Спосіб скорочення кількості використаних хімреагентів та солевмісту рідких радіоактивних відходів при дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону від радіоактивного забруднення

Корисна модель відноситься до області дезактивації від забруднення радіоактивними речовинами наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону із застосуванням засобу мийно-чистильного марки "ЩИТ" ТУ У 23509551.003-97 і може бути використаний для дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону на підприємствах атомної енергетики та при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Найбільш близьким способом, обраним як прототип, є спосіб дезактивації для наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону забруднених радіоактивними речовинами (див. "Инструкция по технологии дезактивации поверхностей помещений" ОО.ЦД.TU.ИЭ.03Д ВП Запорізька АЕС, розділ 4, пункт 4.3.2.2), відображений в таблиці №1. Даний спосіб дезактивації для наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону від забруднення радіоактивними речовинами включає операції, необхідні для повної дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону, згідно Норм радіаційної безпеки НРБ-76/87, Норм радіаційної безпеки України НРБУ-97 та Основних санітарних правил радіаційної безпеки України. По технічній суті і е фекту він є найбільш близьким до того, що заявляється. Спосіб дезактивації, в залежності від ступеня забруднення, проводиться в один або два цикли, з використанням значної кількості хімреагентів та часу. В процесі дезактивації використовується один або два розчини. Кожен з них містить по 3 хімічних реагенти: поверхнево-активні речовини або порошок пральний (ОСТ 615-933-75), поліфосфати натрію або соду кальциновану, щавле ву кислоту або марганцевокислий калій, що потребує напруги в роботі персоналу, значно ускладнює процес дезактивації і відповідно, його подорожчання. Таблиця №1 2 № п/п 1 2 3 4 Витрати на 1м поверхні Час ОП-7 або Марган ТемпеТриполіфосфат або дезактицево ратура, Вода, ОП-10 або гексаметафосфат Щавлева порошок кислота, -кислий вації, 3 °С дм пральний, або сода г хвилин калій, кальцинована, г г г Назваоперації Цикл дезактивації Промивка конденсатом Цикл дезактивації Промивка конденсатом №1 20 1 20 1 20 1 20 1-2 3-5 1-2 3-5 1-2 15-20 1 №2 10-15 15-20 На 1м 2 дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь використовується 1дм 3 розчину, для бетону - 2дм 3. При дуже великому забрудненні дезактивацію проводять в два цикли: для першого циклу готують розчин з додаванням марганцевокислого калію; для другого - розчин з додаванням щавлевої кислоти. Для першого циклу дезактивації використовують розчин, що містить ОП-7 або ОП-10 або порошок пральний (ОСТ 615-933-75) від 1,0 до 2,0г/дм 3, триполіфосфат натрію або гексаметофосфат натрію або соду кальциновану від 3,0 до 5,0г/дм 3, марганцевокислий калій від 1,0 до 2,0г/дм 3, для другого циклу дезактивації використовують розчин, що містить ОП-7 або ОП-10 або порошок пральний (ОСТ 6-15-933-75) від 1,0 до 2,0г/дм 3, триполіфосфат натрію або гексаметафосфат натрію або кальциновану соду від 3,0 до 5,0г/дм 3, ща влеву кислоту від 10,0 до 15,0г/дм 3. Кожний нанесений розчин на поверхні витримують від 15 до 20 хвилин і після кожного розчину оброблену поверхню промивають конденсатом. Недоліком відомого способу дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону від забруднення радіоактивними речовинами є його низька ефективність, обумовлена: - значним використанням кількості хімічних реагентів; - збільшеним солевмістом рідких радіоактивних відходів; - збільшеними витратами часу на дезактивацію. Використання значної кількості хімічних реагентів для дезактивації від забруднення радіоактивними речовинами наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону призводить до збільшення фінансових витрат на дезактивацію. Враховуючи недоліки прототипу, в основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити спосіб дезактивації від забруднень радіоактивними речовинами наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону при проведенні дезактиваційних робіт на підприємствах атомної енергетики та при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, шляхом зниження використання кількості хімічних реагентів для підвищення коефіцієнту дезактивації, скорочення солевмісту рідких радіоактивних відходів та часу дезактивації. Очікуваним результатом пропонованої корисної моделі є: - зменшення кількості хімічних реагентів; - підвищення коефіцієнту дезактивації; - зменшення солевмісту рідких радіоактивних відходів; - зменшення витрат часу на дезактивацію. Зазначений результат досягається тим, що для дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону від забруднення радіоактивними речовинами для приготування розчину застосовується засіб мийночистильний марки "ЩИТ" ТУ У 23509551.003-97. Таблиця №2 № п/п 1 2 3 4 Витрати на 1м 2 поверхні Назва операції Температура, °С Вода, дм 3 Засіб мийно-чистильний марки "ЩИТ", г Цикл №1 дезактивації 20 1 10-15 Промивка конденсатом 20 1 Цикл № 2 дезактивації 20 1 5-10 Промивка конденсатом 20 1 Час дезактивації, хвилин 10-15 10-15 На 1м 2 дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону використовують 1 дм 3 розчину, для бетону - 2дм 3. При дуже великому забрудненні дезактивацію проводять в два цикли. Для першого циклу дезактивації готують розчин із застосуванням засобу мийно-чистильного марки "ЩИТ" від 10,0 до 15,0г/дм 3, для другого циклу дезактивації готують розчин із застосуванням засобу мийно-чистильного марки "ЩИТ" від 5,0 до 10,0г/дм 3. Нанесений розчин на поверхні витримують від 10 до 15 хвилин. Після кожного розчину оброблену поверхню промивають конденсатом. При цьому витрати хімічних реагентів зменшуються, порівняно з прототипом. Суть пропонованої корисної моделі полягає в тому, що для дезактивації, в розрахунку на 1 м 2 наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону від забруднення радіоактивними речовинами, при приготуванні розчину застосовується засіб мийно-чистильний марки "ЩИТ" ТУ У 23509551.003-97. Завдяки цьому: - зменшуються витрати кількості хімічних реагентів з 14,0-22,0г/дм 3 до 10,0-15,0г/дм 3 (для дуже забруднених поверхонь з 19,0-31,0г/дм 3 до 15,0-25,0г/дм 3); - скорочується солевміст рідких радіоактивних відходів з 7,0-11,0г/дм 3 до 5,0-7,5г/дм 3 (для дуже забруднених поверхонь з 4,75-7,75г/дм 3 до 3,75-6,25г/дм 3), - зменшується кількість хімічних реагентів з 3 до 1 (для дуже забруднених поверхонь з 4 до 1), - зменшується час дезактивації з 15-20 хвилин до 10-15 хвилин (для дуже забруднених поверхонь з 30-40 до 20-30 хвилин). В таблиці №3 представлені результати дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону, забруднених радіоактивними речовинами із застосуванням засобу мийно-чистильного марки "ЩИТ" та за прототипом. No п/п Тип поверхні, що підлягає дезактивації 1 2 3 4 5 Поверхні наливних підлог Поверхні із нержавіючої сталі Поверхні із вуглецевої сталі Поверхні фарбованих стін Поверхні фарбованої вуглецевої сталі Поверхні фарбованої підлоги Поверхні бетону Поверхні бетону фарбовані Середній рівень 6 7 8 Таблиця №3. Початковий рівень Залишковий рівень забруднення при bзабруднення застосуванні засобу част/см* × хв. "ЩИТ" b -част/см* × хв. 1100 22 2000 20 1760 24 980 21 780 1200 820 1520 1270 20 22 25 21 21,9 Залишковий рівень забруднення за прототипом b част/см* × хв. 37 46 35 33 34 36 41 32 36,8 Як видно із таблиці №3, залишкові рівні забруднення при застосуванні пропонованого способу дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону нижчі, в порівнянні з прототипом. Kb В таблиці №4 показані коефіцієнти дезактивації по b -випромінюванню наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону забруднених радіоактивними речовинами після проведення дезактивації за пропонованим способом та за прототипом. Таблиця №4 № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 Коефіцієнт дезактивації при Коефіцієнт дезактивації Тип поверхні, що підлягає дезактивації застосуванні засобу марки "ЩИТ", K за прототипом, b Kb Поверхні наливних підлог 50,0 29,73 Поверхні із нержавіючої сталі 100,0 43,48 Поверхні із вуглецевої сталі 73,33 50,29 Поверхні фарбованих стін 46,67 29,7 Поверхні фарбованої вуглецевої сталі 39,0 22,94 Поверхні фарбованої підлоги 54,55 33,33 Поверхні бетону 32,8 20,0 Поверхні бетону фарбовані 72,38 47,5 В середньому: 57,99 34,51 Як видно із таблиці №4, середній коефіцієнт дезактивації поверхонь по b -випромінюванню, при застосуванні K K пропонованого способу, b дорівнює 57,99, а при застосуванні способу за прототипом b дорівнює 34,51. Дані таблиці №3 і №4 показують, що пропонований спосіб дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону є більш е фективний, в порівнянні з прототипом. Корисна модель дозволяє, в порівнянні з прототипом, зменшити використання кількості хімічних реагентів та солевмісту рідких радіоактивних відходів, підвищити е фективність дезактивації наливних, фарбованих і металевих поверхонь та бетону, а саме: - зменшити використання кількості хімічних реагентів на 28,58-31,82% (для дуже забруднених поверхонь на 19,35-21,05%); - скоротити солевміст рідких радіоактивних відходів на 28,58-31,82% (для дуже забруднених поверхонь на 19,35-21,05 %); K - підвищити середній коефіцієнт дезактивації b до 68,04%. - зменшити кількість хімічних реагентів до одного; - скоротити час дезактивації на 25,0-33,33%.