Спосіб моніторингу перебігу захворювання у хворих злоякісними пухлинами

Спосіб моніторингу перебігу захворювання у хворих на злоякісні пухлини шляхом визначення 28836 через те, що онкомаркери є неспецифічними білками, які виробляються організмом у відповідь на прогресування пухлини [1]. У випадку гіпо- або ареактивності імунної системи рівень онкомаркерів у сироватці крові вірогідно не підвищується. Сенсибілізація клітинного типу реєструється в І АІ-тесті при наявності клона лімфоцитів, прекомитованих до органу локалізації прогресуючої пухлини. У випадку детекції сенсибілізації клітинного типу реєструється і факт пухлинної прогресії, і орган локалізації прогресуючої пухлини. Таким чином, винахід дає можливість визначити органоспецифічність пухлинного ураження при пухлинній прогресії. Спосіб здійснюється таким чином. Кров хворого на злоякісну пухлину досліджується в І АІ-тесті до початку лікування, по завершенню кожного етапу і після закінчення комплексного лікування з періодичністю 1 раз на місяць. За антигени у тесті використовують водно-сольові екстрати органів можливої пухлинної прогресії. З локтьової вени досліджуваного забирають 8 мл крові в пробірку з гепарином (0,5 мл в концентрації 10 мг/мл). Лейкоцити для дослідження одержують відстоюванням гепаризованої крові при температурі 37°С протягом 45 хвилин. Домішок еритроцитів видаляють обробкою 0,5% розчином хлориду амонія, після чого клітини однократно відмивають у середовищі 199 і доводять їх концентрацію до 2 млн/мл. У чашечки 96-лункової плейти (типу № 3040, США) вносять 0,05 мл екстракту пухлинної тканини у концентрації 1 мг/мл по білку, 0,1 мл суспензії лейкоцитів хворого, 0,1 мл середовища 199 з 10% ембріональної телячої сироватки. В контрольних лунках пухлинний екстрат замінюють середовищем 199. Пластини інкубували 1,5 години у вологій камері ( =37°С, 5% CО). Дальше мікропластини виймали з вологої камери, акуратно перевертали вверх дном і інкубували у горизонтальному перевернутому положенні ще 30 хвилин у термостаті. Клітини, які не прикріпились, переносились за допомогою автоматичної мікропипетки в пробірки з фізіологічним розчином і підраховувались на автоматичному цитоаналізаторі (типу "Пікоскаль"). Індекс сенсибілізації підраховували за формулою: A -B ´ 100 (%), B де А - кількість клітин, які не прилипли, у досліді; В - кількість клітин, які не прилипли, в контролі. Реакцію вважають позитивною при перевищенні індексом сенсибілізації 30% рівня. Приклади виконання способу Приклад 1 Хвора С., № історії хвороби 115605. Діагноз: Рак сигмовидної кишки ІІІ стадії, стан після комбінованого лікування (1996 р.), ІІ кл. гр. Під час обстеження 15.08.1997 сироватки крові хворої рівень онкомаркерів СА 19-9, МСЕ. PEA не підвищений. 21.08.1997 кров хворої досліджена в І АІ-тесті. Зареєстрована підвищена сенсибілізація до антигену пухлини сигмовидної кишки. Хворій рекомендована фіброколоноскопія, в процесі якої діагностований рецидив пухлини. Приклад 2 Хвора К., 1946 р.н. Історія хвороби № 93506. Діагноз: рак молочної залози ПВ стадії: стан після комбінованого лікування (1995 р.). До операції реєструвалась підвищена сенсибілізація до антигену пухлини молочної залози, яка збереглась після оперативного лікування і курсу телегаматерапії. Стійка сенсибілізація до антигену первинної пухлини стала показанням для проведення ад'ювантної хіміотерапії. Перевагою запропонованого способу є простота виконання, відсутність застосування коштовних реактивів та обладнання. Діагностика органу локалізації прогресуючої пухлини націлює клініциста на прицільне обстеження певного органа інструментальними методами. Застосування запропонованого методу моніторинга у порівнянні з методом визначення онкомаркерів дозволяє уникнути значного променевого навантаження при обстеженні усіх органів можливої локалізації прогресуючої пухлини. Крім того, застосування моніторингу онкохворого у І АІ-тесті дозволяє індивідуалізувати тактику лікування. Джерела інформації 1. Глушков А.Н., Аносова Т.П., Аносов М.П. Комплексная оценка раково-эмбрионального антигена и AT к химическим канцерогенам у больных раком молочной железы // І-й съезд онкологов стран СНГ, М. – 1996 г., т. 1, с. 144. 2. Brandi M., Maiello E., Paradise A. et al. Utilita'ed applicazione clinica die markers tumorali sierici el carcinoma mammario // Folia oncol. - 1988. Vol. 11, № 3. - P. 330-339. 3. Conroy Т., Malissard L., Dartois D. et al. Histoire naturelle et volution des metastases osseuses // Bull. Cancer. - 1988. - Vol. 75, № 9 - P. 845-857. 4. Jend H.H., Behler A., Heller M. et al. Sonographische Diagnostik von Lebermetastasen // Internist. Prax. - 1989. - Vol. 29, № 2. - P. 243-251. 5. Krol G., Jeh S., Sre D. et al. MR and radionuclear bon scan in evotution of spinal metastases // 15 th Congr. Eur. soc. neuroradial., Wuzzburg, sept., 13-17. 1988. - Berlin ets. - 1989. - P. 211-214. 6. Marchei P., Candi G., De Benedetto A. et al. Validita dell'associazione CEA, TPA, CA 15-3 nel follow-up carcinoma mammario // Argomenti oncol. 1989. - Vol. 10. № 1. - P. 13-16. 7. Stiebes P., Fateh-Moghadam A., Wadlich H. et al. CА72-4: Ein neuer Tumormarker beim Magenkarzinom // J. Clіn. Сhеm. and Clin. Biochem. - 1989. Vol. 27, № 9. - S. 767-768. 8. Sussman S.K., Halyorsen R.A., Cohan R.H. et al. Gastrie adenocarcinoma: CT versus surgical staging // Radiolody. - 1988. - Vol. 167, № 2. - P. 335340. 9. Vogt H.H. Zum Problem der Knochenmetastasen // Therapiewoehe. - 1989. - Vol. 39, № 38. S. 2677. 2 28836 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3