Спосіб хірургічного лікування хворих на озену

Спосіб хірургічного лікування хворих на озену, що включає введення консервованої твердої 3 27415 застосуванням консервованої твердої мозкової оболонки (ТМО), що мав більш тривалий позитивний результат [2]. Даний спосіб здійснюється шляхом введення імплантатів з ТМО в кишені під слизову оболонку в ділянці носової перегородки і дна носа. З метою відновлення атрофованого заднього відділу нижньої носової раковини консервована ТМО вводилась у вигляді складки в задньо-бічні відділи носової порожнини в ділянці розташування нижньої носової раковини. Але введена в вигляді дублікатури складка з ТМО потребує тривалої тампонади носа, та навіть при цьому згодом складка розправляється і не моделює носову раковину. Отже, позитивна динаміка змін у разі застосування даного способу спостерігалась не у всіх хворих. Проведене лікування не сприяло повному відновленню нормальної циркуляції повітря в носовій порожнині та не покращувало носового дихання хворих. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу відновлення нормальних топографо-анатомічних співвідношень структур та елементів носа, що відображується в покращенні функціонального стану слизової оболонки носа, збільшенні її зволоженості, зменшенні кількості кірок в носовій порожнині, та звуженні патологічно розширених носових ходів, що в свою чергу сприяє відновленню носового дихання та попереджує рецидиви даного захворювання. Хірургічне лікування хворих проводиться в тих випадках, коли внаслідок деструктивних процесів в носовій порожнині відбувається значне розширення носових ходів, що порушує циркуляцію повітря, створює допоміжні фактори негативного впливу і посилює висихання слизової оболонки. Рекалібровка носових ходів відбувається шляхом введення імплантатів з ТМО в кишені під слизову оболонку в ділянці носової перегородки, дна носа та бічної стінки. Відновлення заднього відділу нижньої носової раковини проводиться шляхом введення імплантату з ТМО у задньо-бічний відділ порожнини носа в ділянці розташування атрофованого заднього відділу нижньої носової раковини у вигляді згорнутої двошарової тр убки довжиною 2,5-3см та товщиною 0,5см. Звуження носових ходів приводить до нормалізації топографо-анатомічних співвідношень структур та елементів носа, що відображується в покращенні функціонального стану слизової оболонки носа, нормалізації руху повітряних потоків, що в свою чергу сприяє відновленню носового дихання. Технічний результат, що досягається, полягає у забезпеченні більш ефективного лікування хворих на озену, шляхом звуження патологічно розширених носових ходів, відновлення заднього відділу нижньої носової раковини, що сприяє відновленню носового дихання, зменшенню проявів захворювання тривалій ремісії та попереджує рецидиви даного захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає введення консервованої твердої мозкової оболонки в якості імплантату в кишені під слизову оболонку в ділянці носової перегородки, дна носа, бічної стінки та 4 задній відділ нижньої носової раковини, згідно корисної моделі, задній відділ нижньої носової раковини імплантат вводять у вигляді згорнутої двошарової тр убки довжиною 2,5-3см, шириною 0,5см. Відмінною особливістю способу лікування озени, що заявляється, є те, що подібне введення імплантату в задньому відділі нижньої носової раковий виконується в вигляді згорнутої двошарової тр убки довжиною 2,5-3см, шириною 0,5см. Таке введення та розташування імплантату не потребує продовженої тампонади носової порожнини і утримується у вигляді потовщення тканин на бічній стінці носа протягом тривалого часу, що сприяє позитивній динаміці суб'єктивних та об'єктивних симптомів захворювання, нормалізації функціональних даних стан у носової порожнини. Лікування озени хірургічним методом з використанням консервованої ТМО та відновлення таким способом нижньої носової раковини засвідчило про значне відновлення дихальної функції у 32,6% випадків, помірне відновлення - у 48,1%, незначне - в 12,1%, відсутність ефекту - в 7,2% випадків (за даними ринопневмометрії). Результати клінічного обстеження свідчили про більш позитивну динаміку змін в порожнині носа у пацієнтів, яким проводилось хірургічне лікування, в порівнянні з контрольною групою, яким проводилось моделювання нижньої раковини у вигляді складки. Оцінка клінічних показників до та після лікування продемонструвала зникнення неприємного запаху з носової порожнини, значне зменшення кількості кірок, збільшення вологості слизової оболонки, а також зменшення розмірів носових ходів за рахунок потовщення носової перегородки, дна та бічної стінки носа. Ще більш чіткою була різниця в нормалізації функціонального стану носової порожнини за даними ринопневмометрії та вивчення мукоциліарного транспорту. За результатами ринопневмометрії покращення носового дихання спостерігалось у 82% основної групи і лише у 68% хворих контрольної групи, покращення мукоциліарного кліресу мало місце у 62% та 49% хворих відповідно. Спосіб здійснюють таким чином: Хворий до початку лікування проходить обстеження, яке включає оториноларингологічний огляд, бактеріологічне дослідження з метою виявлення клебсієли озени у виділеннях з носа, біохімічне дослідження рівня заліза в сироватці крові, ринопневмометрію, дослідження мукоциліарного кліренсу за допомогою сахаринового тесту. Після передопераційної підготовки, яка включає антимікробну терапію та препарати заліза проводять хірургічне втр учання рекалібровку носових ходів, шляхом введення імплантаів з ТМО в кишені під слизову оболонку в ділянці носової перегородки, дна носа та бічної стінки. Відновлення заднього відділу нижньої носової раковини проводять шляхом введення імплантату з ТМО у задньо-бічний відділ порожнини носа в ділянці розташування атрофованого заднього відділу нижньої носової 5 27415 раковини у вигляді згорнутої двошарової тр убки довжиною 2,5-3см та товщиною 0,5см. Конкретні приклади застосування. Приклад 1. Хвора Т. (іст. хвороби 12254) знаходилась у ЛОР-відділенні з діагнозом озена IIIст. За даними оториноларингологічного обстеження у хворої спостерігалась значна кількість кірок в носовій порожнині, що мали різкий неприємний запах, слизова оболонка була суха і атрофічна, виявлено збільшення, розширення носових ходів, за рахунок вираженої атрофії всіх носових раковин. При бактеріологічному дослідженні у виділеннях з носової порожнини виявлено клебсієлу озени. Біохімічні дослідження показали зменшення кількості заліза в сироватці крові до 4,35мкг/л. Після проведення хірургічного втр учання введення 6 імплантів з ТМО в кишені під слизову оболонку в ділянці носової перегородки ліворуч дна та бокової стінки носа з обох боків з відновленням задніх відділів нижньої носової раковини шляхом введення двошарової трубки з ТМО. Через 4 доби від початку лікування спостерігалось значне зменшення розмірів носової порожнини за рахунок звуження всіх носових ходів, в тому числі задніх відділів носової порожнини. Слизова оболонка виглядала рожевою, вологою, була вкрита незначною кількістю слизового вмісту. Кірки та неприємний запах з порожнини носа були відсутні. Показники носового дихання та мукоциліарного кліренсу значно покращились. Впродовж 2 тижнів перебування хворої в стаціонарі та 6 місяців активного спостереження отриманий позитивний результат зберігався, рецидиву захворювання не було. Хвора почувала себе добре, жодного разу не була на стаціонарному лікуванні. Побічної дії препаратів та відторгнення введених імплантатів не спостерігалось. Спосіб, що заявляється, був впроваджений в Міському оториноларингологічному центрі (Центральна міська клінічна лікарня м.Києва) при обстеженні та лікуванні 35 хворих на озену. Для контролю була обстежена група з 25 хворих, відповідних за віком, статтю, типом перебігу захворювання, прооперованих за традиційною методикою з відновленням задніх відділів імплантатом у вигляді складки ТМО. Досвід використання способу, що заявляється, показав, що він відрізняється від традиційного тим, що суттєво впливає на вираженість атрофічного процесу в порожнині носа та знижує частоту рецидивів захворювання, зменшує необхідність повторних госпіталізацій хворих. Література 1. Wang Z, Ren J, Qiu Y. Submucous implantation with pedicel auto-flap of cheek muscle for atrophic rhinitis.// Zhonghua Er Bi Yan Hou Ke Za Zhi. - 1994. - 29(3). - P.137-139. 2. Курилин И.А., Васильєв В.М., Федун Н.Ф., Вильчинский А.И.Способ лечения больных озеной // Авторское свидетельство на изобретение №1158175 от 1.02.1985. 6