Спосіб агрегації природних популяцій ентомофагів

Спосіб агрегації природних популяцій ентомофагів, що включає заходи, спрямовані на їх 3 27005 індукувати природний процес агрегації (скупчення) популяцій ентомофагів шляхом спрямованої дії, що передбачає елементи конструювання агроценозів та ділянок, що їх оточує, шля хом насичення сегетальною та іншою рослинністю. Видовий склад рослин - нектароносів підібрано експериментально, підбирались ті види рослин, яким властиві агрегативні функції. Зокрема, по периметру полів капусти та смородини культивують нектароносні рослини із родин складноцвітних, зонтичних та молочайних, приблизно у рівному співвідношенні. Суттєвим елементом способу є те, що серед представників капустових рослин, дві третини із усього фонду нектароносних рослин становить суріпка (Barbarea sp.), зі специфічною властивістю приваблювати попелицю Brevicoryne crambe Bozh. Крім того, суттєвим є те, що на цій попелиці розвивається перетинчастокрилий паразит капустяної та інших попелиць Diaeretiella rapae M'Int. Суть запропонованого способу полягає у тому, що шля хом конструювання агроценозів, досягається процес агрегації високо спеціалізованих ентомофагів, котрі контролюють чисельність та шкідливість попелиць та інших шкідників в агроценозах. На прикладі агроценозів білоголової капусти та насаджень чорної смородини, експериментально продемонстровано механізм довготермінового регулювання таких небезпечних шкідників як попелиці. Запропонований спосіб показує, що агрегація (скупчення) ентомофагів, вирішується шляхом розвитку та поширення на нектароносних сегетальних та інши х рослинах комахгосподарів ентомофагів, котрі не завдають шкоди культурним рослинам. Таким чином, поєднання усіх суттєви х елементів у способі дозволяє вирішити проблему агрегації ентомофагів, що у підсумку вирішує важливу проблему - природної регуляції небезпечних шкідників в агроценозах. Приклади здійснення способу. Приклад 1. Агроценоз білоголової капусти пізнього строку достигання. Комплекс шкідників: лускокрилі види - капустяна совка, білани, капустяна міль, бариди, капустяна попелиця. Обґрунтовували дієвість та позитивний результат запропонованого способу, а саме, реалізація технічного рішення - агрегація природних популяцій ентомофагів. Для цього, по периметру поля площею 0,5га висівали як культурні рослини -нектароносні, так і зберігали сегетальну рослинність. Зокрема, у рівному 4 співвідношенні вирощували нектароноси із родини складноцвітих, зонтичних, та молочайних, приблизно у рівному співвідношенні, виходячи з величини загальної площі нектароносів. Серед капустових нектароносів, дві третини із усього фонду становила суріпка. Згідно попередніх досліджень встановлено, що суріпка приваблює попелицю Brevicoryne crambe. Цей шкідник розвивається і живиться на суріпці, не пошкоджуючи при цьому капусту. У свою чергу, на цьому виді попелиці паразитує ентомофаг Diaeretiella rapae, котрий також інтенсивно заражає капустяну попелицю. Крім того, дієвість способу порівнювали із прототипом, а також одним із аналогів - типовим агроценозом - базовим варіантом, де вирощування капусти відбувалось згідно зональної технології. Оцінку ефективності способів проводили за визначальними тестовими характеристиками, що дозволило об'єктивно оцінити господарську ефективність способу. Результати експериментального обґрунтування способу наведено у таблиці 1. Встановлено, що в межа суттєви х елементів запропонованого способу, спостерігається агрегація ентомофагів агроценозі капусти, з вираженою агрегативною властивістю ентомофага діаретіелла. Підсумкова господарська ефективність способу за показником рівня зараження капустяної попелиці, внаслідок агрегації ентомофагів, досягла 73,6%, що значно перевищує показники як прототипу так і базового варіанту. Приклад 2. Агроценоз чорної смородини. Умови досліджень були аналогічні тим, що наведені у прикладі 1. Результати обґрунтування способу наведено у таблиці 2. Встановлено, що реалізація способу сприяє вираженій агрегації популяцій ентомофагів в агроценозі чорної смородини. Видове різноманіття ентомофагів, де реалізовували спосіб становило 23 представники, у той час як у прототипі їх було тільки 11 видів. Відповідним був і показник рівня зараження шкідників - 78,2% природними популяціями ентомофагів, що значно перевищує показники як прототипу так і базового варіанту. Таким чином, реалізація способу сприяла агрегації природних популяцій ентомофагів насаджень білоголової капусти та чорної смородини, що сприяло інтенсивному зараженню комплексу шкідників ентомофагами. Також очевидний і біоценотичній ефект реалізації способу – функціонування природного регуляторного механізму, зниження забруднення урожаю та довкілля в цілому. 5 27005 6 Таблиця 1 Обґрунтування способу агрегації природних популяцій ентомофагів в насадженнях білоголової капусти Видове різноманіття ентомофагів, екз/кущ/годину Способи, що порівнюються Спосіб, що пропонується Видоспецифічність агрегації ентомофагів, % Господарська ефективність. Заражено попелиць, % 16 Невиражена агрегативність ентомофагів 56,8 6 Відсутня агрегативність 31,6 Типовий агроценоз Базовий варіант НІР 05 73,6 7 Спосібпрототипу 65,8% із усього фонду ентомофагів-діаеретіелла 11,7 Позитивний результат Впродовж вегетації високий рівень чисельності ентомофагів. Суріпка приваблює B.crambe, на якій паразитує діаретіелла, котра заражає капустяну і суп утні попелиці. Значний рівень зараження. Проте, попелиці завдають шкоду насадженням агроценозів. Інсектициди знищують як шкідливі так і корисні види Таблиця 2 Результати обґрунтування способу агрегації популяції ентомофагів в насадженнях чорної смородини Видове різноманіття ентомофагів, екз/кущ/годину Способи, що порівнюються Видоспецифічність агре- Господарська ефек- Позитивний результивність. Заражено гації ентомофагів, % тат попелиць, % Стабільно високий рівень чисельності ентомофагів. Виражена регулююча роль ентомофагів в агроценозах Невиражена регуляторна роль ентомофагів, без їх агрегації Спосіб, що пропонується 23 60,3% із усього фонду паразити попелиць 78,2 Спосібпрототипу 11 48,2 53,3 8 Відсутня агрегативність 30,6 Роль ентомофагів незначна 10,5 Типовий агроценоз Базовий варіант НІР 05 Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601