Спосіб комплексного лікування хворих на озену

Спосіб комплексного лікування хворих на озену, що включає призначення препаратів антимік 3 26244 Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб лікування хворих на озену із застосуванням антибіотика стрептоміцина для антимікробної дії та пероральних препаратів заліза [3], що мало більш тривалий позитивний результат. Даний спосіб здійснюється шляхом внутрішньом'язового ведення стрептоміцину в дозі 1-2г на добу протягом 3-4 тижнів та пероральним прийомом сульфату заліза в добовій дозі 1-3г на добу протягом 1 місяця. Проаналізовані результати свідчать про позитивний вплив цього методу у разі лікування хворих на озену. Однак авторами проводився аналіз ефективності лікування без застосування сучасних морфологічних методів вивчення стану слизової оболонки порожнини носа. Крім того, ця методика не враховує наявність у хворих значної деформації носової порожнини і не передбачає можливе відновлення нормальних топографоанатомічних співвідношень внутрішніх стр уктур носа. Отже, позитивна динаміка змін у разі застосування даного способу спостерігалась не у всіх хворих. Проведене лікування не сприяло відновленню нормальної циркуляції повітря в носовій порожнині та не покращувало носового дихання хворих. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу нормалізувати стан обміну заліза в організмі, ерадикувати збудник хвороби - клебсієли озени та відновити нормальні топографо-анатомічні співвідношення структур та елементів носа, що відобразиться в покращенні фукціонального стану слизової оболонки носа, збільшенні її зволоженності, зменшенні кількості кірок в носовій порожнині, та звуженні патологічне розширених носових ходів, що в свою чергу сприяє відновленню носового дихання та попереджує рецидиви даного захворювання. Необхідність проведення залізотерапії при озені мотивується тим, що при біохімічних дослідженнях у цих хворих виявляється статистичне достовірні дані зниження кількості заліза в сироватці крові і позаяк ліквідація цього залізодефіцитого стану неможлива без використання препаратів заліза. Призначуваний нами препарат заліза є комплексним препартом, що містить 0,05г сульфату заліза та 0,03г аскорбінової кислоти, який, завдяки комбінації заліза з аскорбіновою кислотою, покращує всмоктування заліза в кишковошлунковому тракті і призводить до швидкого відновлення рівня заліза в сироватці хворого. Антимікробна терапія у хворих на озену обумовлена наявністю на слизовій оболонці збудника захворювання клебсієли озени. Призначення антибіотика ципрофлоксацину рекомендується в зв'язку з тим, що цей мікроорганізм показує високу чутливість до препаратів фторхінолонового ряду і його використання приводить до зникнення клебсієли озени у виділеннях з носової порожнини. Хірургічне лікування хворих проводиться в тих випадках, коли внаслідок деструктивних процесів в носовій порожнині відбувається значне розширення носових ходів, що порушує циркуляцію повітря в носовій порожнині, створює допоміжні фактори негативного впливу і посилює висихання слизової оболонки. Рекалібровка носових ходів відбуваєть 4 ся шляхом введення імплантатів в кишені під слизову оболонку в ділянці носової перегородки, дна носа та бічної стінки. Звуження носових ходів приводить до нормалізації топографо-анатомічних співвідношень структур та елементів носа, що відображається в покращенні фукціонального стану слизової оболонки носа, нормалізації руху повітряних потоків, що в свою чергу сприяє відновленню носового дихання. Технічний результат, що досягається, полягає у забезпеченні більш ефективного лікування хворих на озену, шляхом звуження патологічне розширених носових ходів, відновлення метаболізму заліза, ерадикації збудника озени, що сприяє тривалій ремісії та зменшенню проявів захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає застосування препаратів антимікробної дії та препаратів заліза, згідно корисної моделі як препарат антимікробної дії призначають ципрофлоксацин перорально в добовій дозі 1г протягом 14 днів, сульфат заліза з аскорбіновою кислотою в добовій дозі 0,3г протягом 1 місяця та, у випадках значного розширення носових ходів, вводять під слизову оболонку носової порожини імплантати з консервованого гомохряща. Відмінною особливістю способу лікування озени, що заявляється, є комплексне застосування препаратів заліза, антибіотика фторхінолонового ряду - ципрофлоксацину і оперативного втручання, що полягає в хірургічному звуженні носових ходів, яке сприяє позитивній динаміці суб'єктивних та об'єктивних симптомів захворювання, нормалізації біохімічних та мікробіологічих показників та функціональних даних стану носової порожнини. Лікування озени комплексним методом засвідчило про значне відновлення дихальної функції у 29,6% випадків, помірне відновлення - у 50,3%, незначне - в 14,8%, відсутність ефекту - в 5,3% випадків (за даними ринопневмометрії). Результати клінічного обстеження свідчили про більш позитивну динаміку змін в порожнині носа у пацієнтів, яким проводилось комплексне лікування, в порівнянні з контрольною групою. Оцінка клінічних показників до та після лікування продемонструвала зникнення неприємного запаху з носової порожнини, значне зменшення кількості кірок, збільшення вологості слизової оболонки, а також зменшення розмірів носових ходів за рахунок потовщення носової перегородки, дна та бічної стінки носа. Лабораторне обстеження хворих обох груп до та після лікування комплексним методом показало нормалізацію вмісту заліза у сироватці крові у 76% пролікованих комплексним методом пацієтів, порівняно з 63% у контролі. Зникнення клебсієли озени за даними бактеріологічного дослідження виділень з носа спостерігалось у 85% хворих основної групи і 73% контрольної групи. Ще більш чіткою була різниця в нормалізації функціонального стану носової порожний за даними ринопневмометрії та вивчення мукоциліарного транспорту. За результатами ринопневмометрії покращення носового дихання спостерігалось у 86% основної групи і лише у 48% хворих контрольної групи, покращен 5 26244 ня мукоциліарного кліресу мало місце у 65% та 32% хворих відповідно. Спосіб здійснюють таким чином: Хворий до початку лікування проходить обстеження, яке включає оториноларингологічний огляд, бактеріологічне дослідження з метою виявлення клебсієли озени у виділеннях з носа, біохімічне дослідження рівня заліза в сироватці крові, ринопневмометрію, дослідження мукоциліарного кліренсу за допомогою сахаринового тесту. Призначають ципрофлоксацин перорально в добовій дозі 1г протягом 14 днів, сульфат заліза з аскорбіновою кислотою в добовій дозі 0,3г протягом 1 місяця та проводять хірургічне втручання - рекалібровку носових ходів, шляхом введення імплантатів з консервованого гомохряща під слизову оболонку носа. Конкретні приклади застосування Хвора К. (іст. хвороби 31238) знаходилась у ЛОР-відділенні з діагнозом озена III ст. За даними оториноларингологічного обстеження у хворої спостерігалась значна кількість кірок в носовій порожнині, що мали різкий неприємний запах, слизова оболонка була суха і атрофічна, виявлено збільшення, розширення носових ходів, за рахунок вираженої атрофії всіх носових раковин. При бактеріологічному дослідженні у виділеннях з носової порожнини виявлено клебсієлу озени. Біохімічні дослідження показали зменшення кількості заліза в сироватці крові до 5мкг/л. Після проведення хірургічного втр учання введення 6 імплантів в кишені під слизову оболонку в діляці носової перегородки ліворуч (2), дна (1) та бокової стінки носа (1) з обох боків, призначення ципрофлоксацину перорально по 0,5 х 2р день, сульфату заліза з аскорбіновою кислотою в добовій дозі 0,3г через 4 доби від початку лікування спостерігалось значне зменшення розмірів носової порожнини за рахунок звуження всіх носових ходів. Слизова оболонка виглядала рожевою, вологою, була вкрита незначною кількістю слизового вмісту. Кірки та неприємний запах з порожнини носа були відсутні. Показники носового дихання та мукоциліарного кліренсу значно покращились. Впродовж 2 тижнів перебування хворої в стаціона Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 6 рі та 6 місяців активного спостереження отриманий позитивний результат зберігався, рецидиву захворювання не було. Хвора почувала себе добре, жодного разу не була на стаціонарному лікуванні. Побічної дії препаратів та відторгнення введених імплантатів не спостерігалось. Спосіб, що заявляється, був впроваджений в міському оториноларингологічному центрі (Центральна міська клінічна лікарня м. Києва) при обстеженні та лікуванні 47 хворих на озену. Для контролю була обстежена група з 25 хворих, відповідних за віком, статтю, типом перебігу захворювання, пролікованих за традиційною методикою (стрептоміцин 25-30г на курс лікування, вітамінотерапія, тканева терапія, фізіотерапевтичні процедури) без застосування препаратів заліза, хірургічного лікування. Досвід використання способу, що заявляється, показав, що він відрізняється від традиційного тим, що суттєво впливає на вираженість атрофічного процесу в порожнині носа та знижує частоту рецидивів захворювання, зменшує необхідність повторних госпіталізацій хворих. Джерела інформації: 1. Бернат И. Значение гипосидероза в патогенезе озены. Будапешт.- 1966.-149с. 2. Васильев В.М. Хірургічне лікування хворих на озену // Х з'їзд оторинолрингологів України.2005.-С.83-84. 3. Нестеренко Е.Г. - Комплексное лечение атрофических ринофарингитов. Автореф. дисс. канд. мед. наук: Киев, 1966.-10 с. 4. Abdel-Latif SM, Baheeg SS, Aglan YI, Babin RW, Giltman LI. Chronic atrophic rhinitis with fetor (ozena): a histopathologic tretise. Rhinology,-1987.Jun; 25(2)-P.117-120. 5. Makowska W, Fruba J. Cytological evaluation of nasal mucosal variability in surgically treated patients with ozena. Otolaryngol Pol. -1991,-45(1)P.39-42. 6. Rasmy E .Osteoperiosteal flap in the treatment of ozena. New technique. Ann Otol Rhinol Laryngol. 1986.- Моу-Вес№95(6 Pt 1)- P.645-646. 7. Zakrzewski J. On the etiology of systemic ozena. Otolaryngol Pol. 1993.-47(5).- P.452-458. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601