Сполука 1-(1′,1′-дифтор-2′-бром-2′-хлоретил)-6-метилурацил з потенційними фізіологічними властивостями

Корисна модель відноситься до хімії гетероциклічних сполук, а саме, до 1-(1', 1'-дифтор-2'-бром-2'-хлоретил)6-метилурацил (далі, сполука) з потенційними фізіологічними властивостями, які можуть проявлятися за рахунок наявності в будові молекули спряженої системи, що виникає між фрагментами молекул фторотану та 6метилурацилу. Структурні аналоги, які мають протипухлинну активність, не відомі (літературний опис відсутній). Однак, сполука -1-(1', 1'-дифтор-2’-бром-2'-хлоретил)-6-метилурацил має молекулу, яка містить у собі залишок молекули 6-метилурацилу та фрагмент молекули фторотану (2-бром-1,1,1-трифтор-2-хлоретан), який застосовується як лікарський засіб при лікуванні онкологічних захворювань. Після синтезу похідних урацилу, а особливо, 5-фторурацилу та фторафуру, які продемонстрували високу протипухлинну активність, значно зросла кількість досліджень з цього напрямку. Стало відомо, що пухлини використовують молекули урацилу активніше, ніж нормальні клітини. Оскільки вандер-ваальсові радіуси водню та фтору близькі, можна очікувати, що 5-фторурацил (або його похідне) буде виконувати роль субстрату та/або інгібітору ферментів і буде переважно поглинатися тканинами пухлини. З іншого боку, молекули 5 (6)-заміщеного та/або незаміщеного урацилу та його похідних, інших галогеновмісних гетероциклів, здатні виконувати роль фтор(галоген)вмісних синтонів в органічному синтезі з метою створення оригінальних біологічно-активних молекул. Введення фтор(галоген) вмісних фармакофорів в гетероциклічну молекулу призводить до підвищення розчинності сполук в ліпідах та робить лікарські засоби ефективнішими у зв'язку із легкістю їх транспорту в організмі [1, 2]. Раніше була синтезована оригінальна сполука - біс - адукт 1, 1’-(2"-бром-2"-хлоретеніл)-біс-(5-фторурацил) в умовах міжфазного каталізу дибензо-18-краун-6-ефіром в лужному середовищі, яка має протипухлинну активність на моделях експериментального пухлинного зросту різного гістогенезу: Лімфосаркомі Пліса, Карциномі Герена, Саркоми 45 [3]. Даний метод синтезу перенесено нами на молекулу 6-метилурацилу з метою отримання 1-(1’, 1’дифтор-2'-бром-2’-хлоретил)-6-метилурацил з потенційними фізіологічними властивостями. В основу корисної моделі поставлено хімічну будову молекули сполуки 1-(1’, 1’-дифтор-2'-бром-2’-хлоретил)6-метилурацил з потенційними фізіологічними властивостями, яка отримана шляхом взаємодії відомих реагентів та складових лікарських засобів 6-метилурацилу з фторотаном у молярному співвідношенні 1:1. Реакції проводилися у системі розчинників (бензол - диметилформамід) в умовах міжфазного каталізу дибензо-18-краун-6-ефіром в лужному середовищі з метою забезпечення отримання сполуки 1-(1', 1'-дифтор-2'бром-2'-хлоретил)-6-метилурацил з потенційними фізіологічними властивостями (схема 1): Схема 1. [ CF2 CF3CHBrCl CClBr ] DMFA,C6H6 O -HF, t HN O N H CH3 Br Cl O C N C CH3 O... H F HN O HO HN +O F C N C CH3 Cl 1-(1' ,1' -дифтор-2' -бром-2' -хлоретил)-6-метилурацил Br адукт А В ПМР - спектрі синтезованої сполуки спостерігається сигнал у вигляді синглету при 11.03м.д„ який може належати ОН-групі побічного продукту реакції (адукт А, схема 1). Молекула сполуки має асиметричний атом вуглецю (позначка *), тому можна зробити висновок щодо наявності діастереотопності молекули (схема 2): Схема 2. Br Cl O *C H N C F CH3 F HN O 1-(1' ,1' -дифтор-2' -бром-2' -хлоретил)-6-метилурацил адукт А Таким чином, можна зробити висновок, що сполука з потенційними фізіологічними властивостями, аналогічно до раніше синтезованої автором сполуки - біс-адукту 1,1' -(2"-бром-2"-хлоретеніл)-біс-(5-фторурацил), яка має протипухлинну активність на моделях експериментального пухлинного зросту різного гістогенезу, може бути перспективною для подальшого вивчення як потенційно фізіологічнo активна. Методика синтезу 1-(1', 1’-дифтор-2'-бром-2'-хлоретил)-6-метилурацил. Приготування розчину №1. 0.40г гідроксиду калію (0,0071моль), 0.040г дибензо-18-краун-6-ефіру в 20мл сухого бензолу перемішують при температурі 60°С біля 15 хвилин до утворення на стінках хімічного реактора білого полімерного нальоту, тобто утворення калієвого комплексу з дибензо-18-краун-6-ефіром. Отриманий розчин охолоджують до кімнатної температури, додають до нього краплями розчин 1.57г (0.84мл, 0.0079моль) фторотану в 20мл сухого бензолу. Приготування розчину №2. 1.0г (0,0079моль) 6-метилурацилу розчиняють в 40мл сухого диметилформаміду при температурі 60°С в окремому хімічному посуді. Гарячий розчин №2 додають краплями через ділильну лійку до розчину №1, перемішують при температурі 60-80°С 5 годин (реакційна суміш мутніє та при нагріванні стає червоно-коричневою), фільтрують у гарячому стані, охолоджують, відганяють простою перегонкою розчинники. Залишок - осад промивають 30мл суміші діетиловий ефір - гексан (1:1), потім сушать у вакуумі водострумного насосу. Кристалічний осад кремового забарвлення. Практичний вихід 0.76г (32%). Т. пл. 280-283°С. Індивідуальність синтезованої сполуки контролювали методом тонкошарової хроматографії, склад підтверджували даними елементного аналізу. Спектр ПМР синтезованої сполуки записували на приладах "Bruker WP-200" [виробник "Bruker", Switzerland], "Varian T-60" [виробник "Varian", USA] з робочою частотою 200-132МГц у виді розчину ДМСО-D6 [внутрішній стандарт ТМС]. ІЧ - спектр записували на спектрофотометрі UR-20 [виробник "Charles Ceise Hena", Germany]. ТШХ виконували на пластинах Silufol-254. ГРХ визначали на газорідинному хроматографі "Perkin Еlmеr" з УФ-детектором [виробник "Perkin", Germany]. Хроматограму, ІЧ -, ПМР - спектри кінцевого продукту ідентифікували у порівнянні з хроматограмами, ІЧ -, ПМР - спектрами вихідних сполук. Синтезована сполука - це кристалічний порошок кремового забарвлення, нерозчинний у воді, метанолі, етанолі. Дані елементного аналізу на С, Н, N синтезованої сполуки відповідають обчисленим значенням. В ІЧ - спектрі синтезованої сполуки ідентифіковано сигнали зв'язків С-Наl при 550-690см-1 ІЧ - спектр синтезованої сполуки характеризуються інтенсивними сигналами карбонільних груп С=O гетероциклічних фрагментів молекули при 1710, 1750см-1, групи СН3- при 2820 - 3000см-1. Співвідношення інтегральних інтенсивностей сигналів в ПМР - спектрі синтезованої сполуки підтверджує відсутність протону при атомі N(1) молекули урацилу при 11.00-11.25м.д. (рисунок 1), а також наявність протону метил-радикала при 1.74м.д., протону в положенні С(5)Н гетероциклічного ядра при 7.26м.д., а також протону в положенні N(3)H гетероциклічного ядра при 10.620м.д. В ПМР - спектрі синтезованої сполуки спостерігається сигнал у вигляді синглету при 11.03м.д., який може належати ОН-групі побічного продукту реакції (адукт А, схема 1). Сигнал протону групи –CF2CHBrCl, який теоретично повинен проявлятися у виді квартету дублетів при 5.8015.885м.д.(J3 H,F 5.4Гц, J2 H,Cl (Вr) 0,8Гц), не спостерігається, оскільки заміщується на дейтерій. Фізико-хімічні характеристики та дані елементного аналізу синтезованої сполуки наведено в таблиці 1. Таблиця 1. Фізико-хімічні характеристики та дані елементного аналізу сполуки. Обчислено, у ІЧ-спектр (КВr), см-1 g C-Hal, Спектр ПМР (ДМСО-Dб ТМС), %, ¶, м.д.(J, Гц) C=O, Alk. С Н N Вr 27.5; 27,7; 1,99; 9,23; 550-690 (С- Hal), 1710, 1,74(3Н, с., СН3-), 7.26 (Н, C H O BrClFzN2 1,90;9,3;26,25 7 6 2 26,32 1750(С=O), 2820-3000 (СНз-) c.,C(5)H), 10.620 (Н, с., 2 N(3)H) Знайдено, у % С Н N Вr Бруттоформула Завданням корисної моделі є опис хімічної будови нової сполуки 1-(1’, 1'-дифтор-2'-бром-2’-хлоретил)-6метилурацил з потенційними фізіологічними властивостями, які можуть проявлятися за рахунок наявності в будові молекули спряженої системи, що виникає між фрагментами молекул фторотану та 6-метилурацилу. Література. 1. Соединения фтора. Синтез и применение./ Под ред. Н. Исикава. - М.: Мир, 1990.-Гл.5.-С.183-265. 2. Ягупольский Л.М. // Ароматические и гетероциклические соединения с фторсодержащими заместителями. - Киев: Наукова думка, 1988.-С.90-105. 3. Вельчинська О.В. Спосіб отримання речовини з протипухлинною активністю 1,1' - (2"-бром-2"-хлоретеніл)біс-(5-фторурацил). Деклараційний патент на корисну модель. 6893. C07D239/553, С07С21/18, 21/185, А61К33/16. Дата прийняття рішення 16.05.2005. Бюл. №5. С.6893.