Спосіб діагностики та лікування післятравматичних гематом нижньої кінцівки

Спосіб діагностики та лікування післятравматичних гематом нижньої кінцівки, що включає ви 3 24825 чних дефектів, терміну знаходження в стаціонарі та реабілітації пацієнтів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає використання ендоскопічної техніки та хірургічних інструментів, згідно корисної моделі, попередньо визначають межі гематоми та її локалізацію відносно зовнішніх покровів, виконують два операційних канали розміром до 1см в проекції проксимальної та дистальної меж гематоми, видаляють та евакуюють гематому, після чого забезпечують проточно-промивне дренування порожнини гематоми впродовж 3-5 діб під адекватним ендовідеоскопічним контролем. Відмінність способу, що заявляється, полягає в тому, що його використовують лише при чіткому визначенні меж гематоми, її локалізації відносно зовнішніх покровів, що в послідуючому визначає розміри двох раньових каналів, необхідних для вільної маніпуляції в порожнині гематоми при локалізації в будь-якій ділянці. При цьому всі етапи операції контролюють ендоскопічно, що дає можливість в повній мірі виконати евакуацію згустків крові, ендоскопічний гемостаз, налагодити адекватне проточно-промивне дренування. Окрім цього під час ендовізуалізації виконують оцінку стану м'яких тканин: розмір порожнини та її локалізацію, характер та масштаб пошкодження м'яких тканин (імбібіція, пошкодження м'язевої тканини, фасції і т.п.), що в подальшому дає можливість спрогнозувати перебіг післятравматичних змін, а отже створити сучасну систему етапного лікування. Спосіб здійснюють наступним чином: За допомогою інструментальних методів діагностики встановлюють локалізацію післятравматичної гематоми нижньої кінцівки, виконують розмітку пошкодженого сегменту. В проекції проксимальної та дистальної меж гематоми виконують 2 розрізи довжиною до 1см, видаляють незначну частину рідкої крові через троакари. Після видалення троакара в один із раньових каналів вводять ендоскоп, що дає можливість візуалізувати ту частину гематоми, що залишилась в порожнині і продовжити її евакуацію під візуальним контролем за допомогою аспіратора та хірургічних інструментів. Використовують хірургічн у ендоскопічну систему і відеокамеру DYONICS з діаметром ендоскопа 6,5мм і кутом операційного поля 30°. Адекватну візуалізацію операційного поля забезпечують те хнічними характеристиками ендоскопа. Під час оперативного втручання створюють умови для безперешкодного переміщення ендоскопа в різних площинах, використання інструментів, аспіраторів та діатермокоагуляції. У зв'язку з негладкою структурою стінок порожнини гематоми в деяких випадках мала місце фіксація згустків крові, в зв'язку з чим виникають труднощі при їх видаленні. За рахунок повороту робочої частини ендоскопа забезпечують повноцінну ревізію порожнини видаленої гематоми з чіткою орієнтацією в пошкоджених тканинах. Оптична система лінз та одночіпова відеокамера з високою якістю передають пряме зображення ділянки маніпуляцій на екрані монітора зі збільшенням в 10-15 разів. Через троакари в порожнину гематоми вводять поліхлорвінілові трубки для проточно-промивного дренування з послі 4 дуючим ендоскопічним контролем. Промивання порожнини гематоми проводять розчинами антисептиків впродовж 3-5 діб з переходом на вакуумну аспірацію. Приклади конкретного використання способу. Приклад 1. Хворий І., історія хвороби №16526, 1979 року народження, поступив в клініку через 3 доби після травми. В результаті проведеного обстеження діагностовано - післятравматичну параосальну гематому зовнішньої поверхні лівого стегна. На 5 добу після травми виконана операція ендоскопічне видалення гематоми з налагодженням системи проточно-промивного дренування. На 5 добу після операції дренажі переведені на активну аспірацію, а на 7 добу видалені. При контрольному інструментальному обстеженні (УЗД, МРТ) на 8 добу після операції в м'яких тканинах лівого стегна визначено незначну кількість остаткової міжтканьової рідини в кількості до 3мл, окрім цього зберігається перистий малюнок м'язевої тканини за рахунок набряку. Хворий виписаний на 10 добу після операції в задовільному стані, без ускладнень. Приклад 2. Хворий Л., історія хвороби №7963, 1983 року народження, поступив в клініку на 2 добу після травми. Після проведеного інструментального обстеження діагностовано післятравматичну підфасціальну гематому задньої поверхні середньої третини правої гомілки. Через 4 доби після травми гематома видалена за допомогою ендо-відеоскопічної техніки; крім цього під час оперативного втручання під контролем ендоскопа виконано гемостаз, а також налагодження системи проточно-промивного дренування. На 3 добу після операції дренажі переведені на активну аспірацію, на 5 добу видалені. При контрольній ультрасонографії даних за гіпо чи анехогенне утворення в м'я ких тканинах гомілки не виявлено. Пацієнт виписаний на 7 добу після операції без ускладнень. За пропонованим способом проліковано 10 хворих з післятравматичними гематомами нижніх кінцівок. Жодного випадку ускладнень з боку післяопераційної рани не спостерігалось. Таким чином, використання запропонованого способу забезпечує малоінвазивність, адекватну видимість операційного поля, зменшення післяопераційних ускладнень, скорочення терміну знаходження в стаціонарі та реабілітації пацієнтів. Джерела інформації: 1. Минасов Б.Ш., Харисова И.М., Ширяева А.С. Травматизм как социальная проблема //Материалы VI съезда травматологов и ортопедов России. -Н. Новгород, 1997. -С.32. 2. Журавлев С.М., Травматизм и ортопедическая заболеваемость, их социальные последствия приоритетная проблема здоровья //Ортопед. травмат. 1999. -№1. -С.96-100. 3. Салтыкова В.Г. Возможности эхографии в диагностике повреждений мягких тканей конечностей. //Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2005. -№3.-с.179. 4. Устинов О.Г., Захматов Ю.Н., Владимиров В.Г. Критерии оценки эндоскопических доступов //Эндоскопическая хирургия. 2003. -№1. -С.39-42. 5 24825 5. Шнитко С.Н., Стринкевич А.А. О некоторых параметрах оптимального доступа при эндоскопических операциях //Эндоскопическая хирургия. 1999. -№2. -С.75-76. 6. Шрайбер Г.В. Переспективы малоинвазивной хирургии. //Хірургія. 1999. -№1.- С.37-38. 7. Слесаренко С.С., Коссович М.А., Бирюков А.Ю., Ассаков В.В. О некоторых опасных тенденциях развития малоинвазивной видеоэндоскопической хирургии //Эндоскопическая хирургия. 1997. -№1. -С.98-99. 8. Имшенник О.В. Диагностика и лечение межтканевых гематом //Медицина катастроф. 1998. №1-2. -С.63-64. Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 6 9. Литвинова Н.А., Буткова Л.Л. Способ лечения многокамерних гематом с отслойкой мягких тканей //RU №2148380 С1, 1998. 10. Кулик В.И., Беленький И.Г., Имшенник О.В., Митин С.Е., Корниенко В.Д. Способ диагностики прямых закрытых повреждений мягких тканей //RU №2000104037А, 2001. 11. Павловец М.В. Усовершенствование метода дренирования полости гематомы //Рационализация и изобретательство в медицинской практике. 1972. -№1 –С.84-85. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601