Спосіб виготовлення вакцини інактивованої проти пастерельозу кроликів

Спосіб виготовлення вакцини інактивованої проти пастерельозу кроликів, який включає 3 27906 4 1) Проводять лабораторні дослідження бактерій були типовою до штаму пастерел і не біологічного матеріалу від загиблих кроликів з мали домішок сторонніх бактерій. ознаками геморагічної септицемії або уражень З матрасів зливали конденсат і в кожну респіраторного-кишкового тракту для виділення матрасну колбу наливали по 15,0-20,0см 3 збудників пастерельозу; стерильного фосфатно-буферного фізіологічного 2) 3 метою ідентифікації та визначення розчину. Біомасу бактерій змивали коливанням біологічних властивостей досліджують ізольовані матрасу. культури пастерел і виявляють у них ознаки Суспензії пастерел стандартизували шляхом патогенності (визначення ЛД5о в тексті вимірювання об'єму і визначення кількості летальності для білих мишей, відсутність мікробних клітин, яку проводили за стандартом ферменту орнітиндекарбоксилази); каламутності ГІСК ім. Тарасевича (1,0.109 3) На підставі одержаних даних проводять мікробних клітин в 1 см 3). Встановлювали відбір і селекцію мікроорганізмів із високим концентрацію 6.109 мікробних клітин шляхом патогенним потенціалом; додавання стерильного фосфатно-буферного 4) Проводять культивування відібраних фізіологічного розчину. мікроорганізмів з метою накопичення біомаси; Приклад 3. Виготовлення корпускулярного 5) Виготовлюють корпускулярний антиген, антигену. який інактивують за допомогою 0,5% розчину В отриману стандартизовану мікробну завись перекису водню при експозиції 12 годин; пастерел додавали інактивант (32,3-32,6% розчин 6) Вносять до корпускулярного інактивованого пероксиду водню) в кількості необхідній для антигену ад'ювант (6% завис аеросилу на 0,9% одержання кінцевої концентрації 0,5% і розчині натрію хлориду); витримували впродовж 12 годин при температурі 7) Складають серію вакцини, фасують, 37,5±0,5°С для девіталізації. укупорюють, закатують, етикетують; Проводили об'єднання антигенних препаратів, 8) Проводять контроль вакцини; виготовлених з виробничих штамів P.multocida 9) Забезпечують пакування, транспортування, №127 і №99 у співвідношенні 1:1, після чого зберігання готового препарату. вимірювали концентрацію мікробних тіл в Порівняльний аналіз з відомими технічними одержаній бактеріальній масі, суспензію бактерій рішеннями в галузі ветеринарної мікробіології та доводили фосфатно-буферним розчином до біотехнології дозволяє зробити висновок, що в густоти 5,7млрд. м.к./см 3. До корпускулярного основі виготовлення вакцини інактивованої проти антигену додавали при постійному перемішуванні пастерельозу кроликів використовуються стерильну суспензію аеросилу в розчині 0,9% протективні перекисні антигени збудника, що натрію хлориду (10% від об'єму антигену). відповідає критеріям «новизна» та «суттєві Конструювання вакцини проводили з таким ознаки». розрахунком, щоб в 1,0см 3 готового імунологічного Приклад 1. Виробничі штами пастерел. біопрепарату містилося 5.109 мікробних клітин. З метою виготовлення вакцини інактивованої Приклад 4. Контроль вакцини. проти пастерельозу кроликів використовували Стерильність і повноту інактивації вакцини епізоотичні штами бактерій, а саме: P.multocida № інактивованої проти пастерельозу кроликів 127серовару А та P.multocida №99 сероваріанту D, визначали за ГОСТ 28085-89. Вакцина була які були ізольовані в аматорському кролівничому стерильною. господарстві Воронова В.О. (м. Луганськ, сел. Нешкідливість вакцини визначали за ГСТУ Єкатеринівка) від загиблих кроленят 2-5 місячного 46.024-2002. Виготовлений препарат був віку, хворих на інфекційні пневмоентерити. нешкідливим. Приклад 2. Накопичення бактерійної маси Залишкову кількість перекису водню в вакцині пастерел. визначали перманганатметричним способом, Для виготовлення вакцини накопичення концентрація якого в готовому препараті не бактеріальної маси пастерел проводили на МЛА з перевищувала 0,1% . додаванням 10,0% дріжджового аутолізату крові Імуногенність серії вакцини перевіряли на 40 (ДАК) у 1,5л матрацних колбах. білих мишах. Вакцину вводили 20-ти мишам Матричні культури епізоотичних штамів підшкірно дворазово з інтервалом 14 діб у дозі P.multocida вирощували у пробірках з 9,0см 3 МПБ 0,5см 3. Інших 20 мишей (контрольна група), які при температурі 37,5±0,5°С на протязі 20,0±2,0 залишились, не вакцинували. Через 14 діб після годин з розрахунку 1 пробірка на матрас з другого введення вакцини 10 щеплених мишей 250,0см 3 щільного поживного середовища. заражали внутрішньочеревно культурою Вирослими культурами бактерій засівали контрольного штаму P.multocida №99 у дозі 4 LD50 матраси, які після висіву витримували агаром вниз в 0,5см та інших 10 щеплених мишей культурою при кімнатній температурі 20-30 хвилин, а потім контрольного штаму P.multocida №127 у дозі 4 перевертали агаром догори, помішували в LD50 в 0,5см 3. Мишей контрольних груп заражали: термостаті і вирощували при температурі внутрішньочеревно культурою контрольних штамів 37,5±0,5°С впродовж 18-22 годин в залежності від мікроорганізмів P.multocida №99 у дозі 4 LD50 в накопичення біомаси. 0,5см 3 (10 тварин) та інших 10 не щеплених мишей Після візуальної перевірки чистоти росту культурою контрольного штаму P.multocida №127 культур, робили мазки, які фіксували на полум'ї у дозі 4 LD50 в 0,5см 3. За дослідними тваринами спиртівки і фарбували за Грамом. Суспензії вели спостереження протягом 10 діб, обліковуючи випадки загибелі тварин. Вакцина інактивована 5 27906 проти пастерельозу кроликів забезпечувала захист 100,0% щеплених мишей (при 100,0% летальності у мишей контрольних груп). Антигенність серії вакцини перевіряли на 10 кроленятах 2-5 місячного віку. Піддослідним тваринам (5 голів) вакцину вводили підшкірно у дозі 1,0 см 3. Інших 5 кроликів, які залишились, не вакцинували. Через 28 днів після введення вакцини у кроликів відбирали кров і проводили постановку реакції аглютинації з антигеном (об'єднані інактивовані суспензії бактерій без додавання ад'юванту). Виготовлена серія вакцини була антигенною: у 4-ьох із 5-ти кроленят виявили аглютинуючі антитіла в титрі 1:80 і ви ще. Реактогенну властивість серії вакцини перевіряли на 20 кроликах 2-5 місячного віку. Піддослідним тваринам вакцину вводили підшкірно у дозі 1,0см 3. Протягом трьох днів враховували температурну реакцію, загальний стан та місцеву реакцію у піддослідних тварин. Наявність підвищення температури в момент огляду від 39,5° до 40,2°С розцінювали як слабку, підйом температури від 40,3° до 41,0°С - середню, від 41,1°С і вище - сильну загальну реакцію. Гіперемія шкіри без інфільтрату на місці введення і запальний інфільтрат діаметром до 2,0см розцінювали як слабку, інфільтрат діаметром від 2,1 до 5,0см інтерпретували як середню, інфільтрат більше ніж 5,1см в діаметрі або наявність лімфаденіту і лімфангіту вважали за сильну місцеву реакцію. Серія вакцини була мало реактогеною: сильні та середні температурні реакції були знайдені у менш ніж в 7,0% щеплених тварин. 6