або майбутній стан системи на основі існуючої інформації про систему. Штучний інтелект може бути використаний для ідентифікації конкретної ситуації або дії або для формування розподілу імовірностей конкретних станів системи без людського втручання. Штучний інтелект основується на застосуванні передових математичних алгоритмів, наприклад, дерева рішень, нейронні мережі, регресійний аналіз, кластерний (груповий) аналіз, генетичний алгоритм і посилене навчання, на наборі доступних даних (інформації) в системі. Зокрема, компонент 220 АІ може використовувати одну з численних методологій для навчання на основі даних, а також для подальшого виведення висновку з таким чином побудованих моделей, наприклад, приховані марківські моделі (НММ) і пов'язані прототипозалежні моделі, більш загальні імовірнісні графічні моделі, такі як байєсівські ме 19 режі, наприклад, створені за допомогою пошуку структури з використанням байєсівської оцінки моделі або наближення, лінійні класифікатори, такі як машини опорних векторів (SVM), нелінійні класифікатори, такі як способи, названі методологіями «нейронної мережі», методологіями нечіткої (безперервної) логіки, і інші підходи (які виконують синтез даних і т.д.), відповідно до реалізації різних описаних нижче автоматизованих аспектів. Відповідно до іншого аспекту, передача 230 інформації про пошук стільника і/або інші сигнали можуть бути прийняті терміналом 250 за допомогою приймача 252. Ці сигнали можуть бути потім надані процесору 254 і/або компоненту 260 витягання для надання терміналу 250 можливості виконати виявлення стільника на основі прийнятої інформації. У одному прикладі компонент 260 витягання може витягнути системні параметри з інформації 230 про пошук стільника, таким чином надаючи терміналу 250 можливість почати працювати в системі 200. Крім того, процесор 254 і/або компонент 260 витягання можуть взаємодіяти із запам'ятовуючим пристроєм 256. Додатково і/або альтернативно, термінал 250 також може включати в себе компонент АІ (не показаний), який може працювати подібно компоненту 220 АІ на базовій станції 210 для спрощення автоматизації термінала 250. Компонент 260 витягання може додатково включати в себе компонент 262 виявлення, який може визначити, чи містить передача, прийнята за допомогою компонента 260 витягання, один або декілька інформаційних сигналів 232-238 пошуку стільника. Як приклад, компонент 262 виявлення може виконати когерентний виявлення для сигналу, наприклад, RS 236, по символу модуляції або по попередньо визначеному інтервалу часу, за допомогою використання інформації каналу, одержаної з іншого сигналу, наприклад PSC 232 і/або SSC 234, для визначення місцезнаходження RS 236 по частоті. Альтернативно, компонент 262 виявлення може виконати некогерентне виявлення для сигналу по символу модуляції або по інтервалу часу за допомогою прямого підсумовування сигналу в частотній області по символу або інтервалу часу. На основі результатів, одержаних з когерентного і/або некогерентного виявлення по даних символах і/або інтервалах часу, виявлення даного сигналу може бути виконане за допомогою виконання когерентного і/або некогерентного об'єднання по серіях символів і/або інтервалах часу. Фіг.3 ілюструє діаграму, яка зображує ілюстративну процедуру 300 пошуку стільника, яка може бути використана в системі без провідного зв'язку (наприклад, в системі 200), відповідно до різних аспектів. У одному прикладі термінал (наприклад, термінал 250) може виконати процедуру 300 пошуку стільника для одержання параметрів, необхідних для взаємодії в системі безпровідного зв'язку. Процедура 300 може початися за допомогою виявлення первинного коду синхронізації (PSC), як ілюстровано за допомогою етапу 302. PSC, виявлений на етапі 302, може бути переданий, наприклад, по первинному каналу синхронізації (P-SCH). Крім того, PSC може бути загальним для системи 94775 20 безпровідного зв'язку, або ж може бути індивідуально спроектований за допомогою об'єктів в системі (наприклад, базовими станціями 210) для передачі системних параметрів, як буде більш детально обговорюватися нижче. Крім того, PSC, виявлений, як ілюстровано за допомогою етапу 302, може бути використаний для одержання грубої інформації про синхронізацію для системи, такої як символ OFDM, часовий інтервал, слот і часові границі підкадру, і/або іншої відповідної інформації про синхронізацію. Після виявлення PSC, як ілюстровано за допомогою етапу 302, може бути виявлений вторинний код синхронізації (SSC), як ілюстровано за допомогою етапу 304. SSC може бути переданий, наприклад, по вторинному каналу синхронізації (SSCH). У одному прикладі послідовність, використовувана для SSC, може бути вибрана з групи можливих послідовностей, а також може бути використана для передачі ID стільника або ID групи стільників, відповідного об'єкту, який передає SSC. Крім того, SSC може бути використаний для забезпечення додаткової часової синхронізації для доповнення інформації, наданої в пов'язаному PSC. Наприклад, SSC може бути використаний для перенесення половини радіокадру і часових границь радіокадру. Крім того, подібно PSC, SSC може бути індивідуально спроектований за допомогою об'єктів в системі для перенесення системних параметрів, як буде більш детально обговорюватися нижче. Після виявлення PSC і SSC, як ілюстровано на етапах 302 і 304, опорний сигнал (RS) може бути додатково виявлений, як ілюстровано за допомогою етапу 306. Опорний сигнал може бути сформований з використанням, наприклад, контрольних сигналів, що передаються в даній схемі у часі і частоті. Опорний сигнал може бути використаний для перенесення ID стільника у випадках, коли SSC надає тільки ID групи стільників. Крім того, опорний сигнал може бути використаний для надання інших системних параметрів, як буде більш детально обговорюватися нижче. Потім процедура 300 може продовжитися як ілюстровано на етапі 308, за допомогою демодуляції сигналів, що приймаються по каналу радіомовлення (ВСН), такому як первинний канал радіомовлення (Р-ВСН). Сигнали, що приймаються по каналу радіомовлення, можуть включати в себе додаткову інформацію про систему і/або об'єкт, що передає по каналу радіомовлення. Відповідно до одного аспекту, система, в якій виконана процедура 300, може мати множину смуг пропускання (наприклад, 1,25 МГц, 1,6 МГц, 2,5 МГц, 5 МГц, 10 МГц, 15 МГц, 20 МГц і т.д.). Таким чином, для надання терміналу можливості виконання виявлення стільника, незалежно від використовуваної системою ширини смуги пропускання, сигнали в процедурі 300 можуть бути передані по загальній частотній смузі, тобто агностично до ширини смуги пропускання системи. Наприклад, сигнали, використовувані в процедурі 300, можуть бути передані по частотній смузі, яка охоплює 1,08 МГц, 1,25 МГц, або будь-якій іншій відповідній смузі пропускання. 21 Відповідно до іншого аспекту, PSC і/або SSC, виявлений на етапах 302 і 304 процедури 300 пошуку стільника, може бути сформований так, щоб включати в себе системну інформацію для допомоги терміналу у виявленні опорного сигналу і/або каналу радіомовлення на етапах 306 і 308. Наприклад, PSC і/або SSC може бути сконфігурований так, щоб включати в себе інформацію відносно кількості присутніх в стільнику передавальних антен, з яких передаються коди. У одному прикладі опорний сигнал може містити серію контрольних сигналів, які передаються у встановленій схемі у часі і частоті на основі кількості передавальних антен, використовуваних для передачі сигналу. Відповідно, інформація про кількість передавальних антен, використовуваних для передачі опорного сигналу до прийому опорного сигналу, може дозволити терміналу використовувати енергіюконтрольних сигналів, присутніх в опорному сигналі, для допомоги в його виявленні. Інформація відносно кількості передавальних антен може бути вкладена в PSC і/або SSC за допомогою зміни тимчасового місцеположення PSC в межах радіокадру, зміни послідовності, використовуваної для PSC і/або SSC, і/або за допомогою будь-якого іншого придатного засобу. Як інший приклад, PSC і/або SSC може бути виконаний з можливістю передачі інформації відносно кількості секторів, обслуговуваних за допомогою даного вузла В (наприклад, базової станції 210). Опорні сигнали для секторів в межах стільника, що обслуговується за допомогою вузла В, можуть, наприклад, мультиплексуватися з використанням мультиплексування з кодовим розділенням (CDM) для спільного використання часових і/або частотних ресурсів. Отже, інформація про кількість секторів, обслуговуваних за допомогою вузла В, до виявлення опорного сигналу може додатково поліпшити процес виявлення. У одному прикладі інформація відносно кількості секторів, обслуговуваних за допомогою вузла В, може бути включена в PSC і/або SSC подібно інформації відносно кількості передавальних антен в стільнику. Як додатковий приклад, інформація відносно ширини смуги пропускання системи може бути включена в код PSC і/або SSC. У одному прикладі система може працювати з множиною смуг пропускання, отже, термінал, який виконує виявлення стільника за допомогою процедури 300, спочатку може не бути інформований про використовувану системою ширину смуги пропускання. Тому PSC, SSC і/або інші сигнали виявлення стільника можуть бути передані по загальній частотній смузі для виявлення стільника. Однак, якщо інформація відносно ширини смуги пропускання системи надана до виявлення опорного сигналу і/або демодуляції сигналів по каналу радіомовлення, як ілюстровано за допомогою етапів 306 і 308, опорні сигнали і/або канал радіомовлення може використовувати смугу пропускання поза загальною частотною смугою для виявлення стільника. В результаті цього більша кількість інформації буде доступна для передачі за допомогою опорного сигналу і/або каналу радіомовлення, що може привести до більш швидкого і більш ефективного 94775 22 виявлення стільника. PSC і/або SSC може бути виконаний з можливістю забезпечення точною використовуваною системою ширини смуги пропускання. Альтернативно, ширина смуги пропускання може бути визначена в межах діапазону (наприклад, чи є ширина смуги пропускання системи меншою, рівною або більшою опорної ширини смуги пропускання). Інформація відносно ширини смуги пропускання системи може бути включена в PSC і/або SSC подібно інформації про передавальні антени і/або сектори, що обслуговуються вузлом В. Крім того, методики передачі опорного сигналу для різних смуг пропускання системи і конфігурації коду синхронізації описані більш детально нижче. Фіг.4 зображує ілюстративну структуру 400 передачі, яка може бути використана для передачі кодів синхронізації (наприклад, PSC 232 і SSC 234) в системі безпровідного зв'язку (наприклад, в системі 200). Структура 400 передачі зображує ілюстративну структуру для кадру низхідної лінії зв'язку, який може бути використаний в системі безпровідного зв'язку. Як ілюстровано за допомогою структури 400, кадр може бути розташований як серія інтервалів часу, причому деякі з них можуть бути використані для передачі сигналів і/або спільно використовуваних даних. У одному прикладі циклічний префікс, використовуваний системою безпровідного зв'язку для скорочення перешкод, виникаючих через OFDM, може бути визначений за допомогою термінала в процесі пошуку стільника на основі інформації, наданої в одному або декількох підкадрах по низхідній лінії зв'язку, таких як кадр, ілюстрований за допомогою структури 400. Структура 400 ілюструє один приклад місцеположень у часі, в яких можуть бути передані PSC і SSC. Відповідно до одного аспекту, якщо пов'язані послідовності PSC і SSC не розташовані близько за часом і частотою, то SSC не може бути когерентно виявлений з використанням PSC як опорної фази. В результаті цього, можуть існувати обмеження на тип послідовності, який може бути використаний для SSC і, отже, на кількість різних послідовностей SSC, які можуть бути використані. Загалом, потрібно врахувати, що структура передачі, яка надає можливість когерентного виявлення SSC, дозволяє використовувати велику кількість послідовностей SSC, в той час як структура передачі, яка надає можливість виключно некогерентного виявлення SSC, обмежує кількість послідовностей SSC, які можуть бути використані, до малої кількості. Відповідно до іншого аспекту, в синхронній системі структура 400 передачі може дублюватися від стільника до стільника. Отже, якщо місцеположення PSC і SSC в межах радіокадру є незмінними, то PSC, які є аналогічними тим, які використовуються за допомогою інших стільників, можуть бути надані каналу «одночастотної мережі» (SFN). В результаті цього, між фазою SSC, визначеного для стільника, і загальним PSC для стільника можуть бути наявні невідповідності. Тому можуть бути використані різні методики виявлення сигналу. Наприклад, SSC може бути некогерентно виявлений, так що пов'язаний PSC не використову 23 ється для виявлення SSC. Додатково і/або альтернативно, множина PSC може бути використана в системі, на протилежність єдиному загальному PSC. Фіг.5А-5С ілюструють діаграми, які зображують ілюстративні структури 510-530 опорного сигналу, які можуть бути використані для пошуку стільника, відповідно до різних аспектів. Відповідно до одного аспекту, опорний сигнал може бути сформований як кодова послідовність. Кодова послідовність, використовувана для формування опорного сигналу, може бути одержана з послідовності псевдовипадкового шуму (PN) або з іншої придатної послідовності, а також може додатково включати в себе циклічний префікс (СР) для скорочення впливу перешкод в межах системи, в якій використовується послідовність. У одному прикладі СР, використовуваний спільно з опорним сигналом, може бути коротким (наприклад, нормальним) СР або довгим (наприклад, розширеним) СР. Відносно опорних сигналів, які використовують нормальний СР, ортогональні послідовності можуть бути застосовані до опорних сигналів для надання можливості мультиплексування опорних послідовностей, що передаються від різних стільників (наприклад, секторів 104) в системі. Альтернативно, відносно опорних сигналів, які використовують розширений СР, стільники, від яких передаються опорні послідовності, можна розрізнити за допомогою використання різної послідовності PN в кожному стільнику. Відповідно до одного аспекту, послідовність, використовувана для формування опорного сигналу, може бути частотою, відображеною на серію контрольних сигналів, які можуть бути передані в попередньо визначених часових інтервалах. У одному прикладі опорні сигнали додатково можуть бути сконфігуровані так, щоб включати в себе системні параметри для передачі цих параметрів на UE (наприклад, на термінали 250) в системі. Відповідно до іншого аспекту, послідовність контрольних сигналів, використовувана для опорного сигналу, може бути основана на кількості передавальних антен в стільнику, який передає опорний сигнал. Наприклад, ілюстрована на Фіг.5А діаграма 510 зображує ілюстративну структуру опорного сигналу, яка може бути використана за допомогою однієї передавальної антени. Як ілюстровано в діаграмі 510, передавальна антена може періодично змінюватися у часі між передачею першого опорного сигналу на першому наборі частот і другого опорного сигналу на другому наборі частот. Як інший приклад, ілюстрована на Фіг.5В діаграма 520 зображує ілюстративну структуру опорного сигналу, яка може бути використана за допомогою стільника, що має дві передавальні антени. Як ілюстровано в діаграмі 520, кожна передавальна антена може періодично змінюватися у часі між передачею пілот-символів на першому наборі частот і другому наборі частот, подібно одній передавальній антені, ілюстрованій за допомогою діаграми 510. Крім того, ілюстрована на Фіг.5С діаграма 530 зображує ілюстративну структуру опорного сигналу, яка може бути використана, наприклад, за до 94775 24 помогою стільника, що має чотири передавальних антени. Як ілюстровано в діаграмі 530, дві з цих чотирьох передавальних антен, позначені в діаграмі 530 як передавальна (ТХ) антена 1 і ТХ антена 2, можуть періодично змінюватися у часі між передачею пілот-символів на першому наборі частот і другому наборі частот, подібно ілюстрованому за допомогою діаграм 510 і 520. Крім всього іншого, діаграма 530 ілюструє, що дві додаткові передавальні антени, позначені як ТХ антена 3 і ТХ антена 4, можуть передавати на наборах частотних піднесучих, що періодично змінюються, на початку кожного часового інтервалу, який дорівнює 0,5 мілісекундам, так, щоб всі чотири передавальні антени передавали контрольні сигнали на суміжних частотних піднесучих на початку кожного часового інтервалу. Відповідно до одного аспекту, потужність передачі, використовувана за допомогою відповідних антен в стільнику, також може бути відрегульована для поліпшення процесу виявлення опорного сигналу на користувацькому обладнанні (UE). За допомогою конкретного необмежувального прикладу, у випадку, коли стільник використовує чотири передавальні антени, як ілюстровано на Фіг.5С за допомогою діаграми 530, може бути застосована множина стратегій використання потужності для поліпшення процесу виявлення контрольного сигналу. Наприклад, доступна потужність передачі для сектора може бути рівномірно розподілена по всіх передавальних антенах в секторі для спрощення рівномірного виявлення контрольних сигналів одночасно від всіх антен. Альтернативно, доступна потужність може циклічно змінюватися по передавальних антенах таким чином, щоб потужність однієї з цих чотирьох передавальних антен збільшувалася одну чверть часу, таким чином спрощуючи індивідуальне виявлення контрольних сигналів від відповідних антен. У такому прикладі часовий інтервал передачі опорного сигналу може бути відповідно збільшений для надання можливості виявлення всіх пілот-символів в опорному сигналі. Як інший приклад, загальна потужність передачі, використовувана в стільнику протягом підкадрів, для яких передається код синхронізації і/або опорний сигнал, може бути відрегульована. Наприклад, передачі від антен в даному стільнику можуть бути недоступні для підкадру, в якому передається код синхронізації і/або опорний сигнал. Додатково і/або альтернативно, потужність контрольних сигналів, що передаються в підкадрах, в яких передається код синхронізації, може бути збільшена для підвищення надійності виявлення опорного сигналу на UE. При використанні такої схеми збільшення потужності, ідентифікаційна інформація контрольних сигналів, для яких збільшена потужність, може бути передана UE для надання UE можливості враховувати збільшення потужності при виконанні вимірювання якості каналу, для гарантії точності згаданих вимірювань. Фіг.6 ілюструє серію діаграм 610-630, що зображають схеми багаторазового використання частоти, які можуть бути використані для передачі опорних сигналів, відповідно до різних аспектів. Подібно діаграмам 510-530, затемнені зони в діаг 25 рамах 610-630 відповідають місцеположенням в частоті і часі, в яких можуть бути передані контрольні сигнали, в той час як білі зони відповідають місцеположенням в частоті і часі, в яких можуть бути передані дані. Передачі, ілюстровані за допомогою діаграм 610-630, можуть бути, наприклад, виконані за допомогою секторів (наприклад, секторів 104) з використанням двох передавальних антен на кожний сектор, подібно передачі, ілюстрованій за допомогою діаграми 520. Крім того, як конкретний приклад, опорні сигнали, ілюстровані за допомогою діаграм 610-630, можуть бути використані спільно з розширеним циклічним префіксом (СР). У такому прикладі опорні сигнали, передані за допомогою відповідних секторів, можуть бути основані на PN і/або інших послідовностях, які є унікальними для секторів. Відповідно до одного аспекту, опорні сигнали, що передаються за допомогою одного або декількох секторів, можуть бути обмежені по частоті, як ілюстровано за допомогою діаграм 610-630, для підвищення імовірності виявлення на UE (наприклад, на терміналі 250). У одному прикладі опорні сигнали можуть бути передані від множини секторів як ілюстровано за допомогою діаграми 610. Однак, якщо контрольні сигнали, з яких сформовані опорні сигнали, передаються на тих же самих частотах, то контрольні сигнали, що передаються від сусідніх секторів, можуть зіткнутися через те, що вони приймаються UE в той же самий час. В результаті цього, UE може зазнати помилок при виявленні контрольних сигналів, відповідних опорному сигналу, що передається від конкретного сектора, а також може виникнути потреба випробувати множину гіпотез, відповідних ID стільника сектора, від якого приймається даний опорний сигнал. Отже, для пом'якшення впливу контрольних сигналів, що передаються від множини секторів, що стикаються на UE, і для розрахунку гіпотези ID стільника на UE, схема багаторазового використання частоти може бути застосована до опорних сигналів, що передаються від відповідних секторів в системі, як ілюстровано за допомогою діаграм 610-630, для зсуву контрольних сигналів, що передаються за допомогою сусідніх секторів, по частоті таким чином, щоб вони не стикалися один з одним. У одному прикладі частотні зсуви, застосовувані до опорних сигналів, що передаються від відповідних секторів, можуть бути пов'язані з ID стільників відповідних секторів. Як приклад, схема багаторазового використання 3 частот може бути використана, як ілюстровано за допомогою діаграм 610-630, для задавання сектору індексу багаторазового використання частоти, на основі його ID стільника. Наприклад, частотний зсув може бути заданий сектору на основі його ID стільника по модулю 3, таким чином, щоб сектор, який має ID 0, 3, 6 і т. д. стільників, міг передати опорні сигнали в основній схемі багаторазового використання частоти, згідно з першим індексом багаторазового використання частоти, як ілюстровано за допомогою діаграми 610. Відповідно, сектори, які мають ID 1, 4, 7, і т. д. стільників, можуть передати опорні сигнали з частотним зсувом однієї позиції, згідно з 94775 26 другим індексом багаторазового використання частоти, як ілюстровано за допомогою діаграми 620, а сектори, які мають ID 2, 5, 8 і т. д. стільників, можуть передати опорні сигнали з частотним зсувом двох позицій, згідно з третім індексом багаторазового використання частоти, як ілюстровано за допомогою діаграми 630. Альтернативно, заданий сектору частотний зсув може залежати від ID групи стільників, в якій розташований сектор, а не від ідентифікатора конкретного сектора. У одному прикладі інформація про частотний зсув, використовуваний за допомогою одного або декількох секторів для передачі опорного сигналу, може бути передана на UE через PSC, SSC і/або інший відповідний сигнал до виявлення опорного сигналу(ів). Відповідно до іншого аспекту, схеми частотних зсувів, ілюстровані за допомогою діаграм 610-630, можуть бути використані як основа для мультиплексування опорних сигналів від різних секторів з використанням мультиплексування з частотним розділенням (FDM). Як правило, опорний сигнал мультиплексується з використанням мультиплексування з кодовим розділенням (CDM), за допомогою застосування ортогональної послідовності, пов'язаної з сектором, для контрольних сигналів, які складають опорний сигнал, що передається за допомогою сектора. Потім опорні сигнали відповідних секторів в стільнику одночасно передаються за допомогою тих же самих часових і частотних ресурсів, а також мультиплексуються за допомогою застосовуваних ортогональних послідовностей. Однак, в зв'язку з тим, що така схема мультиплексування вимагає передачі для множини секторів за допомогою одних і тих же ресурсів, для потужності передачі опорних сигналів від конкретних секторів надається дуже незначна гнучкість. Отже, в одному прикладі частотні зсуви, ілюстровані за допомогою діаграм 610-630, можуть бути використані для спрощення FDM з 3 секторами, причому опорні сигнали від різних секторів можуть бути мультиплексованими по частоті. Оскільки мультиплексування виконане по частоті, а не через ортогональний код, кожний опорний сигнал передається за допомогою окремих частотних ресурсів. В результаті цього, для потужності передачі надається велика гнучкість, в порівнянні з доступною для передачі опорних сигналів з використанням CDM, оскільки доступна потужність передачі може бути неоднаково розподілена між опорними сигналами. Додатково, в зв'язку з тим, що опорні сигнали розділяються по частоті, різні коефіцієнти посилення потужності можуть бути використані для різних опорних сигналів на основі, наприклад, станів каналу сектора, по якому передається конкретний опорний сигнал. Додатково і/або альтернативно, переривчаста передача (DTX) може бути використана для передачі даних між сигналами, зарезервованими для передачі опорного сигналу, як ілюстровано за допомогою діаграм 610-630. У іншому прикладі методики для FDM з 3 секторами, як було описано вище, можуть бути розширені для стільника, який має додаткові сектори, за допомогою комбінування FDM з CDM. Як конк 27 ретний приклад, FDM і CDM можуть бути використані в комбінації для передачі опорних сигналів за допомогою стільника, який має 9 секторів, за допомогою розподілу стільника на 3 групи з 3 секторів. Групи можуть бути визначені, наприклад, з використанням FDM на основі схеми багаторазового використання 3 частот, як було описано вище. Потім в кожній групі може бути використане CDM для ідентифікації опорних сигналів, що передаються від окремих секторів. На Фіг.7-9 ілюстровані методології пошуку стільника в системі безпровідного зв'язку. Незважаючи на те, що для простоти пояснення методології зображені і описані у вигляді серії дій, повинно бути зрозуміло, а також взято до уваги, що методології не обмежені порядком дій, і що деякі дії, відповідно до одного або декількох аспектів, можуть відбутися в різних порядках і/або одночасно з іншими зображеними і описаними в цьому документі діями. Наприклад, фахівцям в даній галузі техніки буде зрозуміло, а також взято до уваги, що методологія альтернативно може бути представлена у вигляді серії взаємопов'язаних станів або подій, як, наприклад, в діаграмі станів. Крім того, не всі ілюстровані дії повинні здійснювати методологію, відповідно до одного або декількох аспектів. Фіг.7 ілюструє методологію 700 передачі опорних сигналів (наприклад, опорних сигналів 236), а також надання ресурсів для використання при передачі згаданих сигналів. Потрібно брати до уваги, що методологія 700 може бути виконана за допомогою, наприклад, базової станції (наприклад, базової станції 210 в системі 200) і/або будь-якого іншого придатного мережного об'єкта. Методологія 700 починається з етапу 702, на якому ідентифікується кількість передавальних антен, доступних в секторі для передачі опорних сигналів. У одному прикладі кількість передавальних антен в секторі може бути визначена на етапі 702 для визначення структури контрольного сигналу, який буде використовуватися для опорного сигналу. Наприклад, як було описано вище, сектор, який має одну передавальну антену, може передати опорний сигнал на основі діаграми 510, зображеної на Фіг.5А, сектор, який має дві передавальні антени, може передати опорний сигнал на основі діаграми 520, зображеної на Фіг.5В, а сектор, який має чотири передавальні антени, може передати опорний сигнал на основі діаграми 530, зображеної на Фіг.5С. Потім методологія 700 може необов'язково перейти на етап 704, на якому регулюється потужність передачі, використовувана за допомогою передавальних антен, ідентифікованих на етапі 702 на відповідних секторах (наприклад, секторах 104, що обслуговуються об'єктом, який виконує методологію 700) для передачі відповідних опорних сигналів (наприклад, опорних сигналів 236). Збільшення потужності на етапі 704 може бути виконане, наприклад, для поліпшення процесу виявлення опорного сигналу на UE (наприклад, терміналі 250). У одному прикладі потужність передачі, задана даній антені, ідентифікованій на етапі 702 для передачі опорного сигналу, може бути окремо збільшена або скорочена залежно від потужності передачі для даних і/або передач. Крім 94775 28 того, виконані на етапі 704 регулювання можуть бути постійними або циклічними. Після виконання дій, описаних на етапах 702 і/або 704, методологія 700 може перейти на етап 706, на якому відповідним секторам або групам секторів на основі схеми багаторазового використання частоти задаються відповідні частотні зсуви. У одному прикладі частотні зсуви, задані на етапі 706, можуть бути застосовані до контрольних сигналів, які складають опорні сигнали від відповідних секторів, як ілюстровано і описано за допомогою діаграм 610-630 і пов'язаного вищевикладеного обговорення. Крім всього іншого, частотні зсуви, застосовувані на етапі 706, можуть бути застосовані до окремих секторів або груп секторів. Потім, на етапі 708, опорні сигнали від відповідних секторів або груп секторів, для яких на етапі 706 були застосовані частотні зсуви, мультиплексуються з використанням FDM, щонайменше частково, за допомогою задавання опорним сигналам частотних ресурсів, на основі частотних зсувів, застосовуваних на етапі 706. У одному прикладі опорні сигнали від відповідних секторів формуються на основі частотних зсувів, застосовуваних на етапі 706. Відповідно, ці частотні зсуви можуть бути використані як основа для мультиплексування опорних сигналів з використанням FDM, як описано з посиланням на Фіг.6 вище. У іншому прикладі, якщо на етапі 706 частотний зсув виконується для груп секторів, то на етапі 708 мультиплексування може бути виконане за допомогою комбінування FDM з CDM. Наприклад, на етапі 708 групи секторів можуть бути мультиплексовані з використанням FDM, а опорні сигнали від секторів в межах груп секторів можуть, в свою чергу, бути мультиплексовані з використанням CDM. Після виконання описаної на етапі 708 дії, методологія 700 може завершитися на етапі 710, на якому опорні сигнали передаються з використанням їх відповідних заданих частотних ресурсів. Фіг.8 ілюструє методологію 800 ідентифікації джерела опорного сигналу на основі властивостей опорного сигналу. Методологія 800 може бути виконана за допомогою, наприклад, термінала (наприклад, термінала 250) і/або будь-якого іншого придатного об'єкта в системі безпровідного зв'язку. Методологія 800 починається з етапу 802, на якому приймаються один або декілька кодів синхронізації, які містять інформацію про частотні ресурси, використовувані за допомогою відповідних секторів для передачі опорних сигналів. Інформація, що приймається на етапі 802, може бути передана з використанням, наприклад, первинного коду синхронізації (наприклад, PSC 232), вторинного коду синхронізації (наприклад, SSC 234) і/або іншого придатного сигналу. Крім того, коди синхронізації, що приймаються на етапі 800, можуть передати інформацію на основі свого тимчасового місцеположення в межах радіокадру, послідовності(ей), використовуваної для їх формування, і/або інших факторів. У одному прикладі інформація, що приймається на етапі 802, може включати в себе частотні зсуви, використовувані для передачі опорних сигналів від різних секторів, що обслуговуються за допомогою вузла В (наприклад, базової 29 станції 210), який може бути оснований на ID стільників відповідних секторів або ID груп відповідних груп секторів. У іншому прикладі коди синхронізації, що приймаються на етапі 802, також можуть містити інформацію про кількість секторів, що обслуговуються за допомогою кожного вузла В у системі, і/або про кількість передавальних антен, використовуваних в кожному стільнику для поліпшення процесу виявлення опорного сигналу на об'єкті, який виконує методологію 800. Потім методологія 800 переходить на етап 804, на якому опорний сигнал приймається за допомогою ідентифікованого набору частотних ресурсів. У одному прикладі об'єкт, який виконує методологію 800, на етапі 804 може спробувати виявити опорний сигнал на множині наборів частот, пов'язаних з відповідними частотними зсувами, що надаються на етапі 802. Після прийому опорного сигналу частотні ресурси, за допомогою яких був прийнятий опорний сигнал, можуть бути ідентифіковані, а методологія 800 може завершитися на етапі 806, на якому сектор, який передавав опорний сигнал, що приймається на етапі 804, ідентифікується, щонайменше частково, на основі інформації про частотні зсуви, що надається за допомогою кодів синхронізації на етапі 802, і частотні ресурси, за допомогою яких опорний сигнал був прийнятий на етапі 804. У одному прикладі інформація про частотні зсуви, що надається на етапі 802, може зв'язати конкретні частотні зсуви з ID стільників окремих секторів. У такому прикладі сектор, від якого на етапі 804 приймається опорний сигнал, може бути ідентифікований на етапі 806 по частотах, на яких опорний сигнал був прийнятий поодинці. Альтернативно, інформація про частотні зсуви, що надається на етапі 802, може бути пов'язана з ID груп стільників, а група стільників, що містить сектор, який передає опорний сигнал, що приймається на етапі 804, може бути ідентифікована по частотних зсувах, використовуваних для передачі опорного сигналу. У такому прикладі може бути використане додаткове мультиплексування з використанням методики, наприклад, CDM, для спрощення ідентифікації конкретного сектора в межах групи стільників, від якої був прийнятий опорний сигнал. Фіг.9А-9С ілюструють різні методології 910-930 виявлення і обробки опорного сигналу в системі безпровідного зв'язку. Методології 910-930 можуть бути виконані за допомогою, наприклад, термінала і/або будь-якого іншого придатного об'єкта в системі безпровідного зв'язку. Відповідно до одного аспекту, опорний сигнал може бути складений з серії символів OFDM, що передаються через відповідні інтервали часу (наприклад, 0,5 мілісекунди). Крім того, під час передачі опорного сигналу терміналу можуть бути невідомі один або декілька параметрів відносно того, як переданий опорний сигнал. Наприклад, терміналу може бути невідома кількість передавальних антен, використовуваних для передачі даного опорного сигналу, що може стосуватися структури опорного сигналу, як було описано з посиланням на Фіг.5А-5С вище. В результаті цього, термінал може спробувати виявити опорний сигнал, як ілюстровано за допомогою од 94775 30 нієї або декількох Фіг.9А-9С, згідно з набором гіпотез, які можуть бути відповідно пов'язані з кількістю передавальних антен, для визначення кількості передавальних антен, які передають опорний сигнал. Фіг.9А-9С ілюструють різні методології 910930, які можуть бути використані за допомогою термінала для виявлення опорного сигналу. Загалом, як ілюстровано за допомогою Фіг.9А-9С, опорний сигнал може бути виявлений за допомогою виконання виявлення для окремого символу OFDM або інтервалу часу, згідно з серією гіпотез, а потім комбінування цих часткових результатів для серії гіпотез, щоб визначити відповідну гіпотезу. Фіг.9А ілюструє схему послідовності операцій першої методології 910 виявлення і обробки опорного сигналу. Методологія 910 починається з етапу 912, на якому для опорного сигналу за допомогою серії інтервалів часу для однієї або декількох гіпотез виконується когерентне виявлення. У одному прикладі когерентне виявлення використовує фіксований опорний сигнал каналу, одержаний з іншого каналу (наприклад, каналу, по якому передається PSC 232 і/або SSC 234), для визначення місцезнаходження контрольних сигналів, які складають опорний сигнал, по частоті. Потім ці контрольні сигнали можуть бути підсумовані для кожного інтервалу часу і гіпотези, яка розглядається на етапі 912. Потім, на етапі 914, когерентне об'єднання виконується по інтервалах часу для кожної гіпотези, яка розглядається на етапі 912. Більш конкретно, когерентне об'єднання може бути виконане на етапі 914 за допомогою виконання прямого підсумовування для кожної гіпотези когерентно виявлених часткових результатів, одержуваних на етапі 912 для серії інтервалів часу. Після виконання об'єднання на етапі 914, методологія 910 може завершитися на етапі 916, на якому гіпотеза вибирається на основі результатів об'єднання. Фіг.9В ілюструє другу методологію 920 виявлення і обробки опорного сигналу. Методологія 920 починається з етапу 922, на якому, подібно етапу 912 методології 910, для опорного сигналу, за допомогою серії інтервалів часу для однієї або декількох гіпотез, виконується когерентне виявлення. Потім, на етапі 924, по інтервалах часу для кожної гіпотези, яка розглядається на етапі 922, виконується некогерентне об'єднання. У одному прикладі когерентно виявлені часткові результати, одержувані на етапі 922, можуть бути некогерентно об'єднані на етапі 924 за допомогою початкового одержання енергії кожного часткового результату, і подальшого підсумовування повної енергії по інтервалах часу для кожної гіпотези, що розглядається. Після цього методологія 920 може завершитися на етапі 926 за допомогою вибору гіпотези на основі результатів об'єднання, виконуваного на етапі 924. Фіг.9С ілюструє третю методологію 930 виявлення і обробки опорного сигналу. Методологія 930 починається з етапу 932, на якому за допомогою серії інтервалів часу для однієї або декількох гіпотез для опорного сигналу виконується некогерентне виявлення. На відміну від когерентного виявлення, виконуваного на етапах 912 і 922, не 31 когерентне виявлення не використовує опорний сигнал каналу. Замість цього опорний сигнал може бути безпосередньо підсумований в частотній області для кожного інтервалу часу і гіпотези, яка розглядається на етапі 932. Потім, на етапі 934, некогерентне об'єднання виконується по інтервалах часу для кожної гіпотези, яка розглядається на етапі 932. У одному прикладі некогерентне об'єднання на етапі 934 може бути виконане за допомогою виконання прямого підсумовування часткових результатів, одержуваних на етапі 932, по інтервалах часу для кожної гіпотези, що розглядається. І нарешті, на етапі 936, гіпотеза може бути вибрана на основі результатів об'єднання, виконуваного на етапі 934. Фіг.10 ілюструє блок-схему, що зображує ілюстративну систему 1000 безпровідного зв'язку, в якій можуть функціонувати один або декілька описаних в цьому документі варіантів здійснення. У одному прикладі система 1000 є системою з багатьма входами і багатьма виходами (МІМО), яка включає в себе систему 1010 передавача і систему 1050 приймача. Однак потрібно брати до уваги, що система 1010 передавача і/або система 1050 приймача також може бути застосована до системи з багатьма входами і одним виходом, в якій, наприклад, множина передавальних антен (наприклад, на базовій станції) може передавати один або декілька потоків символів на один антенний пристрій (наприклад, мобільну станцію). Крім всього іншого, потрібно брати до уваги, що описані в цьому документі аспекти системи 1010 передавача і/або системи 1050 приймача можуть бути використані застосовно до антенної системи з одним виходом і одним входом. Відповідно до одного аспекту, дані трафіку для множини потоків даних надаються на системі 1010 передавача від джерела 1012 даних для передавального (Тх) процесора 1014. У одному прикладі кожний потік даних може бути переданий через відповідну передавальну антену 1024. Крім всього іншого, передавальний (ТХ) процесор 1014 може форматувати, кодувати і чергувати дані, що передаються, для кожного потоку даних на основі конкретної схеми кодування, вибираної для кожного відповідного потоку даних, для надання кодованих даних. У одному прикладі кодовані дані для кожного потоку даних можуть бути мультиплексовані з контрольними даними з використанням методик OFDM. Контрольні дані можуть бути, наприклад, відомою комбінацією даних, яка оброблена відомим способом. Крім того, контрольні дані можуть бути використані в системі1050 приймача для оцінки відгуку каналу. У системі 1010 передавача мультиплексований контрольний сигнал і кодовані дані для кожного потоку даних можуть бути змодульовані (тобто перетворені в символи) на основі конкретної схеми модуляції (наприклад, BPSK, QSPK, M-PSK або M-QAM), вибираної для кожного відповідного потоку даних для забезпечення символів модуляції. У одному прикладі швидкість передачі даних, кодування і модуляція для кожного потоку даних можуть бути визначені за допомогою команд, які надаються за допомогою процесора 1030 і/або виконуються на ньому. 94775 32 Потім символи модуляції для всіх потоків даних можуть бути надані передавальному (ТХ) процесору 1020, який може додатково обробити символи модуляції (наприклад, для OFDM). Передавальний (ТХ) процесор 1020 МІМО може потім надати NT потоків символів модуляції NT приймачам-передавачам 1022а через 1022t. У одному прикладі кожний приймач-передавач 1022 може прийняти і обробити відповідний потік символів для надання одного або декількох аналогових сигналів. Після цього, кожний приймачпередавач 1022 може додатково обробити (наприклад, виконати посилення, фільтрацію і перетворення з підвищенням частоти) аналогові сигнали для надання модульованого сигналу, придатного для передачі по каналу МІМО. Відповідно, після цього, NТ модульованих сигналів від приймачівпередавачів 1022а через 1022t можуть бути передані від NT антен 1024а через 1024t. Відповідно до іншого аспекту, модульовані сигнали, що передаються, можуть бути прийняті на системі 1050 приймача за допомогою NR антен 1052а через 1052r. Після цього, прийняті сигнали від кожної антени 1052 можуть бути надані відповідним приймачам-передавачам 1054. У одному прикладі кожний приймач-передавач 1054 може обробити (наприклад, виконати фільтрацію, посилення і перетворення з пониженням частоти) відповідний прийнятий сигнал, перевести оброблений сигнал в цифрову форму для надання відліків, а потім обробити відліки для надання відповідного «прийнятого» потоку символів. Після цього приймальний (RX) процесор 1060 MІMO може прийняти і обробити NR прийнятих потоків символів від NR приймачів-передавачів 1054 на основі конкретної методики обробки приймача для надання NT «виявлених» потоків символів. У одному прикладі кожний виявлений потік символів може включати в себе символи, які є оцінками символів модуляції, що передаються для відповідного потоку даних. Після цього приймальний (RX) процесор 1060 може обробити кожний потік символів, щонайменше частково, за допомогою демодуляції, зворотного чергування і декодування кожного виявленого потоку символів для відновлення даних, що передаються, для відповідного потоку даних. Отже, обробка за допомогою приймального (RX) процесора 1060 може бути додатковою відносно обробки, виконуваної за допомогою передавального (ТХ) процесора 1020 МІМО і передавального (ТХ) процесора 1014 в системі 1010 передавача. Приймальний (RX) процесор 1060 може додатково надати оброблені потоки символів приймачу 1064 даних. Відповідно до одного аспекту, оцінка відгуку каналу, генерована за допомогою приймального (RX) процесора 1060, може бути використана для виконання просторової/часової обробки в приймачі, регулювання рівнів потужності, зміни швидкості або схеми модуляції і/або інших придатних дій. Крім всього іншого, приймальний (RX) процесор 1060 може додатково оцінити характеристики каналу, такі як, наприклад, відношення «сигналшум» (SNR) виявлених потоків символів. Після цього, приймальний (RX) процесор 1060 може надати оцінені характеристики каналу процесору 33 1070. У одному прикладі приймальний (RX) процесор 1060 і/або процесор 1070 можуть додатково одержати оцінку «робочого» відношення SNR для системи. Після цього, процесор 1070 може надати інформацію про стан каналу (CSI), яка може містити інформацію про лінію зв'язку і/або потік даних, що приймається. Ця інформація може включати в себе, наприклад, робоче відношення SNR. Після цього, інформація CSI може бути оброблена за допомогою передавального (ТХ) процесора 1018, змодульована за допомогою модулятора 1080, оброблена за допомогою приймачів-передавачів 1054а через 1054r, і передана зворотно на систему 1010 передавача. Крім того, джерело 1016 даних в системі 1050 приймача може надати додаткові дані, які будуть оброблятися за допомогою передавального (ТХ) процесора 1018. Потім в системі 1010 передавача модульовані сигнали від системи 1050 приймача можуть бути прийняті за допомогою антен 1024, оброблені за допомогою приймачів-передавачів 1022, демодульовані за допомогою демодулятора 1040, і оброблені за допомогою приймального (RX) процесора 1042 для відновлення CSI, повідомленої за допомогою системи 1050 приймача. У одному прикладі повідомлювана CSI потім може бути надана процесору 1030 і використовуватися для визначення швидкостей передачі даних, а також схем кодування і модуляції, які будуть використовуватися для одного або декількох потоків даних. Після цього, певні схеми кодування і модуляції можуть бути надані приймачем-передавачем 1022 для квантизації і/або використання в більш пізніх передачах на системі 1050 приймача. Додатково і/або альтернативно, повідомлювана CSI може бути використана за допомогою процесора 1030 для генерації різних сигналів керування для передавального (ТХ) процесора 1014 і передавального (ТХ) процесора 1020 МІМО. У іншому прикладі CSI і/або інша інформація, оброблена за допомогою приймального (RX) процесора 1042, може бути надана приймачу 1044 даних. У одному прикладі процесор 1030 системи 1010 передавача і процесор 1070 системи 1050 приймача напряму працюють в їх відповідних системах. Крім того, запам'ятовуючий пристрій 1032 системи 1010 передавача і запам'ятовуючий пристрій 1072 системи 1050 приймача можуть забезпечити зберігання програмних кодів і даних, використовуваних за допомогою процесорів 1030 і 1070, відповідно. Крім всього іншого, в системі 1050 приймача можуть використовуватися різні методики обробки для обробки NR прийнятих сигналів для виявлення NT потоків символів, що передаються. Ці методики обробки приймача можуть включати в себе методики просторової і просторово-часової обробки приймача, які також можуть називатися методиками частотної корекції і/або методиками «послідовного обнулення/частотної корекції погашення перешкод» приймача, які також можуть називатися методиками обробки «послідовного обнулення перешкод» або «послідовним скасуванням» приймача. Фіг.11 ілюструє пристрій 1100, який координує передачу опорних сигналів (наприклад, опорних 94775 34 сигналів 236) і ресурсів, спільно використовуваних з вищевикладеним. Потрібно брати до уваги, що пристрій 1100 ілюстрований як такий, що включає в себе функціональні блоки, які можуть бути функціональними блоками, що представляють функції, які реалізовуються за допомогою процесора, програмних засобів або за допомогою їх комбінації (наприклад, програмно-апаратних засобів). Пристрій 1100 може бути реалізований у вузлі В (наприклад, в базовій станції 210) і/або в іншому придатному мережному об'єкті, а також може включати в себе модуль 1102 для визначення кількості передавальних антен, використовуваних в кожному стільнику (наприклад, в кожному секторі 104), модуль 1104 для регулювання потужності передачі, використовуваної за допомогою відповідних передавальних антен для передачі опорних сигналів, модуль 1106 для виконання мультиплексування з частотним розділенням для опорних сигналів, що передаються за допомогою відповідних стільників або груп стільників, за допомогою задавання відповідних частотних зсувів відповідним сигналам на основі пов'язаних з ними стільників або груп стільників, а також модуль 1108 для передачі опорних сигналів на основі відповідних результатів задавання для частотних ресурсів і потужності. Фіг.12 ілюструє пристрій 1200, який спрощує ідентифікацію стільника (наприклад, сектора 104 в системі 100), від якого приймається опорний сигнал. Пристрій 1200 може бути реалізований в UE (наприклад, в терміналі 250) і/або в іншому придатному мережному об'єкті, а також може включати в себе модуль 1202 для одержання інформації з одного або декількох сигналів синхронізації, що стосуються частотних зсувів, використовуваних для опорних сигналів у відповідних стільниках, модуль 1204 для прийому опорного сигналу від стільника за допомогою набору частотних ресурсів, а також модуль 1206 для ідентифікації стільника, який передає опорний сигнал, за допомогою порівняння частотних ресурсів, за допомогою яких був прийнятий опорний сигнал, з одержаними частотними зсувами. Потрібно розуміти, що описані в цьому документі аспекти можуть бути реалізовані за допомогою апаратних засобів, програмних засобів, програмно-апаратних засобів, мікропрограмних засобів, мікрокоду або за допомогою будь-якої комбінації вищевикладеного. При реалізації системи і/або способів за допомогою програмних засобів, програмно-апаратних засобів або мікрокодів, програмний код або кодові сегменти можуть бути збережені на машиночитаному носії інформації, такому як компонент пам'яті. Кодовий сегмент може являти собою процедуру, функцію, підпрограму, програму, стандартну програму, стандартну підпрограму, модуль, пакет програм, клас або будь-яку комбінацію команд, структур даних або операторів програми. Кодовий сегмент може бути пов'язаний з іншим кодовим сегментом або з жорстко змонтованою схемою (схемою апаратних засобів) за допомогою передачі і/або прийому інформації, даних, аргументів, параметрів або вмісту пам'яті. Інформація, аргументи, пара 35 метри, дані і т.д. можуть бути передані або переслані з використанням будь-якого придатного засобу, що включає в себе спільне використання пам'яті, передачу повідомлення, передачу символу, мережну передачу і т.д. Для програмної реалізації описані в цьому документі методики можуть бути реалізовані з модулями (наприклад, процедурами, функціями і так далі), які виконують описані в цьому документі функції. Програмні коди можуть бути збережені в блоках пам'яті, а також виконані за допомогою процесорів. Блок пам'яті може бути реалізований в межах процесора або ж за його межами, при цьому він може бути комунікаційно сполучений з процесором за допомогою різних відомих в рівні техніки засобів. Вищеописане включає в себе приклади одного або декількох аспектів. Зрозуміло, неможливо 94775 36 описати кожну мислиму комбінацію компонентів або методологій для цілей опису вищезазначених аспектів, але фахівцям в даній галузі техніки повинно бути зрозуміло, що можлива множина додаткових комбінацій і перестановок різних аспектів. Відповідно, описані аспекти призначені для охоплення всіх подібних змін, модифікацій і замін, які знаходяться в межах суті і об'єму прикладеної формули винаходу. Крім того, при використанні в докладному описі або формулі винаходу терміну «включає в себе», він повинен розглядатися як подібний терміну «містить», який інтерпретується як транзитне слово у формулі винаходу. Крім того, використовуваний в докладному описі або формулі винаходу термін «або» повинен розглядатися як «невиключне або». 37 94775 38 39 94775 40 41 94775 42 43 94775 44 45 94775 46 47 94775 48 49 94775 50 51 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 94775 Підписне 52 Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601