Спосіб лікування гострих запальних процесів внутрішніх жіночіх геніталій

Винахід відноситься до медицини, зокрема до гінекології і може бути застосований для лікування гострих запальних процесів внутрішніх жіночих геніталій. Відомий спосіб лікування гострих запальних процесів внутрішніх жіночих геніталій комплексною медикаментозною терапією [1]. Але таке лікування сприяє пригніченню імунної резистентності організму, на ефективність лікування також впливають зростаюча частота та резистентність патогенної мікрофлори до медикаментів, побічна дія останніх. Найбільш близьким по суті та досягаємому результату до запропонованого способу е спосіб лікування запальних . процесів жіночих геніталій, який включає клінічні та лабораторні дослідження, комплексну медикаментозну терапію та ультрафіолетове опромінення крові довжиною хвилі 254нм (УФОК) - прототип [2]. Недоліком цього способу є те, що часте застосування опромінення ультрафіолетовими променями (2 3 сеанси через 2 дні згідно методики) веде до механічного пошкодження клітин крові в апараті, .часті пункції локтевої вени приводять до її травматизації, що супроводжується негативною реакцією пацієнтів на лікування. Завданням винаходу е покращення ефективності лікування гострих запальних процесів внутрішніх жіночих геніталій. Поставлене завдання досягається таким чином, що при способі лікування гострих запальних процесів внутрішніх жіночих геніталій, який включає клінічні та лабораторні обстеження, комплексну медикаментозну терапію та ультрафіолетове опромінення крові, під час комплексної медикаментозної терапії та ультрафіолетового опромінення крові застосовують імуностимулюючий фітопрепарат "Ехінофіт" наступного складу: настойка ехінацеї ангустифолії 30г, настойка арніки гірської 20г, настойка звіробою звичайного 20г, настойка м'яти перцевої 20г, настойка плодів обліпихи 10г. Пероральний прийом перед їжею по 30 крапель 3 рази в день протягом 10 днів викликає зміну показників клітинної ланки імунної системи - підвищує кількість лімфоцитів, посилення фагоцитозу, знижує лужну фосфатазу лейкоцитів, що свідчить за протизапальний ефект, та зниження пероксидази периферійної крові, що забезпечує додаткове розкладання перекисів в організмі. Це дозволяє скоротити кількість сеансів УФОК до одного та використати позитивний ефект від поєднання різних патогенетичних механізмів імуностимулюючої та протизапальної дії УФОК та фітотерапії препаратом "Ехінофіт". Спосіб здійснюють поетапно. Після клінічного обстеження хворих проводять реакцію фагоцитозу та визначають субстрат-ферментний профіль лейкоцитів цитохімічними методиками. Кров для визначення кількості лейкоцитів забирають за загальноприйнятою методикою Н.М. Николаева (1954). Кількість лейкоцитів підраховують в камері Горяєва. Для визначення лейкоцитарної формули крові роблять мазок на предметне скельце, фарбують за Папенгеймом - Крюковим і підраховують процентне співвідношення морфологічних елементів. Після цього показники мазка конвертують у показники СІ. Фагоцитоз визначають за Кост і Стенко з 1-мільярдною живою культурою золотистого стафілокока в 1мл. Мазки висушують, фіксують і фарбують 1% розчином метиленового синього. В мазках рахують фагоцитовані коки у 100 нейтрофілах. Визначають: 1. фагоцитарний індекс (ФІ) - процент клітин, які вступили у фагоцитоз від загального їх числа (індекс Гамбургера); 2. фагоцитарне число (ФЧ) - середнє число коків, що знаходились внутрішньоклітинне в одному нейтрофілі (число Райта), або сума коків/100 клітин. 3. число мікробів у активному фагоциті (ЧМФ) - кількість поглинутих коків, які поглинув фагоцитуючий лейкоцит: Показники фагоцитозу у літрі крові визначають за Лазориком М.И. (Показатели фагоцитоза в международной системе единиц // Лабор. дело. - 1984. - №3. - С.165-167). Кількість активних фагоцитів у системі СІ (КАФ) визначають за формулою: де КАФ представляється у вигляді числа, помноженого на 109/л і вказує на кількість фагоцитуючих лейкоцитів, які містяться в перерахунку на 1 літр крові. ПАЛ-Ф визначають за формулою: Визначають кількість мікробів, які поглинуті всіма фагоцитами 1 літра крові-мікробне число (МЧ) за формулою: Лужну фосфатазу визначають за методикою Kaplow L.S. і оцінюють активність ферменту у 5-ти бальній системі за принципом Kaplow (Blood, 1955, v.10, p.1023 - 1029). 0 - відсутність активності: в цитоплазмі немає синіх гранул як маркерів активності ЛФ; 1 - низька активність: одиничні гранули; 2 - помірна активність: гранули заповнюють половину і менше цитоплазми; 3 - висока активність: гранули займають більше половини цитоплазми; 4- дуже висока активність: інтенсивне заповнення синіми гранулами всієї цитоплазми. Процент активних клітин (ПАК) - це сума підрахованих нейтрофілів з оцінкою активності 1, 2, 3, 4, якщо всіх підрахованих клітин було 100. Сумарну активність лужної фосфатази (ЛФ) в мазку крові визначають в одиницях Kaplow (ОК) за формулою: де a, b, c, d, e - кількість нейтрофілів, у яких активність ЛФ відповідає 0, 1, 2, 3, 4 балам. Показники літра визначали за Лазориком М.И. (Оценка цитохимических реакций форменных элементов крови // Лабор. дело. - 1988. - №1. - C.64 - 65). Кількість активних елементів (КАЕ) за формулою: де проценти юних, палочкоядерних та сегментоядерних нефтрофілів та базофілів і еозинофілів беруть з лейкоцитарної формули. Результат виражають у вигляді числа, помноженого на 109/л. ПАЛ (процент активних лейкоцитів літра) визначали за формулою: Сумарну активність елементів крові (САЕ) визначають за формулою: де лейкоцити - кількість лейкоцитів в камері Горяєва. Активність пероксадази визначається бензидиновою реакцією за описом В.А. Алмазова, С.И. Рябова (1963). Показники пероксидази визначаються так, як і показники лужної фосфатази. Хворим назначають комплексну медикаментозну терапію проводять один сеанс УФОК на 2 день після поступлення в стаціонар. "Ехінофіт" назначають з першого для лікування у вигляді перорального прийому перед їдою по 30 крапель 3 рази в день протягом 10 днів. Через 7 днів проводять повторний забір крові і вивчають стан клітинної ланки імунітету. Порівнюють клінічний стан хворих та результати досліджень співставленням величин окремих показників до та після проведеного лікування. При лікуванні запальних процесів у обстежених хворих ми застосовували стандартну комплексну терапію, яка включала антибіотики широкого спектру, похідні нітрофурану, сульфаніламіди, похідні піразолону, метронідазол). Включалися також протигрибкові препарати, вітаміни С, В. Проводилась дезинтоксикаційна, десенсибілізуюча терапія і симптоматичне лікування. Критеріями ефективності лікування були клінічні дані (спостереження за загальним станом, температурною реакцією, больовими відчуттями), зміни лабораторних аналізів (лейкоцитарна формула, фагоцитоз, ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів), CRP (C - реактивний протеїн), цитохімічних досліджень змін субстрат-ферментного профілю лейкоцитів крові (лужна фосфатаза (ЛФ), пероксидаза (ПК)). Застосування даного способу лікування гострих запальних процесів внутрішніх жіночих геніталій викликало більш виражене прискорення ліквідації клінічних симптомів запалення, підвищення показників фагоцитозу й активності пероксидази та зниження величин лужної фосфатази, у порівнянні з групою хворих, що отримували лікування за прототипом (швидша нормалізація загального самопочуття, зменшення болі, швидша нормалізація фагоцитозу та показників субстрат-ферментного профілю лейкоцитів крові). Можливість здійснення запропонованого способу та його ефективність підтверджується прикладами. Приклад 1. Хвора Р. 1959р.н. (історія хвороби №323) знаходилась на лікуванні в гінекологічному відділенні з 17.03.94 по 25.03.94. Діагноз: Запальна тубооваріальна пухлина лівих придатків на фоні ВМС. Проведене комплексне медикаментозне лікування, пункція заднього склепіння 18.09.94 та УФОК 19.05.94. Фітотерапія препаратом "Ехінофіт" назначена з початку лікування у стаціонарі. Лабораторні показники лейкоцити - 10,0 × 109/л//7,60 × 109/л, ШОЕ 18//10мм/год., нейтрофіли - 6,10 × 109/л//5,51 × 109/л, лімфоцити 1,25 × 109/л//1,80 × 109/л, показники фагоцитозу ФІ 55%//67%, ФЧ 3//6, ЧМФ 13,16//18,03; ПАЛ 31,92%//53,68%; показники пероксидази ОК-ПК - 200,00//274,00, САЕ ПК - 24,08 × 109/л//21,22 × 109/л; показники лужної фосфатази ОК-ЛФ - 173,00//71,00, ПАК ЛФ - 71,00%//69,00%, КАЕ-ЛФ - 2,47 × 109/л//2,28 × 109/л, САЕ-ЛФ - 12,73 × 109/л//8,23 × 109/л, ПАЛ-ЛФ - 90,00//82,8. Проведена терапія викликала позитивну динаміку клінічних проявів, яка супроводилася змінами у лабораторних показниках. Застосування фітопрепарату у поєднанні з УФОК-терапіею викликало і зростання лімфоцитів, підсилення фагоцитозу, зниження кількості ЛФ як маркера запального процесу і стимуляцію пероксидазної активності лейкоцитів. Приклад 2. Хвора С. 1966р.н. (історія хвороби №580) знаходилась на лікуванні в гінекологічному відділенні з 29.05.94 по 9.06.94. Діагноз: Гострий двосторонній сальпінгоофорит. Гострий ендометрит. Пельвіоперитоніт. Проведене комплексне медикаментозне лікування по вказаній схемі, пункція заднього склепіння та УФОК 29.05.94, фітотерапія препаратом "Ехінофіт" на протязі всього періоду лікування привели до позитивного клінічного ефекту. Лабораторні показники: лейкоцити - 12,0 × 109/л//8,20 × 109/л, ШОЕ 45//14мм/год., нейтрофіли - 8,0 × 109/л//5,76 × 109/л, лімфоцити - 1,40 × 109/л//1,15 × 109/л, показники фагоцитозу ФІ 43%//58%, ФЧ 6//8, ЧМФ 13,95//13,79; ПАЛ 36,55%//48,14%; показники пероксидази ОК-ПК 193,00//304,00, САЕ ПК - 16,41 × 109/л//18,17 × 109/л; показники лужної фосфатази ОК-ЛФ - 249,00//143,00, ПАК ЛФ - 99,90%//88,00%, КАЕ-ЛФ - 8,49 × 109/л//5,26 × 109/л, САЕ-ЛФ - 21,22 × 109/л//8,55 × 109/л, ПАЛ-ЛФ 84,92//73,04. У цієї хворої позитивна динаміка клінічних проявів супроводжувалася і суттєвими змінами фагоцитозу та субстрат-ферментного профілю лейкоцитів: здатність нейтрофілів до фагоцитозу зростала, маркер запалення ЛФ знижувалася, здатність лейкоцитів знешкоджувати перекисні сполуки підвищувалася. Так як пероксидаза має відношення до інактивації токсичних перекисей, які утворюються в організмі під час запалення, то підвищення її вмісту (як в окремому лейкоциті, так і у перерахунку на літр крові за рахунок збільшення кількості нейтрофілів), вважаємо позитивним фактором для оцінки благоприємного перебігу захворювання. Одержані результати підтверджують позитивний вплив проведеної терапії на показники морфофункціональних властивостей лейкоцитів периферійної крові, що супроводжувалося також позитивними клінічними змінами перебігу захворювання. Запропонований спосіб лікування гострих запальних процесів внутрішніх жіночих геніталій має наступні переваги: поєднання двох різних за дією методів - УФОК та фітотерапії розширює спектр імунологічних змін в організмі після лікування; зниження кількості сеансів УФОК до одного приводить до зниження небезпеки травматизації вен хворої; фітопрепарат "Ехінофіт" містить вітаміни, мікроелементи, фітонциди, біологічно активні сполуки, що в цілому сприятливо впливає на ефективність лікування. Одержані нами результати лікування показують доцільність та корисність запропонованого способу. Винахід може бути використаний у всіх лікувально-профілактичних закладах гінекологічного профілю.