Спосіб усунення спастичного больового статусу, обумовленого тонічним скороченням латерального крилоподібного м’яза

Спосіб усунення спастичного больового статусу, обумовленого тонічним скороченням 3 29546 відновлюється попередній стан. Пацієнт відчуває постійний гострий біль, який локалізується в ділянці СНЩС і крило-піднебінній ямці, а також може іррадіювати в інші ділянки обличчя. Відомий спосіб усунення спастичного больового статусу, який включає ін'єкційне підведення знеболюючих розчинів до м'язу позаротовим шляхом, створюючи таким чином депо анестетика у тканинах, що оточують суглоб [3], що не дозволяє негайно зняти навантаження із суглоба та знизити напруження в латеральному крилоподібному м'язі. Задача способу, що заявляється, полягає у забезпеченні зниження тонусу крилоподібного латерального м'язу, швидкого та тривалого знеболювання. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі усунення больових відчуттів, нормалізування функціонального стану м'язів, зникнення больових симптомів у СНЩС, відсутність болю при жуванні та рухах нижньої щелепи. Поставлену задачу досягають тим, що у відомому способі, що включає ін'єкційне підведення до м'язу знеболюючого розчину, згідно корисної моделі ін'єкційну голку вводять зі сторони ротової порожнини у верхні відділи латерального крилоподібного м'язу та вводять розчин анестетику в об'ємі до 3мл з інтервалом 2-3 дні, курсом від 3 до 15 ін'єкцій, а на період лікування забезпечують тривале відкриття рота за допомогою, наприклад, трейнера. Для усунення спастичного больового статусу, який обумовлений тонічним скороченням латерального крилоподібного м'яза, ми використовували метод ін'єкційного знеболення ущільненої ділянки, який включає підведення до м'язу знеболюючого розчину (анестетика) внутрішньоротовим методом. Даний метод не лише дозволяє нормалізувати функціональний стан м'язів, але й здійснює позитивний вплив на психоемоційний стан пацієнтів завдяки вивільненню енкефалінів та ендорфінів. Одночасно зі зменшенням больових відчуттів покращувається настрій, психо-емоційний стан пацієнтів, що сприяє благоприємному впливу на результат лікування. Спосіб, що пропонується, відрізняється від інших методів тим, що введення ін'єкційної голки здійснюють зі сторони ротової порожнини в латеральний крилоподібний м'яз через 2-3 дні, з курсом 2-5 ін'єкцій при одночасному розмежуванні прикуса трейнером, який являє собою м'яку назубну шин у, що дозволяє негайно зняти навантаження із суглоба та зменшити м'язеве напруження. Запропонований метод має такі переваги: відносно невисока вартість необхідних матеріалів для його проведення, тривала та досить ефективна дія знеболювання, яка настає після 1-ої ін'єкції. Спосіб здійснюють наступним чином: Пацієнта розміщують у горизонтальному чи напівгоризонтальному положенні, яке є не тільки зручним для проведення ін'єкції, але й найбільш 4 фізіологічним для профілактики невідкладних станів у пацієнта внаслідок можливих рефлекторних змін тонусу кровоносних судин. Лікар розташовується з правої сторони від пацієнта. При відкритому роті пацієнта, що забезпечується трейнером, який являє собою м'яку назубну шин у, що дозволяє негайно зняти навантаження із суглоба та зменшити м'язове напруження, обробляють слизову оболонку порожнини рота, попередньо висушену, в місці майбутнього уколу в ділянці цільового пункту, яким є перехідна складка у проекції другого моляру верхньої щелепи, з орієнтацією на латеральну сторону шийки виросткового відростка гілки нижньої щелепи у основи шийки, безпосередньо під місцем прикріплення латерального крилоподібного м'яза. Проводять аплікаційну анестезію в місці майбутнього уколу. Взявши шприц у праву рук у, розміщують його в куті ротової порожнини, протилежному стороні ін'єкції, відводять м'які тканини щоки на боці ін'єкції великим пальцем лівої руки. Просять пацієнта відкрити рот, контролюючи ступінь його відкриття, враховуючи зміщення вінцевого відростка в порожнині рота і по виходу виросткового відростка нижньої щелепи на скат суглобового горбика, рух якого простежують по відчуттям під вказівним пальцем лівої руки, розміщеним попереду козелка вушної раковини. Голку направляють у напрямку досередини та догори, і просувають повільно на глибину у м'які тканини до 2-2,5см, створюючи депо анестетика по ходу просування голки під контролем вказівного пальця у товщу крилоподібного м'язу. Анестетик вводять у кількості 3мл. Для усунення больових відчуттів використовують 4% скандонест, 4% мепавівастезін, 2% р-н лідокаїна, 2% р-н новокаїна. Після введення анестезуючої речовини голку обережно виводять із тканин. Пацієнта просять закрити рот. Приклад конкретного використання способу: Хвора Ч., 27 років, звернулася до лікаря зі скаргами на тупий майже постійний ниючий біль, що локалізується у правому СНЩС з іррадіацією у крило-піднебінну ямку, обмеження рухів нижньої щелепи, клацання у СНЩС при відкриванні рота. Клінічне, інструментальне та рентгенологічне обстеження пацієнта дозволило діагностувати артроз СНЩС, больовий синдром. У стоматологічній клініці НМУ імені О.О.Богомольця проведено лікування пацієнтки з використанням способу, що пропонується. Використовували місцевоанестезуючі препарати. Дію знеболюючого розчину визначали за суб'єктивними відчуттями пацієнта. Під час лікування отримано такі результати: хвора відмітила зменшення больових симптомів поступово через 1-2 хвилини після початку внутрішньоротового введення препарату. Знеболюючий ефект зберігався протягом 34 годин після ін'єкції. Після зняття больових відчуттів пацієнтці було призначено проведення курсу лікування з приводу артрозу СНЩС, ін'єкції у м'яз загальною кількістю 3 через 2-3 дні з урахуванням 5 29546 появи больових відчуттів, користування трейнером. Даний спосіб був застосований у 8 хворих у стоматологічній клініці НМУ імені О.О.Богомольця. Критеріями ефективності лікування були повне зникнення больових симптомів у СНЩС, відсутність болю при жуванні, руха х нижньої щелепи. Література: 1. Новіков В.М. Реабілітація хворих з дисфункційними порушеннями скроневонижньощелепного суглобу в залежності від обраного методу лікування: Автореф. дис. к-та мед. наук: 14. 00. 21 /Полт. держ. мед. стомат. інт.-П., 1993.-17с. 2. Карлов В. А. Неврология лица. - М.: Медицина, 1991. C.288. 3. Хватова В. А. Клиническая гнатология. - М.: ОАО « Издательство « Медицина» , 2005. - С.296. 6