Спосіб лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки

Винахід відноситься до медицини, зокрема до гастроентерології І може застосовуватись при лікуванні виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки. Пошуки нових ефективних та малотоксичних препаратів для лікування виразкової хвороби шлунку та 12палої кишки являється надзвичайно актуальною проблемою сучасної гастроентерології. Для лікування виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки застосовують комплекс препаратів, основними з яких є репа-ранти: обліпіхове масло, аекол, метилурацил, солкосеріл, оксіферроскорбона нагрію, анаболічні стероїди, вінілін, вітамін "U", L-дофата Ін. Для них властиві слідуючі фармакологічні дії: анаболічна та антикатаболічна активність, всі вони являються регенераторами, стимуляторами клітинних та гуморальних факторів захисту, прискорюють відновлення крові, покращують Імунобіологічний захист організму, понижують підвищену секрецію шлункового соку та екскрецію пепсиногену з сечею, володіють протизапальною дією та стимулюють регенерацію [Рисе Е.С., 1989; Борисова О.Е. І Ін., 1992; Стародуб Е.М., 1993; Григор'єв П.Я., 1991; Майоров В.М., 1989; Мансуров Х.Х., 1990; Гриневич В.Б., Ткаченко Е.І., 1993; Логінов А,С, 1981 І Ін.). Однак окрім позитивних якостей в цих засобів є свої недоліки, а саме: використання великих доз, висока собівартість препаратів, вони негативно впливають на функцію паренхіматозних органів, зокрема, печінки, затруднюють сечевиділення, викликають диспептичний розлад і порушення білкового метаболізму, підвищують артеріальний тиск. Всі ці ознаки продовжують термін лікування хворих. Найбільш близьким до заявленого способу є використання метилурацилу для лікування виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки (Машковський М.Д. Лекарственные средства", ч. II, 1988, с. 138]. Однак для лікування потрібно вживати великі дози препарату і термін лікування при цьому продовжується на 5-7 днів більше. Для усунення вказаних недоліків ми застосували при лікуванні виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки як репарант 0,25% бєнзофурокаїну. Бензофурокаїн - вітчизняний препарат, ненаркотичний аналгетик, якому притаманні такі властивості: протизапальна, центрально- та місцевознеболююна, покращує мікрогємоциркуляцію, активує репараіивні процеси. Бєнзофурокаїн в різних концент-рацілх(І-2% розчини)застосовується в анестезіології', офтальмології, кардіології, хірургії. Для лікування виразки шлунка та 12-палої кишки бензофурокаїн до цього часу не застосовувався. В основу винаходу покладено завдання створити такий спосіб лікування виразки шлунка та 12-палої кишки, який би прискорив термін лікування хворих без побічних ефектів за рахунок введення 0,25% розчину беизофурокаїну, як репаранта. Для реалізації завдання проведена науково-дослідна робота, яка виконувалась в 2-х напрямках: експериментальному та клінічному. Перший експеримент. Для цього використано 60 безпорідних білих пацюків ма-сию 120-180 грам, у яких моделювали виразку шлунка за допомогою методики А.і. Зупанця, 1980. Згідно даних автора при застосуванні цісї методики виразка шлунка спостерігалась у 100% тварин. Пацюки були розділені на 3 групи по 20 осіб в кожній. Перша група служила контролем. Тваринам ців) групи лікування не призначалось. Тваринам другої та третьої груп орально вводили відповідно 0,25% та 0,5% розчин бєнзофурокаїну по 1 мл 2 рази на день. Тварин виводили з експерименту по 5 осіб через 1, 3, 7 та 12 дніо. Слизсьу оболонку шлунка вивчали макрота мікроскопічно, Гістологічні препараги готували по загальновідомим методикам - пофарбування по ВАнГизону та Футу. В результаті проведеної роботи встановлено, що у 90% пацюків уже через 1 добу після початку експерименту виявляються виразки слизової оболонки шлунка. Через 3 доби у гр упі, де застосовували 0,25% розчин бєнзофурокаїну, на макропрепара-тах у більшості пацюків відмічається наявність гіперемії слизової оболонки та грануляції. Виразка була відмічена у 1 пацюка, площею 9 кв. мм. В той же час у контрольній групі у всіх пацюків відмічається наявність виразок (по 1-2 штуки), розміром 2-5 мм, гіперемія слизової оболонки, крововиливи. Середня площа виразок була 26,0 кв. мм. Порівнюючи результати гістологічних досліджень в основній та контрольній групах, слід зауважити, що у пацюків, котрі отримували бензофурокаїн в одні І ті ж терміни після початку експерименту в меншій мірі відмічено повнокрів'я судин, значно меншою є лейкоцитарна інфільтрація слизової та підслизової оболонки шлунка. У переважній більшості пацюків цієї групи на декілька днів раніш ніж в контролі з'являються ознаки проліферації тканини, виразкові дефекти значно менших розмірів. У тварин на макроскопічному обстеженні слизової оболонки на 7 день лікування майже в 2 рази частіше спостерігається локалізація гіперемії слизової оболонки, а також наявність грануляцій. Гістологічно виразкові дефекти не виявляються. В той же час, як у пацюків контрольної групи зберігаються окремі виразки розміром 0,3 х 0,4 мм, поширена гіперемія слизової оболонки. При огляді гістологічних препаратів шлунка цієї групи пацюків в переважній більшості зустрічаються поодинокі дефекти слизової оболонки малих розмірів. При цьому звертає на себе увагу значно виражена проліферація капілярів підслизової оболонки та серозного покрову, регенерація епітелію слизової оболонки навколо дефектів. Порівняно з цим у тварин контрольної групи дефекти більш значні, проліферативні процеси виражені в меншій мірі. У цей період спостереження у тварин основної групи за допомогою імпрегнації азотнокислим сріблом відмічається утворення аргірофільних волокон, в той час як у тварин контрольної групи такі процеси майже відсутні. Через 12 днів у гр упі пацюків, котрим вводили 0,25% розчин бєнзофурокаїну практично в усіх полях зору виразкові дефекти відсутні, слизова оболонка без проявів гіперемії та інфільтрації. У тварин 1 групи при цьому, не дивлячись на відсутність виразки в окремих осіб, зберігаються вогнища гіперемії слизової оболонки. Аналізуючи макро- та мікроскопічну картину шлунка у тварин 3 групи І порівнюючи ці результати з одержаними у тварин 2 групи, слід відмітити Ідентичність макро- та мікроскопічних змін, що дає можливість стверджувати про однакову терапевтичну дію 0,25 та 0,5% розчину бєнзофурокаїну. Акт експериментального дослідження протизапальної дії бєнзофурокаїну як репа-ранту при лікуванні виразки шлунка у пацюків додається до опису заявки. Для підтвердження експериментальних даних було обстежено 117 хворих виразковою хворобою шлунку та 12-палої кишки віком від 17 до 70 років. Чоловіків було 81, жінок - 36. В залежності від схеми лікування всі хворі були поділені на 6 груп. Хворі першої ірупи отримували солкосеріл (2,0 мл внутрішньом'язово 2 рази иа день); другої актовегін (5,0 мл внутрішньом'язово 1 раз в день); третьої - метилурацил (1 таблетка 3 рази на день до їжі); четвертої - бензофуро-каїн (0,25% розчин по 1 ст. ложці за 30 хвилин до їжі тричі на день); п'ятої комбінацію бензофурокаїну з солкосерілом по згаданій схемі; шостої-бензофурокаїн з актовегіном, курс лікування 21 день. Як свідчать результати дослідження у групах, де застосовували бензофурокаїн та його комбінації з солкосерілом та актовегіном, покращення стану(зникнення больового та * диспептичного синдромів) наступало на 5-7 днів раніше, ніж у хворих контрольних гр уп, при цьому повне рубцювання виразок мало місце у 75-80% випадків проти 40-60% у хворих контрольних груп. Нормалізація кислотоутворюючої функції у 7580% хворих, де застосовували бензофурокаїн та його комбінації проти 55-70% у хворих контрольних груп (табл. 1, 2). Для лікування виразковоїхвороби шлунка та 12-палої кишки в якості репаранта застосовували 0,25% розчин бензофурокаїну. Під впливом цього препарату больовий та диспептичний синдроми зникали у більшості хворих під кінець 2-ої неділі. Нормалізація кислотоутворюючої функції функції наступала у хворих, які отримували бензофурокаїн на 12 день, в той час, як у хворих контрольних груп на 14-16 день. Повна репарація виразки в кінці курсу лікування хворих, які отримували 0,25^6 розчин бензофурокаїну досягла 70%, в контрольних групах - 50%. Раціональною схемою застосування бензофурокаїну вважається 3-разовий прийом 0,25% розчину по 1 столовій ложці за ЗО хвилин до їжі. Курс лікування - 21 день. Контроль лікування фіброгастродуоденоскопія та рН-метрія на початку та в кінці лікування. В результаті встановлено, що у хворих, в комплексному лікуванні яких використов-цували бензофурокаїн на 5-7 днів раніше зникають больовий та диспептичний синдроми. В кінці курсу лікування у хворих виразкові дефекти заживають у 70% хворих, тоді як у пацієнтів, що отримували солкосерил у 14,2%, метилурацил у 52%, актовегін у 50% хворих. Будь-яких побічних ефектів при лікуванні бензофурокаїном ми не спостерігали. Приклад застосування способу в клініці. Хворий Ш. 46 років, госпіталізований в гастроентерологічне відділення на 5 добу після загострення з діагнозом: Виразкова хвороба бульби 12-палої кишки, середнього ступеню тяжкості з явним больовим синдромом та підвищеною секреторною активністю шлунку. Після лікування базисною терапією та 0,25% розчином бензофурокаїну перорально по 1 ст. ложці 3 рази на день за 30 хвилин до їжі, зникнення больового та диспептичного синдромів відмічено через 5 днів. При надходженні в терапевтичне відділення: егогастрофібродуоденоскопія -виразка 12-палої кишки Д = 0,4 мм, та глибиною до 0,1 мм. Дно покрите фібрином. Пери-фокальне запалення. Висновок: виразка 12-палої кишки, бульбит. рН-метрія - Базальна гіперацидність. Через 3 тижні лікування: егогастрофібродуоденоскопія бульба 12-палої кишки деформована, рубцьовозміиена, зменшена в розмірах. Дефекту в бульбі немає. Висновок: рубцьово-виразкова деформація. Хронічний езофагіт, бульбіт. РН-метрiч - базальна нормоцидність. Таким чином, оцінюючи результат комплексних експериментально-клінічних досліджень, можна дійти висновку, що бензофурокаїн в розчині 0,25% є ефективним препаратом при лікуванні виразкової хвороби. Спосіб дозволяє прискорити репаративні процеси при виразковій хворобі на 5-7 днів раніше, ніж при застосуванні традиційних методів лікування. При цьому повне загоєння виразок відмічається у 75-80% хворих в кінці курсу лікування та нормалізація кислотоутворення наступає у 65-70% випадків.