Спосіб діагностики лімфаденіту привушної ділянки

Спосіб діагностики лімфаденіту привушної ділянки, що включає променеве обстеження ураженої слинної залози, який відрізняється тим, що одночасно проводять УЗД ураженої привушної слинної залози та доплеросонографію бічного відділу шиї і оточуючих привушн у слинну залозу м'яких тканин і при підвищенні кровонаповнення від 5 до 25 мм/хв. в бічному відділі шиї і оточуючих привушн у слинну залозу м'яких тканинах діагностують лімфаденіт привушної ділянки. (19) (21) u200708690 (22) 30.07.2007 (24) 12.11.2007 (72) МАЛАНЧУК ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA, ГУЧ АЛЛА ОЛЕКСІЇВНА, UA, ЛОГ АНОВСЬКА ЄВГЕНІЯ МИКОЛАЇВН А, U A, ПЕРЕРВА ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, U A (56) 3 27822 діагностики, спрощенні техніки виконання. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі - підвищення точності діагностики, скорочення часу обстеження хворого. Поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі, що включає променеве обстеження ураженої слинної залози згідно корисної моделі одночасно проводять УЗД ураженої білявушної слинної залози та допплеросонографію бічного відділу шиї і оточуючи х білявушну залозу м'яких тканин і при підвищенні кровонаповнення від 5 до 25мм/хв. в бічному відділі шиї і оточуючи х біля вушну залозу м'яких тканинах діагностують лімфаденіт білявушної ділянки. Суть способу, який пропонується полягає в наступному. Для уточнення діагнозу зіставляються показники ультрасонографії (УЗД) ураженої навколовушної слинної залози і сонодопплерівське дослідження кровотоку бічного відділу шиї у одного і того ж хворого одночасно. Для оцінки УЗД біля вушної слинної залози і її кровопостачання враховувалися наступні параметри: 1. Ехогенність паренхіми: а) однорідність - гіпоехогена - гіперехогена - норма. б) неоднорідність - зерниста - незерниста. 2. Осередкові утворення: а) чіткі множинні розсіяні гіпоехогенні; 6) множинні точкові або лінійні анехогенні включення; в) великі круглі або гіпоехогенні зони, які зливаються; г) великі лінійні тіні або множинні кісти (кальцинати). 3. Об'єм залози (N 8,5-8,9см 3). 4. Контури залози (чіткі, нечіткі). 5. Кровопостачання залози: Об'ємний кровоток - похідна двох складових: діаметра судини і усереднена за серцевим циклом швидкість кровотоку (програмою обчислюється автоматично). Спосіб, що заявляється, дає можливість уточнити діагноз лімфаденіту за станом біля вушної слинної залози та її кровопостачанню, уникнути гіперінвазивних і недостатньо точних методів, негативних психологічних чинників у стані пацієнтів, підвищити е фективність обстеження. Згідно з нашими даними, на ехограмах пацієнтів з встановленим діагнозом лімфаденіт білявушної ділянки виділялися збільшені перигландулярні та внутрішньозалозисті лімфатичні вузли та помірна негомогенність паренхіми у 43 хворих. Показники кровопостачання Захворювання Лімфаденіт 4 Об'ємний кро Норма 1,5-5 19 Корисна модель, що пропонується, дає можливість за допомогою неінвазивного і порівняно дешевого способу підвищити точність діагностики при захворюваннях білявушних слинних залоз і скорегувати вчасно лікування. Спосіб здійснюють таким чином: - після збору анамнезу і інструментального обстеження проводять УЗД білявушних слинних залоз; - відразу після УЗД проводять доплерівське картирування залози і її навколишніх м'яких тканин (бічний відділ шиї і білявушно-жувальної ділянки); - оцінюють функціональний і морфологічний стан білявушни х слинних залоз за даними УЗД; - оцінюють кровопостачання білявушни х слинних залоз і навколишніх м'яких тканин за даними доплерівського картирування; зіставляють дані функціонального і морфологічного стану залоз з даними доплерівського дослідження кровопостачання; - аналізують характер асоціативних змін за даними проведених УЗД і кольорової доплерівської сонографії. Спосіб, що заявляється, дозволяє уточнити діагноз лімфаденіту, соціативну залежність цього стану і кровопостачання вказаних органів; уникнути гіперінвазивних методів дослідження, негативних психоемоційних чинників; підвищити точність діагностики. Приклад конкретного виконання способу: Хвора К-а, 39років протокол №17_ від 18.05.07, дослідження - УЗДС. Хворіє 2 дні, відзначає збільшення правої білявушної залози, біль, припухлість на протязі 2 днів збільшується, підвищена температура тіла до 37.2 Пальпаторно визначили щільний вузол в правій біля вушній слинній залозі, різко болісний при пальпації, розмірами 2х3см. Після огляду і пальпаторного обстеження проведено УЗД білявушних слинних залоз: права залоза має помірну негомогенність, та збільшений внутрішньозалозистий лімфатичний вузол; розміри правої залози - 14см, об'ємний кровоток 19мм/хв., показники лівої - в межах норми. Висновок: УЗД та допплеросонографія вказують на ознаки хронічного запального процесу правої біля вушної слинної залози. Одночасне УЗД білявушни х слинних залоз і доплерівське обстеження оточуючих їх м'яких тканин і бічного відділу шиї вказують на ураження правої білявушної слинної залози її збільшене кровонаповнення, але кровонаповнення не перевищує 25мм/хв, що вказує на локалізоване запалення лімфтичного вузла правої біля вушної Таблиця 1 слинної залози без ураження всієї залози. Способом, що заявляється, обстежено 43 Показники кровопостачання біля вушної слинної залози і бічногояких передбачався діагноз лімфаденіт пацієнта, у відділу шиї (доплерівська сонографія) при лімфаденіті білявушної ділянки. Збільшений 5 до 43 5 27822 У всіх хворих була продемонстрована висока інформативність і діагностична цінність способу, що заявляється. Проведений кореляційний аналіз морфологічного і функціонального стану білявушних слинних залоз і їх кровопостачання, що виявило тісний зв'язок між характером ураження залоз і їх кровопостачанням. Література: 1. Л.А. Юдин, C.А. Кондрашин. Лучевая диагностика заболеваний слюнных желез. М. Видар, 1995, с.118. 2. Балин В.Н., Гук А.С., Максюта Д.А. Лечение воспалительных заболеваний больных слюнных желез с применением излучения гелий-неонового лазера. Амб. хир ургия. Стационарозамещающиеся технологии, №2, 2002. 3. Громова О.Ю. Практическое руководство, ГОУ ВУНМУ МЗ РФ. М., 1989 (цит. по Шипскому А.В., 2001). 4. Лесовая И. Г. Некоторые аспекты этиологии хронических неопухолевы х заболеваний слюнных желез. Вісник стоматології, №1, 2001, Харьков, с.32-34. 5. Шипский А.В., Афанасьев В.В., Полипов Д.А. Автоматизированная система дифференциальной диагностики хронических заболеваний слюнных желез. «Сиалодиагностика - 2000», Стоматология, №3, 2002, с.17-19. 6. Ма тина В.Н., Сакович А.А., Криволуцкая Е.Г. Неопухолевые заболевания слюнных желез: вопросы систематизации и терминологии. Стоматология. - 2004. - №6. - с.1-4. 7. Шипский А.В., Афанасьев В.В. Дифференциальная диагностика сиалоденоза и хронического сиалоденита. Стоматология. - №3. 2001. - с.31-35. 8. Тимофеев А.А. „Руководство по челюстнолицевой хирургии и хирургической стоматологи’’ т.1, стр.246. 6