Спосіб лікування патологічного стирання зубів

Спосіб лікування патологічного стирання зубів, що включає поетапне підвищення прикусу по 3 24571 таврації з композитного матеріалу, що при жувальному навантаженні може призвести до порушення її фіксації. Додатковим недоліком відомого технічного рішення слід визнати незначну витривалість композитних матеріалів порівняно з металевими сплавами до жувального тиску, що призводить до нерівномірного розподілу навантаження на пародонт опорного зуба та провокує виникнення запально-дистрофічних процесів в навколозубних тканинах. До того ж, застосування способу обмежено дитячим віком. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності лікування патологічного стирання зубів за рахунок збільшення адгезії та контактної площини з одного боку - з міжретенційним прошарком і фіксуючим матеріалом, з іншого з лицювальним композитним матеріалом, що забезпечить надійність фіксації конструкції та витривалість облицювання до жувального навантаження. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що у відомому способі лікування патологічного стирання зубів шляхом поетапного підвищення прикусу поступовим нашаруванням композита на ретенційні елементи, зафіксовані в куксі зуба, відповідно до корисної моделі, додатково у з убі в якості ретенційного елементу застосовується лита куксова вкладка, оснащена ретенційним прошарком, виконаним з кристалів корундового або алмазного абразивів, товщиною 150-200мкм. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності наведених ознак з вищезазначеним технічним результатом полягає у наступному. Перевагами запропонованого способу являється відновлення втрачених твердих тканин зуба куксовою металевою вкладкою, яка дозволяє рівномірно розподілити жувальний тиск і, як наслідок, збільшує термін збереження статики опорної кукси, а також повноцінне функціонування реставрацій. Оснащення вкладки ретенційним прошарком дозволяє збільшити адгезію та контактну площину з фіксуючим та лицювальним матеріалами, що забезпечує надійну фіксацію конструкції при низьких клінічних коронках опорних зубів, які спостерігаються у хворих на патологічне стирання зубів. Додатковою перевагою заявленого технічного рішення над прототипом є відсутність вікових обмежень, корисна модель може бути використана як у дітей, так і у дорослих, що особливо актуально з урахуванням збільшення поширеності патологічного стирання зубів з віком. Ще одна перевага запропонованого способу лікування патологічного стирання зубів - простота виконання та економічна доцільність. Спосіб більш технологічний та дозволяє розширити ортопедичні можливості під час протезування зубів. Тож, сукупність ознак корисної моделі є суттєвою та відповідає критерію «новизна», оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з отриманням вищезазначеного технічного результату і явним чином не випливає з досліджуваного рівня техніки. Відомості, які підтверджують можливість здійснення корисної моделі і досягнення заявленого технічного результату, полягають в наступному. 4 Для формування ретенційних прошарків шорсткуватої стр уктури на куксовій вкладці застосовують корундову (окисли алюмінію) або алмазну крихту із використанням стандартної [ТУ-6-19-42675] гальванічної технології. Перед гальваностегією здійснюють електрохімічне труїння поверхні вкладки з утворенням технологічних виразок і дефектів текстури на глибину понад 2-5мкм як об'ємно-просторових осередків для ретенційних елементів у прошарках, таким чином виключають можливість потовщення конструкції. Об'ємно-просторові осередки на поверхні вкладки зумовлюють посилення адгезії та збільшення площі зчеплення. Завдяки підвищенню сили зчеплення куксової вкладки з ретенційним шаром та виключенню її потовщення запобігають її випадання з порожнини, руйнації цементної структури, а від того покращують умови відновлення втраченої коронкової частини зубів. Нанесення кристалів корундового або алмазного абразивів шляхом гальваностегії також запобігає потовщення вкладки, посилює виразність мікрорельєфу контактної ділянки, оптимізує отримання прошарків заданої товщини та покращує можливість цементування в подальшому. Корисна модель реалізується наступним чином. Формують порожнину під вкладку в коронковій частині зуба, отримують відбитки, відливають гіпсові моделі, на які наносять ізолюючий лак, моделюють куксову вкладку з воску, відливають її з металевого сплаву та припасовують в порожнині рота. Шляхом гальваностегії наносять ретенційні прошарки (з корунду або алмазу) на поверхню куксової вкладки товщиною 150-200мкм. Куксову вкладку фіксують в зубі цементом, після чого відновлюють оклюзійну поверхню коронкової частини зуба композитним матеріалом. Запропонований спосіб був апробований у 30 хворих на патологічне стирання зубів, генералізована форма, І-II ступеня тяжкості, з яких було сформовані дві рівноцінні за кількісним та статевовіковим складом групи (в основній застосовано спосіб, що заявляється, у гр упі порівняння - спосіб, описаний в прототипі). В основній групі, порівняно із зіставленням, спостерігали збільшення терміну користування як прямими так і непрямими реставраціями в середньому в 1,3-1,4 рази за рахунок покращення фіксації конструкції та витривалості облицювання до жувального навантаження. Приклад. Пацієнт Л., 30 років, з генералізованою формою патологічного стирання зубів І ступеня, з косметичним дефектом, зумовленим зменшенням розмірів коронок зубів та зниженням висоти прикусу. Формували порожнини під вкладки в коронкових частинах 16, 26, 36, 46 зубів, що утримають висоту прикусу, отримували відбитки, відливали гіпсові моделі, наносили ізолюючий лак, моделювали куксові вкладки з воску, відливали їх з металу та припасовували в порожнині рота. Електрохімічним труїнням на поверхні вкладок формували технологічні виразки на глибину до 3мкм і ускладнювали рельєф структури утворенням об'ємнопросторових осередків для осадження ретенційних 5 24571 елементів. Шляхом гальваностегії на поверхню вкладок за умов [ТУ-6-19-426-75] наносили ретенційний прошарок алмазної крихти, товщиною до 150-200мкм. Фіксували куксові вкладки в 16, 26, 36, 46 зубах. Відновлювали оклюзійну поверхню вищевказаних зубів композитним матеріалом. У подальшому спостерігали нормалізацію висоти прикусу за рахунок відновлення анатомофункціональної цілісності 16, 26, 36, 46 зубів, а також високу естетичн у ефективність проведеної реставрації. Звикання пацієнта до зубних протезів та адаптацію до висоти прикусу, що відновлено, спостерігали на 7 добу. Отже, у наданому вигляді спосіб може бути застосований в ортопедичній стоматології для відновлення анатомо-функціональної цілісності зубів при їх патологічному стиранні, оскільки при використанні досягається підвищення ефективності лікування захворювання завдяки надійності фіксації вкладок шляхом збільшення адгезії ретенційного прошарку з цементом, що фіксує, та збільшення контактної площини між матеріалом, що облицьовує. Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 6 Вищенаведені відомості інформують про можливість відтворення способу в стоматологічній клініці з перевершенням заявленого технічного результату при лікуванні патологічного стирання зубів, що відповідає умові «промислова придатність». Характеристика об'єкта, яка зазначена у незалежному пункті формули, визначає межі його правового статусу та забезпечує відмінність від об'єктів аналогічного призначення, що з ура хуванням п.2 Ст. 7 Закону і доводів заявника дозволяє кваліфікувати його корисною моделлю. Аналоги: 1. Лита штифтова вкладка: Пат. 7555 України, МПК 7 А61С13/23 /Помойницький В.Г., Горошко A.M. (Україна). - №200501837; заявл. 28.02.2005; опубл. 15.06.2005. 2. Спосіб ортопедичного лікування дітей при патологічній стертості зубів: Пат. 47099А України, МПК 7 А61С7/00 /Фліс П.С., Вознюк В.П., Тріль C.I., Дорошенко C.I., Скрипник І.Л. (Україна). №2001075305; заявл. 25.07.2001; опубл. 15.06.2002. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601