Спосіб діагностики гестаційного пієлонефриту у вагітних

Спосіб діагностики гестаційного пієлонефриту у вагітних, що включає бактеріологічне дослідження сечі, який відрізняється тим, що додатково визначають наявність анаеробної флори на питомому агарі та тюгліколевому середо4 вищі і при ступеню бактеріурії, що дорівнює 10 і вище мікробних тіл діагностують гестаційний пієлонефрит Винахід відноситься до медицини, а саме до акушерства, і може бути використаний для ранньої діагностики гестаційного пієлонефриту у вагітних Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є розробка, в якій визначаються показники клітинного та гуморального імунітету у жінок з гестаційним пієлонефритом шляхом лабораторного дослідження, а також бактеріологічне засівання на флору та чутливість до антибіотиків [1] Критеріями постановки діагнозу пієлонефриту були лейкоцитурія та бактеріурія Імунологічний статус вагітних оцінювався за КІЛЬКІСТЮ Т- та Влімфоцитів, що мають супресорну (ТЧЛ) та хелперну активність (ТРЛ), рівнем алоімунних лімфоцитотоксичних антитіл, гетерофільних гемолізинів, концентрації сироваткових імуноглобулінів А, М, G Вивчення показників клітинного та гуморального імунітету у вагітних з гестаційним пієлонефритом показало, що імунологічна реактивність цих пацієнток залежить від стадії захворювання но винаходу, додатково до бактеріального дослідження сечі визначають наявність анаеробної флори на Питомому агарі та тю-гліколевому середовищі і при ступеню бактеріурії, рівному 104 і вище мікробних тіл діагностують гестаційний пієлонефрит Спосіб виконується наступним чином Під спостереженням перебували 120 пацієнток у другій половині вагітності Основну групу складали 40 жінок з гестаційним пієлонефритом, з них 40 - з загостренням і 40 - без нього До контрольної групи увійшли ЗО жінок з фізіологічним перебігом гестаційного процесу Середній вік обстежуваних складав 20 - 32 роки Пацієнтки з хронічним пієлонефритом розглядалися як група високого ризику щодо формування різної акушерської патології Отже, пацієнтки з хронічним пієлонефритом мали високий відсоток ускладненого перебігу вагітності та екстрагенітальних захворювань Бактеріологічний аналіз сечі проводився КІЛЬ Але вказаний спосіб не є специфічним, тому що показники клітинного і гуморального імунітету змінюються при будь-якому інфекційному захворюванні В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу діагностики гестаційного пієлонефриту у вагітних бактеріологічних досліджень сечі з додатковим визначенням наявності анаеробної флори на питомому агарі та тю-гліколевому середовищі, що дозволить підвищити точність і вірогідність діагностики гестаційного пієлонефриту у вагітних, а також дозволить на більш ранньому етапі захворювання проводити диференційований ПІДХІД до ведення хворих Поставлена задача вирішується тим, що, згід КІСНИМ методом шляхом секторних ВИСІВІВ Цей метод дозволяє виділити з сечі збудник захворювання і визначити число мікробних клітин в 1 мл сечі (ступінь бактеріуретрії) Для діагностики інфекцій, викликаних аеробними мікроорганізмами, використовували питомий агар, 5%-ний кров'яний агар і цукровий бульйон Ступінь бактериурм, який не перевищує 103 мікробних клітин в 1мл сечі, розцінювали як результат контамінації сечі і відсутність гострого запального синдрому Ступінь бактеріурії, що дорівнює 104 мікробних тіл, розцінювався як діагностичний показник тільки 00 (О ю 56891 при наявності ВІДПОВІДНИХ КЛІНІЧНИХ СИМПТОМІВ та інших лабораторних тестів 5 Ступінь бактеріурії, який дорівнює 10 і вище мікробних тіл, розглядався як показник наявності запального процесу Забір матеріалу для дослідження анаеробів проводили за допомогою катетера і одразу ж біля ліжка хворого переносили 0,5мл сечі утюгликолеве середовище під вазелином Для баквисіву використовували напіврідке тюгликолеве середовище фірми Becton Dickinson (USA), котре розливали у пробірки по Юмл Після одержання досліджуваного матеріалу лабораторією пробірки поміщують в мікроанаеростати Інкубація матеріалу проводилася в анаероб них умовах, які були створені пакетами газ-пак Таким чином, запропонований спосіб діагностики, оснований на бактеріологічних дослідженнях, дозволяє, в порівнянні з прототипом, підвищити вірогідність і точність діагностики гестаційного пієлонефріту у вагітних на ранніх етапах захворювання, що, в свою чергу, зумовлює необхідність диференційованого підходу до терапії гестаційного пієлонефриту Література 1 В Ю Щербаков Показники клітинного та гуморального імунітету у жінок з гестаційним пієлонефритом // Педіатрія, акушерство та гінекологія №5, 1998 - С 80-81 Підписано до друку 05 06 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24