Спосіб моделювання гіпотиреозу у щурів

Спосіб моделювання гіпотиреозу у щурів, що включає здійснення доступу до щитоподібної 3 губкою, тугою тампонадою, промивають порожнину 0,9% розчином NaCI з антибіотиками, пошарово зашивають операційну рану. Спосіб-прототип має наступні недоліки: 1. Відсутність надійних методів постійної зупинки кровотечі з щитоподібних артерій, що сприяє некерованій кровотечі під час операції. 2. Разом з видаленим блоком обох долей щитоподібної залози, видаляються і паращитоподібні залози, що призводить до розвитку гіпопаратиреозу у дослідних тварин. 3. Потреба в додатковому асистенті для тривалого розведення операційної рани гачками. 4. В окремих випадках, за умови відсутності перешийка щитоподібної залози (за нашими спостереженнями в 5-7% дослідних тварин), даний спосіб технічно неможливий. Задача, яка вирішується способом, що з'являється, полягає у зниженні частоти інтра- та післяопераційних ускладнень, що виникають при формуванні експериментального гіпотиреозу у щурів. Технічний результат, що досягається, буде полягати у підвищенні ефективності моделювання післяопераційного гіпотиреозу (без формування гіпопаратиреоза) за рахунок відсепарування паращитоподібних залоз від власної капсули щитоподібної залози шляхом субкапсульного введення розчину новокаїну та забезпечення гемостазу термокоагуляцією щитоподібних судин. Відмінностями способу, що заявляється, є: 1. Накладання шкірно-м'язових лігатур тримачів з обох боків операційної рани та її розведення цими лігатурами, що виключає потребу в розведенні операційної рани крючками, збільшує операційний кут. 2. Субкапсулярне введення новокаїну під власну капсулу щитоподібної залози, що дозволяє відділити її паренхіму від паращитоподібних залоз. 3. Термокоагуляція перешийка щитоподібної залози, почергове відсепарування кожної долі органа, починаючи з перешийка, від трахеї, поворотнього нерва; термокоагуляція краніальних та каудальних щитоподібних артерій та видалення кожної долі окремо від паращитовидних залоз. Завдяки цьому зменшується кровотеча з щитоподібних судин, знижується ризик операційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі моделювання гіпотиреозу у щурів, що включає здійснення доступу до щитоподібної залози, видалення її та відокремлення поворотних нервів згідно корисної моделі при здійсненні доступу до щитоподібної залози після поздовжнього розсічення шкіри накладають шкірно-м'язові вузлові шви-тримачі, потім перед видаленням щитоподібної залози підкапсульно вводять розчин новокаїну після чого проводять термокоагуляцію перешийка щитоподібної залози та її артерій, при цьому від перешийка видаляють окремо кожну долю залози, а паращитоподібні залози та поворотний нерв відокремлюють від паренхіми щитоподібної залози. 27821 4 Запропонований спосіб моделювання гіпотиреозу здійснюють наступним чином. Роблять премедикацію: атропін 0,25мг/кг, димедрол 0,5мг/кг - в/м. Наркоз: кетаміну гідрохлорид 70-100мг/кг - в/м. Операцію починають з поздовжнього розрізу на шиї, довжиною до 3см по серединній лінії. Тупим способом розсувають фасції шиї, по серединній лінії розсувають грудинно-під'язикові м'язи. Накладають два вузлових шкірно-м'язових шва - тримачі, за які розводять цапками краї операційної рани. Під капсулу щитоподібної залози вводять 0,2мл 0,5% р-ну новокаїну інсуліновим шприцом. По середній лінії термокоагулятором перепалюють перешийок залози, коагулюють краніальні та каудальні судини обох долей залози. Двома очними анатомічними пінцетами, починаючи від відповідної частини перешийка відокремлюють кожну долю щитоподібної залози в каудо-краніальному напрямку, відділяючи поворотний нерв та паращитоподібні залози від паренхіми щитоподібної залози. Контролюють гемостаз. Восьмиподібним швом зводять розведені м'язи, поверхню яких зрошують розчином біциліну - 5, для профілактики гнійних ускладнень. Накладають вузлові шви на шкіру. Конкретний приклад застосування Щур №45, самка 14 місяців, 219 грам. Протокол операції №45 від 05.05.2006р. Премедикація атропін (0,1% 0,05мл) та димедрол (1% 0,1мл) - внутрішньом'язово. Анестезія: р-н кетаміну гідрохлорид (5% 0,4мл) внутрішньом'язово. Гоління передньої поверхні шиї. Поздовжнім розрізом по серединній лінії шиї, довжиною до 3см розсічена шкіра та підшкірна клітковина. Тупим способом двома очними анатомічними пінцетами розсунуті фасції шиї, по серединній лінії розсунені грудинно-під'язикові м'язи. Накладені два вузлових шовкових шкірном'язових шва-тримачі, за які розведені цапками з обох боків краї операційної рани. Під капсулу щитовидної залози введено 0,2мл 0,5% р-ну новокаїну інсуліновим шприцом. По середній лінії термокоагулятором перепалений перешийок залози. Коагулювані місця входу краніальних та каудальних артерій щитовидної залози. Двома очними анатомічними пінцетами, починаючи від середини перешийка в каудально-краніальному напрямку відокремлена почергово права та ліва долі щитоподібної залози, поворотній нерв та паращитоподібні залози вивільняли під контролем зору від паренхіми щитовидної залози. Контролювали гемостаз. Восьмиподібним швом зводили грудинно-під'язикові м'язи, їх поверхня змочена 1мл. розчину біциліну - 5. Накладені вузлові шви на шкіру. За період з 2005 по 2007 роки прооперовано 280 щурів. За час проведення роботи виявили гострий ларіногоспазм внаслідок випадкового пошкодження поворотних нервів, що став причиною загибелі 6 тварин (1,6%). Дані серологічного дослідження сироватки крові прооперованих щурів на 14, 15, 100 добу після 5 операції підтверджують стійке достовірне зниження рівня тироксину, що свідчить про розвиток гіпотиреоїдного стану у щурів. Рівень іонізованого кальцію сироватки крові у прооперованих тварин дещо знижувався в порівнянні з інтактними, в той час, як концентрація загального кальцію плазми залишалась сталою, що свідчить про відсутність вираженого гіпопаратиреозу. Джерела інформації: 1. Кабак Я.М. Практикум по эндокринологии. М.: Сов. Наука, 1968. - С.61-64. 2. Легач Е.И. Ретроградный способ тиреоидэктомии крыс как адекватная модель гипотиреоза // Трансплантология. - Т.8, №2, 2005р. 3. Корлэтяну А.Н. Модификация операции удаления щитовидной железы у крыс // Пробл. Эндокринологии. - 1987, - №1. - С.51-53. 4. Шкуматов Л.М., Прядко К.А., Крылова И.И. и соавт. Динамика концентрации тиреоидных гормонов в крови после полной или частичной тиреоидэктомии у крыс // Пробл. Эндокринологии. - 2001. - 47, №6. - С.39-40. 27821 6