Мийний засіб для очищення металевої поверхні

Мийний засіб для очищення металевої повер 3 13657 них жирних кислот С10 - С16 сприяє появі "активних" іонів водню і кисню з амідних угрупувань - NHCO-, в яких ці іони можуть достатньо легко відщеплюватися. Після нанесення захисного покриття і подальшого нагріву ці "активні" іони прагнутимуть покинути поверхневий шар металу, утворюючи при цьому "дірки" в захисному покритті, що приведе до порушення його суцільності. У основі даної корисної моделі лежить рішення задачі по удосконаленню складу мийного засобу для очищення металевої поверхні шляхом введення в його склад додаткових компонентів, внаслідок чого забезпечується можливість надійного нанесення захисного покриття на металеву поверхню. Поставлена задача вирішена тим, що мийний засіб, що містить метасилікат натрію, триполіфосфат натрію і кальциновану соду, згідно моделі, додатково містить каустичну соду, полівініловий спирт і воду при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: метасилікат натрію 0,7-3,1 триполіфосфат натрію 0,5-1,7 кальцинована сода 0,9-1,5 каустична сода 3-7 полівініловий спирт 0,6-2,2 вода решта Співвідношення компонентів, що заявляються, одержані експериментальним шляхом. Відмінність пропонованого мийного засобу від мийного засобу по найбільш близькому з аналогів полягає у введенні до складу каустичної соди, полівінілового спирту і води при вказаному співвідношенні компонентів. Технічним результатом від застосування пропонованого мийного засобу є забезпечення можливості надійного нанесення захисного покриття на металеву поверхню. Це пов'язано з тим, що введення полівінілового спирту сприяє утворенню плівок з високою газонепроникністю. Останнє пояснюється наявністю водневих зв'язків між ланками сусідніх макромолекул., які утрудняють дифузію газів. Проте при нагріванні можлива дегідратація полівінілового спирту, тому введення до складу каустичної соди збі 4 збільшує кількість гідроксильних груп, які беруть участь в утворенні молекул води, зв'язуючи іони "активного" водню, що при цьому з'являються. Наявність води в складі дозволяє підтримувати необхідний концентраційний рівень і сприяє розчиненню продуктів очищення, які утворюються. Для приготування мийного засобу використовували наступні матеріали: метасилікат натрію вводили рідким склом по ГОСТ 13078; триполіфосфат натрію по ГОСТ 13493; кальциновану соду по ГОСТ 5100; каустичну соду по ГОСТ 2263; полівініловий спирт по ГОСТ 10779; вода по ГОСТ 2874. Мийний засіб виготовляли шляхом змішування всіх компонентів. Для цього в металеву ємкість з нержавіючої сталі при кімнатній температурі заливали половину розрахункової кількості води, потім при постійному перемішуванні додавали розрахункові кількості компонентів в послідовності від більшого до меншого. Після розчинення твердих компонентів доливали воду, яка залишилася, і підігрівали до робочої температури 80°С. Були одержані зразки мийного засобу із змістом компонентів, що відповідають заявленим, а також вихідними за межі, що заявляються, і склад по найбільш близькому з аналогів. Зазначені склади представлені в табл. 1. У приготований мийний засіб завантажували заготовки із сталі 12Х18Н10Т розміром 170х43х400мм і витримували 60хв. Якість очищення визначали методом змочування відповідно до ГОСТ 9. 402, який грунтується на здатності плівки води зберігати на чистій поверхні металу протягом певного часу суцільність і не збиратися в краплі. Визначення проводили таким чином. На металеву поверхню після очищення мийним засобом розпилюванням наносили дистильовану воду. Порушення суцільності плівки води фіксували візуально, враховуючи стан плівки води на ділянках, віддалених від кромок поверхні на відстань не менше 10мм. Якість плівки вважається задовільною, якщо час розриву плівки води буде не менше 3045с. Таблиця 1 Компоненти, мас. % Метасилікат натрію Тріполіфосфат натрію Кальцинована сода Каустична сода Полівініловий спирт Поліоксиетилований моноетаноламід синтетичних жирних кислот С10-С16 Бензоат натрію Вода 1 0,6 0,4 0,8 2,9 0,5 № випробуваних складів мийного засобу 2 3 4 5 0,7 1,9 3,1 3,2 0,5 1,1 1,7 1,8 0,9 1,2 1,5 1,6 3 5 7 7,2 0,6 1,4 2,2 2,3 6 5,6 5,2 7,45 1,35 80,4 решта Примітка: 2, 3, 4 - пропоновані склади мийного засобу; 1,5 - склади із співвідношенням компонентів, що виходить за пропоновані межі; 6 - склад мийного засобу, відповідний найбільш близькому з аналогів. 5 13657 Додатково на очищену металеву поверхню наносили зануренням захисне покриття наступного складу, мас.%: склофрита 50; рідке скло 15; сечовина 4; вода - решта. Після висихання заготовки з нанесеним покриттям завантажували в індукційну піч з термоелектричним перетворювачем ТПП-0679-01 і автоматичним потенціометром 6 КСП-4 по ГОСТ 7164 і нагрівали до температури 1000°С з витримкою 20хв. Якість захисного покриття визначали візуально по наявності пропалів після нагріву в індукційній печі. Решта характеристик мийного засобу визначена візуально. Таблиця 2 Результати проведених випробувань представлені в табл. 2. № складу Час розриву плівки води, с Стан захисного покриття після нанесення Наноситься погано, стікає, і утворює борозни, які оголяють металеву поверхню 1 10 2 30 Наноситься суцільним рівним шаром 3 35 Наноситься суцільним рівним шаром 4 40 Наноситься суцільним рівним шаром 5 6 28 25 Є розриви по кромках Є розриви по кромках і в центрі Аналіз наведених даних показав, що при очищенні в пропонованому мийному засобі час розриву плівки води, нанесеної на очищену поверхню, складає 30-40с, що відповідає критерію оцінки якості очищення методом змочування. Нанесення захисного покриття здійснювалося легко, суцільним рівним шаром без голих ділянок металу, а подальший нагрів показав відсутність пропалів і суцільний блискучий шар покриття, що свідчить про поліпшення якості очищення, яке запобігає впровадженню "активних" іонів водню і кисню в поверхневий шар металу і забезпечує надійне нанесення захисного покриття. Склади з позамежними значеннями не забезпечують надійного нанесення захисного покриття. Склад 1 має низьку якість очищення (час розриву плівки води 10с), через що на металеву поверхню погано наноситься захисне покриття, стікаючи і утворюючи борозни, які оголюють метал. Нагрів показав наявність пропалів (80% поверхні), що Комп’ютерна верстка А. Крулевський Стан захисного покриття після нагріву 80% поверхні покриття в пропалах Пропалів немає, суцільний блискучий шар покриття Пропалів немає, суцільний блискучий шар покриття Пропалів немає, суцільний блискучий шар покриття 5% поверхні покриття в пропалах 50%поверхні покриття в пропалах свідчить про відсутність захисту, чому сприяє і вихід з поверхневих шарів металу "активних" іонів водню і кисню", що порушує суцільність захисного покриття. Мийний засіб відповідний найбільш близькому з аналогів (склад 6) має час розриву плівки води 25с, що свідчить про незадовільну якість очищення і не забезпечує надійного нанесення захисного покриття на металеву поверхню, оскільки є розриви його по кромках і в центрі. Стан поверхні покриття після нагріву свідчить про порушення його суцільності (50% поверхні у пропалах), чому сприяє вихід з поверхневих шарів металу іонів водню і кисню, створюючих "дірки" в покритті, які погіршують захисні властивості. Таким чином, використання пропонованого мийного засобу забезпечує можливість надійного нанесення захисного покриття на металеву поверхню. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601