Спосіб одержання сульфохлоридів ароматичних сполук

Винахід стосується органічної хімії, а саме синтезу сульфохлоридів ароматичних сполук, які можуть бути використані для одержання барвників та фармацевтичних препаратів. Основним методом одержання сульфохлоридів являється дія на ароматичні сполуки хлорсульфонової кислоти. Процес проводять при температурі до 100°С та застосовують 4-6-кратний надлишок хлорсульфонової кислоти. Вихід продукта становить 75-80% [1]. Відомий спосіб одержання 2-ацет-амiноанiзолу-4-сульфохлориду, який проводять при температурі 42~47°С на протязі 4 годин, використовуючи 4 моля хлорсульфонової кислоти і 2 моля хлористого тіоніла на моль вихідного аміна. Виділення цільового продукту проводять звичайним способом, виливаючи реакційну масу в охолоджену до 5-10°С воду. Вихід продукту 97-98% [2]. Недоліком даного способу являється утворення великих газових викидів (730 кг газів на 1 тону зміна), так як в процесі сульфохлорування утворюються газоподібні хлороводень І двоокис сірки. Найбільш близьким по технічній суті та досягаемому ефекту являється спосіб одержання бензолсульфохлорида, який містить взаємодію натрієвої солі бензоясульфокислоти з хлорокисом фосфора при температурі 170-180°С на протязі 15 годин. Реакційна маса являє собою густу, важкопе-ремішувану суміш. В результаті реакції утворюється хлорангідрид, який відділяють, промивають водою та переганяють під вакуумом. Вихід цільового продукту 74-87% [3]. Недоліками даного способу являються: - низький вихід цільового продукту; - сульфохлорид, забруднений неорганічними солями, що потребує його додаткової очистки шляхом вакуумної розгонки; - тривалість та багатостадійність процесу (необхідність стадії сульфування). В основу винаходу поставлене завдання підвищення виходу цільового продукту, спрощення технології та скорочення тривалості процесу. Поставлене завдання досягається тим, що на відміну від відомого способу, який містить сульфохлорування ароматичних амінів хлорокисом фосфору при нагріванні з наступним виділенням цільового продукту, згідно винаходу сульфохлорування проводять при температурі 45-60°С на протязі 1,5-4,0 годин сумішшю 18-20% олеуму та хлорокису фосфора, попередньо витриманою при температурі 130-155°С на протязі 1-3 години, а потім охолодженою до 20-25°С. Ароматичну сполуку, олеум та хлорокисфосфору беруть в мольному співвідношенні рівному 1: 5,7-6,3: 1,425-1,575 відповідно. Сутність винаходу підтверджується прикладами конкретного виконання. Пртиклад 1. Загружають 59,78 г технічного олеуму та 24,16 г хлорокису фосфора. Нагрівають до 143°С І витримують 1 г. Масу охолоджують до 20-25°С та загружають 16 г технічного 2-ацетаміноанізолу, підтримують температуру в межах 30 + 3°С. Нагрівають до 60°С та витримують при цій температурі 2,5 г. Далі охолоджують до 20 + +3°С та виливають на 300 мл охолодженої до 8-10°С води. Кристалізацію проводять при 15-20°С на протязі 5 годин. Вихід технічного продукту 24,96 г (97,9%). Приклади 2-14. Проводять по технології, описаній в прикладі 1. Умови проведення способу одержання сульфохлоридів та отримані результати наведені в таблиці. Запропоновані параметри є оптимальні. Якщо брати кількості олеуму та хлорокису фосфора більші або менші за межі вказаного співвідношення, знижується вихід сульфохлориду. При зниженні температури нагріву суміші олеуму та хлорокису фосфора збільшується тривалість процесу та знижується вихід. Верхня температурна межа також являється оптимальною - покращення якості та збільшення виходу готового продукту не відбувається. Зниження температури стадії сульфохлорування приводить до зниження виходу сульфохлориду та збільшення тривалості стадії. Перевищення верхньої межі температурного режиму стадії сульфохлорування приводить до осмолення продуктів.