Спосіб виконання органозберігаючої операції при центральній (параареолярній) локалізації раку молочної залози

Спосіб виконання органозберігаючої операції при центральній (параареолярній) локалізації раку молочної залози, що включає виконання розтину 3 30877 зшивання тканини залози по лініям резекції. Лімфодисекція виконуються з окремого розтину. Недоліками наведеного способу лампектомії є відносно невеликий розмір пухлин, при якому вона може бути застосована без шкоди для радикалізму та косметичних результатів. Задачею заявленої корисної моделі є покращення косметичних результатів операції та зменшення кількості рецидивів раку при локалізації у центральній (параареолярній) частині молочної залози. Технічний результат полягає в розширенні показань до органозберігаючих операціях при центральній локалізації раку молочної залози, які забезпечують достатній рівень онкологічного радикалізму при задовільному косметичному результаті. Застосування органозберігаючої операції в запропонованій модифікації дозволяє уникнути виконання мастектомії у пацієнток з відносно великими пухлинами молочної залози центральної локалізації, і таким чином уникнути виникненню психологічних розладів, пов'язаних з відчуттям фізичного дефекту та втрати жіночої привабливості, прискорює одужання та соціальну реабілітацію. Поставлену задачу досягають тим, що у відомому способі що включає виконання розтину шкіри, відсепарування тканини молочної залози, видалення ураженої пухлиною ділянки та здійснення пластичного етапу операції, згідно корисної моделі виконують 3 дугоподібних розтини вище та нижче ареоли; два верхніх з'єднують двома лінійними вертикальними розтинами, два нижніх - двома лінійними розтинами, що їх виконано під кутом, видаляють ділянку молочної залози з пухлиною та частину тканини між верхнім дугоподібним розтином та верхнім краєм ареоли, при цьому зберігають перфорантні судини, що прямують до ареоли, а пластичний етап здійснюють відповідно виконаних фігурних розтинів. Відмінними особливостями способу, що заявляється є те, що ми використовували фігурний розріз, після видалення ураженої ділянки та гістологічного підтвердження відсутності пухлинних клітин вздовж лінії резекції, здійснювали пластичний етап переміщенням сосково-ареолярного комплексу та ушивання рани атравматичним шовним матеріалом відповідно виконаним фігурним розтинам. Особливістю даного способу є можливість видалити потрібну для досягнення радикалізму ділянку центральної частини молочної залози, уражену пухлиною, без утворення косметичного дефекту. Сутність способу, що заявляється, пояснюється графічно, де на Фіг.1: 1 - три дугоподібних розтини вище та нижче ареоли, 2 - два лінійних вертикальними розтини, 3 - два лінійних розтини, що їх виконано під кутом, 4 - ділянка тканини залози з пухлиною, яку видаляють, 4 5 - ділянка тканини залози, яку видаляють у ділянці репозиції сосково-ареолярного комплексу. Фіг.2 - пластичний етап операції, де: 1 - сосково-ареолярний комплекс, 2 - зшиті краї нижніх «лапок» розрізу. Спосіб виконують наступним чином (на прикладі операції при локалізації пухлини параареолярно на межі нижніх квадрантів молочної залози). Проводять фігурний розріз: вище та нижче ареоли виконують 3 дугоподібних розтини (1) Фіг.1; два верхніх з'єднують двома лінійними вертикальними розтинами (2) - Фіг.1, два нижніх двома лінійними розтинами, що їх виконано під кутом (3) - Фіг.1. Видаляють ділянку молочної залози з пухлиною (4) - Фіг.1, а також частину тканини між верхнім дугоподібним розтином та верхнім краєм ареоли (5) - Фіг.1. При цьому звертають увагу на бережливе препарування із збереженням перфорантних судин, що прямують до ареоли. Після отримання висновку експресбіопсії про відсутність пухлинних клітин по лініям резекції, переходять до відновлювального етапу операції. Сосково-ареолярний комплекс (1) - Фіг.2 переміщують вгор у та підшивають до тканини залози, з'єднуючи верхній край ареоли з верхнім дугоподібним розтином. Краї нижніх «лапок» розрізу зшивають між собою з утворенням шва вигляді перевернутої літери «Т» (2) - Фіг.2. Шов здійснюють внутрішньошкірно із застосуванням атравматичного шовного матеріалу, що розсмоктується (напр. «Вікрил» розміру 2-0 або 30). Із додаткового розрізу в аксилярній ділянці виконують реґіонарну лімфодисекцію. Приклад конкретного виконання: Хвора К. Н.П., 51 року, надійшла до хірургічного відділення Київської міської онкологічної лікарні 12.11.2006р. зі скаргами на утворення в правій молочній залозі. При об'єктивному обстеженні: на межі нижніх квадрантів правої молочної залози, параареолярно, визначається щільна, горбкувата, малорухома пухлина з частково нечіткими контурами., розміром 3´4см, верхній край якої відстоїть на 2см від нижнього краю ареоли. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Виділень з сосків немає. При рентгенологічному, сонографічному дослідженнях встановлено діагноз: рак молочної правої залози 2А ст. T2N0M0, який верифікований цитологічно. Оперована 14.11.06р. - виконано лампектомію з переміщенням сосково-ареолярного комплексу за запропонованою методикою з реґіонарною лімфодисекцією. Перебіг післяопераційного періоду неускладнений, рана загоїлась первинним натягом. Косметичний ефект оцінено як відмінний, від редукційного пластики протилежної залози хвора тимчасово утрималась. Спосіб, що пропонується був апробований в клініці онкології НМУ на базі хірургічного відділення міської онкологічної лікарні протягом 2006-2007pp. (за методом прооперовано 26 хворих) і показав себе як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для використання в 5 30877 практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Представлений спосіб дозволяє уникнути косметичного дефекту та зменшити небезпеку утворення рецидиву раку в молочній залозі. Крім того, відпадає необхідність повторної госпіталізації для операції корекції косметичних вад, що має і економічні переваги: відсутність витрат по лікуванню, зайняттю койко-місця в стаціонарі та виплат по листку непрацездатності. Список літератури: 1. Veronesi U, Saccozzi R, Del Vecchio M et al. Comparing radical mastectomy with quadrantectomy, axillary dissection, and radiotherapy in patients with small cancers of the breast. N Engl J Med 1931: 305:6-11. 2. Veronesi U, Salvadori B, Luini A et al. Breast conservation is a safe method in patients with small cancer of the breast. Long term results of three randomized trials on 1,973 patients. Eur J Cancer 1995; 31:1574-1579. 3. Baildam AD. Oncoplastic surgery of the breast. Br J Surg 2002; 89:532-3. 4. Clough KB, Lewis JS, Couturand B, Fitoussi A, Nac S, Falcou MC. Oncoplastic techniques allow extensive resections for breast-conserving therapy of breast carcinomas. Ann Surg 2003; 237:26-34. 5. Noguchi M, Saito Y, Mi zukami Y, et al. Breast deformity, its correction and assessment of breastconserving surgery. Breast Cancer Res Treat 1991; 18:111-8. 6