Спосіб оптимізації процесів адаптації до знімних пластинкових протезів у хворих на цукровий діабет

Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до способів оптимізації процесів адаптації до знімних пластинкових протезів у хворих на цукровий діабет (ЦД), і може використовуватись у клінічній практиці стоматологів-ортопедів. Адаптація до знімних пластинкових протезів є складним та багатогранним процесом. Механічне травмування протезного ложа, з одного боку, та здатність тканин ясен протистояти вразливому фактору з іншого, визначають перебіг адаптації. У всякому разі це додаткове навантаження на тканини ротової порожнини та організм у цілому. Процес адаптації до знімних пластинкових протезів ускладнюється на фоні ЦД. Відомо, що хронічна гіперглікемія є патогенетичною основою ЦД. Вона призводить до порушень всіх видів обміну в організмі, що, в свою чергу, супроводжується патологічними змінами у всіх тканинах. Дослідженнями, що були наведені раніше, було встановлено, що при ЦД спостерігаються виразні зміни і у тканинах ротової порожнини. В першу чергу це стосується слизової оболонки, де відмічаються дистрофічні процеси, які сприяють її легкій подразнюваності та гальмують регенерацію [Пущенко А.И., Щербак А.В. Состояние полости рта у больных сахарным диабетом //Проблемы эндокринологии. -1991. -Т.37, №3. -С.39-43]. Цукровий діабет шкідливо впливає й на імунну систему. Зниження рівня її активності призводить до змін мікрофлори ротової порожнини - збільшується вміст мікроорганізмів в цілому, у тому числі й патогенних штамів, а також грибів [Комаревська О.В. Вивчення стану пародонтального комплексу у хворих на цукровий діабет //Матеріали II (IX) з'їзду асоціації стоматологів України. -„Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології”. -Київ, 1-3 гр удня, 2004. -С.228-229]. Таким чином, легка подразнюваність слизової оболонки ротової порожнини та загальмованість процесів регенерації у ній, з одного боку, та мікробна агресія з іншого, створюють несприятливі умови для адаптації до знімних зубних протезів у хворих на ЦД. Оптимізація процесів адаптації принесла б суттєву користь при протезуванні цього контингенту пацієнтів. Відомий спосіб підвищення ефективності процесів адаптації до знімних зубних протезів за допомогою пірацетаму [Рубаненко В.В., Лугова Л.О. Вплив пірацетаму на динаміку вмісту глюкози в слині під час адаптації до знімних зубних протезів //Матеріали II (IX) з'їзду асоціації стоматологів України. -„Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології”. -Київ, 1-3 гр удня, 2004. -С.440-441]. Препарат позитивно впливає на метаболічні процеси у мозку, стимулює створення енергії, покращує кровопостачання мозкових стр уктур. Все це призводить до зменшення психоемоційної напруги, яка зумовлена наявністю протезу як стороннього тіла у ротовій порожнині. Однак, суттєвого впливу пірацетаму на стан слизової оболонки ротової порожнини не встановлено. Відомий також спосіб підвищення ефективності процесів адаптації до знімних зубних протезів за допомогою використання природного адаптогену - елеутерококу [Левко В.П. Клініко-експериментальне обґрунтування підвищення ефективності процесів адаптації при лікуванні знімними видами зубних протезів в ранні терміни: Автореф. дис. канд. мед. наук. -К., 1999. -20с.]. Однак, екстракт елеутерококу стимулює створення гормонів глюкокортикоїдів, і, таким чином, може підвищувати рівень глюкози, що робить його прийом недоцільним для застосування при ЦД. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу оптимізації процесів адаптації до знімних зубних протезів у хворих на цукровий діабет, в якому, за рахунок зміни адаптагенного препарату досягається значне зменшення ступеня виразності трофічних порушень у слизовій оболонці ротової порожнини. Поставлена задача вирішується у способі оптимізації процесів адаптації до знімних зубних протезів у хворих на цукровий діабет шляхом призначення базової терапії цукрового діабету та адаптогену, згідно з корисною моделлю, в якості адаптогену використовують настоянку ехінацеї по 30 крапель три рази на день. Відомий лікарський засіб - настоянка ехінацеї проявляє дію загально тонізуючу, імуномодулюючу, антиоксидантну, протизапальну, ранозагоювальну, бактерицидну та фунгіцидну [Яковлева Н.Ю., Войтенко Г.М., Ласиця О.І., Наумова M.I. Фармакологічні властивості препаратів ехінацеї в експерименті та клініці //Ліки. -1996. №2. -С.118-120]. Настоянка ехінацеї застосовується у різних галузях медицини, в тому числі й у стоматології. Застосування препарату у підлітків, що страждають на карієс, супроводжувалось позитивним впливом на місцевий імунітет ротової порожнини та клінічними ознаками поліпшення стану зубів [Кравец Т.П. Иммуномодуляторы МИГИ-К и эхинацея пурпурная в профилактике кариеса у подростков //Вісник стоматології. №1. -1999. -С.38-39]. Експериментальним шляхом встановлено, що застосування настоянки ехінацеї у пацюків з ЦД призводило до значного зменшення ступеня виразності трофічних порушень у слизовій оболонці щоки, що були викликані модельованим патологічним процесом. За результатами клінічного спостереження встановлено, що використання настоянки ехінацеї пацієнтами з ЦД, у додатку до базисної цукрознижуючої терапії, супроводжувалось збільшенням темпів адаптації до знімних зубних протезів. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. Експериментальні дослідження були проведені на безпородних пацюках, яким моделювали алоксановий цукровий діабет. Тварини були розподілені на групи: 1 група - інтактні; 2-а група тварин з експериментальним цукровим діабетом; 3-я група тварин з експериментальним цукровим діабетом, які отримували настоянку ехінацеї в дозі 0,4мл на кг маси тіла. По закінченню 42-денного експерименту тварин знеживлювали та проводили патоморфологічне дослідження ділянки слизової оболонки щоки. В результаті патоморфологічного вивчення було встановлено, що слизова оболонка щоки тварин контрольної групи складалася з кількох шарів плоского епітелію, щільно прилягаючих один до одного. Цитоплазма клітин була прозорою. Підслизовий шар утворений рихлою сполучною тканиною, яка представлена переважно колагеновими волокнами, що переплітаються. У підслизовому шарі є велика сітка капілярів. Просвіт капілярів нерівномірно розширений. Периваскулярно визначається невелика кількість переважно лімфоцитів. В інтерстиціальному просторі є малі слинні залози. Вони складаються з ацинусів кубовидної форми, створених епітеліальними клітинами з широким обідком світлої цитоплазми. У базальній частині розташовані ядра овальної форми. Патоморфологічна картина слизової оболонки щоки пацюків з експериментальним цукровим діабетом різко відрізнялась від такої у інтактних тварин. Звертала на себе увагу нерівномірність товщини епітелію. Поряд з ділянками витончення епітеліального шару, внаслідок зменшення клітинних шарів, відмічалися зони його потовщення, зумовлені локальними клітинами. Між епітеліальними клітинами визначалися щільові порожнини, створені через порушення міжклітинних контактів і накопичення в цьому просторі рідини. Місцями епітелій повністю відокремлювався від строми та формувалися виразки. У препаратах відмічалося порушення диференціації клітин по шарам - змінювалась орієнтація клітин базального шару, збільшувалась кількість поверхневих клітин. Характерною була нерівномірність кератизації поверхневих епітеліоцитів, що призводило до потовщення рогового шару, фокальному розшаруванню та злущуванню рогових мас. Патоморфологічні зміни підслизового шару характеризувалися запаленням, яке виявлялося присутністю периваскулярних інфільтратів, складених з лімфоцитів, плазматичних клітин, мастоцитів, еозинофілів, сегментоядерних лейкоцитів, гістіоцитів. Відмічався непропорційний склад клітин в інфільтратах. В деяких місцях переважали лімфоцити, плазматичні клітини та еозинофіли. Колагенові волокна там були з набряками, спостерігалася їх деформація та частковий розпад. В ділянках, де переважали гістиоцити та тучні клітини, відмічалася поява фібробластів, формування колагенових волокон, орієнтованих у різних напрямках. Дані явища свідчили про фібротизацію підслизового шару. Мали зміни і кровоносні судини. Стінки їх потовщені, просвіт звужений, а місцями - облітерований. У препаратах визначалися ділянки розривів судин з крововиливами в оточуючі тканини. Зміни у клітинах слинних залоз мали дегенеративний характер. Вони збільшені у розмірах, цитоплазма просвітлена, є вакуолі. Ядра клітин зменшені, гіперхромні. Оточуючі ацинуси тканини з набряками, інфільтровані лімфоцитами. В окремих ацинусах є скупчення секрету з клітинним детритом . Протоки слинних залоз звужені, у їх просвітах знаходяться злущені епітеліальні клітини. На тлі застосування настоянки ехінацеї визначеність змін у слизовій оболонці щоки пацюків була значно менше. Товщина епітелію на переважній частині вивчених областей зрізів залишалася рівномірною. Відмічалися численні ділянки витончення та потовщення епітелію, причому ступінь цих дистрофічних змін була помірною, а випадків укривання виразкамиповерхні слизової не визначено. Хоча нерівномірність кератизації поверхневих епітеліоцитів й відмічалася в препаратах, але потовщення рогового шару було незначним і не супроводжувалося значним розшаруванням рогових мас. У підслизовому шарі, у порівнянні з контролем, відмічалося збільшення кількість колагенових волокон з ознаками запалення (набряки, деформація, розпад). Спостерігались периваскулярні інфільтрати. Однак, поширеність їх, у порівнянні з такою у тварин, що не отримували настоянку ехінацеї, була значно меншою. В інфільтратах знаходилися переважно лімфоцити, плазматичні клітини та еозинофіли. Вогнищ фібротизації підслизового шару, де переважали гістіоцити та тучні клітини, визначалась незначна кількість. Капіляри переважно зберігали свою структуру, хоча, у порівнянні з контролем, спостерігалось частіше потовщення їх стінок та ділянок облітерації. Патоморфологічні зміни у слинних залозах підслизового шару у пацюків, що отримували настоянку ехінацеї, також були виражені значно менше, ніж у тварини 1 групи. Приклад 2. Клінічне вивчення процесів адаптації до зубних протезів було вивчено у 73 хворих на ЦД. Ступінь адаптації визначали на основі суб'єктивних та об'єктивних даних. Для оцінки суб'єктивної адаптації використовували візуально-аналогову шкалу (ВАШ). Вона являє собою смугу довжиною 10см, яка має ділення. Пацієнт самостійно відмічає на ній ступінь дискомфорту від зубни х протезів, що застосовуються (мінімальна - 0, максимальна - 10). Під час огляду ротової порожнини оцінювався стан протезного ложа та тканин, що прилягають до нього. Об'єктивними клінічними показниками були: гіперемія, ерозії, укривання виразками, кровоточивість. Кожен показник визначався у балах: 0 - відсутній, 1 - легкий ступінь, 2 - помірний ступінь, 3 - значний ступінь. Всі хворі були розподілені на дві групи: перша група (1 група), де протезування проводилося на фоні базисного лікування ЦД та др уга група (2 група), де хворі, крім базисної терапії, отримували настоянку е хінацеї по 30 крапель три рази на день. Контрольну груп у склали 30 пацієнтів без супроводжуючого ЦД. Групи були рівноцінні за статтю та віком. Дані про суб'єктивні почуття в ході адаптації представлені в табл.1 Таблиця 1 Показники візуально-аналогової шкали при використанні знімних зубних протезів (у см) Групи спостереження На 7 день протезування Контрольна (n=30) 5,5±1,1 1 група (n=36) 8,1±1,7 2 група (n=37) 6,3±1,2 На 14 день протезування 3,8±0,9 6,4±1,6 5,1±1,3 На 30 день протезування 1,6±0,8* 5,2±1,1** 2,7±0,7* Примітка: * - достовірна різниця у порівнянні з даними на 7 день протезування (р