Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб одержання співполімерів аніліну шля­хом взаємодії кислого розчину аніліну або його солі з розчином пероксодисульфату амонію у присут­ності реагуючої з аніліном органічної речовини, який відрізняється тим, що органічну речовину ви­бирають з ряду: 1,8-нафтиламіносульфокислота, 1,4-нафтиламіносульфокислота, І-аміно-2-наф-тол-4-сульфокислота при мольному співвідно­шенні анілін : нафтиламіносульфокислота в межах 2:1...3:1.

Текст

Винахід стосується галузі хімічної промисловості, зокрема, малотонажного хімічного виробництва органічних струмопровідних матеріалів, і може бути використаний в молекулярній електроніці як органічний магнітний матеріал для систем запису інформації, в електротехнічній промисловості для виготовлення хімічних перетворювачів енергії з неметалічними електродами. Відомий спосіб одержання поліаніліну шляхом окислення аніліну пероксодисульфатом амонію у водному середовищі при pH 0 - 2 та мольному співвідношенні мономер : окислювач 1 : 1,10 (Armes S.P., Miller J.F. Optimum reaction conditions for the polymerisation of aniline in aqueous solution by the ammonium persulfate // Synth. Met., 1988, v.22, №4, p.385 - 393). Процес іде при кімнатній або пониженій до 0 10°C температурі на протязі 24 годин. Для створення відповідного значення pH використовують сірчану або іншу мінеральну кислоту. Одержаний у вигляді темно-зеленого порошку поліанілін характеризується питомою провідністю на рівні 10-4 - 10-2См/см. Недоліком відомого способу є дуже низька намагніченість синтезованого полімеру, діамагнітний характер магнітної сприйнятливості (k = -2,54 × 10-7г-1 ×E-1 (при кімнатній температурі), що робить неможливим його використання як полімерного магнетика. Відомий спосіб одержання співполімеру аніліну з 2,5-нафтиламіносульфокислотою шляхом електрохімічної співполімеризації 0,36М розчину аніліну з 0,36М розчином 2,5нафтиламіносульфокислоти в 3,0М сірчаній кислоті при напрузі 3,5В. Продукт утворюється у вигляді тонкої плівки на поверхні індій-титаноксидного електроду і проявляє феромагнітну або антиферомагнітну поведінку в залежності від попередньої обробки кислотою або лугом (Mi zobuchi H., Kawai T., Araki H., Yamasaki N., Yoshono K. Unique pH dependent optical and magnetic properties ofcopolymers of aniline and aminonaphtalenesulfoacid // Synth. Met., 1995, v.69, p.239 - 240). Недоліком відомого способу є необхідність використання складного електрохімічного обладнання для синтезу співполімеру, надзвичайно низький вихід продукту. Даних по електропровідності та магнітній сприйнятливості не наводиться. Найбільш близьким за технічним рішенням до пропонованого винаходу (прототипом) є спосіб одержання поліаніліну шляхом хімічної взаємодії 0,05 - 0,2М розчину аніліну або його солі з пероксодисульфатом амонію у присутності реагуючої з аніліном органічної сполуки (епоксидного олігомеру) та органічного розчинника в кількості 0,032 ... 4,1 та 10 - 100г відповідно на 1000г реакційної суміші (А.с. СССР №1772110, кл. C08G73/02; C08L63/02, 1992). Полімеризацію проводять у водному розчині сірчаної кислоти при температурі 15 - 22°C на протязі 24 годин. Одержаний осад промивають водою, розчином аміаку та сірчаної кислоти для одержання легованої форми. Матеріал характеризується питомою провідністю 4,5 × 10-2См/см. Недоліком відомого способу є дуже низька намагніченість та магнітна сприйнятливість одержуваного матеріалу. Так, при T > 80К полімер діамагнітний і тільки при значному охолодженні (T < 80К) проявляє слабкий парамагнетизм (k = 3 × 10 7 1/г × E). В основу винаходу поставлено задачу розробити такий спосіб одержання співполімерів аніліну, у якому використання нових речовин в якості реагуючих з аніліном сполук при їх певному мольному співвідношенні дозволило б одержати матеріал з підвищеною намагніченістю та магнітною сприйнятливістю. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі одержання співполімерів аніліну шляхом взаємодії кислого водного розчину аніліну або його солі з розчином пероксодисульфату амонію у присутності реагуючої з аніліном органічної речовини, органічну речовину вибирають з ряду: 1,8-нафтиламіносульфокислота, 1-аміно-2нафтол-4-сульфокислота, 1,4нафтиламіносульфокислота при мольному співвідношенні анілін: нафтиламіносульфокислота в межах 2 : 1 ... 3 : 1. Суттєвими відмінностями запропонованого винаходу від прототипу є: 1. Використання нафтиламіносульфокислоти (НАСК), вибраної з ряду: 1,8нафтиламіносульфокислота; 1-аміно-2-нафтол-4сульфокислота; 1,4-нафтиламіносульфокислота. 2. Мольне співвідношення анілін : нафтиламіносульфокислота в межах 3 : 1 - 2 : 1. З ряду нафтиламіносульфокислот відоме використання тільки 2,5нафтиламіносульфокислоти для одержання співполімерів аніліну при мольному співвідношенні анілін : нафтиламіносульфокислота = 1 : 1 (Mi zobuchi H., Kawai T., Araki H., Yamasaki N., Yoshino K., Sakamoto A. Unique pH dependent optical and magnetic properties of copolymers of aniline and naphtalensulfoacid // Synth. Metals, 1995, v.69, p.239 240). Про використання інших нафтиламіносульфокислот або інших співвідношень анілін : нафтиламіносульфокислота для одержання співполімерів аніліну в літературі не повідомляється. Невідомо і вперше встановлено авторами, що при взаємодії кислого водного розчину аніліну або його солі з розчином пероксодисульфату амонію введення 1,8-нафтиламіносульфокислоти, або 1аміно-2-нафтол-4-сульфокислоти, або 1,4нафтиламіносульфокислоти при мольному співвідношенні анілін : нафтиламіносульфокислота 3 : 1 - 2 : 1 приводить до одержання співполімерів аніліну з нафтиламіносульфокислстами. Окислювальне сполучення аніліну з вказаними кислотами викликає збільшення концентрації парамагнітних центрів та сприяє їх стабілізації за рахунок збільшення часу життя органічних радикалів. Це в результаті спричиняє підвищення в 5 - 7 разів намагніченості та магнітної сприйнятливості органічного матеріалу. Встановлено, що введення НАСК при мольному співвідношенні анілін : НАСК, більшому, ніж 3 : 1, мало змінюються магнітні властивості матеріалу, тоді як зменшення мольного відношення до значення, меншого ніж 2 : 1, спричиняє зниження швидкості співполімеризації і, відповідно, виходу продукту. І тільки в приведеному діапазоні мольних співвідношень анілін і нафтиламіносульфокислота запропонований спосіб дозволяє одержати передбачуваний технічний результат, а саме одержання матеріалу з підвищеною намагніченістю та магнітною сприйнятливістю. Винахід може бути реалізований згідно з наступними прикладами. Приклад 1. Для одержання співполімеру аніліну з нафтиламіносульфокислотами готують два розчини. Перший містить 10г сульфату аніліну (0,07 моля аніліну), 7,6г 1,8нафтиламіносульфокислоти (0,035 моля), 270г сірчаної кислоти та 237,4г води. Сірчану кислоту розчиняють у воді, додають сульфат аніліну, перемішують до повного його розчинення, потім додають нафтиламіносульфокислоту та ще раз ретельно перемішують. Другий розчин готують розчиненням 23,0г пероксодисульфату амонію, 452г води. Мольне співвідношення анілін : НАСК = 2 : 1. При інтенсивному перемішуванні розчини зливають і витримують при температурі 18°C на протязі 24 годин. Утворюється темно-зелений осад, який відфільтровують, промивають на фільтрі до одержання безбарвного фільтрату водою, розчином сірчаної кислоти та ацетоном. Продукт висушують в вакуумі при температурі 100 - 120°C до постійної маси на протязі 8 - 10 годин. Одержують близько 12,5г співполімеру (вихід 71%) з питомою провідністю 0,84См/см, об'ємною густиною 1,2520г/см 3 (пікнометричний метод). Намагніченість матеріалу згідно вимірювань на СКВІД-магнетометрі при T = 4,2К складає 0,140; 0,165; 0,210; 0,240; 0,320 1/гE при напруженостях поля 5,0; 7,5; 10,0; 12,5; 15,0кE відповідно. Магнітна сприйнятливість при 4,2К складає 2,1 × 1051 /г × E, при T = 298К 7,4 × 10-61/г × E. Приклад 2. Приготована згідно з прикладом 1 реакційна суміш містить 23,3г аніліну (0,25 моля); 23,9г 1-аміно-2-нафтол-4-сульфокислоти (ЕХТкислота), 298г сірчаної кислоти, 157г пероксодисульфату амонію, 497,8г води (мольне співвідношення анілін : НАСК = 2,5 : 1). Синтез, виділення та сушку продукту проводять як в прикладі 1. Одержують 34г співполімеру (вихід 72%) з питомою провідністю 0,75См/см і об'ємною густиною 1,2720г/см 3. Намагніченість при T = 4,2К складає: 0,125; 0,155; 0,200; 0,230; 0,275 1/г при напруженостях магнітного поля 5,0; 7,5; 10,0; 12,5; 15,0 кE. Магнітна сприйнятливість при 4,2К дорівнює 1,2 × 10-51/г × E, при 298К - 6,3 × 10-61/г × E. Приклад 3. Приготована згідно до прикладу 1 реакційна суміш містить 7,1г сульфату аніліну (0,05 моля аніліну), 3,8г 1,4-нафтиламіносульфокислоти (0,017 моля), мольне співвідношення анілін : НАСК = 3 : 1, 21,4г пероксодисульфату амонію, 245г сірчаної кислоти та 722,7г води. Синтез, виділення та сушк у продукту проводять як в прикладі 1. Одержують 7,2г співполімеру (вихід 66%) з об'ємною густиною 1,2520г/см 3 та питомою провідністю 0,71См/см. Намагніченість при 4,2К складає: 0,060; 0,085; 0,110; 0,140; 15 відповідно. Магнітна сприйнятливість при 4,2К складає 1,2 × 105 1/г × E, при 298К вона дорівнює 4,8 × 10-61/г × E. Приклад 4 (контрольний). Приготована у відповідності до прикладу 1 реакційна суміш містить 8,3г сульфату аніліну (0,058 моля аніліну), 3,8г 1,4-нафтиламіносульфокислоти (0,017 моля), мольне співвідношення анілін : НАСК = 3,5 : 1; 23г пероксодисульфату амонію, 250г сірчаної кислоти, 714,9г води. Одержання, виділення та сушку продукту проводять як в прикладі 1. Вихід співполімеру 7,6г (63%), об'ємна густина 1,2560г/см 3, питома провідність 0,2См/см. Намагніченість при T = 4,2К складає 0,025; 0,030; 0,038; 0,050; 0,060 1/г при напруженостях магнітного поля 5,0; 7,5; 10,0; 12,5; 15,0кE. Магнітна сприйнятливість при 4,2К складає 0,45 × 10-51/г × E. Приклад 5 (контрольний). Приготована у відповідності до прикладу 1 реакційна суміш містить 10,6г сульфату аніліну (0,075 моля аніліну), 11,2г 1,8-нафтиламіносульфокислоти (0,050 моля), мольне співвідношення анілін : НАСК = 1,5 : 1, 23г пероксодисульфату амонію, 255г сірчаної кислоти, 700,2г води. Одержання, виділення та сушку продукту проводять як в прикладі 1. Вихід співполімеру 4,3г (19,7%). Визначення густини та питомої провідності у зв'язку з малою кількістю матеріалу не проводили. Магнітна сприйнятливість при T = 4,2К становить 7,6 × 10-61/г × E. Експериментальні дані про вміст компонентів реакційної суміші, мольне співвідношення реагентів та характеристики одержуваних матеріалів наведено в таблиці. Як витікає з одержаних результатів, запропонований спосіб у порівнянні з прототипом забезпечує підвищення намагніченості та магнітної сприйнятливості співполімерів аніліну в 2 - 7 разів, при цьому питома провідність досягає 0,6 0,8См/см.

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

The method for aniline copolymer obtaining

Автори англійською

Aksimentieva Olena Ihorivna, Chernylevska Halyna Stepanivna, Diakonov Volodymyr Petrovych

Назва патенту російською

Способ получения сополимеров анилина

Автори російською

Аксиментьева Елена Игоревна, Чернилевская Галина Степановна, Дьяконов Владимир Петрович

МПК / Мітки

МПК: C08G 73/00

Мітки: співполімерів, одержання, аніліну, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-22046-sposib-oderzhannya-spivpolimeriv-anilinu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб одержання співполімерів аніліну</a>

Подібні патенти