Спосіб перевірки витратомірів і лічильників газу та рідин

Спосіб перевірки витратомірів і лічильників газу та рідини, що включає проведення випробувань витратовимірювальної техніки на відповідність метрологічних і технічних характеристик ви 3 В основі корисної моделі - спосіб перевірки витратомірів і лічильників газу та рідини - поставлена задача розробки нового способу перевірки витратомірів і лічильників газу та рідин шляхом проведення випробувань витратовимірювальної техніки забезпечити перевірку відповідності метрологічних і технічних характеристик вимогам нормативних документів, виявлення ступеню зміни фактичного технічного стану від регламентованого або фактичного технічного рівня у порівнянні з аналогами. Поставлена задача вирішується тим, що додатково задають перелік контрольованих характеристик та встановлюють їх базові значення відповідно до вимог нормативних документів, експериментально визначають значення кожного із одиничних показників якості і розраховують комплексний показник якості з врахуванням коефіцієнтів вагомості одиничних показників, потім порівнюють його значення із значенням комплексного показника якості нормативно регламентованого витратоміра або лічильника. Перевірка відповідності метрологічних і технічних характеристик лічильників і витратомірів вимогам нормативних документів згідно додатково заданого переліку контрольованих характеристик та встановлення їх базових значень відповідно до вимог нормативних документів дозволяє проводити оцінку придатності до експлуатації витратовимірювальної техніки не згідно всього регламентованого переліку, а з врахуванням фактичних значень декількох найбільш визначальних характеристик, що в цілому є достатнім для аналізу фактичного технічного стану перевірюваних приладів, чим досягається зменшення вартісних і часових затрат на проведення перевірки засобів вимірювання. Експериментальне визначення кожного із одиничних показників якості згідно додатково заданого переліку контрольованих характеристик дає можливість диференційовано оцінити ступінь спрацювання в межах або за межами допустимих значень окремих вузлів і елементів приладів та розрахувати залишковий ресурс їх працездатності. Застосування методичного підходу щодо розрахунку комплексного показника якості (КПЯ) і його кількісна оцінка з врахуванням вагомості одиничних показників забезпечує можливість оцінки в цілому фактичного технічного стану приладів, що перевіряються, порівняно з нормованими регламентованими характеристиками. Цим відкриваються шляхи більш точного достовірного визначення гарантійного і ресурсного терміну експлуатації витратовимірювальних засобів. Крім того, правильний вибір найбільш визначальних метрологічних і технічних характеристик та їх базових значень для розрахунку КПЯ поряд з комплексною перевіркою засобів вимірювальної техніки відкриває можливості об'єктивної кількісної оцінки їх технічного рівня як на стадіях державних, кваліфікаційних, періодичних та ін. випробувань, так і на стадії проектно-пошукових розробок нових і перспективних засобів вимірювань. Спосіб перевірки витратомірів і лічильників газу та рідини здійснюють таким чином. Приклад. Спочатку задають перелік найбільш важливих контрольованих характеристик, які ви 17355 4 значають технічний стан лічильників газу, наприклад, межі основної відносної похибки за діапазону об'ємних витрат (0,2Qmax-Qmax) втрати тиску Р при роботі лічильника за максимальної об'ємної витрати Qmax та поріг чутливості QПЧ. Потім встановлюють їх базові значення відповідно до вимог нормативних документів, які зокрема для роторних лічильників газу будуть становити: норм= 1%, Рнорм=300Па, QПЧ=(1/3)Qmin відповідно, де Qmin - значення мінімальної об'ємної витрати лічильника, для якої нормативно регламентується максимально допустиме значення відносної похибки. Далі використовують еталонні засоби для експериментального визначення кожного з одиничних показників якості лічильника, що перевіряється. З цією метою за допомогою еталонних витратовимірювальних установок визначають фактичне значення похибки j лічильника при j-их значеннях витрати Qj, які приймаються рівними, наприклад, Qmin; 0,1 Qmax; 0,25 Qmax; 0,40 Qmax; 1,0 Qmax, і розраховують середнє зважене значення похибки пох лічильника газу за формулою : n n Qj Qj , (1) пох j Q Q j 1 max j 1 max де n - кількість досліджуваних витрат. При перевірці лічильника одночасно вимірювачем різниці тисків визначають фактичне значення перепаду тиску Рфакт на вході і виході лічильника, наприклад, за максимальної витрати Qmax. За допомогою еталонного витратовимірювального засобу також визначають фактичне значення порогу чутливості QПЧ лічильника. КПЯ розраховують за формулою: Pнорм Qmin норм K Р ПЧ , (2) Рфакт 3 Qфакт пох де , Р, ПЧ - вагові коефіцієнти одиничних показників якості. Відношення похибок норм і пох береться за модулем, так як похибка пох характеризується знаком « », а числове значення похибки пох може мати різні знаки і, як наслідок, одиничний показник може набути від'ємного значення, що суперечить теоретичним аспектам його визначення. Крім того, кожне відношення значень характеристик у формулі (2) не може бути меншим одиниці, так як це суперечить вимогам нормативних документів, хоча умовам обчислення КПЯ це не суперечить. Значення вагових коефіцієнтів, виходячи з умови рівносильного розподілу впливу кожного з трьох вибраних одиничних показників якості на КПЯ, можна вибирати рівними 1/3 або можна додатково розраховувати згідно спеціальних методик. Далі, приймаючи, як приклад, відповідність експериментальне визначених контрольованих характеристик до їх нормативно регламентованих значень згідно формули (2) отримуємо К=1. Однак конкретне значення похибки пох згідно (1) для нормативно регламентованих приладів завжди менше норм внаслідок наявності запасу точності при випуску приладів на підприємстві 5 17355 виробнику. Тому значення КПЯ для таких приладів будуть більшими одиниці. Наприклад, для нормативно регламентованих роторних лічильників з типовою кривою залежності похибки від витрати, яка характеризується значеннями похибок: -2%; 1%; +0,3%; +0,5%; +0,8% при витратах Qmin або 0,05Qmax; 0,1Qmax; 0,25Qmax; 0,4Qmax; 1,0Qmax відповідно згідно формули (1) значєння пох буде становити 0,48. Тому за інших двох рівних одиниці одиничних показників КПЯ згідно формули (2) буде рівним 1,35. Якщо фактично отримані значення характеристик будуть відрізнятися від нормативно регламентованих значень (наприклад, якщо похибка пох буде меншою або більшою від прикладу розрахованого вище за формулою (1) нормативного значення 0,48) отримуємо К1=1,21 при пох=0,6 і К2=1,48 при Менше значення КПЯ пох=0,4. (К1=1,21) порівняно з розрахованим згідно формули (2) К=1,35 характеризує про погіршення технічного стану лічильника від регламентованого, а його перевищення (K2=1,48) цього значення - про наявний запас працездатності згідно фактичного оціненого вищого рівня його технічного стану. Аналогічним чином можна розраховувати КПЯ при зміні окремих показників Р, QПЧ або при одночасній зміні двох чи трьох показників. Зауважимо також, що базове значення КПЯ переважно завжди повинне бути дещо більшим одиниці і не завжди є однозначним, так як пох визначається формою Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 реальної кривої похибки лічильника від витрати і кількісно вибраних j-их значень витрати Qj для розрахунку пох згідно (1), а також технічним рівнем виготовлення кожного типу або типорозміру чи навіть окремого зразка приладу. Значення КПЯ, яке перевищує його базове значення, котре розраховане за алгоритмом (1)-(2), буде кількісно характеризувати більш вищий рівень технічної досконалості виготовленого приладу порівняно з нормативно допустимими значеннями. Однак значення КПЯ менше одиниці завжди буде характеризувати невідповідність результатів перевірки вимогам нормативних документів, за яких лічильник треба відправляти на ремонт і наступну перевірку. Застосування запропонованого способу перевірки засобів витратовимірювальної техніки шляхом розрахунку КПЯ з врахуванням коефіцієнтів вагомості одиничних показників не тільки забезпечує проведення перевірки, а водночас розширює практичні аспекти об'єктивності правильного вибору і надання переваги певному виду чи типу витратовимірювальної техніки під час проведення конкурсів і тендерів. Даний спосіб перевірки можна також використовувати для оцінки технічного рівня витратовимірювальної техніки не тільки згідно метрологічних і технічних характеристик, а й згідно конструктивних, ресурсних та інших показників приладів, що суттєво розширює його практичну цінність. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601