Спосіб визначення форми гострого панкреатиту за даними лабораторної діагностики

Реферат: Спосіб визначення форми гострого панкреатиту за даними лабораторної діагностики полягає у тому, що при наявності клінічної картини гострого панкреатиту проводять визначення рівня білкових карбонільних груп, концентрації малонового діальдегіду та рівня активності супероксиддисмутази. При підвищенні рівня білкових карбонільних груп до 1,63±0,5 мкмоль/г білка, концентрації малонового діальдегіду до 6,1±2,19 мкмоль/л та зниженні рівня активності супероксиддисмутази до 42,71±8,75 %гальм\окисл\кврцт діагностують набряковий гострий панкреатит. При підвищенні рівня білкових карбонільних груп до 2,34±0,71 мкмоль/г білка, концентрації малонового діальдегіду до 9,0±1,99 мкмоль/л та зниженні рівня активності супероксиддисмутази до 35,02±8,47 %гальм\окисл\кврцт діагностують некротичний гострий панкреатит. UA 121671 U (12) UA 121671 U UA 121671 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургії, і може бути використана для диференційної діагностики форм гострого панкреатиту. Серед усіх хворих на гострий панкреатит за різними даними у 80 %-85 % випадків діагностується набряковий гострий панкреатит, перебіг якого відносно сприятливий, а у 15-20 % хворих має місце некротичний панкреатит із важким та дуже важким перебігом, що потребує тривалого та витратного лікування. При цьому на ранньому етапі летальність за різними даними складає 30-50 % хворих від ендогенної інтоксикації, крайнім проявом якої є панкреатогенний шок. У пізній період - 50 % і більше від ускладнених гнійно-некротичних форм. Якщо діагностика гострого панкреатиту не викликає труднощів, то диференційна діагностика набрякової та некротичної його форм є надскладним питанням. Прототип даного способу невідомий. В основу корисної моделі "Спосіб визначення форми гострого панкреатиту за даними лабораторної діагностики" поставлена задача: шляхом проведення лабораторної діагностики розробити спосіб диференціювання набрякової та некротичної форм гострого панкреатиту. Поставлена задача вирішується тим, що при наявності клінічної картини гострого панкреатиту проводять визначення рівня білкових карбонільних груп, концентрації малонового діальдегіду та рівня активності супероксиддисмутази, і при підвищенні рівня білкових карбонільних груп до 1,63±0,5 мкмоль/г білка, концентрації малонового діальдегіду до 6,1±2,19 мкмоль/л та зниженні рівня активності супероксиддисмутази до 42,71±8,75 %гальм\окисл\кврцт діагностують набряковий гострий панкреатит, а при підвищенні рівня білкових карбонільних груп до 2,34±0,71 мкмоль/г білка, концентрації малонового діальдегіду до 9,0±1,99 мкмоль/л та зниженні рівня активності супероксиддисмутази до 35,02±8,47 %гальм\окисл\кврцт діагностують некротичний гострий панкреатит. Спосіб здійснюють таким чином. У пацієнта проводять забір крові із венозної крові із дотриманням правил асептики та антисептики. Після цього кров піддають лабораторній діагностиці із визначенням рівня білкових карбонільних груп, концентрації малонового діальдегіду та рівня активності супероксиддисмутази. Рівень білкових карбонільних груп визначають за методикою Шевчука С.В. та співавт. (Пат. України № 58110), концентрацію малонового діальдегіду - за методикою Владимирова Ю.А. та співавт. (1976), рівень активності супероксиддисмутази - за методикою Костюка В.А. та співавт. (1990). Підвищення рівня білкових карбонільних груп до 1,63±0,5 мкмоль/г білка, концентрації малонового діальдегіду до 6,1±2,19 мкмоль/л та зниженні рівня активності супероксиддисмутази до 42,71±8,75 %гальм\окисл\кврцт свідчить про набряковий гострий панкреатит, а підвищення рівня білкових карбонільних груп до 2,34±0,71 мкмоль/г білка, концентрації малонового діальдегіду до 9,0±1,99 мкмоль/л та зниженні рівня активності супероксиддисмутази до 35,02±8,47 %гальм\окисл\кврцт - про некротичний гострий панкреатит. Даний спосіб був застосований в клініці у 129 пацієнтів з підтвердженим діагнозом гострого панкреатиту. Всім пацієнтам комплекс діагностичних заходів був доповнений описаною методикою. Обстеження дозволило виявити набряковий гострий панкреатит у 59 пацієнтів та некротичний гострий панкреатит у 70 пацієнтів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб визначення форми гострого панкреатиту за даними лабораторної діагностики, який полягає у тому, що при наявності клінічної картини гострого панкреатиту проводять визначення рівня білкових карбонільних груп, концентрації малонового діальдегіду та рівня активності супероксиддисмутази, і при підвищенні рівня білкових карбонільних груп до 1,63±0,5 мкмоль/г білка, концентрації малонового діальдегіду до 6,1±2,19 мкмоль/л та зниженні рівня активності супероксиддисмутази до 42,71±8,75 %гальм\окисл\кврцт діагностують набряковий гострий панкреатит, а при підвищенні рівня білкових карбонільних груп до 2,34±0,71 мкмоль/г білка, концентрації малонового діальдегіду до 9,0±1,99 мкмоль/л та зниженні рівня активності супероксиддисмутази до 35,02±8,47 %гальм\окисл\кврцт діагностують некротичний гострий панкреатит. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 1