Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу

Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу шляхом використання фізіотерапії в сполученні з медикаментозною антигіпертензивною терапією, який відрізняється тим, що призначають озонотерапію у формі внутрішньовенного крапельного введення озонованого фізіологічного роз 3 В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу лікування хворих на гіпертонічну хворобу шляхом застосування озонотерапії та електросну на стаціонарному етапі лікування, що дозволить знизити медикаментозне навантаження на хворого, зменшити строки стабілізації артеріального тиску та госпіталізації цієї групи хворих, більш ефективніше знизити артеріальний тиск, підвищити толерантність до фізичного навантаження, досягти нормалізації ліпідного спектру плазми крові, підвищити фармакоекономічну ефективність лікування, а також знизити вірогідність гемодинамічних ускладнень на стаціонарному етапі лікування. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, хворим на гіпертонічну хворобу на фоні кардіорепаративної терапії додатково призначають озонотерапію у формі внутрішньовенного крапельного введення озонованого фізіологічного розчину хлориду натрію з концентрацією озону в рідині 1000мкг/л, об'ємом 200 мл, з постійною автоматизованою підтримкою заданої концентрації озону у розчині, тривалістю інфузії 40-60хв, через день, трьома курсами по 10-12 процедур на курс лікування з інтервалом між ними у 25-30 днів, чергуючи через день з процедурами електросну на очноямково-сосцевидну ділянку прямокутними імпульсами струму силою 2-3мА та тривалістю 0,2-0,5мс, зі зростаючою частотою імпульсів 5-20Гц, тривалістю процедури 30-40хв, трьома курсами по 10-12 сеансів з інтервалом між ними в 25-30 днів. Озонотерапія позитивно впливає на ліпідний обмін, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантну систему, реологічні властивості крові, що приводить до антигіпертензивної дії, а процедури електросну зменшують симпатоадреналовий вплив на серцево-судинну систему шляхом зниження адренергічної рецепції клітинної мембрани та зміни її проникливості для біологічно активних іонів, сприяють покращенню коронарного кровообігу та зниженню потрібності міокарда у кисні. Запропонованого способу стаціонарного лікування проведено у 96 хворих на гіпертонічну хворобу. Усі хворі були порівняні за віковими та статевими показниками, анамнезом захворювання та призначеною медикаментозною терапією. Усереднене значення стадії хвороби є 2,2±0,4. У хворих спостерігались ознаки серцевої недостатності, при цьому у 8,3% пацієнтів був III функціональний клас серцевої недостатності (згідно NYHA), у 71,9% - II функціональний клас, у 2,0%-І функціональний клас. Усереднене значення функціонального класу серцевої недостатності складало 1,9±0,2. Завдяки запропонованій схемі лікування, вдалося покращити клінічний стан хворих, знизити медикаментозне навантаження на пацієнта, збільшити толерантність до фізичного навантаження, досягти нормалізації ліпідного спектру плазми крові, знизити базальний вміст катехоламінів крові, підвищити фармакоекономічну ефективність лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Приклади конкретного виконання способу. 1. Хворий К., 1942 р. н., був госпіталізований в кардіологічне відділення Одеської міської клінічної 16214 4 лікарні №9 з діагнозом: Гіпертонічна хвороба II ст., гіпертензивне серце (концентрична гіпертрофія міокарда лівого шлуночка). Гіпертензивна ангіопатія сітківки. СН І ст., II ФК. Діагноз гіпертонічної хвороби встановлений протягом 8 років. При госпіталізації скарги на головний біль, головокружіння, пов'язані з підвищенням артеріального тиску, (максимальний - 200/120мм рт.ст.). Хворому було призначено дієту (№10) та медикаментозне лікування (еналаприл 10мг/добу, індапамид 1,5мг/добу). У доповнення до цього хворому проводилися процедури озонотерапії та електросну за вищезазначеною методикою. В результаті проведеного лікування артеріальний тиск знизився до (130/90-120/80)мм рт.ст. За даними добового моніторування - нормотензивний коригований тип AT без різких коливань. За даними велоергометрії загальний час навантаження підвищився з 480 до 600с (до та після лікування відповідно), потужність навантаження зросла з 600 до 750кгм/хв. 2. Хвора К., 1938р.н. Діагноз: Гіпертонічна хвороба IIст. Часті гіпертензивні кризи. Гіпертензивне серце (діастолічна дисфункція, концентрична гіпертрофія лівого шлуночка). Гіпертензивна ангіопатія сітківки. СН II А ст., ФК III. Хвора скаржилася на часті приступоподібні головні болі, головокружіння, давлючий біль за грудиною та задишку, які пов'язані з підвищенням. Хворіє гіпертонічною хворобою на протязі 20 років, кризовий перебіг приблизно 5 років, з наступним погіршенням внаслідок нерегулярності самостійного лікування. При об'єктивному обстеженні загальний стан середньої тяжкості, ЧСС - 96 за хв., AT 240/110мм рт.ст. На ЕКГ - синусовий ритм, поодинокі шлуночкові екстрасистоли, ознаки гіпертрофії та перевантаження лівого шлуночка, порушення реполяризації шлуночків. Тест з шестихвилинною ходою склав 170м. Також хворій було визначено показники ліпідного спектру плазми крові (загальний рівень холестерину становив 283мг/дл, β-ліпопротеїдів 189мг/дл). Пацієнтові було призначено медикаментозну терапію еналаприлом, індапамидом, а також застосування озонотерапії та електросну за запропонованою методикою. В результаті стаціонарного лікування стан хворої значно поліпшився, зникли головний та давлючий біль за грудиною, стабілізувався артеріальний тиск на рівні 140/80мм рт.ст., на ЕКГ не відмічалося екстрасистолії, зникли ознаки перевантаження лівого шлуночка. Значно покращились показники ліпідного спектру плазми крові: загальний рівень холестерину знизився до 221мг/дл, β-ліпопротеїдів 145мг/дл. Тест з шестихвилинною ходою склав 260м. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб лікування гіпертонічної хвороби дозволяє проводити процедури озонотерапії, що дає можливість проводити патогенетичне обґрунтоване застосовування дозованих концентрацій озону. В способі враховуються наявність у хворого супутньої серцевої недостатності, у зв'язку з чим об'ємне навантаження рідиною зведено до мінімуму. 5 16214 Даний спосіб дозволяє зменшити об'єм медикаментозного втручання у хворого з гіпертонічною хворобою, прискорити зниження та стабілізацію показників артеріального тиску, значно підвищити толерантність до фізичного навантаження, нормалізувати стан ліпідного спектру плазми крові, а також покращити фармакоекономічну ефективність стаціонарного лікування. Література: 1. UA Патент України №63922, МПК6: A61N2/00, A61N5/067 Кулікович Ю.М., Брага Є.Ф. Спосіб лікування есенціальної гіпертонічної хворо Комп’ютерна верстка М. Мацело 6 би. Заявлено 11.06.99. Бюл. №2. Приватна фірма "Клініка доктора Куліковича". 2. UA Патент України №60917А, МПК6: A61N1/44, Якименко О.О., Артьоменко О.В., Коломієць С.М. Спосіб лікування хворих на ішемічну хворобу серця. Заявлено 16.04.2003. Бюл. №10. Одеський державний медичний університет. 3. SU Патент №1771760 А1, МПК6: А61N2/04, Рой И.В., Кресный Н.Н, Колотиолов Н.Н. Способ лечения больных с гипертонической болезнью І-ІІ стадии кардиоцеребральной формы. Заявлено 23.10.89. Бюл. №40. Киевский научноисследовательский институт ортопедии. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601