Схема конфігурування мережевого елемента

Реферат: У схемі конфігурування для одного або більше мережевих елементів об'єкт мережевого керування визначає множину щонайменше одного значення параметра з множини робочих значень параметрів і відправляє визначену множину в мережевий елемент. Потім мережевий елемент вибирає значення параметра з прийнятої множини і використовує вибране значення параметра для конфігурування одного або більше варіантів здійснення мережевого елемента. UA 99537 C2 (12) UA 99537 C2 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Дана заявка вимагає на перевагу і пріоритет попередньої заявки, що знаходиться в загальному володінні США №61/077.354, поданої 1 липня 2008 p., і якій привласнений №081969Р1 в Реєстрі Повіреного, і опис якої включений в дану заявку у вигляді посилання. Даний винахід стосується, в основному, бездротового зв'язку і, зокрема, але не виключно, конфігурування мережевих елементів. Системи бездротового зв'язку широко застосовуються для забезпечення різних видів зв'язку (наприклад, передачі голосу, передачі даних, мультимедійних послуг і т. д.) для множини абонентів. У типовій системі базові станції розосередилися по всіх географічних районах з метою забезпечення локального бездротового зв'язку для рухомих установок, що переміщуються по цих районах. Базові станції, в свою чергу, здійснюють обмін даними з вузлами базової мережі для забезпечення зв'язку в територіально розподіленій мережі. Крім того, ці базові станції здійснюють обмін даними з вузлами мережі, які здійснюють керування мережею і можуть містити об'єкт функціонування, адміністрування і технічного обслуговування (що називається також об'єктом функціонування і технічного обслуговування або об'єктом функціонування, адміністрування, керування і технічного обслуговування; що називається надалі ОАМ), який здійснює обмін даними з мережевими елементами (наприклад, базовими станціями) через інтерфейси керування для виконання функцій керування, включаючи керування конфігурацією, керування обробкою відмов і керування ефективністю. Оскільки попит на високошвидкісні і мультимедійні послуги швидко росте, існує проблема реалізації ефективних і надійних систем зв'язку з поліпшеними характеристиками, включаючи можливості автоматичної зміни конфігурації. Наприклад, мережевий елемент, такий як базова станція, може автономно оптимізувати один або більше радіопараметрів. Відповідно до цього, існує потреба у вдосконалених методах конфігурування цих і інших типів мережевих елементів. У доповнення до традиційних базових станцій мережі стільникового зв'язку для забезпечення більш надійного внутрішнього бездротового покриття для рухомих установок можуть використовуватися базові станції з невеликим покриттям (наприклад, встановлені в будинку абонента). Такі базові станції з невеликим покриттям, як правило, відомі як базові станції точки доступу, Home NodeB або фемтостільники. Звичайно такі базові станції з невеликим покриттям підключені до Інтернету і мережі оператора стільникового зв'язку через маршрутизатор цифрової абонентської лінії (DSL) або кабельний модем. На практиці такі базові станції з невеликим покриттям можуть використовуватися епізодично і у великій кількості. Отже, існує потреба у вдосконалених методах конфігурування таких базових станцій. Нижче наведений короткий опис типових варіантів здійснення даного винаходу. Потрібно розуміти, що будь-яке посилання на термін «варіанти здійснення» може стосуватися одного або більше варіантів здійснення даного винаходу. Даний винахід в деяких варіантах здійснення стосується схеми конфігурування мережевого елементу. Такий мережевий елемент може бути, наприклад, точкою доступу, терміналом доступу або будь-яким іншим об'єктом, що використовується в мережі. У деяких варіантах здійснення об'єкт мережевого керування визначає множину щонайменше одного значення параметра з множини робочих значень параметрів і відправляє визначену множину в мережевий елемент. При цьому мережевий елемент може вибирати значення параметра з прийнятої множини і використовувати вибране значення параметра для конфігурування деякого варіанту здійснення мережевого елементу. У іншому прикладі в самоорганізовній мережі деякі параметри можуть конфігуруватися точками доступу (наприклад, eNodeB). Для того щоб базова мережа здійснювала деяке керування значенням параметра, вибираного точкою доступу, об'єкт мережевого керування може конфігурувати допустиму множину значень для такого параметра. При цьому мережевий елемент може конфігурувати себе, вибираючи значення з цієї множини (наприклад, за допомогою відповідного алгоритму вибору оптимального параметра з множини). Короткий опис креслень Ці і інші приклади варіантів здійснення даного винаходу викладені нижче в докладному описі і прикладеній формулі винаходу, а також в нижченаведених кресленнях, при цьому: Фіг. 1 - спрощена блок-схема декількох прикладів варіантів здійснення системи зв'язку, в якій мережевий елемент конфігурується на основі множини значень параметрів, прийнятої з мережевого вузла; Фіг. 2 - блок-схема декількох прикладів варіантів здійснення операцій, які можуть виконуватися для конфігурування мережевого елементу на основі множини значень параметрів, прийнятої з мережевого вузла; Фіг. 3 - блок-схема декількох прикладів варіантів здійснення операцій, які можуть виконуватися для конфігурування мережевого елементу; 1 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 4 - спрощена блок-схема декількох прикладів варіантів здійснення компонентів, які можуть використовуватися у вузлах зв'язку; Фіг. 5 - спрощена схема системи бездротового зв'язку; Фіг. 6 - спрощена схема системи бездротового зв'язку, що включає в себе фемтовузли; Фіг. 7 - спрощена схема, що ілюструє зони обслуговування для бездротового зв'язку; Фіг. 8 - спрощена блок-схема декількох прикладів варіантів здійснення компонентів зв'язку; і Фіг. 9 і 10 - спрощені блок-схеми декількох прикладів варіантів здійснення пристрою, настроєного на виконання операцій конфігурування мережевого елементу відповідно до наведеного опису. Відповідно до загальноприйнятої практики, різні ознаки, проілюстровані на кресленнях, можуть бути зображені без додержання масштабу. У зв'язку з цим, для наглядності розміри різних ознак можуть бути довільно збільшені або зменшені. Крім того, деякі з креслень для ясності можуть бути спрощені. Так, креслення можуть відображати не всі компоненти даного пристрою (наприклад, приладу) або способу. Нарешті, у всьому описі і на кресленнях для позначення однакових ознак можуть використовуватися однакові позиційні номери. Докладний опис Нижче описані різні варіанти здійснення даного винаходу. Повинно бути зрозуміло, що викладене в даному описі може бути реалізоване різними способами і що будь-яка описана в даному описі конкретна структура і/або функція є усього лише зразком. Виходячи з описаних в даному описі варіантів здійснення, фахівцеві повинно бути зрозуміло, що описаний в даному описі варіант здійснення може бути реалізований незалежно від інших варіантів здійснення і що два або більше з цих варіантів здійснення можуть бути об'єднані різними способами. Наприклад, пристрій може бути реалізований, або спосіб може бути здійснений з використанням ряду викладених в даному описі варіантів здійснення. Крім того, такий пристрій може бути реалізований, або такий спосіб може бути здійснений з використанням іншої структури, функцій або структури і функцій в доповнення до одного або більше викладених в даному описі варіантів здійснення або за їх винятком. Більше того варіант здійснення може бути виконаний у вигляді щонайменше одного елемента пункту формули винаходу. Фіг. 1 ілюструє декілька вузлів прикладу системи зв'язку 100 (наприклад, частина мережі зв'язку). Для наглядності різні варіанти здійснення даного винаходу описані нижче застосовно до одного або більше об'єктів мережевого керування (наприклад, до мережевих вузлів, таких як ОАМ) і мережевих елементів (наприклад, точок доступу і терміналів доступу), які здійснюють зв'язок один з одним. Однак потрібно розуміти, що викладені в даному описі варіанти здійснення можуть бути застосовні до інших типів пристроїв або інших подібних пристроїв, які згадуються з використанням іншої термінології. Наприклад, в різних реалізаціях точки доступу можуть бути названі базовими станціями або eNodeB або виконані у вигляді них, термінали доступу можуть бути названі абонентськими станціями або мобільними телефонами або виконані у вигляді них і т. д. Мережеві елементи точки доступу в системі 100 можуть надавати одну або більше послуги (наприклад, внутрішньомережева взаємодія) для одного або більше мережевих елементів термінала доступу, які можуть бути встановлені у відповідному географічному районі або які можуть переміщатися по ньому. У наведеному на Фіг. 1 прикладі в визначений момент мережевий елемент 102 може обслуговуватися мережевим елементом 104. Мережевий елемент 104, в свою чергу, може здійснювати обмін даними з одним або більше об'єктами мережевого керування (представленими, для зручності, об'єктом мережевого керування 106) з метою забезпечення взаємодії по глобальній мережі. Об'єкт мережевого керування може приймати різні форми, такі як, наприклад, один або більше об'єктів базової мережі (наприклад, мережевий вузол, що забезпечує функціональні можливості ОАМ, об'єкт керування мобільністю або будь-який інший відповідний мережевий об'єкт). Відповідно до викладеного в даному описі, мережевий елемент 104 є таким, що автоматично конфігурується в тому відношенні, що він може автономно вибирати одне або більше значення параметрів, що використовуються ним під час роботи. Крім того, для того щоб оператор стільникового зв'язку міг підтримувати рівень контролю значень параметрів, вибираних мережевим елементом 104, об'єкт мережевого керування 106 може встановлювати, які значення параметрів з множини значень параметрів, що є можуть використовуватися мережевим елементом 104. Потрібно розуміти, що така схема конфігурування мережевого елементу може бути застосовна і до інших типів мережевих елементів (наприклад, до мережевого елементу 102). Приклади операцій системи 100 більш детально описані нижче застосовно до блок-схеми, зображеної на Фіг. 2. Для зручності зображені на Фіг. 2 операції (або будь-які інші або описані в 2 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 даному описі операції, що обговорюються) можуть бути описані як такі, що виконуються конкретними компонентами (наприклад, компонентами системи 100 або як показано на Фіг. 4). Однак потрібно розуміти, що ці операції можуть виконуватися іншими типами компонентів і можуть виконуватися з використанням різного числа компонентів. Крім того, потрібно розуміти, що одна або більше з описаних в даному описі операцій може не використовуватися в даному варіанті здійснення. Як представлено блоком 202 на Фіг. 2, об'єкт мережевого керування 106 визначає множину, що містить щонайменше одне значення параметра 108, з множини робочих значень параметрів 110. Як згадувалося вище, об'єкт мережевого керування 106 може виконувати функції ОАМ на рівні мережі. Такі функції ОАМ можуть включати в себе, наприклад, одне або більше з наступного: керування конфігурацією, керування обробкою відмов, керування ефективністю, керування програмним забезпеченням, керування системою, керування інвентаризацією або керування абонуванням. Особливий інтерес при цьому представляють функція керування конфігурацією (яка, наприклад, може конфігурувати описану в даному описі множину значень параметрів) і функція керування обробкою відмов (яка, наприклад, може приймати і обробляти сповіщення, що вказують на те, що множина значень параметрів є недопустимою). У наведеному на Фіг. 1 прикладі вказані операції можуть виконуватися одним або більше диспетчерами конфігурування, представленими диспетчером 112 конфігурування. Множина робочих значень параметрів 110 може стосуватися різних аспектів функціонування мережевого елементу 104. Наприклад, множина 110 може стосуватися радіопараметрів, параметрів мобільності, параметрів регулювання потужності або будь-яких інших відповідних параметрів, що використовуються мережевим елементом 104. У деяких варіантах здійснення множина 110 може встановлювати значення параметрів, що є для використання мережевим елементом в даній мережі. У деяких варіантах здійснення множина 110 може визначатися стандартом в галузі зв'язку (наприклад, як в LTE). Наприклад, максимальна потужність випромінювання мережевого елементу може бути задана між 10 мВт і 10 Вт. Інший приклад: число ідентифікаторів вузлів зв'язку (наприклад, фізичних ідентифікаторів стільника), доступних для призначення точкам доступу в системі, може бути обмежене 504. У деяких ситуаціях оператор стільникового зв'язку може захотіти в деякій мірі контролювати операції мережевого елементу, що автоматично конфігурується шляхом обмеження значень параметрів, які можуть вибиратися мережевим елементом. Тобто, замість того, щоб дозволити мережевим елементам вибирати будь-яке значення в допустимому діапазоні (множини 110), мережа може вирішити обмежити діапазон, який може вибиратися одним або більше мережевими елементами (наприклад, безстроково, або при визначених умовах, або в деякі моменти часу). Рішення відносно забезпечення обмеженої множини може основуватися, наприклад, на інформації по мережі, відомій в базовій мережі, на політиці мережі (наприклад, оператора) або на якому-небудь іншому чиннику або чинниках. Множина 108 може бути визначена різними способами. У ряді випадків множина 108 може включати в себе частину множини 110. У ряді випадків множина 108 може дорівнювати множини 110. У ряді випадків множина 108 може включати в себе множину перерахованих значень або діапазонів (наприклад, не обов'язково значень в безперервному діапазоні). У цих випадках мережевий елемент 104 вільний у виборі будь-якого значення параметра із заданої множини перерахованих значень або діапазонів. Наприклад, може допускатися, щоб параметр приймав будь-які значення у множині {значення1, значення2, значення3,. .. значення9} для множини 110. При цьому об'єкт мережевого керування 106 може конфігурувати цей параметр на будь-яке значення з множини {значення3, значення4, значення5} для забезпечення множини 108. У випадках, коли параметр може приймати значення в безперервному діапазоні, об'єкт мережевого керування 106 може задавати множину 108 у вигляді діапазону значень. Наприклад, така множину може бути задана одним або більше з наступного: всі значення в діапазоні, початок діапазону (наприклад, мінімальне значення діапазону), кінець діапазону (наприклад, максимальне значення діапазону) або ширина діапазону. У цих випадках мережевий елемент 104 вільний у виборі будь-якого значення параметра в заданому діапазоні. У ряді випадків множина 108 може складатися з одного значення. Наприклад, може бути задана множина з одним елементом. У альтернативному варіанті здійснення в залежності від характеристик параметра може бути заданий діапазон параметра з шириною 0 (наприклад, мінімальне значення діапазону встановлюється таким, що дорівнює максимальному значенню діапазону). У цих випадках об'єкт мережевого керування 106 може задавати точне значення, яке буде вибиратися мережевим елементом 104. 3 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У деяких варіантах здійснення об'єкт мережевого керування 106 може взаємодіяти з одним або більше іншими об'єктами (для зручності поданих на Фіг. 1 у вигляді іншого об'єкта 120) з метою визначення множини 108. Наприклад, для формування множини значень параметрів об'єкт мережевого керування 106 може залучати одне або більше з наступного: зовнішні об'єкти, алгоритми, засоби або додатки. До конкретних прикладів такого об'єкта належать засоби мережевого планування, які можуть включати в себе модулі планування параметрів і конфігурування. У цьому випадку об'єкт мережевого керування 106 може відправляти запит, що містить відповідну вхідну інформацію (наприклад, множину 110), іншому об'єкту 120 і приймати назад множину 108. При цьому об'єкт мережевого керування 106 може конфігурувати множину 108 в мережевому елементі 104, як описано нижче. Відповідно до блока 204, об'єкт мережевого керування 106 (наприклад, диспетчер 112 конфігурування) може ідентифікувати одне або більше заданих за замовчуванням значення параметрів з множини 108. У деяких випадках задане за замовчуванням значення параметра є вихідним або переважним значенням параметра, яке може використовуватися мережевим елементом у випадку, якщо мережевий елемент не вибирає значення параметра. У деяких випадках таке задане за замовчуванням значення параметра може використовуватися у випадку, якщо у мережевого елементу 104 відсутня інформація про переважний параметр (наприклад, якщо алгоритм оптимізації, що виконується мережевим елементом, не ідентифікує оптимального значення параметра). У деяких випадках мережевий елемент 104 може ініціювати операції за допомогою вихідного значення параметра, а потім перейти до альтернативного значення (з множини 108), якщо це задається пізніше локальним алгоритмом. Як конкретний приклад заданого за замовчуванням значення множина 108 може містити список допустимих робочих каналів (наприклад, частот каналів). У цьому випадку об'єкт мережевого керування 106 може вибирати один з цих каналів як переважний канал на основі деякого критерію або критеріїв (наприклад, перешкод в інших каналах), відомих в об'єкті мережевого керування 106. При цьому критерій або критерії, що використовується об'єктом мережевого керування 106, можуть бути статичними (наприклад, попередньо сконфігурований критерій) або динамічними (наприклад, критерій, оснований на поточному стані мережі, виявленому об'єктом мережевого керування 106). Відповідно до блока 206, об'єкт мережевого керування 106 відправляє визначену множину щонайменше одного значення параметра 108 (наприклад, відправляє одну або більше вказівки, по яких може бути одержане одне або більше значення з множини) в мережевий елемент 104. Потрібно розуміти, що один або більше мережевих елементів можуть бути сконфігуровані шляхом застосування одного або більше визначених множин. Наприклад, в деяких випадках об'єкт мережевого керування 106 може відправляти ту ж визначену множину в декілька мережевих елементів. У деяких випадках об'єкт мережевого керування 106 може відправляти різні множини в різні мережеві елементи. Крім того, в даній мережі можуть бути інші об'єкти мережевого керування, які конфігурують ці і/або інші мережеві елементи в цій мережі шляхом застосування визначених множин, як описано вище. Наприклад, різні об'єкти мережевого керування можуть відповідати за функції ОАМ в різних мережевих доменах (наприклад, один об'єкт на домен). При цьому мережевий домен може відповідати, наприклад, географічному району, множині мережевих елементів, виготовлених однією і тією ж фірмою, або множині мережевих елементів, в яких використовується одна і та ж технологія радіодоступу (наприклад, домен LTE, домен UMTS і т. д.). Так, в деяких варіантах здійснення об'єкт мережевого керування може бути виконаний, наприклад, у вигляді об'єкта рівня керування доменом. Крім того, в деяких варіантах здійснення об'єкт мережевого керування може керувати одним або більше об'єктами рівня керування доменом. Об'єкт мережевого керування 106 також може відправляти в мережевий елемент одне або більше заданих за замовчуванням значення параметрів разом з відправкою визначеної множини 108. При цьому задане за замовчуванням значення параметра може бути відправлене в тому ж повідомленні, що і визначена множина 108, або в іншому повідомленні. Відповідно до блока 208, мережевий елемент 104 у випадку необхідності приймає визначену множину і одне або більше заданих за замовчуванням значення параметрів (наприклад, приймає одну або більше вказівки визначених значень параметрів). Як показано на Фіг. 1, мережевий елемент 104 може зберігати копію прийнятої множини значень параметрів 114 (наприклад, в пам'яті даних). Відповідно до блока 210, мережевий елемент 104 (наприклад, селектор параметрів 116) вибирає значення параметра з множини значень параметрів 114 для використання при виконанні операцій конфігурування. Значення параметра може вибиратися з множини значень 4 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 параметрів 114 різними способами в залежності від вимог даного додатку. У типовому випадку мережевий об'єкт 104 виконує алгоритм оптимізації з метою ідентифікації відповідного параметра з множини 114. При цьому алгоритмом оптимізації можуть використовуватися різні критерії в залежності від параметрів, що конфігуруються, мережевого елементу, що конфігурується, і мережі, що використовується (наприклад, конфігурація і стан мережі). У альтернативному варіанті здійснення в ряді випадків значення параметра може вибиратися з множини 114 циклічним перебором. У інших випадках значення параметра може вибиратися з множини 114 випадковим способом. Відповідно до блока 212, мережевий об'єкт 104 конфігурується на основі вибраного значення параметра. Наприклад, об'єкт 118 конфігурування (наприклад, виконаний у вигляді диспетчера конфігурування) може встановлювати або змінювати значення параметра (наприклад, шляхом запису в пам'ять даних), що використовується одним або більше компонентами мережевого об'єкта 104. Як конкретний приклад бездротовий приймач-передавач мережевого об'єкта 104 може конфігуруватися по радіопараметру (наприклад, максимальній потужності, ідентифікатору вузла і ін.). У ряді випадків відповідно до цієї конфігурації мережевий елемент 104 може відправляти назад в об'єкт мережевого керування 106 звіт, який вказує на вибране значення параметра і на факт конфігурування мережевого елементу 104 по цьому значенню параметра. Викладене в даному описі застосовне до різних типів параметрів. З метою пояснення нижче наведено декілька прикладів вибору значення параметра. Максимальна потужність мережевого елементу, що передається, такого як точка доступу (наприклад, пов'язана з окремим стільником) - це приклад, в якому об'єкту мережевого керування, такому як ОАМ, може виявитися вигідним конфігурувати множину значень параметрів. Значення цього параметра потужності визначає, наприклад, діапазон точки доступу, а також перешкоди, які може створювати ця точка доступу своїм сусідам. Тому в альтернативному варіанті здійснення цей параметр може бути придатним для локальної оптимізації. При цьому замість того, щоб дозволити точкам доступу вибирати будь-яку максимальну потужність, що передається в допустимому діапазоні, мережа може вирішити обмежити деякі точки доступу. Як конкретний приклад оператор стільникового зв'язку може вирішити, що макростільникам, створеним в густо заселеному міському районі, потрібно призначити максимальну потужність, що передається до 5 Вт, в той час як макростільникам, створеним в сільській місцевості, необхідно дозволити передавати на потужності аж до максимальної потужності, що передається, дозволеної застосовним стандартом (наприклад, до 10 Вт). У свою чергу, фемтостільники можуть бути обмежені максимальною потужністю, що передається, до 100 мВт. Після одержання з ОАМ вказівки множини значень параметрів максимальної потужності, що передається, точка доступу може вибирати з цієї множини конкретне значення. Наприклад, таке рішення може основуватися на сигналі зворотного зв'язку, що приймається точкою доступу від сусідніх мережевих елементів (наприклад точок доступу). Фізичний ідентифікатор стільника («PCID») мережевого елементу, такого як точка доступу це ще один приклад, в якому об'єкту мережевого керування, такому як ОАМ, може виявитися вигідним конфігурувати множину значень параметрів. PCID точки доступу (наприклад, стільника) використовується для визначення послідовності пілот-сигналів, що передаються точкою доступу. Така послідовність пілот-сигналів використовується терміналами доступу для збору достатньої кількості інформації, щоб можна було здійснити доступ до точки доступу. Тому важливо, щоб дві сусідні точки доступу не передавали один і той же PCID (вказана ситуація може називатися «конфліктом PCID»), в іншому випадку термінали доступу не зможуть декодувати PCID. У запланованій макромережі це досягається за рахунок ретельного планування. Однак в мережі з множиною малих точок доступу (наприклад, фемтовузлів, піковузлів), що використовуються епізодично, більш доцільна схема використання передбачає автоматичне конфігурування точками доступу своїх PCID. При цьому може виявитися доцільним, щоб частина простору PCID була зарезервована для використання цими малими стільниками (фемто- або пікостільниками). Наприклад, 50 з 504 доступних PCID можуть бути зарезервовані для малих стільників. Таким чином можна уникнути конфліктів PCID між запланованими макростільниками і незапланованими більш дрібними стільниками. Відповідно до цього, ОАМ може конфігурувати цю меншу множину PCID для точок доступу, пов'язаних з меншими стільниками. Потім, на основі алгоритму селекції PCID, що використовується цими точками доступу, точка доступу може вибирати один з PCID з цієї меншої множини. Таким чином, простір PCID є ще одним прикладом параметра, в якому 5 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 підмножина (наприклад, діапазон) конфігурується об'єктом мережевого керування, а точне значення вибирається мережевим елементом на основі розподіленого локалізованого алгоритму. Параметр передачі обслуговування мережевого елементу, такого як точка доступу - це ще один приклад параметра, для якого об'єкту мережевого керування, такому як ОАМ, може виявитися вигідним конфігурувати множину значень параметрів. Наприклад, термінал доступу може вимірювати потужність прийнятого сигналу від обслуговуючої точки доступу (першого мережевого елементу) і від сусідньої точки доступу (другого мережевого елементу). При перевищенні сигналом від сусідньої точки доступу сигналу від обслуговуючої точки доступу на задане зміщення може бути запущений таймер. Потім після закінчення часу роботи таймера термінал доступу може повідомити про подію (наприклад, за допомогою звіту про вимірювання). При цьому параметри зміщення і періоду очікування можуть задаватися терміналу обслуговування обслуговуючою точкою доступу. У свою чергу, ці параметри можуть конфігуруватися ОАМ в обслуговуючій точці доступу. Як конкретний приклад, в самооптимізовній мережі ОАМ може конфігурувати множини значень параметрів для цих параметрів, причому зміщення може змінюватися від 2 дБ до 4 дБ при рекомендованій величині 3 дБ, а період очікування приймає одне з перерахованих значень {320 мс, 640 мс} при рекомендованій величині 320 мс. При цьому обслуговуюча точка доступу може спочатку використовувати рекомендовані значення. Однак точка доступу в залежності від характеристик передачі обслуговування її терміналів доступу може ухвалювати локальне рішення і вибирати різні значення параметрів (використовуючи значення з множин значень параметрів). Викладене в даному описі може бути реалізоване різними способами в різних варіантах здійснення. Наприклад, на Фіг. 3 описані операції, що стосуються визначення того, чи є множина значень параметрів допустимим (блоки 304-310), і визначенню того, чи використовувати задане за замовчуванням значення параметра (блоки 312-320), яке може використовуватися в зв'язку з конфігуруванням мережевого елементу. Для зручності ці операції показані на одній і тій же блок-схемі. Однак на практиці одна або дві з цих операцій можуть не використовуватися в даному варіанті здійснення. Відповідно до блока 302, мережевий елемент приймає множину значень параметрів і задане за замовчуванням значення параметра, як описано вище в блоці 208. Відповідно до блока 304, мережевий елемент 104 (наприклад, селектор параметрів 116) визначає, чи є прийнята множина значень параметрів допустимою. Наприклад, на основі поточного стану мережі, визначеного мережевим елементом 104 (наприклад, бездротовим приймачем), мережевий елемент 104 може встановити, що неможливо або недоцільно використовувати будь-яке із значень параметра (наприклад, PCID, потужність, що передається, канал і т. д.), заданих прийнятою множиною значень параметрів. Відповідно до блоків 306 і 308, у випадку якщо прийнята множина значень параметрів визнано недопустимою, мережевий елемент 104 відправляє в об'єкт мережевого керування 106 звіт, що містить вказівку на те, що мережевий елемент 104 вважає множину значень параметрів недопустимою. При одержанні цього звіту об'єкт мережевого керування 106 може вирішити визначити іншу множину 108 і відправити цю нову множину в мережевий елемент (блок 310). Далі робочий потік може перейти назад до блока 302. У випадку якщо прийнята множина значень параметрів визнана в блоці 306 допустимою, мережевий елемент 104 може приступати до операцій конфігурування. Відповідно до блока 312, в ряді випадків мережевий елемент 104 може виконувати алгоритм оптимізації для ідентифікації відповідного значення параметра з прийнятої множини значень параметрів 114, як описано вище. Відповідно до блоків 314 і 316, у випадку ідентифікації відповідного значення мережевий елемент 104 може бути сконфігурований з використанням цього значення параметра, як описано в блоці 212. З іншого боку, якщо алгоритмом оптимізації не ідентифіковане відповідне значення, мережевий елемент 104 (наприклад, селектор параметрів 116) може бути сконфігурований з використанням заданого за замовчуванням значення параметра (блок 318). Тому в цьому випадку вибір значення параметра з множини полягає у виборі заданого за замовчуванням параметра. Відповідно до блоків 320 і 322, алгоритм оптимізації може виконуватися однократно (блок 322) або багато разів (з поверненням в блок 312). Як приклад вказаного останнього випадку алгоритм може виконуватися періодично або запускатися по деякій події (наприклад, прийнятому радіосигналу або необхідність передачі сигналу). Таким чином, параметри конфігурації мережевого елементу 104 можуть згодом оновлюватися для досягнення оптимальних характеристик. 6 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У деяких варіантах здійснення функції зображених на Фіг. 2 блоків 208-212 і блоків, зображених на Фіг. З, можуть виконуватися об'єктом агента ОAM рівня підмережі, реалізованого в мережевому елементі. Наприклад, в макро eNodeB такий об'єкт може бути реалізований у вигляді IRP-агента, в той час як в Home eNodeB такий об'єкт може бути реалізований у вигляді TR-069-агента. Тому в цьому випадку об'єкт керування конфігурацією підмережі ОАМ може приймати множину значень параметрів від об'єкта мережевого керування 106 і конфігурувати множину в мережевому елементі. Крім того, об'єкт керування обробкою відмов підмережі ОАМ може відправляти сповіщення (наприклад, аварійний сигнал) в об'єкт мережевого керування 106, якщо прийнята множина параметрів є недопустимою. На Фіг. 4 ілюструється декілька прикладів компонентів, які можуть бути вбудовані у вузли, таких як об'єкт мережевого керування 106 і мережевий об'єкт, для виконання операцій конфігурування мережевих елементів відповідно до наведеного опису. Описані компоненти також можуть бути вбудовані в інші вузли в системі зв'язку. Наприклад, інші вузли в системі (наприклад, мережевий елемент 102) можуть включати в себе компоненти, подібні описаним для мережевого елементу 104, для забезпечення подібних функціональних можливостей. Даний вузол може містити один або більше описаних компонентів. Наприклад, мережевий елемент може містити множину компонентів приймача-передавача, які дозволяють мережевому елементу працювати на множині частот і/або здійснювати зв'язок за допомогою різних технологій. Відповідно до Фіг. 4, об'єкт мережевого керування 106 і мережевий елемент 104 можуть містити, відповідно, приймачі-передавачі 402 і 404 для зв'язку з іншими вузлами. Приймачпередавач 402 містить передавач 406 для відправки сигналів (наприклад, повідомлень про конфігурацію) і приймач 408 для прийому сигналів. Аналогічним способом, приймач-передавач 404 містить передавач 410 для відправки сигналів (наприклад, повідомлень із звітом) і приймач 412 для прийому сигналів. У залежності від можливостей взаємодії між зображеними на Фіг. 4 вузлами приймачем-передавачем 402 і/або приймачем-передавачем 404 може підтримувати різні технології зв'язку (наприклад, дротові або бездротові). Об'єкт мережевого керування 106 і мережевий елемент 104 також містять інші компоненти, які можуть використовуватися при виконанні викладених в даному описі операцій конфігурування мережевого елементу. Наприклад, об'єкт мережевого керування 106 і мережевий елемент 104 можуть містити контролери зв'язку 414 і 416 відповідно для керування зв'язком з іншими вузлами (наприклад, відправкою і прийомом повідомлень/вказівок) і для забезпечення інших відповідних викладених в даному описі функціональних можливостей. Як конкретний приклад, контролер зв'язку 414 може генерувати одне або більше повідомлень для відправки визначеної множини 108 (і необов'язково одного або більше заданих за замовчуванням значення параметрів) в мережевий елемент 104. У свою чергу, контролер зв'язку 416 може приймати і обробляти ці повідомлення. Аналогічним способом контролер зв'язку 416 може генерувати повідомлення (наприклад, повідомлення із звітом) і відправляти ці повідомлень в об'єкт мережевого керування 106, в якому вони приймаються і обробляються контролером зв'язку 414. Крім того, як обговорювалося вище, вузли 104 і 106 можуть містити об'єкти ОАМ, які виконують одну або більше описаних в даному описі функції. Наприклад, об'єкт мережевого керування 106 може включати в себе об'єкт диспетчера ОАМ 418, а мережевий елемент 104 може включати в себе об'єкт агента ОАМ 420. У деяких варіантах здійснення викладене в даному описі може використовуватися в самоорганізовній мережі або мережі іншого типу, що має крупномасштабне покриття (наприклад, в крупномасштабній мережі стільникового зв'язку, такій як мережа 3G, що звичайно називається мережею макростільників або територіально розподіленою мережею (WAN)) і менш масштабне покриття (наприклад, в основаному на житловому приміщенні або будівлі мережевому середовищі, що звичайно називається локальною мережею (LAN)). По мірі переміщення термінала доступу («AT») по такій мережі термінал доступу в деяких місцях може обслуговуватися точками доступу, які забезпечують макропокриття, в той час як в інших місцях термінал доступу може обслуговуватися точками доступу, які забезпечують менш масштабне покриття. У деяких варіантах здійснення вузли з меншим покриттям можуть використовуватися для забезпечення поступового збільшення пропускної здатності, покриття всередині будівлі і різних послуг (наприклад, для більш надійної взаємодії з абонентом). Крім того, оскільки в мережі може бути велика кількість таких вузлів з меншим покриттям, може виявитися доцільним, щоб такі вузли були самоорганізовними щонайменше в деякій мірі. У наведеному в даному описі вузол (наприклад, точка доступу), який забезпечує покриття відносно великого району, може називатися макровузлом, в той час як вузол, який забезпечує 7 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 покриття відносно невеликої площі (наприклад, житлового приміщення), може називатися фемтовузлом. Потрібно розуміти, що викладене в даному описі може бути застосовне до вузлів, пов'язаних з іншими типами зон покриття. Наприклад, піковузол може забезпечувати покриття (наприклад, покриття в комерційному приміщенні) на площі, яка менша макроплощі і більше фемтоплощі. У різних варіантах здійснення для посилання на макровузол, фемтовузол або інші вузли доступу точкового типу може використовуватися інша термінологія. Наприклад, макровузол може бути сконфігурований або згадуватися як вузол доступу, базова станція, точка доступу, eNodeB, макростільник і т. д. Крім того, фемтовузол може бути сконфігурований або згадуватися як Home NodeB, Home eNodeB, точка доступу, базова станція, фемтостільник і т. д. В деяких варіантах здійснення вузол може бути пов'язаний з одним або більше стільниками (або розділений на них). Стільник або сектор, пов'язані з макровузлом, фемтовузлом або піковузлом, можуть називатися макростільником, фемтостільником або пікостільником відповідно. На Фіг. 5 ілюструється система бездротового зв'язку 500, настроєна на підтримання ряду абонентів, в якій може бути реалізовано викладене в даному описі. Система 500 забезпечує зв'язок для множини стільників 502, таких як, наприклад, макростільники 502A-502G, при цьому кожний стільник обслуговується відповідною точкою доступу 504 (наприклад, точками доступу 504A-504G). Як показано на Фіг. 5, термінали доступу 506 (наприклад, термінали доступу 506A506L) з плином часу можуть бути розосередженими по різних місцях в системі. Кожний термінал доступу 506 може здійснювати зв'язок з однією або більше точками доступу 504 по прямій лінії зв'язку («FL») і/або зворотній лінії зв'язку («RL») в визначений момент часу в залежності від того, є термінал доступу 506 активним і чи здійснює він, наприклад, м'яке перемикання. Система бездротового зв'язку 500 може забезпечувати обслуговування у великому географічному районі. Наприклад, макростільники 502A-502G можуть покривати декілька кварталів по сусідству або декілька миль в сільській місцевості. На Фіг. 6 ілюструється приклад системи зв'язку 600, в якій один або більше фемтовузлів використовуються в мережевому середовищі. Зокрема, система 600 містить множину фемтовузлів 610 (наприклад, фемтовузлів 610А і 610В), розміщених у відносно дрібномасштабному мережевому середовищі (наприклад, в одному або більше житлових приміщеннях абонентів 630). Кожний фемтовузол 610 може бути зв'язаний з глобальною мережею 640 (наприклад, Інтернетом) і базовою мережею оператора стільникового зв'язку 650 через маршрутизатор DSL, кабельний модем, бездротову лінію зв'язку або інший засіб зв'язку (не показано). Відповідно до наведеного нижче опису, кожний фемтовузол 610 може бути настроєний на обслуговування відповідних терміналів доступу 620 (наприклад, термінала доступу 620А) і необов'язково інших (наприклад, гібридних або чужих) терміналів доступу 620 (наприклад, термінала доступу 620В). Іншими словами, доступ до фемтовузлів може бути обмежений таким чином, що даний термінал доступу 620 може обслуговуватися множиною заданого (наприклад, домашнього) фемтовузла (фемтовузлів) 610, але може не обслуговуватися будь-якими незаданими фемтовузлами 610 (наприклад, сусіднім фемтовузлом 610). На Фіг. 7 ілюструється приклад карти покриття, на якій задано декілька зон відстеження 702 (або зон маршрутизації, або зон місцеположення), кожна з яких включає в себе декілька макрозон покриття 704. При цьому зони покриття, пов'язані з зонами відстеження 702А, 702В і 702С, виділені жирними лініями, а макрозони покриття 704 зображені у вигляді більш великих шестикутників. Зони відстеження 702 також включають в себе фемтозони покриття 706. У даному прикладі кожна з фемтозон покриття 706 (наприклад, фемтозона покриття 706С) зображена в одній або більше макрозонах покриття 704 (наприклад, в макрозоні покриття 704В). Однак потрібно розуміти, що деякі або всі з фемтозон покриття 706 можуть не знаходитися в макрозоні покриття 704. На практиці в даній зоні відстеження 702 або макрозоні покриття 704 може бути задане велике число фемтозон покриття 706. Крім того, в даній зоні відстеження 702 або макрозоні покриття 704 може бути задана одна або більше пікозон покриття (не показані). Відповідно до Фіг. 6, власник фемтовузла 610 може підписатися на послугу мобільного зв'язку, таку як, наприклад, послуга мобільного зв'язку 3G, що пропонується через базову мережу оператора стільникового зв'язку 650. Крім того, термінал доступу 620 може виявитися здатним працювати як в макросередовищі, так і в мережевому середовищі меншого масштабу (наприклад, в житловому приміщенні). Іншими словами, в залежності від поточного місцеположення термінала доступу 620 термінал доступу 620 може обслуговуватися точкою доступу макростільника 660, пов'язаною з базовою мережею оператора стільникового зв'язку 650 або яким-небудь з множини фемтовузлів 610 (наприклад, фемтовузлами 610А і 610В, що знаходяться у відповідному житловому приміщенні абонента 630). Наприклад, коли абонент 8 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 знаходиться за межами свого житлового приміщення, він обслуговується стандартною макроточкою доступу (наприклад, точкою доступу 660), а коли абонент знаходиться в житловому приміщенні, він обслуговується фемтовузлом (наприклад, вузлом 610А). Фемтовузол в деяких випадках може бути обмежений. Наприклад, визначений фемтовузол може забезпечувати лише деякі послуги деяким терміналам доступу. У застосуваннях з так званими обмеженими (або закритими) взаємозв'язками визначений термінал доступу може обслуговуватися тільки мобільною мережею макростільників і визначеною множиною фемтостільників (наприклад, фемтостільників 610, що знаходяться у відповідному житловому приміщенні абонента 630). У деяких варіантах здійснення на вузол може бути накладене обмеження не забезпечувати щонайменше для одного вузла щонайменше одне з наступного: передача сигналів, доступ до даних, реєстрація, пейджинговий зв'язок або обслуговування. У деяких варіантах здійснення обмежений фемтовузол (який може також називатися Home NodeB Закритою групою абонентів) є вузлом, який забезпечує обслуговування обмеженої забезпеченої множини терміналів доступу. При необхідності ця множина може бути тимчасово або постійно збільшена. У деяких варіантах здійснення Закрита група абонентів («CSG») може бути визначена як множина точок доступу (наприклад, фемтовузлів), які спільно використовують загальний список керування доступом терміналів доступу. Для зручності в даному винаході різні функціональні можливості описані застосовно до фемтовузла. Однак потрібно розуміти, що піковузол може забезпечувати ті ж або аналогічні функціональні можливості для більшої зони покриття. Наприклад, піковузол може бути обмежений, домашній піковузол може бути заданий для визначеного термінала доступу і т. д. Бездротова система зв'язку з багатостанційним доступом може одночасно забезпечувати зв'язок для множини бездротових терміналів доступу. Кожний термінал може зв'язуватися з однією або більше точками доступу шляхом передачі по прямій і зворотній лініях зв'язку. Пряма лінія зв'язку (або низхідна лінія зв'язку) стосується лінії зв'язку від точок доступу до терміналів, а зворотна лінія зв'язку (або висхідна лінія зв'язку) стосується лінії зв'язку від терміналів до точок доступу. Лінія зв'язку може бути встановлена за допомогою системи «єдине введення/єдине виведення», або за допомогою системи «множинне введення/множинне виведення» («МІМО»), або за допомогою системи іншого типу. У системі МІМО для передачі даних використовується множина (NT) передавальних антен і множина (Nr) приймальних антен. Канал МІМО, що утворюється NT передавальними і NR приймальними антенами, може бути розділений на Ns незалежних каналів, які називаються також просторовими каналами, де Nsmin{NT, NR}. Кожний з Ns незалежних каналів відповідає деякому вимірюванню. При використанні додаткового числа вимірювань, що створюються множиною передавальних і приймальних антен, система МІМО може забезпечити поліпшені характеристики (наприклад, більш високу пропускну здатність і/або більш високу надійність). Система МІМО може підтримувати дуплексний зв'язок з часовим розділенням («TDD») і частотним розділенням («FDD»). У системі TDD передачі по прямій і зворотній лініях зв'язки здійснюються в одній і тій же зоні частот, внаслідок чого принцип взаємності дозволяє встановлювати відмінність прямої лінії зв'язку від зворотної. Це дозволяє точці доступу витягувати вигоду в коефіцієнті посилення антени по прямій лінії зв'язку, коли в точці доступу є , множина антен. Викладене в даному описі може бути включене у вузол (наприклад, пристрій), що використовує різні компоненти для зв'язку щонайменше з іншим вузлом. На Фіг. 8 зображено декілька прикладів компонентів, які можуть використовуватися для забезпечення зв'язку між вузлами. Зокрема, на Фіг. 8 ілюструються бездротовий пристрій 810 (наприклад, точка доступу) і бездротовий пристрій 850 (наприклад, термінал доступу) МІМО-системи 800. У пристрої 810 дані трафіка для ряду інформаційних потоків передаються від джерела даних 812 до процесора даних 814, що передаються («ТХ»). У деяких варіантах здійснення кожний інформаційний потік передається через відповідну передавальну антену. Процесор даних 814, що передаються, здійснює форматування, кодування і перемежовування даних трафіка для кожного інформаційного потоку на основі спеціальної схеми кодування, вибираної для цього інформаційного потоку з метою передачі кодованої інформації. Кодована інформація по кожному інформаційному потоку може бути об'єднана з пілотною інформацією з використанням методів OFDM. Пілотна інформація - це, як правило, відома комбінація даних, яка обробляється відомим способом і може використовуватися в приймальній системі для оцінки характеристики каналу. Потім об'єднана пілотна і кодована інформація по кожному інформаційному потоку модулюється (тобто, посимвольно перетворюється) на основі конкретного способу модуляції (наприклад, двопозиційної фазової маніпуляції (BPSK), 9 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 квадратурної фазової маніпуляції (QPSK), багаторазової фазової маніпуляції (M-PSK) або багаторівневої квадратурної амплітудної модуляції (M-QAM)), вибираної для цього інформаційного потоку з метою передачі символів модуляції. Швидкість передачі, кодування і модуляція даних для кожного інформаційного потоку можуть визначатися командами, що виконуються процесором 830. Пам'ять даних 832 може зберігати програмні коди, дані і іншу інформацію, що використовується процесором 830 або іншими компонентами пристрою 810. Потім символи модуляції по всіх інформаційних потоках передаються на МІМО-процесор ТХ даних 820, який може далі обробляти символи модуляції (наприклад, для OFDM). Потім МІМОпроцесор ТХ даних 820 передає NT потоків символів модуляції на NT приймачів-передавачів («XCVR») 822A-822T. У деяких варіантах здійснення МІМО-процесор ТХ даних 820 застосовує вагові коефіцієнти формування діаграми спрямованості до символів інформаційних потоків і до антени, з якою здійснюється передача символу. Кожний з приймачів-передавачів 822 приймає і обробляє відповідний потік символів для передачі одного або більше аналогових сигналів, а потім нормує (наприклад, посилює, фільтрує і перетворює з підвищенням частоти) ці аналогові сигнали для одержання модульованого сигналу, відповідного для передачі по каналу МІМО. Потім NT модульованих сигналів з передавачів 822А-822Т передаються з NT антен 824А 824Т відповідно. У пристрої 850 модульовані передавальні сигнали приймаються NR антенами 852A-852R, а прийнятий сигнал з кожною з антен 852 передається на відповідний приймач-передавач («XCVR») 854A-854R. Кожний з приймачів-передавачів 854 нормує (наприклад, фільтрує, посилює і перетворює з пониженням частоти) відповідний прийнятий сигнал, оцифровує нормований сигнал для одержання дискретних значень, а потім обробляє ці дискретні значення для одержання відповідного «прийнятого» потоку символів. Далі процесор даних 860 («RX»), що приймаються, приймає і обробляє NR прийнятих потоків символів з NR приймачів 854 на основі методу обробки конкретного процесора для одержання NT «виявлених» потоків символів. Потім процесор RX даних 860 здійснює демодуляцію, обернене перемежовування і декодування кожного виявленого потоку символів для відновлення даних трафіка по даному інформаційному потоку. Обробка за допомогою процесора RX даних 860 є доповнюючою обробку, що виконується МІМО-процесором ТХ даних 820 і процесором ТХ даних 814 в пристрої 810. Процесор 870 періодично встановлює, яку матрицю попереднього кодування використовувати (обговорюється нижче). Процесор 870 формує повідомлення зворотної лінії зв'язку, що містить блок індексу матриці і блок оцінного значення. Пам'ять даних 872 може зберігати програмні коди, дані і іншу інформацію, що використовується процесором 870 або іншими компонентами пристрою 850. Повідомлення зворотної лінії зв'язку може містити різного роду інформацію про лінію зв'язку і/або прийнятий інформаційний потік. Потім повідомлення зворотної лінії зв'язку обробляється процесором ТХ даних 838, який також приймає дані трафіка по ряду інформаційних потоків від джерела даних 836, модулюється модулятором 880, нормується приймачами-передавачами 854A-854R і передається назад в пристрій 810. У пристрої 810 модульовані сигнали з пристрою 850 приймаються антенами 824, нормуються приймачами 822, демодулюються демодулятором («DEMOD») 840 і обробляються процесором RX даних 842 для виділення повідомлення зворотної лінії зв'язку, що передається пристроєм 850. Потім процесор 830 встановлює, яку матрицю попереднього кодування використовувати для визначення вагових коефіцієнтів формування діаграми спрямованості, а потім обробляє виділене повідомлення. На Фіг. 8 також показано, що компоненти зв'язку можуть містити один або більше компонентів, які виконують операції керування конфігурацією відповідно до вищевикладеного. Наприклад, компонент керування конфігурацією (CONFIG.) 890 може взаємодіяти з процесором 830 і/або іншими компонентами пристрою 810 для відправки/прийому сигналів на інший пристрій/з іншого пристрою (наприклад, пристрою 850) відповідно до вищевикладеного. Аналогічним способом, компонент керування конфігурацією 892 може взаємодіяти з процесором 870 і/або іншими компонентами пристрою 850 для відправки/прийому сигналів на інший пристрій/з іншого пристрою (наприклад, пристрої 810). Потрібно розуміти, що для кожного з пристроїв 810 і 850 функціональні можливості двох або більше з описаних компонентів можуть забезпечуватися одним компонентом. Наприклад, один компонент обробки може забезпечувати функціональні можливості компонента керування конфігурацією 890, а процесор 830 і один компонент обробки можуть забезпечувати функціональні можливості компонента 892 керування конфігурацією і процесора 870. 10 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Викладене в даному описі може бути включене в різні типи систем зв'язку і/або компонентів системи. У деяких варіантах здійснення викладене в даному описі може використовуватися в системі з багатостанційним доступом, здатній забезпечувати зв'язок з множиною абонентів за рахунок спільного використання наявних системних ресурсів (наприклад, шляхом задавання одного або більше з наступного: смуги частот, потужності, що передається, кодування, перемежовування і т. д.). Наприклад, викладене в даному описі може бути застосоване до будьякої з наступних технологій або їх сукупності: системи багатостанційного доступу з кодовим розділенням («CDMA»), CDMA з множиною несучих («MCCDMA»), широкосмуговий CDMA («WCDMA»), системи високошвидкісної пакетної передачі даних («HSPA», «HSPA+»), системи багатостанційного доступу з часовим розділенням («TDMA»), системи багатостанційного доступу з частотним розділенням («FDMA»), системи багатостанційного доступу з частотним розділенням і передачею на одній несучій («SC-FDMA»), системи множинного доступу з ортогональним частотним розділенням («OFDMA») і інші методи багатостанційного доступу. Система бездротового зв'язку, що використовує вищевикладене, може бути призначена для реалізації одного або більше стандартів, таких як IS-95, cdma2000, IS-856, W-CDMA, TDSCDMA і інших стандартів. У мережі CDMA може бути реалізована технологія радіозв'язку, така як Наземний доступ для універсальної служби пересувного зв'язку («UTRA»), cdma2000 або яканебудь інша технологія. UTRA включає в себе W-CDMA і Низьку частоту проходження елементарних посилок («LCR»). Технологія cdma2000 розповсюджується на стандарти IS-2000, IS-95 і IS-856. У мережі TDMA може бути реалізована технологія радіозв'язку, така як Глобальна система мобільного зв'язку («GSM»). У мережі OFDMA може бути реалізована технологія радіозв'язку, така як Розвиненого UTRA («E-UTRA»), IEEE 802.11, IEEE 802.16, IEEE 802.20, Flash-OFDM® і ін. UTRA, E-UTRA і GSM входять в Універсальну систему мобільного зв'язку («UMTS»). Викладене в даному описі може бути реалізоване в системі Довгострокового розвитку («LTE») «Проекту партнерства третього покоління» (3GPP), системі Надширокосмугового пересувного зв'язку («UMB») і системах інших типів. LTE - це варіант UMTS, в якому використовується E-UTRA. Незважаючи на те, що деякі варіанти здійснення даного винаходу можуть бути описані з використанням термінології 3GPP, зрозуміло, що описане в даному описі може бути застосоване до технології 3GPP (Re 199, Re 15, Re 16, Re 17), а також до технології 3GPP2 (1xRTT, 1xEV-DO RelO, RevA, RevB) і інших технологій. Описане в даному описі може бути включено у множину пристроїв (наприклад, вузлів) (наприклад, реалізовано в них або здійснюватися ними). У деяких варіантах здійснення вузол (наприклад, бездротовий вузол), реалізований відповідно до викладеного в даному описі, може бути виконаний у вигляді точки доступу або термінала доступу. Наприклад, термінал доступу може містити абонентську станцію, абонентський пункт, абонентську установку, рухому станцію, мобільний телефон, рухомий вузол, віддалену станцію, віддалений термінал, термінал користувача, агент користувача, абонентський пристрій або будь-яку іншу термінологію, або може бути реалізований у вигляді перерахованого, або може називатися таким чином. У деяких варіантах здійснення термінал доступу може бути виконаний у вигляді стільникового телефону, бездротового телефону, телефону, працюючого по протоколу встановлення сеансу («SIP»), пункту місцевого радіозв'язку («WLL»), кишенькового персонального комп'ютера («PDA»), мобільного пристрою з можливостями бездротового підключення або іншого відповідного пристрою обробки, підключеного до бездротового модему. Відповідно до цього, один або більше описаних в даному описі варіантів здійснення можуть бути включені в телефон (наприклад, стільниковий телефон або смартфон), комп'ютер (наприклад, ноутбук), переносний пристрій зв'язку, переносний обчислювальний пристрій (наприклад, кишеньковий персональний комп'ютер), електронний пристрій (наприклад, музичний пристрій, відеопристрій або супутниковий радіоприймач), пристрій з глобальною системою визначення місцеположення або інший відповідний пристрій, настроєний на здійснення зв'язку через бездротовий модем. Точка доступу може включати в себе NodeB, eNodeB, контролер радіомережі («RNC»), базову станцію («BS»), базову радіостанцію («RBS»), контролер базової станції («BSC»), базову приймально-передавальну станцію («BTS»), функцію приймача-передавача («TF»), приймально-передавальну радіостанцію, радіомаршрутизатор, базовий набір служб («BSS»), розширений набір служб («ESS»), макростільник, макровузол, Home eNB, («HeNB»), фемтостільник, фемтовузол, піковузол або будь-яку іншу подібну термінологію, або може бути реалізована у вигляді перерахованого, або може називатися таким чином. У деяких варіантах здійснення вузол (наприклад, точка доступу) може бути виконаний у вигляді вузла доступу для системи зв'язку. Такий вузол доступу може забезпечувати, наприклад, взаємодію для мережі зв'язку або з мережею зв'язку (наприклад, глобальною 11 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 мережею, такою як Інтернет або мережа стільникового зв'язку) за допомогою дротової або бездротової лінії зв'язку з мережею. Відповідно до цього, вузол зв'язку може дозволяти іншому вузлу (наприклад, терміналу доступу) здійснювати доступ до мережі або будь-яку іншу функціональну можливість. Крім того, потрібно розуміти, що один вузол або обидва вузли можуть бути переносними або в деяких випадках відносно непереносними. Крім того, потрібно розуміти, що бездротовий вузол може бути здатним передавати і/або приймати інформацію небездротовим способом (наприклад, через дротове з'єднання). Так, описані в даному описі приймач і передавач можуть включати в себе відповідні компоненти зв'язного інтерфейсу (наприклад, електричні або оптичні компоненти інтерфейсу) для зв'язку з небездротовим середовищем. Бездротовий вузол може зв'язуватися з однією або більше бездротовими лініями зв'язку, побудованими на основі будь-якої відповідної технології бездротового зв'язку або іншим способом підтримуючими її. Наприклад, в деяких варіантах здійснення бездротовий вузол може зв'язуватися з мережею. У деяких варіантах здійснення мережа може бути виконана у вигляді локальної мережі або глобальній мережі. Бездротовий пристрій може підтримувати або іншим способом використовувати одну або більше з множини технологій, протоколів або стандартів бездротового зв'язку або таких стандартів, як описані в даному описі (наприклад, CDMA, TDMA, OFDM, OFDMA, WiMAX, Wi-Fi і т. д.). Аналогічним способом, бездротовий вузол може підтримувати або іншим способом використовувати одну або більше з множини відповідних схем модуляції або мультиплексування. При цьому бездротовий вузол може містити відповідні компоненти (наприклад, радіоінтерфейси) для встановлення і здійснення зв'язку по одній або більше лініях бездротового зв'язку, в яких використовуються перераховані вище або інші технології бездротового зв'язку. Наприклад, бездротовий вузол може містити бездротовий приймач-передавач з відповідними компонентами передавача і приймача, які можуть включати в себе різні компоненти (наприклад, генератори сигналів і процесори сигналів), що забезпечують зв'язок в бездротовому середовищі. Описані в даному описі функціональні можливості (наприклад, щодо одного або більше з прикладених креслень) в деяких відношеннях можуть відповідати функціональним можливостям «засобів», що аналогічно називаються в прикладеній формулі винаходу. Відповідно до Фіг. 9 і 10, пристрої 900 і 1000 , представлені у вигляді послідовності взаємопов'язаних функціональних модулів. При цьому модуль прийому множини значень параметрів 902 може відповідати щонайменше в деяких відношеннях, наприклад, контролеру зв'язку, що обговорюється в даному описі. Модуль вибору множини значень параметрів 904 може відповідати щонайменше в деяких відношеннях, наприклад, селектору параметрів, що обговорюється в даному описі. Модуль конфігурування мережевих елементів 906 може відповідати щонайменше в деяких відношеннях, наприклад, об'єкту конфігурування, що обговорюється в даному описі. Модуль визначення множини значень параметрів 1002 може відповідати щонайменше в деяких відношеннях, наприклад, диспетчеру конфігурування, що обговорюється в даному описі. Модуль відправки визначеної множини 1004 може відповідати щонайменше в деяких відношеннях, наприклад, контролеру зв'язку, що обговорюється в даному описі. Функціональні можливості зображених на Фіг. 9 і 10 модулів можуть бути реалізовані різними способами відповідно до викладеного в даному описі. У деяких варіантах здійснення функціональні можливості цих модулів можуть бути реалізовані у вигляді одного або більше електричних компонентів. У деяких варіантах здійснення функціональні можливості цих блоків можуть бути реалізовані у вигляді системи обробки, що містить один або більше компонентів процесора. У деяких варіантах здійснення функціональні можливості цих модулів можуть бути реалізовані з використанням, наприклад, щонайменше частини однієї або більше інтегральних схем (наприклад, спеціалізованих інтегральних схем (ASIC)). Відповідно до наведеного в даному описі опису, інтегральна схема може містити процесор, програмне забезпечення, інші супутні компоненти або їх сукупність. Відповідно до викладеного в даному описі, функціональні можливості цих модулів можуть бути реалізовані і іншим способом. Потрібно розуміти, що будь-яке посилання на описаний в даному описі елемент з використанням такого визначення як «перший», «другий» і т. д. загалом не обмежує кількість або порядок цих елементів. Швидше, ці визначення можуть використовуватися в даному описі як зручний спосіб проведення відмінності між двома або більш елементами або діями елемента. Так, посилання на перший і другий елементи не означає, що в цьому випадку можуть використовуватися тільки два елементи або, що перший елемент в деякому розумінні повинен передувати другому елементу. Крім того, якщо не обумовлене інше, множину елементів може складатися з одного або більше елементів. Крім того, термінологія виду: «щонайменше одне з 12 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 наступного: А, В або С», що використовується в описі або формулі винаходу, означає «А або В або С або будь-яку сукупність цих елементів». Фахівцям зрозуміло, що інформація і сигнали можуть бути представлені з використанням деяких з множини різних технологій і методів. Наприклад, дані, команди, інформація, сигнали, біти, символи і елементарні посилки, які можуть згадуватися в наведеному вище описі, можуть бути представлені напруженнями, струмами, електромагнітними хвилями, магнітними полями або частинками, оптичними полями або частинками або будь-якою сукупністю перерахованого. Крім того, фахівцям зрозуміло, що будь-який з різних ілюстративних логічних блоків, модулів, процесорів, засобів, схем і кроків алгоритмів, описаних в зв'язку з викладеними в даному описі варіантами здійснення, може бути реалізовані у вигляді електронної апаратури (наприклад, в цифровому виконанні, аналоговому виконанні або їх сукупності, які можуть бути розроблені за допомогою кодування джерела або якого-небудь іншого методу), різних видів програмного або конструктивного коду, що містить команди (які для зручності можуть в даному описі називатися «програмним забезпеченням» або «програмним модулем») або їх сукупності. Для того щоб ясно проілюструвати таку взаємозамінність апаратного і програмного забезпечення, різні ілюстративні компоненти, блоки, модулі, схеми і кроки описані вище, в основному, з точки зору їх функціональних можливостей. Чи реалізовуються такі функціональні можливості у вигляді апаратного або програмного забезпечення, залежить від конкретного застосування і конструктивних обмежень, що накладається на систему загалом. Фахівці в даній галузі можуть реалізувати описані функціональні можливості різними способами для кожного конкретного застосування, але рішення про таку реалізацію не повинні тлумачитися як такі, що виходять за межі об'єму даного винаходу. Різні ілюстративні логічні блоки, модулі і схеми, описані застосовно до викладених в даному описі варіантів здійснення, можуть бути реалізовані в інтегральній схемі («ІС»), терміналі доступу або точці доступу або здійснені ними. ІС може містити універсальний процесор, цифровий сигнальний процесор (DSP), спеціалізовану інтегральну схему (ASIC), програмовану користувачем вентильну матрицю (FPGA) або інший програмований логічний пристрій, логічний елемент на дискретних компонентах або транзисторні логічні схеми, дискретні апаратні елементи, електронні компоненти, оптичні компоненти, механічні компоненти або яку-небудь їх сукупність, призначену для виконання описаних в даному описі функцій, і може виконувати коди або команди, що знаходяться в ІС і/або поза ІС. Універсальний процесор може бути мікропроцесором, а в альтернативному варіанті здійснення цей процесор може бути будь-яким стандартним процесором, контролером, мікроконтролером або кінцевим автоматом. Процесор може бути також реалізований у вигляді сукупності обчислювальних пристроїв, наприклад, сукупності DSP і мікропроцесора, множини мікропроцесорів, одного або більше мікропроцесорів спільно з ядром DSP, або будь-якої іншої подібної конфігурації. Зрозуміло, що будь-який конкретний порядок або ієрархія кроків в будь-якому викладеному процесі є прикладом типового підходу. Виходячи з конструктивних переваг зрозуміло, що конкретний порядок або ієрархія кроків процесу можуть бути змінені в межах об'єму даного винаходу. У прикладеній формулі винаходу на спосіб елементи різних кроків представлені в типовому порядку і не обмежуються конкретним представленим порядком або ієрархією. У одному або більше прикладах здійснення описані функції можуть бути реалізовані в апаратному забезпеченні, програмному забезпеченні, вбудованому програмному забезпеченні або в будь-якій їх сукупності. При реалізації в програмному забезпеченні ці функції можуть зберігатися або передаватися у вигляді однієї або більше команд або код на машиночитаному носії. Машиночитаний носій включає в себе як комп'ютерні носії інформації, так і середовища передачі даних, що містять будь-яке середовище, що забезпечує перенесення комп'ютерної програми з одного місця в інше. Носіями інформації можуть бути будь-які доступні носії, доступ до яких може бути здійснений з комп'ютера. Як приклад, а не обмеження такий машиночитаний носій може бути виконаний у вигляді оперативного запам'ятовуючого пристрою (RAM), постійного запам'ятовуючого пристрою (ROM), електрично стираного постійного запам'ятовуючого пристрою (EEPROM), програмованого компакт-диска (CD-ROM) або іншого накопичувача на оптичних дисках, накопичувача на магнітних дисках або іншого магнітного запам'ятовуючого пристрою, або будь-якого іншого носія, який може використовуватися для перенесення або зберігання необхідного програмного коду у вигляді команд або структур даних і доступ до якого може бути здійснений з комп'ютера. Крім того, будь-яке з'єднання, суворо кажучи, є машиночитаним носієм інформації. Наприклад, якщо програмне забезпечення передається з веб-сайту, сервера або з іншого віддаленого джерела за допомогою коаксіального кабелю, волоконно-оптичного кабелю, витої пари, цифрової абонентської лінії (DSL), або бездротових пристроїв, таких як інфрачервоний, радіочастотний і мікрохвильовий, то 13 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 коаксіальний кабель, волоконно-оптичний . кабель, вита пара, DSL або бездротові пристрої, такі як інфрачервоний, радіочастотний і мікрохвильовий, входять у визначення носія. Використовуваний в цьому документі термін «диск» включає компакт-диск (CD), лазерний диск, оптичний диск, універсальний цифровий диск (DVD), гнучкий магнітний диск і диск blue-ray, при цьому в одних дисках відтворення даних здійснюється магнітним способом, а в інших дисках відтворення даних здійснюється оптичним способом за допомогою лазерів. Сукупності вищезазначених носіїв також повинні підпадати під визначення машиночитаного носія. Потрібно розуміти, що машиночитаний носій може бути реалізований в будь-якому відповідному програмному продукті. Попередній опис викладених варіантів здійснення представлений для того, щоб будь-який фахівець міг здійснити або використовувати даний винахід. Різні зміни вказаних варіантів здійснення будуть зрозумілі фахівцям, а загальні принципи, визначені в даному описі, можуть бути застосовані до інших варіантів здійснення в межах об'єму даного винаходу. Тому даний винахід не обмежується описаними в даному описі варіантами здійснення, але повинен відповідати максимальному об'єму, узгодженому з викладеними в даному описі принципами і відмітними ознаками. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Спосіб конфігурування мережевого елемента, що містить прийом множини значень параметра в мережевому елементі; прийом вказівки заданого за замовчуванням значення параметра зі згаданої множини; вибір значення параметра зі згаданої множини в мережевому елементі, що містить виконання алгоритму оптимізації для ідентифікації прийнятного значення параметра зі згаданої множини; і вибір заданого за замовчуванням значення параметра для забезпечення вибраного значення параметра, якщо алгоритм оптимізації не ідентифікує прийнятне значення параметра зі згаданої множини; і конфігурування мережевого елемента на основі вибраного значення параметра. 2. Спосіб за п. 1, причому спосіб виконують за допомогою об'єкта агента функціонування, адміністрування і технічного обслуговування в мережевому елементі. 3. Спосіб за п. 1, в якому: мережевий елемент містить eNodeB; і згадану множину приймають від об'єкта функціонування, адміністрування і технічного обслуговування, який визначив цю множину. 4. Спосіб за п. 1, в якому вибір значення параметра оснований на алгоритмі оптимізації, що здійснюється в мережевому елементі. 5. Спосіб за п. 1, в якому згадана множина містить множину значень радіопараметра. 6. Спосіб за п. 1, в якому згадана множина містить діапазон значень параметра. 7. Спосіб за п. 1, який додатково містить повторне виконання алгоритму оптимізації для ідентифікації іншого значення параметра зі згаданої множини; і повторне конфігурування мережевого елемента на основі ідентифікованого іншого значення параметра. 8. Спосіб за п. 1, в якому: згадану множину приймають від об'єкта функціонування, адміністрування і технічного обслуговування; і об'єкт функціонування, адміністрування і технічного обслуговування містить щонайменше один диспетчер конфігурування, який визначив згадану множину. 9. Спосіб за п. 8, який додатково містить повідомлення про вибране значення параметра об'єкта функціонування, адміністрування і технічного обслуговування. 10. Спосіб за п. 8, який додатково містить повідомлення об'єкту функціонування, адміністрування і технічного обслуговування про те, що мережевим елементом згадана множина вважається недопустимою. 11. Пристрій мережевого елемента, який містить: контролер зв'язку, виконаний з можливістю прийому множини значень параметра і вказівки заданого за замовчуванням значення параметра зі згаданої множини; селектор параметрів, виконаний з можливістю вибору значення параметра зі згаданої множини; виконання алгоритму оптимізації для ідентифікації прийнятного значення параметра зі згаданої множини; і 14 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 вибору заданого за замовчуванням значення параметра для забезпечення вибраного значення параметра, якщо алгоритм оптимізації не ідентифікує прийнятне значення параметра зі згаданої множини; і об'єкт конфігурування, виконаний з можливістю конфігурування пристрою мережевого елемента на основі вибраного значення параметра. 12. Пристрій за п. 11, причому: пристрій мережевого елемента містить eNodeB; і згадану множину приймають від об'єкта функціонування, адміністрування і технічного обслуговування, який визначив цю множину. 13. Пристрій за п. 11, в якому селектор параметрів додатково виконаний з можливістю вибору значення параметра на основі алгоритму оптимізації. 14. Пристрій за п. 11, в якому згадана множина включає в себе множину значень радіопараметра. 15. Пристрій за п. 11, в якому: селектор параметрів додатково виконаний з можливістю повторного виконання алгоритму оптимізації для ідентифікації іншого значення параметра зі згаданої множини; і об'єкт конфігурування додатково виконаний з можливістю повторного конфігурування мережевого елемента на основі ідентифікованого іншого значення параметра. 16. Пристрій мережевого елемента, який містить: засіб для прийому множини значень параметра і вказівки заданого за замовчуванням значення параметра зі згаданої множини; засіб для вибору значення параметра зі згаданої множини, що містить засіб для виконання алгоритму оптимізації для ідентифікації прийнятного значення параметра зі згаданої множини; і засіб для вибору заданого за замовчуванням значення параметра для забезпечення вибраного значення параметра, якщо алгоритм оптимізації не ідентифікує прийнятне значення параметра зі згаданої множини; і засіб для конфігурування пристрою мережевого елемента на основі вибраного значення параметра. 17. Пристрій за п. 16, в якому: пристрій мережевого елемента містить eNodeB; і згадану множину приймають від об'єкта функціонування, адміністрування і технічного обслуговування, який визначив цю множину. 18. Пристрій за п. 16, в якому засіб для вибору виконаний з можливістю вибору значення параметра на основі алгоритму оптимізації. 19. Пристрій за п. 16, в якому згадана множина містить множину значень радіопараметра. 20. Пристрій за п. 16, в якому: засіб для вибору виконаний з можливістю повторного виконання алгоритму оптимізації для ідентифікації іншого значення параметра зі згаданої множини; і засіб для конфігурування виконаний з можливістю повторного конфігурування мережевого елемента на основі ідентифікованого іншого значення параметра. 21. Машиночитаний носій, що містить код для приписування комп'ютеру виконувати: прийом множини значень параметра в мережевому елементі; прийом вказівки заданого за замовчуванням значення параметра зі згаданої множини; вибір значення параметра зі згаданої множини в мережевому елементі, що містить виконання алгоритму оптимізації для ідентифікації прийнятного значення параметра зі згаданої множини; і вибір заданого за замовчуванням значення параметра для забезпечення вибраного значення параметра, якщо алгоритм оптимізації не ідентифікує прийнятне значення параметра зі згаданої множини; і конфігурування мережевого елемента на основі вибраного значення параметра. 22. Машиночитаний носій за п. 21, причому мережевий елемент містить eNodeB; і згадану множину приймають від об'єкта функціонування, адміністрування і технічного обслуговування, який визначив цю множину. 23. Машиночитаний носій за п. 21, причому машиночитаний носій додатково містить код для приписування комп'ютеру вибрати значення параметра на основі алгоритму оптимізації. 24. Спосіб конфігурування, що містить визначення множини з щонайменше одного значення параметра з множини робочих значень параметра в об'єкті мережевого керування; ідентифікацію заданого за замовчуванням значення параметра з визначеної множини; і 15 UA 99537 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 відправлення визначеної множини, включаючи вказівку заданого за замовчуванням значення параметра, у мережевий елемент, щоб забезпечити можливість мережевому елементу вибрати значення параметра з визначеної множини. 25. Спосіб за п. 24, в якому об'єкт мережевого керування містить об'єкт керування доменом. 26. Спосіб за п. 24, в якому об'єкт мережевого керування керує щонайменше одним об'єктом керування доменом. 27. Спосіб за п. 24, в якому визначення множини з щонайменше одного значення параметра включає в себе здійснення об'єктом мережевого керування відправлення в інший об'єкт запиту згаданої множини з щонайменше одного значення параметра; і прийому від іншого об'єкта згаданої множини з щонайменше одного значення параметра. 28. Спосіб за п. 24, в якому об'єкт мережевого керування містить об'єкт функціонування, адміністрування і технічного обслуговування; і мережевий елемент містить eNodeB. 29. Спосіб за п. 24, в якому визначена множина є частиною множини робочих значень параметра. 30. Спосіб за п. 24, в якому визначена множина задає одне значення параметра. 31. Спосіб за п. 24, в якому визначена множина містить множину значень радіопараметра. 32. Спосіб за п. 24, в якому визначена множина містить діапазон значень параметра. 33. Спосіб за п. 24, який додатково містить прийом з мережевого елемента повідомлення про вибране значення параметра. 34. Спосіб за п. 24, який додатково містить прийом від мережевого елемента повідомлення, яке вказує на те, що мережевим елементом визначена множина вважається недопустимою; визначення іншої множини з щонайменше одного значення параметра з множини робочих значень параметра; і відправлення в мережевий елемент іншої визначеної множини. 35. Пристрій мережевого керування, який містить: диспетчер конфігурування, виконаний з можливістю визначення множини з щонайменше одного значення параметра з множини робочих значень параметра, і ідентифікації заданого за замовчуванням значення параметра з визначеної множини; і контролер зв'язку, виконаний з можливістю відправлення визначеної множини, включаючи вказівку заданого за замовчуванням значення параметра, у мережевий елемент для забезпечення можливості мережевому елементу вибрати значення параметра з визначеної множини. 36. Пристрій за п. 35, в якому: пристрій мережевого керування містить об'єкт функціонування, адміністрування і технічного обслуговування; і мережевий елемент містить eNodeB. 37. Пристрій за п. 35, в якому визначена множина є частиною множини робочих значень параметра. 38. Пристрій за п. 35, в якому визначена множина включає в себе множину значень радіопараметра. 39. Пристрій мережевого керування, який містить засіб для визначення множини з щонайменше одного значення параметра з множини робочих значень параметра, що містить засіб для ідентифікації заданого за замовчуванням значення параметра з визначеної множини; і засіб для відправлення визначеної множини, включаючи вказівку заданого за замовчуванням значення параметра, у мережевий елемент для забезпечення можливості мережевому елементу вибрати значення параметра з визначеної множини. 40. Пристрій за п. 39, в якому пристрій мережевого керування містить об'єкт функціонування, адміністрування і технічного обслуговування; і мережевий елемент містить eNodeB. 41. Пристрій за п. 39, в якому визначена множина є частиною множини робочих значень параметра. 42. Пристрій за п. 39, в якому визначена множина включає в себе множину значень радіопараметра. 43. Машиночитаний носій, що містить код для приписування комп'ютеру визначати множину з щонайменше одного значення параметра з множини робочих значень параметра в об'єкті мережевого керування; ідентифікувати задане за замовчуванням значення параметра з визначеної множини; і 16 UA 99537 C2 5 відправляти визначену множину, включаючи вказівку заданого за замовчуванням значення параметра, у мережевий елемент для забезпечення можливості мережевому елементу вибирати значення параметра з визначеної множини. 44. Машиночитаний носій за п. 43, причому об'єкт мережевого керування містить об'єкт функціонування, адміністрування і технічного обслуговування; і мережевий елемент містить eNodeB. 45. Машиночитаний носій за п. 43, причому визначена множина є частиною множини робочих значень параметра. 17 UA 99537 C2 5 18 UA 99537 C2 19 UA 99537 C2 20 UA 99537 C2 21 UA 99537 C2 22 UA 99537 C2 23 UA 99537 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 24