Спосіб лікування посттравматичних церебральних судинних розладів

Винахід відноситься до медицини, а саме - до неврології, може бути застосований для лікування церебральних судинних розладів у гострому періоді легкої закритої черепно-мозкової травми за допомогою дерматопарамібного електрофореза препаратів венотензивної дії. Відомо для нормалізації церебральної гемодинаміки (у тому числі венозної) у гострому періоді легкої закритої черепно-мозкової травми застосування медикаментозного комплексу, включаючого поряд з неспецифічною терапією (аналгетики, десенсибілізуючі, седативні засоби) - вазоактивних препаратів (трентал, кавінтон, компламін, но-шпа, кофеїн, стугерон, еуфілін та ін.). Відомі також фізиотерапевтичні способи лікування - електросон, магнітотерапія, електрофорез еуфіліна на комірцеву зону. В наведених джерелах відсутній цілеспрямований венотропний терапевтичний комплекс стосовно до гострого періоду черепно-мозкової травми. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним у якості прототипу, є спосіб лікування венозних порушень мозкового кровообігу у хворих з початковими формами дісциркуляторної атеросклеротичної енцефалопатії, що полягає у електрофорезі троксевазіна на очноямково-шийну область з силою струму 0,5 2,0мА і тривалістю впливу 10 - 20хв. з поступовим збільшенням сили струму і часу впливу. Спосіб дозволяє підвищити тонус мозкових вен, зменшити проникливість судинної стінки, що призводить до зменшення явищ набряку мозку і зниження внутрішньочерепної гіпертензії. Однак означений спосіб має ряд недоліків: гальванічне трансцеребральне введення не забезпечує достатньо глибокого проникнення лікарських препаратів до речовини головного мозку; неможливе використання багатоскладних лікарських розчинів; введений трансцеребрально препарат практично не виявляє специфічної дії на екстрацеребральну венозну систему; при крізьшкірному гальванічному введенні до організму надходить мала частина (до 10%) лікарського препарату, нанесеного на прокладку, що можна вважати недоліком в економічному відношенні. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу лікування посттравматичних церебральних судинних розладів шляхом впливу на церебральну венозну систему у гострому періоді черепно-мозкової травми дерматопарамібним (внутрішньотканинним) електрофорезом венотензивних засобів, чергуючи з ендоназальним їх введенням синусоїдально-модульованими струмами у випрямленому режимі, що дозволить зменшити кількість ускладнень у віддаленому періоді травми і скоротити терміни лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у гострому періоді легкої закритої черепно-мозкової травми після внутрівенного капельного введення лікарського комплексу проводять поперечну гальванізацію ендоназально-потиличної області, щодня чергуючи маніпуляцію з ендоназальним електрофорезом венотонічного препарату синусоїдально-модульованими струмами у випрямленому режимі. Спосіб здійснюється таким чином. У гострому періоді легкої закритої черепно-мозкової травми з лікувальною метою застосовується комплекс препаратів венотонічної дії, включаючий щоденні (на протязі 7 - 10 діб) внутрівенні капельні інфузії кавінтона - 2мл (10мг) на 200мл ізотонічного розчину NaCl в поєднанні з внутрівенним введенням троксевазина - 5мл 10% розчину, аскорбінової кислоти - 3мл 5% р-ну, пірідоксина гідрохлорида 5% - 1мл, тіаміна броміду 6% - 1мл, сібазона 5% -1мл. В денний час проводилися внутрім'язові ін'єкції еуфеліна 24% - 1мл, аналгіна 50% - 2мл, кокарбоксілази - 100мг. У вечірній час - еуфілін 24% - 1мл, аналгін 50% - 2мл, дімедрол 1% - 1мл. З 3 - 4 доби призначається ескузан по 20 крапель 3 раза у день, або анавенол по схемі (1тижд. - по 2 таблетки 3 рази у день, після цього - по 1 таблетці 3 рази у день). З метою підвищення концентрації лікарських речовин у вищих регуляторних центрах вегетативної нервової системи використовується спосіб дерматопарамібного (внутрітканинного) електрофорезу. Для цього після внутрівенного введення медикаментозного комплексу проводять ендоназально-потиличну гальванізацію. Завдяки цьому зона передбаченого максимального фармакологічного впливу розташується в міжелектродному просторі, У результаті елімінуючої спроможності постійного струму, циркулюючі у крові лікарські речовини концентруються в зоні впливу електричного поля. Таким чином створюється високий вміст препаратів в центральних гангліях, діенцефально-гіпоталамічних, стовбурових відділах, тобто структурах, що мають найбільше відношення до регуляторних функцій організму. Фізичний фактор - електричний струм, що входить у лікувальний комплекс, викликав активацію нейродинамічних процесів, антіпарабіотичну перебудову функціональних структур мозку, нормалізує метаболізм, проникливість гематоенцефалічного бар'єру, покращує діяльність гіпоталамо-гіпофізарнонадниркової системи (фіг.1 - традиційний спосіб ендоназального електрофорезу; фіг.2 - запропонований спосіб). Означений спосіб застосовується у чергуванні з ендоназальним електрофорезом троксевазіна сінусоїдально-модульованим струмом у випрямленому режимі, чим досягається глибоке проникнення препарату у центри вищої вегетативної регуляції, ліквор, безпосередньо до судин головного мозку. Виявляється позитивний рефлекторний вплив з рецепторів слизової оболонки носу через складні анатомофункціональні зеваки трійчастого та нюхового нервів. Приклади конкретного виконання способу. Проведена порівняльна характеристика об'єктивних показників стану церебральної гемодинаміки протягом гострого періоду легкої черепно-мозкової травми у 44 хворих, яких лікували розробленим способом, і 39 постраждалих, отримавших "традиційну" терапію. Дані церебральної радіоциркулографії з виділенням артеріальної і венозної фаз дозволяють укласти про зниження швидкості мозкового кровообігу протягом 3 - х тижнів порівняно з нормою в 1,37 рази, тоді як після проведеного курсу терапії розробленим способом - в 1,26 рази (P < 0,01). Результати реоенцефалографічного дослідження свідчать про наявність церебральної венозної недостатності, виявленої за допомогою функціональних проб у 64,3% хворих до кінця 3 - го тижня, у той же час після застосування розробленого засобу цей показник складає 40,9% (P < 0,01). Вивчення мікроциркуляторного русла бульварної кон'юнктиви свідчить про формування стану венозного повнокров'я у 68% хворих, тоді як у результаті застосування способу - лише у 43% постраждалих (P <