Ключ для ідентифікації права доступу до об`єктів

1. Ключ для ідентифікації права доступу до об’єктів, що містить стержень з кодовими елементами, який відрізняється тим, що стержень є несучою віссю, кодові елементи виконані у вигляді набору кодових блоків, кодові поверхні яких мають кодові символи, кодові блоки встановлені на осі з можливістю незалежного кутового зміщення кожного з них відносно інших. 2. Ключ за п. 1, який відрізняється тим, що оптимальна кількість його кодових блоків відповідає співвідношенню: n = logq N, де: n - оптимальна кількість кодових блоків; 2 U 1 3 зміщення. Це значно підвищує комбінаційні можливості ключа і забезпечує його швидку кодову перебудову. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що запропонована корисна модель, яка має наведені ознаки найближчого аналогу, на відміну від нього передбачає, що стержень являє собою несучу вісь, кодові елементи виконані у вигляді набору кодових блоків, кодові поверхні яких мають кодові символи, встановлених на несучій осі з можливістю незалежного кутового зміщення кожного з блоків відносно інших. Це суттєво збільшує кількість можливих кодових комбінацій ключа і прискорює та полегшує зміну коду на ньому. Внаслідок цього значно поліпшується захист об’єктів від несанкціонованого проникнення. Оптимальна кількість кодових блоків ключа відповідає співвідношенню: n=logq N, де: n - оптимальна кількість кодових блоків; q - установлена кількість кодових поверхонь на кожному кодовому блоці; N - обрана кількість кодових комбінацій. Означені кодові поверхні можуть бути виконані як у формі сторін лопатей блоків, так і сторін багатогранників. Це розширює комбінаційні якості ключа, а також дає можливість вибрати для конкретної поверхні оптимальний вид кодових символів. Кодові символи можуть бути виконані також за рахунок місцевих змін основного рельєфу кодових поверхонь блоків. Це дозволяє користуватися ключем особам з поганим зором, в умовах недостатку освітлення тощо. Наведене незалежне кутове зміщення блоків потребує також їх точн у взаємну фіксацію, для чого суміжні торці кожного блоку мають елементи взаємної фіксації, кутові координати розташування яких на різних торцях співпадають між собою. Крім того, кутові координати розташування цих елементів на торцях відповідають розміщенню елементів зчитування контрольного пристрою. В цілому це забезпечує чітке зчитування кодової інформації з блоків. Сутність корисної моделі пояснюється кресленнями: Фіг.1 - форма виконання ключа; Фіг.2 - фрагмент другої форми виконання ключа; Фіг.3 - фрагмент третьої форми виконання ключа. Запропонована модель передбачає кілька форм здійснення ключа, які різняться між собою формою виконання кодових поверхонь кодових блоків. Наведений на Фіг.1 ключ складається із несучої осі 1 та встановленого на ній набору кодових блоків 2. Блоки 2 мають можливість незалежного кутового зміщення кожного з них відносно інших. Ці блоки мають на своїх кодових поверхнях 3 кодові символи, виконані за цією формою моделі у вигляді прорізів 4. Ці прорізі розташовані на частинах блоків 2, що знаходяться по різні боки осі 1, тобто лопатей. 25178 4 Торці блоків, прилеглі один до одного, мають елементи взаємної фіксації 5. Ключ має державку 6, в якій розташована пружина 7, за допомогою якої увесь набір блоків піджатий. Кодові символи доцільно розташовувати по краях лопатей; це дає можливість здійснювати багаторядне зчитування символів. Слід зауважити, що відсутність символів теж може сприйматися як кодове значення, наприклад нуль. Кодові символи можуть бути виконані по різному: у вигляді отворів, наскрізних пазів, цифр, магнітних міток тощо. При чому виконання символів у вигляді наскрізних пазів - прорізів, перфорацій, поглиблень чи виступів, тобто місцевих змін основного рельєфу кодових поверхонь блоків, сприяє їх легкому впізнаванню навпомацки. Елементи фіксації 5 виконані як клиноподібні виступи та відповідні їм шліци, що розташовані на суміжних торцях блоків. При цьому кутові координати розташування їх на різних торцях блоків співпадають. Одночасно ці кутові координати відповідають розміщенню елементів зчитування контрольного пристрою. Габарити блоків відповідають розмірам щілини контрольного пристрою у відповідних вимірах. На Фіг.2 наведено фрагмент іншої форми виконання ключа. В ній кодові блоки 2 мають по декілька (в даному випадку - чотири) лопатей, на кодових поверхнях 3 яких розташовані кодові символи - прорізі 4. Таке виконання ключа забезпечує йому також збільшені комбінаційні можливості. В наведеному на Фіг.3 фрагменту ще однієї форми здійснення ключа кодові поверхні 3 виконані як сторони багатогранника. На них нанесені кодові символи 4. Ця форма теж має розширені комбінаційні можливості. Для всіх форм виконання ключа оптимальна кількість кодових блоків відповідає співвідношенню: n = logq N, де: n - оптимальна кількість кодових блоків; q - установлена кількість кодових поверхонь (сторін або лопатей) одного кодового блоку; N - обрана кількість кодових комбінацій ключа. Так, якщо згідно з першою формою виконання ключа вибрана необхідна кількість кодових комбінацій N=1000, кількість лопатей в блоці q=2, то оптимальна кількість кодових блоків для забезпечення вибраної кількості комбінацій дорівнює 10. Такий ключ буде мати досить мініатюрні розміри при відносно великій кількості комбінацій. Не важко побачити, що за другою формою виконання така ж кількість комбінацій буде вже досягнута всього при п’яти кодових блоках. Це дозволяє мати у порівнянні з першим ключем меншу кількість кодових блоків при забезпеченні дуже великої кількості комбінацій, тобто користуватися легким для запам’ятовування і набору кодом. У випадку користування даним ключем, як звичайним так званим "силовим" ключем, його виготовляють з досить міцних матеріалів. 5 25178 До моменту використання ключа на ньому доцільно мати довільний код. Перед самим вводом ключа в контрольний пристрій на ньому набирається код шляхом кутового зміщення (повороту) необхідних кодових блоків відносно інших блоків. Першим етапом контролю на право доступу до об’єкта послуговує прохід (не прохід) ключа через щілину пристрою. Далі починається процес зчитування кодової інформації відповідними елементами, які можуть бути оптичними, магнітними тощо. В залежності від результатів зчитування доступ до об’єкту дозволяється чи забороняється. Таким чином, запропонований ключ при відносній простоті конструкції та експлуатації забез Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 6 печує високу варіантність кодових комбінацій, що значно підвищує безпеку охороняємих об’єктів. При спробах несанкціонованого використання ключа (втрата, крадіжка, підробка) вгадати код практично неможливо. Запропонований ключ універсальний і може бути використаний при охороні різноманітних об’єктів: автомобілів, житлових та службових приміщень, інтерфейсів та ін. Використана література: 1. Патент України №65578, Е05В27/00, 15.04.2004. 2. Патент України №27399, Е05В19/08, 15.09.2000. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601