Спосіб комплексного лікування гнійно-запальних захворювань щелепно-лицьової області

1. Спосіб комплексного лікування гнійно-запальних захворювань щелепно-лицьової області, що включає розтин осередка, антибіотикотерапію та імунокорекцію, та відрізняється тим, що протизапальне лікування здійснюють ендолімфально 30949 рема, антибіотики, за традиційних методів введення не завжди здатні пригнічувати ріст та розмноження мікроорганізмів. Вивчення фармакінетики деяких антибіотиків показало, що під час ендолімфального введення вдається одержати високі терапевтичні концентрації антибіотика у лімфі, нерідко протягом доби, а у лімфатичних вузлах - протягом 13-18 днів. У цьому разі досягається терапевтична концентрація препарату в крові. Відомий спосіб ретроградного введення хіміопрепаратів в лімфатичну систему, який полягає у зовнішньому дренуванні грудного лімфатичного протоку на шиї [5], обраний за прототип. За способом-прототипом здійснюють доступ до області лицьового яремно-підключичного венозного кута, де в товщі пухкої жирової клітковини передсходової порожнини відшукують кінцевий відрізок протоки. Згідно з доступом, за Ждановим Д.О., розріз роблять від точки на межі медіальної та середньої третини ключиці вертикально вверх до заднього краю грудинно-ключично-соскового м'яза до того місця, де, як правило, край м'яза пересікає зовнішня яремна вена. Недоліками даного способу є: - близькість судинно-нервового пучка шиї, купола плеври, - тр уднощі під час виділення кінцевого відрізка грудного лімфатичного протоку за деяких анатомічних варіантів, - можливість розвитку інтраопераційних ускладнень, які загрожують життю хворого. Крім того, спосіб-прототип мало ефективний при локалізації гнійно-запального осередку у щелепно-лицьовій області та в області шиї, оскільки грудна лімфатична протока є магістральною судиною, яка впадає в венозний кут та загальний кровообіг, при цьому концентрація препарату, який вводять, у лімфатичній системі та шиї знижується. Запропоноване технічне рішення розв’язує задачу забезпечення зниження токсичності препаратів, які вводять, при одночасному забезпеченні необхідної лікувальної дози. Поставлена задача розв'язується тим, що протизапальне лікування здійснюють ендолімфально, шляхом катетеризації регіонарної лімфатичної судини, для чого виконують розріз шкіри у надключичній області під кутом 5560 градусів до ключиці довжиною 5-6 см, клітковині виділяють лімфатичну судин у, дистальний кінець якої лігують, підсікають стінку судини упоперек на половину отвору, вводять катетер в проксимальному напрямку і фіксують до стінки судини, потім через окремий прокол шкіри катетер виводять поза раною, закріплюють на шкірі, рану вшивають наглухо. Катетер залишають на весь період протизапальної терапії за показаннями. Сутність способу пояснюється фігурою, де показаний розріз 1 і виведений на шкіру катетер 2. Спосіб здійснюють таким чином: під місцевою інфільтраційною, анестезією шкіри, клітковини виконують розріз шкіри в надключичній області під кутом в 60 градусів до ключиці довжиною 5-6 см. В клітковині знаходять лімфатичну судину, дистальний кінець якої лігують. Під ствол судини підводять металеву площадку з жолобом. Фіксують судин у в каналі, розсікають стінку судини упоперек на половину отвору і вводять в отвір поліхлорвініловий катетер у проксимальному напрямку. Катетер фіксують (із вставленим в нього провідником) до стінки лімфатичної судини кетгутовою лігатурою і провідник приймають. Потім за допомогою шприца, заповненого фізіологічним розчином з гепарином, перевіряють прохідність катетера. Через окремий прокол шкіри катетер виводять поза раною і фіксують до шкіри. Рану вшивають. Для катетеризації використовують поліхлорвініловий катетер зовнішнім діаметром 1,0-1,2 мм. Протизапальне лікування починають одразу після катетеризації. Катетер залишають на весь період лікування. В період лікування катетер промивають розчином гепарину 5000 од. на 10,0 фізіологічного розчину після кожного введення хіміопрепаратів. Тривалість ендолімфальної антибіотикотерапії 7-10 днів, при цьому, якщо необхідно, курс лікування може бути здійснений неодноразово, причому катетер залишають на весь цей час. Перевага запропонованого способу полягає у забезпеченні регіонарного введення хіміопрепаратів безпосередньо у лімфатичну систему ЩЛО та шию, що вирішено завдяки суттєвим ознакам способу, а саме: виконанню катетеризації поверхової лімфатичної судини шиї. При цьому фармакологічна дія препарату збільшується в два рази і створюється діюча концентрація хіміопрепарату в зоні патологічного осередку. Приклад конкретного виконання способу Хворий Ш., історія хвороби № 591, 34 р. Поступив 21.04.1998 р. Діагноз: одонтогенна флегмона підскроневої та крилопіднебінної ямок. Т 38,9°С, L-12,0´10 г/л, ШОЕ-20 мм/г. 21.04.1998 - операція: розтин флегмони підскроневої та крилопіднебінної ямок. Одночасно проведена операція катетеризації регіонарної лімфатичної судини, для чого під місцевою інфільтраційною aнecтeзією проведений розтин шкіри у надключичній області справа під кутом 60 град до ключиці довжиною 5 см. В клітковині виділена лімфатична судина, встановлений поліхлорвініловий катетер (зовнішній діаметр 1,2 мм), виведений через окремий прокол за допомогою голки Дюфо на шкіру, закріплений. Рана вшита наглухо. Зразу ж розпочато ендолімфальне введення лікарських засобів: цефазолін - 2,0 1 раз на добу ендолімфально. Курс лікування 5 днів. Додатково хворий одержував хлористий кальцій по 1 ст. ложці З рази на день, натрій хлорид 0,9% розчин 500 мл в/в капельно, УВЧ. Місцеве лікування гнійного осередку здійснювали шляхом дренування рани, обробки розчинами 0,5% діоксидіна, 3% перекису водню. На 4-й день температура нормалізувалась, хворий виписаний на 10 добу. За запропонованим способом проліковано 16 хворих. Строки перебування в стаціонарі зменшилась в середньому на 7-8 днів. Джерела інформації: 1. Рана и раневая инфекция / Под ред. акад. АМН СССР М.И. Кузина. - Л.: Медицина, 1981. - С. 414416. 2 30949 2. Ивашкевич Г.А., Голык И.Г. и др. Комплексное лечение больных с гнойными процессами. - Киев: Здоров'я, 1979. - С. 117-120. 3. Раны и раневая инфекция / Под ред. акад. АМН СССР М.И. Кузина. - М.: Медицина, 1981. - С. 426427. 4. Панченков Р.Т., Выренков Ю.Е., Ярема И.В. Эндолимфатическая антибиотикотерапия. - М.: Медицина, 1984. - С. 3, 94-100. 5. Панченков Р.Т., Выренков Ю.Е., Ярема И.З., Уртаев Б.М. Лимфосорбция. - М.: Медицина, 1982.С. 24. Фіг. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3