Спосіб діагностики хелікобактеріозу шлунка

Спосіб діагностики хелікобактеріозу шлунка, що включає пероральне приймання препарату сечовини та визначення концентрації аміаку у повітрі з ротової порожнини, який відрізняється тим, що концентрацію аміаку визначають в динаміці з інтервалом 2-3 хвилини протягом до 15 хви 3 отримані в результаті клінічних дослідження 20 17904 4 хворих та представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Значення максимального приросту концентрації аміаку в повітрі з ротової порожнини ( зультати цитологічного тесту Н.руlоrу у хворих (n=20). № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Хворий, № історії хвороби Серед., №3114 Щур., №4289 Герасим., №6597 Прол., №6464 Ос., №359 Кун., №7051 Савк., №6534 Герчиш., №4182 Смол., №7023 Собак., №5264 Бичков., №6547 Гіг., №5321 Переп., №7012 Циб., №4891 Кірс., №5635 Шук., №3867 Гонч., №6459 Косм., №4006 Солом., №3980 Цап., №6361 Спосіб виконують таким чином. Хворі перорально приймають 1г карбаміду (сечовина) в 30мл води. У ротовій порожнині хворого розміщують трубку для забору повітря, через яку за допомогою компресора відбирають повітря зі швидкістю 0,5л/хв., яке продувають через поглинач аміаку 2,5мл 25мкМ розчин H2SO4. Забір повітря проводять за наступною схемою: дві хвилини - продувають через пробірку з поглиначем №1, одну хвилину пропускають, дві хвилини продувають через пробірку з поглиначем №2, одну хвилину пропускають, дві хвилини продувають через пробірку з поглиначем №3, одну хвилину пропускають, дві хвилини продувають через пробірку з поглиначем №4. Визначення концентрації аміаку в пробах проводять наступним чином: в пробірку вносять 50мкл 20% розчину NaOH, 50мкл реактиву Несслера, 2мл проби. Контрольну пробу готують аналогічним чином, тільки додають 2мл 25мкМ розчину H2SО4, через який не продували повітря. На спектрофотометрі або калориметрі вимірюють оптичну густину розчину на 490нм. Для побудови калібровочного графіку використовують стандартні розчини сірчанокислого амонію (NH4)2SО4. Визначену концентрацію амонію в пробі ділять на об'єм повітря, яке продували через цю пробу. Кінцевий результат вимірювань виражають як концентрацію амонію в повітрі ротової порожнини. Для діагностики хелікобактеріозу шлунка розраховують максимальний приріст концентрації аміаку в повітрі ротової порожнини. Діагностика хелікобактеріозу шлунка базується на визначенні максимального приросту концентрації аміаку у зразках повітря, яке відбирається з K(NH4), ммоль/м3 1,4 10 0,01 -0,03 -0,02 0,00 0,19 27 0,16 0,01 -0,03 0,08 0,87 13 7,8 0,0 12 0,08 0,18 1,7 K(NH4)) та ре Цитологічний тест +++ +++ + ++ ++++ ++ + + ++ ++++ +++ ++++ + ++ +++ ротової порожнини, у відповідь на вживання препарату сечовини. В залежності від величини цього приросту діагностують рівень хелікобактеріозу шлунка. Якщо цей приріст менше 0,01ммоль/м, то діагностують відсутність хелікобактеріозу шлунка "-"; якщо приріст лежить у межах (0,010,1)ммоль/м3 - діагностують "+", якщо у межах (0,11,0)ммоль/м3 -"++"; якщо у межах (1,0-10)ммоль/м3 - "+++", якщо приріст більше ніж 10ммоль/м3 "++++". Це відповідає результатам цитологічного тесту хелікобактеріозу шлунка: "+" - до 20 мікроорганізмів Н.рylоrу у полі зору, "++" - 20-50 мікроорганізмів, "+++" - більше 50 мікроорганізмів, "++++" мікроорганізми покривають усе поле зору мікроскопа [2, 3]. Приклад 1. Хвора Щ., іст. хвороби №4289, щосерця перорально прийняла 1г карбоміду в 30мл води, ополоснула ротову порожнину 30мл води. По дві хвилини відбирали повітря з ротової порожнини, яке пропускали через розчин H2SO4. Проводили 4-ри забори повітря. Концентрацію аміаку в пробах визначали за допомогою реактиву Несслера. В таблиці 2 наведені результати тесту. Таблиця 2 № пр. Час забору, хв.. 1 2 3 4 0-2 3-5 6-8 9-11 Концентрація аміаку, ммоль\м3 0,9 2,3 9,5 11 5 17904 Приріст концентрації аміаку становив 10ммоль/м3. Поставили діагноз - хелікобактеріаз шлунка "++++", що підтверджується результатами цитологічного тесту біоптату слизової оболонки шлунка - кількість мікробних тіл Н. pylori "++++". Приклад 2. Хворий С., іст. хвороби №3114, щосерця перорально прийняв 1г карбоміду в 30мл води, ополоснув ротову порожнину 30мл води. По дві хвилини відбирали повітря з ротової порожнини, яке пропускали через розчин H2SО4. Проводили 4-ри забори повітря. Концентрацію аміаку в пробах визначали за допомогою реактиву Несслера. В таблиці 3 наведені результати тесту. Таблиця 3 № пр 1 2 3 4 Час забору, хв.. 0-2 3-5 6-8 9-11 Концентрація аміаку, ммоль\м3 0,9 2,1 2,3 1,9 Приріст концентрації аміаку становив 1,4ммоль/м3. Поставили діагноз - хелікобактеріаз шлунка "+++", що підтверджується результатами цитологічного тесту біоптату слизової оболонки шлунка - кількість мікробних тіл Н. pylori на рівні "+++". Приклад 3. Хворий П., іст. хвороби №6464, щосерця перорально прийняв 1г карбоміду в 30мл води, ополоснув ротову порожнину 30мл води. По дві хвилини відбирали повітря з ротової порожнини, яке пропускали через розчин H2SО4. Проводили 4-ри забори повітря. Концентрацію аміаку в пробах визначали за допомогою реактиву Несслера. В таблиці 4 наведені результати тесту. Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 Таблиця 4 № пр Час забору, хв.. 1 2 3 4 0-2 3-5 6-8 9-11 Концентрація аміаку, ммоль\м3 0,07 0,03 0,02 0,04 Приріст концентрації аміаку не зареєстровано ( K(NH4)=-0,03ммоль/м3). Діагностували відсутність хелікобактеріаза шлунка, що підтверджується результатами цитологічного тесту біоптату слизової оболонки шлунка - наявність мікробних тіл Н. pylori не виявлено. Запропонований спосіб діагностики хелікобіктеріоза шлунка застосували у 20 хворих. По результатам досліджень діагностували хелікобактеріоз шлунка у 15 хворих, з них у 4 - "+", у 4 - "++", у 4 - "+++", у 3 - "++++". У 5-ти хворих хелікобактеріоз шлунка не діагностували. В той час, аналогом діагностували хелікобактеріоз шлунка у 12 хворих, у 8 - не діагностували. Таким чином, порівняння з найближчим аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє підвищити точність діагностики хелікобактеріозу шлунка. Джерела інформації: 1. Dun C.D.R., Blac M., Cowell D.C. et al. Ammonia vapour in the mouth as a diagnostic marker for Helicobacter pylory infection: preliminary 'proof of principle' pharmacological investigation // Br.J.Biomed.ScL, 2001, №58 (2), Р.66-75. 2. Л.В. Кудрявцева, П.Л. Щербаков, И.О. Иваников, В.М. Говорун "Helicobacter pylori - инфекция: современные аспекты диагностики и терапии" Пособие для врачей. Москва 2004г. 3. Циммерман Я.С. Диагностика и комплексное лечение основных гастроэнтерологических заболеваний. Пермь, 2003, 288 с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601