Спосіб утворення туманоподібних аерозолів

Спосіб утворення туманоподібних аерозолів, який включає утворення аерозолю з використан 3 Недоліком відомого способу утворення аерозолів, за допомогою САГ-1 є наявність на виході часток не однакових за розмірами. Для усунення вказаних недоліків аерозоль утворюють з використанням повітря, як робочого агента, та рідини з якої утворюють аерозоль. У відповідності до пропонуємого технічного рішення, увесь аерозоль спрямовують в осаджувальну камеру, в якій його розшаровують за розмірам часток - великі частинки осаджують і вони осідають в нижню частину камери, а дрібні - залишаються у верхній частині камери. У осаджувальній камері створюють надлишковий тиск, під дією якого витискують на використання вилучені з аерозолю частки туманоподібного аерозолю (дрібні частки), які знаходяться у верхній частині осаджувальній камери. Частки аерозолю з нижньої частини камери, що залишилися, осаджують у вигляді опадів з агрегатуванням (об'єднанням) їх до стану рідини, яку повторно використовують. На Фіг.1 наведена схема утворення туманоподібних аерозолів. Метою корисної моделі є утворення туманоподібних аерозолів, фракційний склад яких, за розмірами часток, наближується до рівномірного. Поставлена мета досягається тим, що утворюють аерозоль з використанням повітря, як робочого агента та рідини і увесь утворений аерозоль спрямовують у осаджувальну камеру. У осаджувальній камері одержаний аерозоль розшаровують за розмірами часток осаджуючи його у камері. Розшаровування аерозолю відбувається таким чином, що у верхній частині камери накопичуються дрібні (більш легкі) частки туманоподібного аерозолю, розмір часток яких менше 1мкм, а в нижній частині камери накопичуються великі (більш важкі) частки, так званий дрібнодисперсний „ансамбль" часток, розмір яких складає більше 100мкм. В середній частині камери накопичується прошарок аерозолю з розмірами часток від 1 до 100мкм. Потім вилучають туманоподібний аерозоль з верхньої частини камери, в якій накопичуються частки туманоподібного аерозолю з розмірами часток менше 1мкм і надлишковим тиском, утвореним у осаджувальній камері, витискую його і подають на використання. Частки аерозолю з нижньої частини камери, що залишилися у камері, в першу чергу, найбільш великі за розмірами, тобто це частки дрібнодисперсного „ансамблю", розмір яких складає більше 100мкм, осаджують у вигляді опадів з агрегатуванням їх до стану рідини. А так як час агрегатування їх, тобто часток з розміром більше 100мкм, порівняно з часом агрегатування часток туманоподібного аерозолю значно менший, то вони, в першу чергу, агрегатуються до стану рідини, яку подають на повторне використання. Сутність способу утворення туманоподібних аерозолів показано на фіг.1, де наведено: на ділянці А - 1 - подача повітря, як робочого агента, 2 подача рідини, з якої утворюють аерозоль. На ділянці В - пристрій 3 для утворення аерозолю, який подають 12 - ділянка С у осаджувальну камеру 4 17250 4 ділянка D. Ділянка Е - показано вилучення 5 з верхньої частини камери та подача 6 на використання (факел 13) туманоподібного аерозолю. Ділянка F показано подачу 7 часток аерозолю з нижньої частини камери 4. Ділянка К - агрегатування аерозолю з нижньої частини камери 4 у вигляді опадів 8 до стану рідини та подачу 9 рідини у пристрій 10 ділянка L для повторного використання 11. Здійснення способу утворення туманоподібних аерозолів починається з подачі 1 Фіг.1 ділянка А повітря як робочого агенту та рідини 2, з якої утворюють аерозоль. Утворення аерозолю здійснюють пристроєм 3 - ділянка В. Увесь утворений аерозоль пристроєм 3 на ділянці В спрямовують 12 ділянка С до осаджувальній камери 4 - ділянка D. Аерозоль у осаджувальній камері розшаровують за розмірами часток, осаджуючи його у камері 4. Аерозоль, при цьому, розглядається як суміш часток з розміром до 1мкм - частки туманоподібного аерозолю, частки з розміром від 100мкм і більше розглядаються як „ансамбль" дрібнодисперсних часток які є найбільш великими за розмірами що присутні у суміші та частки з розмірами від 1мкм до 100мкм - це середня група часток. Розшарування аерозолю відбувається таким чином, що у верхній частині осаджувальній камери 4 накопичуються найлегші частки - частки туманоподібного аерозолю з розмірами до 1мкм. В нижній частині осаджувальній камери 4 накопичуються найбільш великі за розмірами частки - від 100мкм і більші. А в середній частині осаджувальній камери 4 накопичуються частки з розмірами від 1мкм до 100мкм. У осаджувальній камері 4 утворюють надлишковий тиск і з верхньоїчастини камери 4 вилучають 5 частки туманоподібного аерозолю і подають його на використання 6 - ділянка Е у вигляді факелу 13. Частки аерозолю з нижньої частини камери, що залишились, осаджують і здійснюють їх подачу 7 - ділянка F у вигляді опадів 8 на агрегатування їх до стану рідини - ділянка К. Рідину, яка утворилась після агрегатування часток з "ансамблю" дрібнодисперсних часток, спрямовують 9 у пристрій 10 - ділянка L для повторного використання 11, яку подають на вхід 2 пристрою 3 - ділянка А (Фіг.1) Таким чином процес утворення туманоподібних аерозолів складається з окремих операцій, які виконуються на таких ділянках: А - подача повітря, як робочого агенту та рідини для утворення аерозолю; В - утворення аерозолю; С - подача аерозолю в осаджувальну камеру; D - розшарування аерозолю за розміром часток; Е - вилучення і подача часток туманоподібного аерозолю на використання; F - подача часток аерозолю з нижньої частини камери що залишилися; К - агрегатування часток аерозолю у вигляді опадів до стану рідини; L - подача рідини, яка утворилась після агрегатування часток аерозолю на повторне використання. Увесь наведений перелік операцій по утво 5 17250 ренню туманоподібних аерозолів від подачі повітря та рідини на утворення аерозолю, його розшарування та вилучення і подача на використання туманоподібного аерозолю і агрегатування часток аерозолю з нижньої частини камери до стану ріди Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 ни з повторним її використанням забезпечує виконання поставленої мети винаходу - утворення туманоподібних аерозолів, фракційний склад яких, за розмірами часток, наближується до рівномірного. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601