Спосіб визначення стійкості льону-довгунця до фітопатогенного ураження

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, зокрема до способів визначення якості посівного матеріалу, І може бути використаний в селекції рослин. Відомий спосіб визначення стійкості рослин до несприятливих факторів зовнішнього середовища, в тому числі до фітопатогенного ураження (А. С. СРСР № 303023). Спосіб здійснюється шляхом Інкубування виділених з рослин ліпідів з суспензією еритроцитів. Як показник використовують швидкість кислотного гемолізу еритроцитів. Недоліком цього способу є недостатня точність, оскільки в рослині проводиться визначення активності вторинних речовин, які утворюються в результаті дії на рослину несприятливих факторів зовнішнього середовища І в т.ч. фітопатогенної мікрофлори. Крім того, дослідження проводяться лише на рослині, що не дає можливість прогнозувати стійкість насіння до несприятливих умов зовнішнього середовища І в т.ч. до фітопатогенного ураження. Найбільш близьким по технічній суті є спосіб визначення стійкості ярої пшениці до стеблевої Іржі (А.С. СРСР № 1126255), в якому проводять аналіз насіння на вміст азотовмісних органічних сполук - амінокислот: треоніну, серину, тирозину І фенілаланіну. При цьому, в якості показника використовують сумарний вміст в насінні амінокислот в любій комбінації, яка включає не менше трьох амінокислот. До стійких відносять ті рослини, в яких сумарне значення вмісту відповідних амінокислот в насінні співпадає з стандартним, або перевищує його. Недоліком вказаного способу є його недостатня точність. По-перше, амінокислоти в рослинних клітинах І тканинах не є речовинами, які першими сприймають на себе дію фІтопатогенної мікрофлори. По-друге, визначення вмісту амінокислот в насінні є показником, який має слабе відношення до речовин, що згубно діють на фітопатогенні мікроорганізми. Це пов'язано з тим, що амінокислоти мають відносно малу поверхневу активність, а отже І дію на фітопатогенні мікроорганізми. Завданням винаходу є підвищення точності, об'єктивності способу визначення стійкості льону-довгунця до фітопатогенного ураження. Вказаний технічний результат досягається тим, що в способі, який включає дослідження насіння І порівняння отриманих показників з показниками сорту-стандарту, в якості показника використовують кількісний сумарний вміст ненасичених жирних кислот загальних ліпідів і в т.ч. кількісний сумарний вміст неетерифікованих ненасичених жирних кислот. При цьому, стійкими вважають ті форми, які порівняно з стандартом, мають більший ' або рівний кількісний сумарний вміст ненасичених жирних кислот загальних ліпідів і в т.ч. кількісний сумарний вміст неетрифікованих ненасичених жирних кислот. При проведенні патентного пошуку заявником знайдено технічне рішення (ах. СРСР № 1126255), в якому є найбільша кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим рішенням (для аналізу використовують насіння, отриманий показник порівнюють з показником сорту-стандарту). Однак для одержання технічного результату заявленого способу - сукупності спільних з прототипом ознак недостатньо. Технічних рішень, які за сукупністю ознак повністю б співпадали з ознаками заявленого способу не виявлено, це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію "новизна". Серед джерел патентної І науково-технічної Інформації не знайдено відомостей про технічні рішення, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлене рішення від прототипу: використання в якості показника стійкості льону-довгунця до фітопатогенного ураження рівно кількісного сумарного вмісту ненасичених жирних кислот загальних ліпідів І в т.ч. кількісного сумарного вмісту неетерифікованих ненасичених жирних кислот. Отже заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого рішення критерію "винахідницький рівень". Заявлений спосіб належить до сільського господарства, зокрема рослинництва, а саме до способів визначення якості посівного матеріалу І може бути використаний в насінництві І селекції с.-г. рослин. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого рішення критерію "промислова придатність". Отже, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентноспроможності винаходу відповідно до розділу II, пункту 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (№3687-XII). 1. За правилами агрохіміналізу відбирають проби насіння досліджуваного сорту, для порівняння беруть пробу насіння стійкого до фітопатогенного ураження сорту-стандарту. 2. В пробах насіння досліджуваного сорту, а також сорту-стандарту, визначають кількісний сумарний вміст ненасичених жирних кислот загальних ліпідів (пальмітоолеїнової, олеїнової, лінолевої, ліноленової) І в т.ч. кількісний сумарний вміст неетерифікованих ненасичених жирних кислот (пал ьмітооленової, олеїнової, лінолевої І ліноленової). 3. Порівнюють отримані показники кількісного сумарного вмісту ненасичених жирних кислот загальних ліпідів і в т.ч. кількісного сумарного вмісту неетерифікованих ненасичених жирних кислот в насінні досліджуваного сорту з показниками сорту-стандарту. Визначали стійкість рослин ярої пшениці сортів БІлоруська-12 (стандарт) І іволга до ураження стеблевою Іржею, а льону-довгунця сортів К-6 (стандарт) І Зоря-87 - фузаріозом, бактеріозом І антракнозом. Визначення стійкості рослин до фітопатогенного ураження проводили відомим способом (прототипом), шляхом визначення в зразках насіння сумарного вмісту амінокислот (тирозину, треоніну І фенілаланіну), І запропонованим способом -шляхом визначення в зразках насіння кількісного сумарного вмісту ненасичених жирних кислот загальних ліпідів (пальмітоолеїнової, олеїнової, лінолевої І ліноленової) і в т.ч. кількісного сумарного вмісту неетерифікованих ненасичених жирних кислот (пальмітоолеТновоТ, олеїнової, лінолевої І ліноленової). Вміст не-насичених жирних кислот визначали загальноприйнятим методом (Й.Ф. Ривис, И.В. Скороход 1981, "Доклады ВАСХНИЛ, № 8, с 32 - 35). Отримані результати представлені в таблиці. З таблиці видно, що більший кількісний сумарний вміст ненасичених жирних кислот загальних ліпідів і в т.ч. кількісний сумарний вміст неетерифікованих ненасичених жирних кислот в насінні сприяють вищій стійкості рослин ярої пшениці І льону-довгунця до ураження відповідно стеблевою іржею І фузаріозом, бактеріозом, антракнозом. З таблиці також видно, що кількісним сумарним вмістом ненасичених жирних кислот загальних ліпідів і в т.ч. кількісним сумарним вмістом неетерифікованих ненасичених жирних кислот більш точно і об'єктивно прогнозується стійкість ярої пшениці І льону-довгунця до ураження відповідно стеблевою іржею І фузаріозом, бактеріозом, антракнозом. З таблиці також видно, що кількісним сумарним вмістом ненасичених жирних кислот загальних ліпідів І в т.ч. кількісним сумарним вмістом неетерифікованих ненасичених жирних кислот більш точно І об'єктивно прогнозується стійкість ярої пшениці І льону-довгунця до ураження фітопатогенними мікроорганізмами, ніж кількісним сумарним вмістом відповідних амінокислот. Якщо кількісний сумарний вміст ненасичених жирних кислот загальних ліпідів в насінні досліджуваних сортів, порівняно з сортами-стандартами, був більший на 154 - 197% І в т.ч. кількісний сумарний вміст неетерифікованих ненасичених жирних кислот - на 158 - 161%, то стійкість рослин ярої пшениці І льонудовгунця до ураження фітопатогенною мікрофлорою складала в середньому 183% (від 104% до 338%). При цьому, кількісний сумарний рівень відповідних амінокислот був вищим тільки на 105-109%. 4.3. Техніко-економічна ефективність винаходу. Використання заявленого способу дозволить більш точно І об'єктивно прогнозувати стійкість рослин до ураження фітопатогенною мікрофлорою. Тому використання в якості показника кількісного сумарного вмісту ненасичених жирних кислот загальних ліпідів І в т.ч. кількісного сумарного вмісту неетерифікованих ненасичених жирних кислот є перспективним. Ненасичені жирні кислоти будучи основними структурними компонентами оболонок рослинних клітин І тканин, маючи велику поверхневу активність згубно впливають на життєдіяльність фітопатогенних мікроорганізмів. Особливо активні в цьому відношенні неетерифіковані ненасичені жирні кислоти.