Спосіб лікування склеродермії у дітей з утягненням в патологічний процес органів шлунково-кишкового тракту

Спосіб лікування склеродермії у дітей з утягненням в патологічний процес органів шлунковокишкового тракту, шляхом застосування фізіотерапії, відрізняється тим, що призначають низькоінтенсивне гелій-неонове лазерне випромінювання наружно на область рефлексогенних зон і біологічно активных крапок в залежності від локалізації, характера і ступеню активності процесу в дозі 0,54,5 мВт/см2 кожен день з експозіцією від 2 до 8 хвилин на протязі 10-14 днів. (19) (21) 98052546 (22) 15.05.1998 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Калашникова Катерина Анатоліівна, Бабій Ігор Леонідович, Попік Галина Степанівна (73) ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 30501 екціях; одночасно проводять вплив на сегментарні крапки. Час опромінювання залежить від віку хворого, ступеню активності процесу, наявності гіпоабо гіперфункції внутрішніх органів, номера сеансу ЛРТ. ВІн варіюється від 2 до 8 хвилин. Узгодження між навантаженням організму від опромінювання і фазою максимальної енергетики відповідного меридіану значно підсилює лікувальний ефект, індивідуалізуючи режим і дозування. Дослідження, проведені у 102 дітей, хворих на склеродермію, в тому числі системну (ССД) – 50 хворих; обмежену (ОСД) - 52 хворих. Усі хворі знаходилися у віці від 3 до 15 років, з них у віці від 3 до 10 років - 32 дитини, від 10 до 15 років – 70 дітей. Для вивчення ефективності застосування НІЛВ, яке проводиться у комплексній терапії СД у дітей, у процесі лікування порівнювалася динаміка найбільш характерних клініко-інструментальних, імунологічних показників у групах хворих: основної (яка одержувала базисну терапію І НІЛВ рефлексогенних зон та крапок акупунктури) і контрольної групи (яка одержувала тільки базисну терапію). Основна група складалася з 62 дітей, контрольна група - з 40 дітей. У групі хворих, які одержували НІЛВ рефлексогенних зон і крапок акупунктури відмічено значне підвищення терапевтичної ефективності в порівнянні з контрольною групою в 1,4 рази. Зареєстрована більш швидка позитивна динаміка клінічних проявлень захворювань. У хворих основної групи раніше, ніж в контрольній, нормалізувалися клініко-інструментальні, імунологічні та біохімічні показники. При оцінці ефективності лікування позитивні результати (зникнення клінічних проявлень і значне покращання) відмічені у більшості хворих. У всіх хворих покращилося загальне самопочуття. Спостерігалася позитивна динаміка з боку гастродуоденальної і гепатобіліарної зони і при повторному обстеженні через 2,5-3 місяці тенденція до нормалізації показників зберігалася протягом 6 місяців. Скорочувалася тривалість знаходження хворого у стаціонарі, збільшувався період ремісії захворювання. Приклади конкретного виконання способу Хвора К., 15 років. Історія хвороби 3640. Клінічний діагноз - системна склеродермія, хронічна течія, активність І ступеню, стадія II з ураженням шкіри, хронічний холецистохолангіт, дискинезія жовчовивідних шляхів за гіпотонічним типом; з ураженням опорно-рухового апарату. Супровідні захворювання: хронічнйй катаральний фарингіт, астенічний синдром. Об'єктивні дані. При вступі - стан середньої важкості. Скаржиться на болі в області правого підребер'я, зниження апетиту, загальну слабкість, підвищену втомленість, наявність змін на шкірі обличчя, верхніх кінцівок у вигляді плям гіперпігментації. Давність захворювання – 7 років. Хвора астенічної статури, зниженого харчування. На шкірі обличчя в області нижньої щелепи, правої періорбітальної області і верхньосередньої частини чола є множинні вогнища гіперпігментації, індурації та атрофії шкіри і підлеглих тканин. Шкіра в області вогнищ стоншена, запаяна з підлеглими тканинами. Підшкірно жирові шари і м'язи в області вогнищ атрофовані, ущільнені. Язик вологий, без налетів. При пальпації живота відмічається болючість у правому підребер'ї. Симптоми Мерфі, Кера, Ортнера позитивні. Печінка збільшена, виступає з-під краю реберної дуги на 2 см, м'якої консистенції, поверхня рівна, край загострений, рухомий, болючий при пальпації. Селезінка не пальпується. Над легенями - везикулярне дихання. Хрипів немає. Межі серцевої тупості відповідають віку, тони серця ясні, звучні, чисті. Діяльність серця ритмічна. Пульс 84 за хвилину, посередніх властивостей. Симптом Пастернацького негативний. З боку других органів і систем патологічних змін не виявлено. При обстеженні у крові загальний білок 70,0 г/л; білірубін загальний - 22,0 мкмоль/л, прямий - 5,0 мкмоль/л; непрямий - 17 мкмоль/л; АлАТ - 0,1 од., АсАТ - 0,35 од. в сироватці крові. Загальний аналіз крові без особливостей. За імунологічним обстеженням виявлено зниження основних показників клітинного імунітету. За ультразвуковим дослідженням органів гепатобіліарної зони виявлено збільшення печінки на 2 см, підвищення ехогенності паренхіми печінки, ущільнення, пухкість, неоднорідність внутрішньо-печінкових жовчних протоків, їх потовщення до 5 мм, жовчний міхур атонічний, стінки його потовщені до 3 мм, відзначається їх неоднорідність, набряк. При дослідженні дуоденального вмісту виявлено накопичення лейкоцитів до 20 у полі зору в порціях А, В, С. В стаціонарі проведене комплексне, патогенетичне обгрунтоване лікування с відповідним режимом дня і призначенням дієтотерапії - стіл № 5. Дитина одержувала протизапальну і жовчовивідну терапію (холензим), вітамінотерапію (група В, аскорбінова кислота) у віковому дозуванні. Поряд з базисною терапією хвора одержала НІЛВ зовнішньо на область рефлексогенних зон і біологічно активних крапок акупунктури в дозі 0,5-4,5 мВт/см2 кожен день з експозицією від 2 хвилин (1 процедура) до 8 хвилин (поступово збільшеної до 8 процедур) протягом 14 днів. В результаті проведеної терапії самопочуття хворої значно покращилося вже після 3-ї процедури. Зник больовий синдром у правому підребер'ї, покращився апетит, сон. При об'єктивному обстеженні відмічалося редукування патологічних симптомів. Після тижневого перебування хворої у стаціонарі розміри печінки нормалізувалися, зникли симптоми Кера, Мерфі, Ортнера. На 14-й день стан хворої був констатований як задовільний і на 15-й день хвора була виписана. При тривалому нагляді за хворою амбулаторно відзначалася ремісія протягом 11 місяців. Хвора Д., 14 років, історія хвороби 9545. Клінічний діагноз: системна склеродермія, хронічний перебіг, активність І, стадія II, з ураженням ШКТ хронІчний катаральний гастродуоденіт з низькою кислото-утворювальною функцією. Дуоденогастральний рефлюкс. Хронічний холецистохолангіт; опорно-рухомого апарату - періартрит, контрактури м'язів, полі міозит; шкіри - стадія індурації, атрофії; нервової системи - астенічний синдром. Об'єктивні дані: хвора поступила зі скаргами на болі у епігастральній області, до і після їжі, нудоти після приймання їжі, відчуття важкості у епігастральній зоні, відчуття зниження апетиту. Поряд з цим, відзначалися скарги на загальну слаб 2 30501 кість, обмеження рухів у суглобах кінцівок, ущільнення шкіри, м'язів кінцівок, сідниці, мерзлякуватість пальців верхніх і нижніх кінцівок. Давність захворювання становила 10 років. Хвора астенічної статури, зниженого харчування. На шкірі верхніх і нижніх кінцівок - множинні склеродермічні вогнища у вигляді депігментованих, атрофованих ділянок шкіри, запаяних з підлеглими м'якими тканинами. Виражена склеродактилія, шкіра кистей, стоп холодна, бліда; у колінних та ліктьових суглобах відмічаються помірні контрактури. При пальпації живота виражена болючість в епігастральній і пілородуоденальній області, правому підребер'ї, позитивні симптоми Кера, Мерфі, Ортнера. Печінка і селезінка не збільшені. За лабораторним дослідженням виявлено гіперпротеїнемія - загальний білок – 87 г/л; с/реактивний білок - сліди, білірубін - 3,0 мкмоль/л, непрямий – 5 мкмоль/л; АпАТ у сироватці крові 0,8 од., АсАТ - 0,27 од. При імунологічному обстеженні відмічалося зниження основних показників клітинного імунітету. За допомогою езофагогастродуоденоскопії виявлені помірне роздратування гіперемії слизової шлунку по всій довжині, у просвіті відмічалася велика кількість мутного секрету зі слизом та жовчю. Слизова в області дванадцятипалої кишки була роздратована, гіперемована, у просвіті - жовч. На УЗД органів гепатобіліарної зони відмічалося деяке підвищення ехогенності паренхіми печінки, ущільнення внутрішньо-печінкових жовчних протоків по всій довжині. Стінки жовчного міхура були потовщені до 3 мм, пухкі, набряклі, неоднорідні, вміст пристінкового підвищеної ехогенності. При проведенні комп'ютерної внутрішньо-шлункової рН-метрії виявлено зниження кислотоутворювання шлунку (базальне кислотоутворення шлунку (рН corpus) в межах 6,2-6 рН; рН після введення пробного стимулятора - 5,9-2,4-2,9). У відділенні хвора одержувала традиційну базисну терапію, яка включала відповідну дієтотерапію, медикаментозне лікування: абомин, плантоглюцид, бефунгін, церукал відповідно до віку. З 2-го дня перебування в стаціонарі хвора одержувала НІЛВ в дозі 0,5-4,5 мВт/см2, кожен день з експозицією від 2-х до 8 хвилин, протягом 14 днів, яке призначалося зовнішньо на відповідні рефлексогенні зони і біологічно активні акупунктурні крапки. Після 2-го сеансу у хворої був відмічений виражений позитивний ефект від терапії, яка проводипася: зменшився больовий синдром і важкість у епігастральній, пілородуоденапьній області, правому підребер'ї, а після 6-го сеансу больовий синдром повністю купувався. До кінця курсу лазерорефпексотерапіі у хворої нормалізувалося самопочуття, значно покращився апетит, сон, зникла нудота, зменшилося астенічне проявлення. Після закінчення курсу лазерорефлексотерапії хвору в задовільному стані з нормальними лабораторними показниками було виписало додому. Дані повторних клінічних, лабораторно-інструментальних досліджень, проведених через 1, 3, 6 місяців після лікування, свідчать про купування запальних змін, скорочення терміну загострення, збільшення строків ремісії, стійкий терапевтичний ефект, що сприяє запобіганню прогресування змін слизової оболонки шлунка і 12-палої кишки. Хвора амбулаторно обстежувалася протягом 1,5 років, загострення не відмічалося, самопочуття задовільне. Таким чином, порівняльний аналіз динаміки характерних клініко-морфологічних даних свідчить про значну терапевтичну ефективність даного способу лікування і його позитивний вплив на строки нормалізації показників, які одержані в результаті лабораторно-інструментальних методів досліджень, біохімічних показників крові, стану клітинного імунітету - все це дозволяє збільшити строки ремісії, скоротити кількість ліжко-днів, полегшити перебіг захворювання. Джерела інформації: 1. Диагностика и этапное лечение склеродермии у детей с использованием санаторно-курортных факторов: Методические рекомендации // Щуцький I.В., Макарова Н.А., Тебенчук Г.М. та інші. - Київ, 1983. 2. Ніконова Л.В. Микрогемодинамические нарушения при системной склеродермии и их коррекция лазерным излучением // Казанский медицинский журнал. - 1994. - Т. 75, № 6. - С. 430-435. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3