Спосіб інтраопераційної профілактики стресового нетримання сечі при радикальній простатектомії

Спосіб інтраопераційної профілактики нетримання сечі при радикальній простатектомії, який 3 25346 застосування слінгових методик. Цей підхід був вперше запропонований Jorion J.L. в 1997 році і передбачав проведення фасціального слінгу під міхурово-уретральним анастомозом з його фіксацією без будь-якого натягнення [Jorion J.L., Rectus fascial sling for stress urinary incontinence: a prospective study. J.Urol. - 2002. - Vol.167. - P.72-76]. При цьому були зафіксовані обнадійливі результати (100%-е утримання через 12 місяців в порівнянні з 93% в групі порівняння). Проте, у великому дослідженні Westney O.L. і cоавт., поєднуючого 49 пацієнтів з фасціальним слінгом і 112 без, результати в слінговій групі виявилися гіршими, ніж в групі порівняння [Westney O.L., Scott S., Wood C. et al. Suburethral sling at the time of radical prostatectomy in patients at high risk of postoperative incontinence. - BJU Int. - 2006. - Vol.98 - P.308]. До того ж, частота виникнення стриктур міхуровоуретрального анастомозу у пацієнтів зі слінгом була в 2,5 рази вище, що автори пов’язують з проведенням слінгу під вже сформованим анастомозом. Наведений спосіб інтраопераційної профілактики стресового нетримання сечі під час радикальної простатектомії є найбільш близьким до способу, що заявляється по технічній суті та результату, який може бути одержаним, тому його вибрано в якості прототипу. Всі попередні дослідження, проведені в світі, продемонстрували дві великі проблеми, пов’язані з використанням слінгу при радикальній простатектомії: -по-перше, проста фіксація слінгу без натягнення не покращує результатів операції; -по-друге, при натягненні слінгу під час операції існує значна небезпека недостатності міхурово-уретрального анастомозу. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу інтраопераційної профілактики стресового нетримання сечі при радикальній простатектомії, в якому за рахунок зміни етапів операції, досягається можливість уникнути порушення цілісності міхурово-уретрального анастомозу та зменшення ймовірність утворення стриктур міхурово-уретрального анастомозу, за рахунок чого покращуються результати відносно післяопераційного нетримання сечі. Поставлена задача вирішується у способі інтраопераційної профілактики нетримання сечі при радикальній простатектомії, який включає проведення слінгової смужки і фіксацію слінгових лігатур шляхом зав’язування на апоневрозі прямих м’язів живота, згідно з корисною моделлю, смужку слінгу проводять під шийкою сечового міхура до накладення анастомозу, слінгові лігатури фіксують на апоневрозі за допомогою спеціальної трубчатої системи «Харківська антена», яка виконана з можливістю дозованого натягнення слінгу через 3 тижні після операції. Розробляючи, власну методику інтраопераційної профілактики нетримання сечі при радикальній простатектомії, ми виходили з наступних допущень: 1) слінг є ефективним тільки при його натягненні; 4 2) щоб уникнути порушення цілісності міхурово-уретрального анастомозу, слінг необхідно натягувати лише після його повного формування (не раніше, ніж через 3 тижні); 3) для зменшення ймовірність утворення стриктур міхурові-уретрального анастомозу слінг необхідно проводити під шийкою сечового міхура, а не під анастомозом. „Харківська антена" - засіб регуляції ступеню натягнення слігнової смужки, який був запропонований нами раніше для поліпшення результатів слінгової хір ургіі у жінок, є системою, що складається з двох те флонових трубок різного діаметру (8Ch та 10Ch) та довжини [Патент України №9364]. Фіксацію слінгових лігатур здійснюють шляхом їх проведення через трубку більшого діаметру за допомогою прямої хірургічної голки. Іммобілізація лігатур проводитися введенням трубки меншого діаметру в просвіт трубки більшого діаметру. Це дозволяє змінювати інтенсивність натягування слінгу в післяопераційному періоді. Сутність корисної моделі пояснює Фіг.1 2, де зображено фіксацію слінгу. Спосіб здійснюють таким чином. Після видалення передміхурової залози і формування шийки сечового міхура з апоневрозу прямих м’язів живота викроюють смужку 5,0´1,5см (слінг). Кінці слінгу прошивають капроновими лігатурами 2-0. Слінг фіксують до задньої поверхні сечового міхура чотирма дексоновими швами (3-0). Потім проводять накладення міхурово-уретрального анастомозу за допомогою чотирьох вузлових дексонових швів (30), два з яких (на V і VII годин умовного циферблату) проводять не тільки через стінку сечового міхура, але і через слінг. Після зав’язування швів на анастомозі, кінці слінгових лігатур виводять на апоневроз з обох боків. Надлобкову рану дренують і уши вають до підшкірної клітковини. Кінці слінгових лігатур фіксують за допомогою системи регуляції натягнення слінгу «Харківська антена». Через 3 тижні з моменту операції проводять видалення катетеру Фолея. У разі, коли у пацієнта після цього визначається нетримання сечі, виконують натягнення слінгу шляхом підтягання лігатур на 0,5-1,0см. При необхідності процедуру повторюють до повної корекції утримання сечі. В ситуації ретенції сечі лігатури послаблюють тим самим чином. Видалення фіксуючої системи здійснюють шляхом накладання затиску на лігатури нижче проксимального кінця більшої трубки. Це дозволяє зберегти адекватний ступінь натягнення слінгу. Слінгові лігатури остаточно зав’язують над апоневрозом та зрізують. Ефективність заявленого методу підтверджується наступним конкретним прикладом. Хворій М., 65 років, надійшов до клініки в плановому порядку для проведення хірургічного втручання з приводу раку передміхурової залози стадії T2N0M0. Після передопераційної підготовки хворому була проведена радикальна простатектомія з використанням інтраопераційної профілактики нетримання сечі за заявленою методикою. Післяопераційний перебіг без ускладнень. Катетер видалений на 21 добу. При цьому зафіксовано повне 5 25346 нетримання сечі. На протязі 10 діб післяопераційного періоду за допомогою регуляційної системи „Харківська антена" посилення натягнення слінгу проводилося 3 рази. Залишкової сечі немає. Утримання сечі пацієнт характеризує як „повне". При огляді через 2 роки хворий скарг не пред’являє, підкладок не використовує, епізодів нетримання сечі не відзначає. Рівень залишкової сечі 10мл. Середня об’ємна швидкість сечовипускання 14мл/с. Нами проведено порівняльний аналіз результатів радикальної простатектомії, яка була виконана за класичною методикою без використання слінгу у 20 хворих і за заявленим способом – у 10. Серед пацієнтів, оперованих за класичною методикою, повне або часткове нетримання сечі після видалення катетеру було зафіксовано у 16 випадках (80%). Через 6 місяців повністю утримували сечу ли ше 12 хворих (60%). До кінця року спостереження цей показник досягав 85% (17 пацієнтів). Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко 6 У групі пацієнтів, оперованих за заявленою методикою, у 7 випадках відмічалося нетримання сечі безпосередньо після видалення катетеру (70%). Після використання дозованого натягнення слінгу на протязі 7-14 діб повне утримання сечі було зафіксовано у 100% пацієнтів. Затримки сечі при цьому не було виявлено в жодному спостереженні. Таким чином, заявлений спосіб дає можливість збереження повного утримання сечі в найближчому післяопераційному періоді при максимальній радикальності операції. Нетримання сечі корегується навіть у пацієнтів з будь-якими факторами ризику виникнення нетримання після радикальної простатектомії. До переваг способу також відносяться можливість видалення передміхурової залози при поширенні раку на шийку сечового міхура та незначна вірогідність пошкодження міхурово-уретрального сегменту при натягненні слінгу. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601