Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб діагностики депресії шляхом комплексного вивчення вегетативних реакцій у відповідь на вплив інформаційних сигналів, який відрізняється тим, що в процесі діагностичної процедури виявляють базові етноскладові характеристики біологічного, соціального та клімато-географічного характеру і при ідентифікації значущості факторів всіх трьох груп, за умов значної чисельності соціо-культурних сигналів (більше п’яти) діагностують етнообумовлену депресію високого ступеня, при значущості двох груп базових сигналів - етнообумовлену депресію середнього ступеню і однієї групи - етнообумовлену депресію слабкого ступеня.

Текст

Спосіб діагностики депресії шляхом комплексного вивчення вегетативних реакцій у відповідь 28964 ють людей за національними/етнічними ознаками м'язова маса, м'язовий рельєф, колір шкіри, волосся, очей, загальна будова тіла, кістковий скелет, довжина та пропорції ніг, рук, плечей, обличчя, величина надмірної маси тіла, другі характеристики, які в тому числі визначають результати спортивних змагань (легка і важка атлетика, плавання, веслування, альпінізм і ін.), адаптація до кліматичних умов та працездатність, Причому, в кожному конкретному випадку визначається джерело інформації, яка запам'яталась, імена, прізвища, національна належність рекордсменів за окремими видами спорту та діяльності. В процесі впливу на пацієнта окремими сигналами виявляється система бажаних для досліджуваного сигналів, що визначається певними стереотипами вегетативних реакцій, а також суб'єктивних переживань. При цьому, якщо на даному етапі діагностичного дослідження отримано нечіткі відповіді, для їх посилення, а також систематизації, використовується система аудіо- і відеоімпринтингу. Йдеться про використання кольорового зображення людей, в тому числі спортсменів з акцентом на їх національну, расову належність. За даними авторів, для цього є достатнім 5-7 сюжетів тривалістю від 10 до 25 секунд. Після визначення бажаних сигналів використовують протилежний прийом - здійснюють спробу визначення тих антропометричних і функціональних даних, які свідчать про расову і націоналку належність, і супроводжуються розвитком індиферентної реакції, а також тих даних, які є негативними. Згідно з власним досвідом роботи подібне дослідження дозволяє додатково отримати більш чіткі результати ще у 35% досліджуваних, а також дозволяє простежити позитивну кореляцію з рівнем психічної дизадаптації та глибиною психічних розладів. Подібний підхід дозволив чітко встановити етнічну належність навіть у хворих на депресію олігофренів в ступені легкої дебільності (15 досліджуваних) та у 7 виразних дебілів. Резюме цього етапу діагностичного дослідження полягає в ідентифікації першого расовобіологічного базового сигналу підкріплення. Додаткове дослідження біологічно значущих сигналів, які мають етнічне забарвлення, полягає в подібному, за своїм алгоритмом, визначенні бажаних харчових та статевих сигналів. При цьому використовують ілюстративну і мовну інформацію, яка характеризує різні національні кухні (харчова поведінка), а також національні традиції взаємовідносин чоловіків та жінок. Наприклад, відомо, що в організмі арктичних монголоїдів в більшості випадків алкогольдегидрогеназа є відсутньою. Тому природною є реакція цих індивідів на споживання продуктів, які містять, що може бути відкоректовано при необхідності і в потрібному напрямку. З другого боку, пацієнт, який проживає та народився в зоні причорноморських степів, який в числі бажаного типу харчування вказує банани, фініки і подібні до них фрукти, які не є характерними для його одвічної зони проживання, явно в меншому ступені за біологічними етнічними параметрами пристосований до реального середовища проживання. В останньому ж випадку для визначення базового сигналу статевої поведінки застосовують параметри статевої поведінки тварин, які є характерними для певної кліматично-географічної зони. Таким чином, повне визначення базових проетнічних сигналів расово-біологічного підкріплення дозволяє ідентифікувати три їх типи - антропометрично-функціональний показник, харчовий та статевий показники. Соціально значущі проетнічні сигнали виявляються на основі вивчення вегетативних і суб'єктивних реакцій при визначення норм поведінки суб'єкта в суспільстві, міжособових стосунків – використовується категоричність сигналів за їх нетерпимістю (радикальне відношення до інформаційного сигналу), а також по їх прийняттю чи ступеню їх необхідності. Наприклад, використовуються категорії "економія фізичних та матеріальних ресурсів", ''терпіння", ''увага", оцінка асоціальних форм поведінки і ін. У підсумку ідентифікують ті, пов'язані з етнічною належністю сигнали, які, як правило, не реалізовані у середовищі перебування піддослідного, що й обумовлює внутрішній конфлікт в результаті їх незадоволення (соціально-орієнтований проетнічний базовий сигнал). Культурні проетнічні сигнали, як свідчить власний досвід, є найбільш численними та найбільш ефективними в роботі по проведенню діагностики етнічно обумовлених депресивних порушень. Причиною такого стану є крайня ступень незадоволеності культурних запитів меншості. Проведення даної частини роботи передбачає численні форми, що обумовлено соціальною орієнтованістю піддослідного, його освітою, системою морально-етичних цінностей, яка вже склалась. При цьому використовували діапазон від духовно-релігійних, конфесіональних, світоглядових стимулів до нецензурних виразів. Наприклад, пацієнт німецької національності при розповіді про свої бажання по групах етнічних параметрів вказав, як свій світогляд, "вірю, можливо, в Будду, а лютеранства, православ'я не приймаю". Також як і в наведених вище схемах проведення діагностичної процедури, використовується послідовний вплив аудіо- та відео сигналами з вивченням вегетативних та суб'єктивних реакцій. Особливу увагу наділяли сімейному укладу та традиціям. Група вказаних соціокультурних етнічних складових, таких як світогляд, віра, погляди на сім'ю, шлюб, а також соціальнопсихологічні установки, як встановлено, лежать в основі депресивно-невротичної симптоматики у досліджуваних пацієнтів. Це підтверджено клінічними спостереженнями ряду психотерапевтів [1-3]. Зокрема [4] відмічав, що більше двох третин його пацієнтів страждали від безглуздя свого життя, а автор транскультуральної психотерапії Пезешкіан, надавав основну роль в психологічних конфліктах, що викликали депресію, різниці в соціокультурних установках [3]. В підсумку використовують від 30 до 100 інформаційних сигналів. Резюме цього етапу діагностичного дослідження полягає в визначенні від 5 до 17 опорних проетносоціокультурних сигналів. Кліматичноо-географічні значущі проетнічні сигнали визначаються аналогічно вищенаведеному алгоритму за типом оцінки взаємовідносин пацієнта з оточуючою природою - перевага ландшафту, клімату (гори, рівнини, річки, моря, пальми, слони, ведмеді, олені, ліс, сніг, пустеля, темпера 2 28964 турний режим і т. п.). Згідно з даними авторів найбільше емоційне напруження пацієнти відчували під час впливу кліматично-географічними сигналами. Резюме цього етапу діагностичної процедури полягає в визначенні від 7 до 12 базових проетнічних кліматично-географічних сигналів. Після проведення діагностичних процедур і встановлення достатньо повного спектру расовобіологічних, соціокультурних і климатично-географічних значущих сигналів роблять висновок про етнічну обумовленість депресивного стану. Представленість всіх факторів, при значній чисельності соціокультурних базових сигналів (більше п'яти) свідчить про високу етнообумовленість депресії. Наявність двох груп базових сигналів в загальному спектрі сигналів, яким надається перевага, є середнім ступенем обумовленості, а однієї групи - слабким ступенем етнообумовленості депресії. У випадку відсутності ідентифікації базових сигналів депресія, яка має місце, кваліфікується як неетнообумовлена форма депресії. Приклад конкретного виконання Хворий В., 27 років, звернувся в психоневрологічний диспансер з приводу депресії, яка виникла у зв'язку з перебуванням в одвічно німецькому поселенні. У пацієнта виник психоетносоціальний дискомфорт, який був обумовлений відсутністю соціальної потреби особистості пацієнта в нових умовах, несприятливим оточенням з агресивним забарвленням. Після відкритого конфлікту з місцевим населенням на релігійному грунті (бажання справити релігійний культ викликало увагу місцевого малоосвіченого населення) виникло бажання припинити всі види соціальної активності і покінчити життя самогубством. Екстрена психологічна допомога попередньо дозволила встановити діагноз гострого депресивного синдрому і коректувати його шляхом застосування фармакологічних агентів, оскільки звичайні сугестивні методи без врахуван ня етноскладової генезу депресії викликали посилення синдрому. Проведена діагностична процедура - вплив стандартним набором сигналів расово-біологічного спектру, соціокультурними та кліматичногеографічними сигналами. Встановлено, що в сфері біологічно значущих сигналів знаходяться фізичні характеристики жінки арійської раси. При цьому отримані точні свідчення по більш ніж 20 прикметам жіночого організму, які мають виразне національне забарвлення. В сфері соціальних базових сигналів домінував компонент доброзичливо-повчальної оцінки поточних справ, а в сфері культурних базових сигналів - намагання до продуктивної активності в сфері образотворчого мистецтва (станковий живопис). Стан пацієнта кваліфіковано як етнообумовлений депресивний синдром. Традиційна психотерапія, яка була здійснена з включенням елементів корекції етнообумовлених порушень, дозволила вивести пацієнта із стану депресії вже після трьох сеансів. Пацієнт більше за допомогою не звертався. Даний спосіб використано при встановленні діагнозу у 37 пацієнтів і у 9 з них дозволив виявити етнообумовлену депресію. У порівнянні з прототипом даний спосіб дозволяє більш ефективно діагностувати етнообумовленість депресивного синдрому, а також виявляти структуру синдрому. Джерела інформації: 1. Авруцкий Г.Я., Недува А.А. Лечение психически больных. - М.: Медицина, 1988. - 528 с. 2. Собчик Л.Н. Методы психологической диагностики. Вып. 2. – М., 1990. 3. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия. М., 1993. 4. Юнг К.Г. Проблемы души нашего времени. - М., 1993. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method of depression diagnostics

Автори англійською

Kayger Valeriy Iantanovych, Zhukovskiy Viacheslav Ivanovych, Hodlevskyi Leonid Semenovych

Назва патенту російською

Способ диагностики депресcии

Автори російською

Кайгер Валерий Иантанович, Жуковский Вячеслав Иванович, Годлевский Леонид Семенович

МПК / Мітки

МПК: A61B 1/00, A61B 5/00, A61B 10/00

Мітки: депресії, діагностики, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-28964-sposib-diagnostiki-depresi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики депресії</a>

Подібні патенти