Спосіб лікування хронічних запальних захворювань гепатобіліарної системи

Винахід відноситься до медицини, а саме до гастроентерології, і може бути використаний в лікуванні хворих, що страждають хронічними запальними захворюваннями печінки і жовчновивідних шляхів. Відомі способи, що включать відповідну дієту, гепатопротектори, холесептики, жовчогінні препарати, спазмолітики, не дозволяють досягнути стійкої клінічної ремісії внаслідок недостатньої нівеляції існуючих Імунних порушень [1, 2, 3, 4]. Задача винаходу - скорочення часу лікування хворих і досягнення стійкої ремісії. Вказаний спосіб здійснюється таким чином. Поряд з лікувальним харчуванням гепатопротекторами, холесептиками, жовчогінними і спазмолітичними препаратами додатково призначають тимоген щоденно інтраназально по 50 мкг /10 крапель/ двома циклами по 5 днів з десятиденним переривом з метою корекції Імунних реакцій Т-, Всистем імунітету і неспецифічних факторів захисту у ци х хворих, направлених на самостійне подолання Існуючого патологічного процесу. Приклад 1. Хворий Я., 1959 р.н., Історія хвороби №354. Звернувся на прийом до лікаря 16.09.92 р. з скаргами на болі в правому підребер’ї епігастрії з ірадіацією в праве надпліччя, нудоту, періодичне блювання, гіркоту в роті, свербіння шкіри, нестійкі випорожнення, метеоризм, головні болі, дратівливість, загальну слабість. Хворіє близько 6 років з частими /2-3 рази протягом року/ і тривалими /близько 3 тижнів/ загостреннями. При огляді виявлено субіктеричність склер, язик обкладений, печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см, край болючий. Симптоми Грекова-Ортнера, Кера, Мерфі, Георгієвського позитивні, Біохімічний аналіз крові 16.09.92 p., білірубін загальний 42,23 мкм/л, непрямий 24,20 мкм/л, прямий 18.03 мкмоль/л, АЛТ 1,75 ммоль/л, АсТ 2,25 ммоль/л, УЗД гепатобіліарної системи /висновки/ від 16.09.92/. Хронічний холецистит. Деформація жовчного міхура. Хр. гепатит. Імунологічний аналіз крові від 16.09.92 р. Тлімфоцити 38% /0,5×109/л/, Т-супресори 13% /0,11-10 /л/, Т-хелпери 25% /0,35×109/л/, "нульові" клітини - 25% /0,35×109/л/, РБТЛ з ФГ А - 44%, В-лімфоцити 22% /0,44×109/л/ Ig А - 1.53 г/л, IgG - 19,0 г/л, ІдМ -4,70 r/л. РЗК з антигенами; жовчного міхура - 25%, печінки - 24%, підшлункової залози - 15%, щитовидної залози - 10%, ЦІК 9 од., титр комплементу 0,11 од., лізоцим 18 мкг/мл. Проводились і Інші обстеження (загальний аналіз крові, коагулограма, аналіз жовчі, ЕГДС, загальний аналіз сечі) в динаміці. Виставлено клінічний діагноз: хронічний холецистит, фаза загострення. Деформація жовчного міхура. Хронічний реактивний гепатит фаза загострення. Лікування було амбулаторним без відриву від виробництва і тривало два тижні. Поряд з зазначеним вище тимогеном хворий приймав нікодин по 0,5 4 рази, есенціале по 1 капсулі 4 рази, карсіл по 0,35 4 рази в день, актовегін по 80 мг в/м'язево щоденно протягом 2 тижнів. В результаті, проведеного лікування наступила клінічна ремісія. Зникли, зокрема, больовий і диспептичний синдроми, нижній край печінки визначався на рівні реберної дуги. Нормалізувались повністю раніше порушені біохімічні /білірубін - 18,1, непрямий - 15,1, прямий 3,0 мкмоль/л і в значній мірі Імунологічні /Т-лІмфоцити 43% і 0,56×109/л, Т-супресори 14% і 0,26×109/л, Т-хелпери 29% або 0,33×109/л. "нульові" клітини 38% або 0.32109/л. РБТЛ з ФГ А - 49%, В-лІмфоцити - 19% 10,23×109/л, Іg А - 2,20 г/л, IgG - 14 г/л, Іg М - 2,10 г/л, РЗК з антигенами жовчного міхура - 10%, печінки - 5%, підшлункової залози - 5%, ЦІК - 5 од., титр комплементу 0,05 од., лізоцим 5,0 мкг/мл/ показники крові. Повна їх нормалізація наступила через місяць. Наступне загострення наступило через 2 роки і протікало у легкій формі. Приклад 2. Хвора І., 1948 р.н., Історія хвороби №350. Звернулась до лікаря 28.09.92 р. з скаргами на виражені болі в правому підребер'ї і епігастрії, здебільшого оперізуючі, що посилюються після вживання жирної їжі, гірку відрижку, н удоту блювання, здуття живота, нестійкий стілець, дратливість, загальну слабість. Хронічним холецистопанкреатитом страждає близько 4 років. Щорічно по декілька раз лікувалась амбулаторно і стаціонарно, а також на курорті Східниця. Спадковість обтяжена по холециститу. При огляді склери субіктеричні. Живіт при пальпації болючий в холепанкреатичній зоні. Позитивні симптоми Кера, Мерфі, Грекова-Ортнера, Георгієвського, Мейо-Робсона. Біохімічний аналіз крові від 28.09.92 р. білірубін загальний 48,1 мкмоль/л, прямий - 18,1 мкмоль/л, непрямий - 30 мкмоль/л, білок загальний - 82,24 г/л, альбуміни - 48,66 г/л, глобуліни - 33,48 г/л, АлТ - 1,28, АсТ - 1,25 ммоль/л, амілаза - 64 г/л. УЗД від 28.09.92 р. Хр. холецистопанкреатит. Деформація жовчного міхура. Ім унологічний аналіз крові від 28.09.92 p.: Т-лімфоцити 31% (0,48·109/л), Т-супресори - 16% (0,25×109/л), Т-хелпери - 15% (0,25×109/л), "нульові" клітини - 62% (0,94×109/л), РБТЛ з ФГА - 45%, В-лімфоцити - 7% (0.16×109), ІgА - 2,91 г/л, IgG - 21,19 г/л, Іg М -6,00 г/л, РЗК з антигенами: жовчного міхура - 25%, печінки -15%, підшлункової залози - 25%, ЦІК 0 од., титр комплементу 0,13 од., лізоцим 1,1 мкг/мл. Клінічний діагноз: хронічний холецистит, фаза загострення. Деформація жовчного міхура. Хронічний реактивний панкреатит фаза загострення. Лікування цієї хворої теж проводилось в амбулаторних умовах і включало: нікодин 0,5, оразу по 1 чайній ложці і уролесан по 10 крапель під язик /всі по 4 рази на добу/, фестал по 1 таблетці 3 рази в день під час їди 3 рази в день, баралгін по 5 мл в/м'язово щоденно, а також тимоген по 50 мкг /10 крапель/ інтраназально щоденно двома циклами по 5 днів з десятиденним переривом. Вже до 10 дня самопочуття і загальний стан хворої значно покращились. Конкордантними до них були і клініко-лабораторні дані. Зокрема, щезли прояви больового і диспептичного синдромів, нормалізувались порушені раніше біохімічні аналізи крові, а також більшість Імунологічних показників /білірубін загальний - 12,5, непрямий - 8.2, прямий 4,3 мкмоль/л, АлТ - 0,68, Аст -0,30 ммоль/л, амілаза - 32 г/л, Т-лІмфоцити - 50% або 0,84×109/л, Т-супресори - 30% і 0,50×109/л. Т-супресори - 20% і 0.34×109/л, "н ульові" клітини - 29% і 0,49×109/л, РБТЛ з ФГА - 49%. В-лІмфоцити - 21% і 0,24×109/л, ІgА - 2.16 г/л. IgG - 18,6 г/л, ІgМ - 2.00 г/л. РЗК з антигенами жовчного міхура - 0%, печінки - 0%, підшлункової залози 0%, ЦІК - 4 од., титр комплементу - 0.05, лізоцим -5,0 мкг-м/. З допомогою даного способу проліковано 32 хворих, з них 20 - в амбулаторних умовах без відриву від виробництва. Хворі, що бояться ін'єкцій з огляду на больову реакцію і можливості зараження Інфекційними захворюваннями, беззаперечно використовують тимоген інтраназально. оскільки він не має ніякого запаху і не роздратовує слизові оболонки. Ускладнень і побічних проявів не виявили. Контрольну групу склали 33 хворі з подібними клінічними і Імунологічними порушеннями, лікування яких було традиційним /таблиця/. Застосування запропонованого способу лікування прискорює в середньому на 4 дні наступання клінічної ремісії, а частота рецидивів зменшується в 2, а в окремих випадках і в 3 рази в порівнянні з контрольною групою.