Спосіб лікування анемії на тлі гестаційного пієлонефриту

Спосіб лікування анемії на тлі гестаційного пієлонефриту, який включає застосування антианемічних, антибактеріальних та імуностимулюючих препаратів, який відрізняється тим, що додатково призначають пробіотичні препарати, а як гемостимулюючий, антибактеріальний й імуностимулюючий засіб внутрішньовенно вводять озонований фізіологічний розчин. (19) (21) u200606500 (22) 13.06.2006 (24) 15.11.2006 (46) 15.11.2006, Бюл. №11, 2006р. (72) Чайка Володимир Кирилович, Талалаєнко Юлія Олександрівна, Мумрова Олена Іванівна (73) ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 ефекти мають особливе значення у вагітних з анемічним синдромом на тлі гестаційного пієлонефриту, оскільки зменшується медикаментозне навантаження на матір і внутрішньоутробний плід, поліпшується стан внутрішньоутробного плода [3]. Лікувальні ефекти, що виникають при внутрішньовенному введенні озонованого фізіологічного розчину, базуються на відомих механізмах біологічної дії озону. Високий окисний потенціал озону забезпечує бактерицидний, фунгіцидниий, вірицидний ефекти відносно найважливіших видів грампозитивних і грамнегативних бактерій, вірусів, патогенних грибів і найпростіших. А в підґрунті імуномодулюючої дії озону лежить на його здатність активувати фагоцитоз за рахунок пероксидів і стимуляції вироблення цитокінів лімфоцитами й моноцитами. Внаслідок зміни заряду мембрани еритроцита підвищується пружність і змінність форми еритроцитів, чим поліпшується транспорт кисню. Виборча реактивна здатність озону при утворенні пероксиду дає можливість прямої активації метаболізму еритроцитів. Анемія на тлі гестаційного пієлонефриту супроводжується зниженням вмісту заліза, основними функціями якого є транспорт і депонування кисню, транспорт електронів у процесах тканинного дихання[4]. Під впливом глютатіонової системи відбувається активація гліколізу, наслідком чого є збільшення рівня 2,3дифосфогліцерату, тому що він послабляє зв'язок гемоглобін-кисень і полегшує перехід кисню в тканині [5]. Поєднання анемічного синдрому й пієлонефриту вагітних вимагає призначення антибактеріальних препаратів, почасти кількаразовими курсами, тому в даній групі пацієнток нерідко виникає порушення мікрофлори кишечника й урогенітального тракту. А, за даними деяких авторів, у певних випадках попередній дисбактеріоз кишечнику є пусковим механізмом для розвитку пієлонефриту вагітних. У такий спосіб нормалізація мікрофлори кишечнику застосуванням пробіотиків на тлі прийому тривалентного заліза сприяє поліпшенню його всмоктування в тонкому кишечнику й дозволяє впливати на різні ланки кровотворення. Крім того, виражений антибактеріальний ефект медичного озону дозволяє значно знизити сумарну дозу антибактеріальних препаратів, тим самим зменшивши ушкодження мікрофлори шлунковокишкового тракту й мінімізувати несприятливий вплив антибіотиків на внутрішньоутробний плід. Тому проведення озонотерапії в поєднанні з призначенням препаратів заліза й пробіотиків патогенетично виправдано при анемії на тлі гестаційного пієлонефриту. Приводимо конкретні приклади використання вищеописаного способу лікування в клініці. 1. Вагітна Ш., 17 років надійшла в пологове відділення зі скаргами на болі в поперековій ділянці, підвищення температури тіла до 38,4°С, дизурію, слабість, нездужання. Діагноз при надходженні: Вагітність 1, 30-31 тижнів. Гострий гестаційний пієлонефрит. Анемія 2 ступеня. Хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода. В результаті обстеження: у загальному аналізі крові виявлено: гемоглобін 82г/л, еритроцити 18846 4 2,7М/л, лейкоцитоз до 11,5т/л, паличкоядерні зрушення до 10%; зниження рівня сироваткового заліза до 8,9ммоль/л, у загальному аналізі сечі - лейкоцити до цілого поля зору, білок - 0,24г/л; при кардіотокографії плода виявлено зниження адаптаційних і компенсаторних можливостей плода, при ультразвуковому дослідженні (УЗД) нирок помірна пієлокаликоектазія, більше праворуч, УЗД плода - гіпертрофія плаценти, що дозволило підтвердити діагноз. Призначено терапію, котра включає гінотардіферон по 1таб. 2 рази на добу, лактовіт по 1кап. 3 рази на добу, цефатоксим по 1,0мл внутрішньом'язово двічі на добу, нітроксолін 0,1мл 4 рази на добу, озонотерапія внутрішньовенне 5 сеансів щодня. Курс лікування склав 10 днів. Загальний стан вагітної покращився на 3 добу, нормалізувалася температура тіла, зникли болі в поперековій ділянці. На 5 добу відбулося збільшення гемоглобіну до 96г/л, еритроцитів до 2,9М/л, зниження лейкоцитозу крові до 7,2т/л, паличкоядерного зрушення до 4%, лейкоцити в загальному аналізі сечі до 4 у полі зору. На 10 добу повністю нормалізувалися показники гемоглобіну крові 111г/л, еритроцити 3,3М/л, лейкоцити - 5,6т/л, лейкоцитарної формули крові, загальний аналіз сечі без патологічних змін, при кардіотокографії плода - адаптаційні й компенсаторні можливості плода задовільні, реактивний нестресовий тест. Це дозволило виписати зі стаціонару пацієнтку з вагітністю, що розвивається, на 10 добу під нагляд лікаря жіночої консультації за місцем проживання. Надалі у вагітної рівень гемоглобіну не падав нижче 100М/л, загострення запального процесу в нирках не спостерігалося, вагітність завершилася народженням живого, доношеного немовляти без ознак внутрішньоутробного інфікування, післяпологовий період протікав задовільно без явищ анемії. 2. Вагітна А., 28 років надійшла в пологове відділення зі скаргами на субфебрилітет до 37,40С, болі ниючого характеру в правій поперековій ділянці впродовж тижня. Вагітність 4, в анамнезі - пологи 1, 2 мимовільних аборти в термін 7 і 12 тижнів, хронічний калькульозний холецистит у протягом 4 років. Перебіг цієї вагітності відбувався на тлі анемії легкого ступеня (гемоглобін 96г/л), ускладнювалася загостренням гестаційного пієлонефриту в термін 17-18 і 28-29 тижнів, двічі одержувала 2-тижневий курс антибіотикотерапії. На момент надходження термін вагітності склав 35-36 тижнів. У клінічних аналізах виявлене зниження гемоглобіну до 77г/л, еритропенія склала 2,4М/л, лейкоцитоз 13,1Т/л, паличкоядерні зрушення до 9%, при УЗД плода діагностовано синдром затримки розвитку плода 1 ступеня. Вагітній було призначено лікування: сорбіфер дурулес по 1піт 2р/добу, ампіцилін 0,5г 4 р/добу внутрипньом'язово, фурамаг по 1 капсулі 3р\добу, лінекс по 1кап. 3р/добу, внутрішньовенно - озонотерапію №5. Запропонований метод лікування дозволив пролонгувати вагітність до строку пологів, на момент пологів нормалізувався загальний стан, рівень гемоглобіну становив 100г/л, еритроцити - 3,1Т/л, нормалізувалися показники загального аналізу сечі. Жінка народила немовля масою 3000г, оцінка 5 18846 за шкалою Апгар 7-8 балів, же було прикладене до грудей у пологовій залі й надалі перебувало разом з матір'ю до моменту виписки зі стаціонару, що свідчить про задовільний його стан. Породіллю виписано з пологового будинку на 6 добу без явищ анемії, у післяпологовому періоді загострень ігієлонефрипу не було. За допомогою запропонованого способу проліковано 55 вагітних жінок, які перебували на лікуванні в пологовому відділенні Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання й Донецького регіонального центру охорони материнства і дитинства. Усі народили живих, доношених немовлят, двоє немовлят мали ознаки внутрішньоутробного інфікування, але в жодного інфекція не реалізувалася. 88,9% породілей, які одержали лікування запропонованим способом, виписані після пологів зі стаціонару без явищ анемії. У комплексі терапії анемії на тлі гестаційного пієлонефриту у пацієнток, пролікованих запропонованим способом, гемотрансфузії не виконувалися. Таким чином, перевагами запропонованого способу є безпека для матері й плода, простота Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 застосування, зменшення сумарної дози антибіотикотерапії, скорочення терміну перебування пацієнток у стаціонарі й вартості лікування. Джерела інформації, взяті до уваги. 1. Бурлев В.А., Коноводова Е.Н., Мурашко Л.Е., Сокур Т.Н. и др. Клиническое значение депонированного железа у беременных с анемией на фоне лечения эритропоэтином.// Проблемы репродуктологии.-2001.-Т.7.-№1.-С.41-46. 2. Шевченко Ю.Л., Данильченко В.В., Жибурт Е.Б. и др. Эритропоэтин в профилактике и лечении анемий.//Военно-медицинский журнал.-1996.Т.317.-№11.-С.44-48. 3. Побединский Н.М. Озонотерапия в акушерстве и гинекологии. Инфекционный контроль,2001,-№1,-С.25-27. 4. Жабченко І.А. Новий підхід до профілактики анемії у здорових вагітних.// Перинатологія та педіатрія.-2001.-№2.-С.15-17. 5. Абубакирова A.M., Федорова Т.А.,Фотеева Т.С. и др. Применение медицинского озона в клинике акушерства и гинекологии.// Акушерство и гинекология.-2002.-№1.-С.54-57. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601